ПСАЛТИР Неспляча.
Молитви царя і пророка Давида.
Κάθισμα двадцята.
ПСАЛОМ 151
(псалом Давида
на поєдинок з Голіафом)
Був я найменшим посеред братів
і наймолодшим в домі батька мо́го.
На пасови́щах споглядав ове́ць,
не турбува́в у скромності ніко́го.
Але одного дня зробив орга́н
і засвітились пальці у псалти́рі.
Налаштува́в Господь і інструмент
і відповідний стан.
Хто заспіває Ду́ху пісні щирі?
Мій Господи, Ти Сам мене почув
і взяв мене від вівців батька мо́го.
Святий єлей на голову пролив
і присвятив овечкам ста́да Тво́го.
Брати́ мої прекрасні й осяйні́
виконують свою Тобі робо́ту.
А я одразу кинутий в нерівний бій
Тобою переміг цих чорноро́тих.
Не побоя́вся стати напере́д,
іноплемі́ннику пода́ти відсіч.
Бо Ти стояв між нами посере́д
і вдарив по молитві мі́жвіч.
Його ж мече́м обезголо́вив зло,
Звільни́лися від стра́ху мої бра́ття.
Не стало ро́зпачі, осві́тлилося тло,
в синах Ізраїля зроди́лося завзя́ття.
Кінець кінцем настане ворогу кінець!
Сини порвуть його на дрібне шма́ття.
І ду́ші з Ду́хом підуть під віне́ць,
і каїнове перепи́шеться прокляття!
Віршований переспів
Велика Крихта ©CaelestisLeucius