Шепіт з минулого - фільм підлітків Львова
Вставка
- Опубліковано 2 тра 2024
- презентувальне!
за трохи більше, ніж місяць учасники нашого кінопроєкту “What makes me proud of living in Lviv?” створили власний фільм! вчора спілкувались з кінотворцями/творчинями і дивились “Шепіт з минулого”(саме такою є назва фільму) на великому екрані, а сьогодні він вже тут!
короткий опис: головна героїня фільму - Надя, вона приїхала жити до Львова після трагічних подій у її житті, тут спогади з минулого намагаються її наздогнати, але чи зможе любов перемогти?
гайда дивитись!
Молодці, супер!
Чудова робота!!! Пишаюсь нашою молоддю!
Молодці❤
Thank you for the wonderfully madequate film. God bless you and guide you all, everywhere
Велика подяка за фільм))) щемливо, до сліз,правдиво... Ми зараз переживаємо важкі часи, але ми впораємося🇺🇦
Молодці .❤
Цей фільм заставляє переосмислити усе, що ми пережили, згадати все від початку повномасштабного вторгнення, згадати життя без втручання русні на наші території. Під час перегляду усього фільму відчувала мурахи по шкірі, зі мною рідко таке буває під час перегляду будь-якого відеоролика, серіалу, фільму тощо… Відео дуже взяло за душу!💔
Він справді заслуговує набагато більше переглядів та вподобайок! Молодці, продовжуйте у тому ж руслі!🔥🔥👍
Супер крута робота ! Все дуже лаконічно ,важко і стисло ! Пробирає до мурашок і сліз ! Це наша теперішня буденність ! Кляті московити ! Слава Україні ! Слава Збройним Силам України ! Слава нашій не зламаній нації !!!
Неймовірно крута робота!!!😭 Це заслуговує на більше переглядів!!
Дуже талановито👏
Супер круто! З такою молоддю й справді нічого не страшно! Слава Україні! Героям Слава!🩵💛🇺🇦
Побільше підліткам побачити б його❤
Круто зняли, молодці!
Чудова і сильна робота✊🏻❤️🩹
Цікаво було слухати і дивитись. ❤
Супер!!!До сліз...Молодці!
Надзвичайно круто! Сум, біль, страх, людяність та надія, все відчувається дуже сильно за ці 7 хвилин. Слава Україні! Слава героям! Слава нації!
Дуже сильно! Команда - величезні молодці)
Так, це точно ми які були в окупації, маємо наплічник, тримаємо в долонях рученята наших дітей, з надією на майбутнє. Але врівноважений психологічний стан наш та дітей, спокій, впевненість хто поверне?.....
ВАСИЛЬ СІМОНЕНКО ТАК ПИСАВ
Це жадан