Псалтир НЕСПЛЯЧА. Κάθισμα шістнадцята. ПСАЛОМ 113

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 12 тра 2024
  • Молитви царя і пророка Давида.
    Κάθισμα шістнадцята.
    ПСАЛОМ 113
    (в усіх Заповітах Один Господь)
    Коли вийшов Ізраїль з Єгипту
    і дім Якова лишив чужи́х,
    то Юде́я святи́нею стала,
    володі́нням справді живи́х.
    Розступилося море в прозрі́нні
    і Йордан повернувся назад,
    підстри́бнули гори, як вівці,
    привітавши маленьких ягнят.
    Наче па́горби, скачуть ягнята.
    Ой, чому ж це вам ве́село так?
    Чому хвилі розхо́дитесь в ша́ні?
    Ти, Йорда́не, верта́єш назад?
    Це на радощах ґрунт ворухну́вся.
    Затрясла́сь перед Богом земля́.
    Богу Якова камінь всміхну́вся,
    закружля́ла джерельна вода́.
    І тверде́ освяти́лось водо́ю.
    Камінь в озеро Бог переві́в.
    Чуєш - скеля сльозою рідкою
    дзюркоти́ть, виголо́шує спів?
    Не нам слава, та ми з неї п’є́мо.
    Бог позна́чив краї́ну Свою́.
    Разом з Ним ми у домі живемо,
    кров’ю зро́шене все у краю́.
    Срібло-золото ру́ки вміща́ють,
    а молитву трима́ють вуста́.
    Наші ду́ші у Бога проха́ють
    зрозумі́ти повча́ння Перста́.
    Діло рук - язи́чницький ідол.
    Він не бачить, не чує, бо спить.
    Мовчазни́й і осліплений свідок
    на шляху безуча́сно стої́ть.
    Так і люди оглу́хли серця́ми.
    Мають вуха - не чують Тебе.
    І щоденно лепе́чуть вуста́ми,
    і очима лиш бачать себе́.
    Мій улюблений, Доме Ізра́йля,
    поклади́ся на свого Творця!
    Тільки Він закрива́є прова́лля,
    що відкри́лося тілом тельця́.
    Ааро́ну Бог в поміч і захист.
    Пам’ятає молитву і вміст.
    Благосло́вить мали́х і вели́ких.
    Злу обру́бує голову й хвіст.
    В стра́ху божому віра поста́не.
    Бог дає через край у краю́.
    Він є небо над небесами
    і оселя в серде́чнім раю́.
    І не ме́ртві Бога просла́влять,
    бо не всі перейде́шні живу́ть.
    Хто повірить - край об’єдна́є
    і прозрі́є у ві́чності путь.
    Віршований переспів
    Велика Крихта ©CaelestisLeucius

КОМЕНТАРІ • 2