Спасибо! С удовольствием послушал чистую литературную украинскую мову. Но вынужден огорчить автора - пэрэмогы нэ будэ, не чекайтэ, так как свою Славу Украина променяла на печеньки от бабы Вики 10 лет назад, на Майдане. Привет из неукраинского Донецка.
@@ded_Fedor маю вас засмутити.Україна переможе.Майдан був протестом проти повернення України в кацапське рабство. Вам,нешановний,бажаю зайнятися своїми справами.Можете відро з гамном винести з хати,або лапті плетіть,чи рєпу парте.Якого лисого ви лізете в наші справи?😄
Мені 67 і я застала життя моїх прабабусі і прадіда в двокімнатній хаті під соломою в Житомирській області. Це було екологічне чудо. Спати на печі-це найкраща швидка допомога. А коли ми всі приїзжали спали і під соломою на горі і на теплих одіялах на підлозі в чистій пахучий травами хаті. Скільки було розмов, як сім'я жила спільними інтересами! Зараз і близько такого немає. А в літку в жару просто на землі заснути в садку! Боже! Як ми помиляємося з містами і багатоповерховими будівлями. Як ми там виживаємо? В селі від хати і землі шла любов! Чисто, розшиті рушники, ікони, сухі трави...
На украине и сегодня злыдни живут . Дом в селе за копейки . Точнее не дом , хата . Ведь украинцы фактически турки . И хата майдан тютюн ... как у турков .
А мені 62 роки ! І дитиною гостювала , точніше жила майже всі канікули літом у бабусі з дідусем на Херсонщині - недалеко від Батурина ! Хата - біла мазанка під шифером - 2 кімнати ! Одна - з грубою , двома кроватями і столом , друга звалась холодна кімната , де стояв гардероб з червоного дерева , кровать дідова ( бо він любив спати в прохолоді ) , стіл і запашні трави за картинами ! Між кімнатами кухня з піччю! На горищі солома під дахом ! Продовженням хати були комора і хлів з мукою , кукурудзою і знаряддям ) . А далі був маленький загін для свиней і корів ! Дід дуже пишався своїм конем ! На півдні козак без коня - не мислимо ! Навпроти - літня кухня - кімната з кроваттю , столом і піччю! Коло літньої кухні - ще одна піч на подвір'ї! Загалом мусило бути 3 пічі у дворі ! На ґанку до головної хати - веранда вкрита виноградом під нею великий стіл для вечері всією сім'єю і ще одна кровать, де влітку дід спав вночі ! На півдні були великі наділи землі Але пізніше Сталін і Хруня обложили налогом кожне дерево ! І декілька з 12 величезних дерев шовковиці за штекетником на подвір'ї дід рубав і лаяв комуняк!!! Я плакала , бо там моя гойдалка була ! Загони з кроликами , птахами , голубятні на даху ! Вишень було понад 20 дерев , абрикоси - мед , груші - сортів різних , яблоньки - таких сортів вже немає ! Ягоди і овочі ! Все своє , смачне! Масло били дітьми ! Все , як сон ! А тепер кляті орки розтрощили ! Я 25 років в Німеччині живу, але у пам'яті все до дрібнички лишилось ! Вся західна Європа заздрила Українцям !
Мені 66,я виросла в такій хаті,як говорив мій батько,,Тарасовій стрісі ".Люблю цю стріху і згадую з теплом,хоча більшу частину життя живу у місті:і в будинку свекрів(будинку!) і квартирі,але та хата в серці навіки!
Дуже цікавий матеріал. Про землянки та їх типи. Мене зацікавила ця тема, бо малою я жила в землянці, в Приазов'ї. Це була, чи не найстаріша хата в селі, дуже давня. Вона так називалася, бо була побудована виключно з глини та соломи. Землянка стояла на землі, не була вкопана. Стіни з калибу (саману), дах на один скат, змазаний тою самою глиною. Дах ніколи не протікав! Глина під палючим, таврійським сонцем перетворилася, майже, на черепицю. Стелі не було. Тільки сволок з кривих акацій, які білилися разом з стінами. Хата на три відділення. Посередині сіни. В одну сторону - житло з двох кімнат, які мали дерев'яну підлогу. В протилежну сторону від сіней - велике приміщення, яке можна було використовувати як комору, чи для тварин. Наша сім'я використовувала її, як додаткову кімнату для проживання влітку. Там стояла піч з плитою, все для кухні та ліжко, де спала бабуся. Бо нас було шестеро. А місця мало. Підлога мазалася рідкою глиною. Після висихання було чисто і гарно. Стіни і піч - білі.
Років з 30 тому я була в гостях на сумщині. Там на подвірьї була стара хата. Зі схожим плануванням. Сінці посередині. Із них вхід до основного помешкання. Це одна досить велика кімната. Мала пічь, недалеко гачок на стелі для дитячої колиски. З сінців у другий бік була кімната меньше. Мала одне невеличке віконце. Використовувалася для зберігання зерна, приладдя та зимового одягу.
За два роки війни побував на миколаївщині, херсонщині, донечині, сумщині, чернігівщині і рівенщині скажу що хати різні, але обєднує , що всі вони побілені такі і в нас на кіровоградщині.
Я нарлдився і виріс у такій хаті. Там були власне, хата (світлиця), сіни і чулан. Долівка накладалася з суміші глини і соломи. Покрівля - солом'яна. Піч була праворуч від вхідних дверей. В лівому куті по діагоналі від печі - покуть із великою іконою і лампадкою. Ліворуч від дверей проти печі був мисник. Від печі до причілкової стіни до правого кута був піл, на якому спали, а над полом висіла жердка, на якій вішали одяг. Словом, відео ніби повернуло мене в дитинство... Дякую.
Моя мама прожила 90 р.Пригадувала,що її прадід жив у курені,а поряд жив син у хаті.Прадід курив люльку,збирав зілля,тамже зимувала пасіка.В родинні говорили,що дід був ще з козаків.У тому курені він і помер,до хати ніяк не хотівЦе було на теперішній Хмельничині.
Так жили типові козаки ! Курінь мусив бути обов'язково!! Мій дід з відомого козацького роду Левченків ! Але традиції минають, нажаль ! Хоча мій дід навіть після війни і концтабору , отримавши від комуняк пропозицію колхозом керувати , відмовився і працював все життя ковалем ! А на допиті в НКВС відмовився в їхню партію вступати і прямо в пику їм сказав " В це лайно до війни не пішов і тепер ноги не встромлю ! Бо гидую !" Як вони діда не стрілянули, то було диво!
От Ви правильний фільм для ілюстрування обрали! До речі, хочу його невдовзі ще раз переглянути. Мемів - хоч греблю гати!.. А щодо хат - сама таку горішню пригадую зі свого дитинства. Ми з кузиною народилися за два роки після Чорнобиля, тож наші батьки боялися, що з нами буде всяке жахіття, та й моя мама була схильна до раку (на жаль, у грудні минулоріч саме через нього вона й померла, Царство їй Небесне, а за вісім років до мого народження через рак померла моя старша сестра). Тож вирішили купити хату десь якнайдалі від Києва й возити нас туди на все літо. І знайшли таку хату на Полтавщині в селі Крутий Берег. То давнє село з козацькими традиціями. На той час воно було надзвичайно гарне! На жаль, у дев'яності один сучий син там усе попсував своєю бичачою фермою, перетворив річку на болото, а ще те село ледь не вимерло, бо вся молодь рвалася до міст. Але тоді, на початку дев'яностих, то була жива легенда... Я навіть бачила на власні очі традиційне весілля, уявляєте? Не відтворене, як нині, а майже таке, як весілля в ХІХ сторіччі! Не було тільки комори, бо це вже було занадто для нареченої... Мені часом сниться все те, що зуміла запам'ятати. Зокрема й та хата. Велика кімната зі грубкою, кухня з добрячою піччю, комірчина були зроблені явно давно і їх тільки ремонтували (саме так, частково кізяками, а частково глиною з подрібненою соломою). У ХХ сторіччі там зробили електрику, та під час дощу її все одно вимикали в усьому районі, тож ми сиділи з ліхтариком і свічками. А стріха протікала так капітально, що бували ночі, коли дорослі виливали надвір цілі відра води... Я тоді не вміла цінувати ні такого життя, ні краси навколо, тож тішуся принаймні тим, що добре їх запам'ятала. Не знаю, що з тою хатою робиться зараз, бо згодом її мусили продати. Можливо, що нові власники збудували там щось инакше. Та в моїй пам'яті вона ще довго стоятиме...
Дуже цікава тема! З задоволенням подивилась. В моїх бабуні та дідуся в Хмельницькій області була подібна хата під соломяним дахом. (Ми з сестричкою витягували з нього соломинки і пускали з них мильні бульбашки!). Хата мала великі прохолодні сіни, з яких вели двері в комору і в кухню. Через кухню можна було пройти в невелику кімнату. В цій кімнаті стояв обідній стіл і ліжко. В кухні була велика піч, що тягнулася і в цю кімнату. На печі можна було спати. Там лежало дуже гарне рядно, подушки. (Я була у бабусі тільки влітку, то на печі тільки грались з сестричкою, але не спали. У всіх цих приміщеннях була земляна підлога, яку бабуня мазала глиною. З цієї кімнатки можна було зайти в ще меншу, де спали бабуся і дідусь: на високих ліжках з перинами, з білими постелями і величезними подушками. І це все покривалось білими мереживними покривалами, вивязаними гачком. Тут ще стояла вишневого кольору старовинна шафа з віконечками, через які було видно якісь маленькі келишки, які нам буже хотілось звідти взяти... Тільки в цій кімнатці була дерев'яна підлога. Ну, і звісно, у всіх кімнатах були ікони в вишитих рушниках. Десь на початку 70х років мама забрала до себе батьків, бо там їм стареньким було тяжко самим жити. Хату, клуню, садок, город - все комусь продали; пізніше на тому місці побудували церкву... Ваш канал цікавий і матеріалом, і коментарями! Читаєш їх, і перед очима наше минуле, яке залишається здебільшого тільки в нашій пам'яті. Дякую!
Дякую цікаво було у Вінницькій обл були подібні землянки я їх ще пам'ятаю хоч мені 43 ми там бавились дітьми в хатинці я ще жила там та хата ще стоїть пережила всіх там зараз тримають курей а землянку знесли
Вітаю, мій дід з бабою все життя прожили в такому будиночку де було дві кімнати ,сіни кухня та льох все точнісінько як в вашому відео . Тільки дід був столярем тож допроєктував ще одну кімнату. Дуже класне та пізнавальне відео дякую.
Хата землянка в нас називається бурдей взимку тепло влітку прохолодно вхід був назовні а більша частина в землі чернівецька область взимку долівку вистеляли соломою щоб було тепло опалювали коров'ячий гній свіжий змішували з соломою виробляли круглі діаметром тридцять сантиметрів приблизно товщиною приблизно десять см. Називались тизик.їх висушували влітку на сонці розкладали на подвір'ї потім сухі зносили в стодолу . А ще опалювали овечим кізяком всю осінь і зиму підлогу вівцям стелили солому вони змішували її з гноєм запресовували і навесні коли вівці виходили пастися кізяк штиковою лопатою зрізали квадратними пластинами і сушили на подвір'ї на огорожі і взимку опалювали ним хати він добре горів і довго жар горячий залишався
От така саме вона і була та хата бо в такій жила моя прабабуся на Вінниччині в селі з глиняною підлогою і на зиму обкладена соломою по периметру а під стріхою ластівчині гнізда
Дякую вам за таке пізнавальне відео. Історія предків завжди цікава. Буду з нетерпінням чекати на наступний ваший випуск,щоб заварити ароматний чай з смаколиками. Продовжуйте в цьому напрямку👍
Дякую за відео! І цікаво і приємно чути озвучування. Уявляла собі все, про що ви розказали. Не дивлячись на те, що ми зараз живимо зовсім в інших умовах я все рівно уявила те, що в них теж було затишно. І головне - вони були відкрити один до одного, якщо це не був явний ворог. Ворогу досталося на горіхи😊.
Христос воскрес ! Дякую вам пане шукач за відео яке набагато цінніше для ваших підписникив і нетільки бо воно несе цікаву інформацію яку мало хто знає із звичайних людей хоча і народився в Україні . Тому ваше просвітницьке кіно наразі безцінне для багатьох людей бо мало хто із них сам шукатиме подібну інформацію або рідко на неї десь натрапить , а тут ви її дбайливо для них приготували 🤗 ! Хочу зауважити що я таки непомилився коли вам сказав що у вас добре виходить робити цікаве кино , поперше цей ваш виріб приємно дивитися а по друге у вас це вкрай добре виходить , як у справжнього майстра 🤔 . Тому хочу із вашого дозволу порадити вам продовжувати саме робити отакі просвітницькі цікаві відео замість одноманітних відео пошуків якими зараз вщент забитий весь Ютюб 🤗 . Ви тільки неподумайте що пошуки не треба показувати , ні їх теж треба але в купі із отакими цікавими тематичними фільмами для різноманітності 🤗 ! Бажаю вам успіху і натхнення а також Божого захисту та доброго здоров'я вам і вашій родині ! Будемо чекати ваші нові без перебільшення шедеври , ще раз вам дякую і нехай вам завжди щастить ! Слава Україні ! Донбас .
Воістину воскрес! Дякую, завжди приємно читати ваші коментарі🤗. Мене завжди приваблювала історія речей про які широкий загал не знає. Тому, далі робитиму такі відео, бо займатися пошуками з металошукачем поки нема змоги. Героям слава!🇺🇦
Дякую за цікаве відео! У 80- х ми приїздили до бабусі на полтавщину: хата була глиняна, з сінами і присьбою, а підлога- земляна, вкрита чимось тоненьким і крашена; поруч з домом стояв погрібник- маленьке приміщення з погрібом: там бабця і їжу готувала, на примусі; а ще у дворі стояла балія з дощовою водою, а з-під землі стирчали напівіржаві чавунки різного розміру
Коли моя бабуся з трьома дітьми в 1942 перебралася в село, втікаючи з міста, теперішнє Дніпро, бо ні їсти не було, ні житла не стало, вони вирили землянку і жили там разом із кроликами! Кролики під однією стінкою, а вона з дітьми під іншою, аж поки дід повернувся поранений у 1944р.і лише після війни почали будувати свій будинок. Спочатку сіни, наліво комора, направо житло!
Мій покійний дід Мефодій ще до ВВВ побудував хату на : дві великі кімнати і третю маленьку(вона слугувала кухнею) та сіни й комору.Бабуся щотижня мазала долівку і присьбу,жовтою глиною.Як висихало,то під ліжко клала сніп любистку і ще якихось трав.Чисто,тепло й затишно було в бабусі🤗
Так, ми геть небагато знаємо про побут простих селян та козаків 16-17 століть. Та, направду, ми (широкий загал) й про шляхту (це ж були не лише князі й гетьмани) тих часів на українських землях мало знаємо. Дякую за цікаву оповідь!
Дякую за перегляд! Можливо знахідок і більше, але інформація про них не покидає кабінетів науковців. Нажаль зараз мало справжніх археологів та істориків, більше майстрів просто розпилювати бюджетні кошти.
На початку 60-х років я була дитиною. Моя мама була поштаркою і я бігала за нею допомагала газети розносити. Жили ми в селі на півдні Запорізької обл. Тоді ще дуже багато було землянок. Були дво- і трикамерні, як вагончики: сіни, маленька кухня ( піч з лежанкою, лавки) кімната (там були ікони, стіл, ліжко, скриня). В них жили старенькі пари, або вдови. Мододі сім' ї в ці часи почали масово будувати багатокамерні хати з вальок, або саману, покривали черепицею. В 70- і роки у багатьох дворах були кабИці (такий наголос був в нашому краї), їх ліпили з глини, битої цегли, виводили димар який завершувався старим відром без дна. Ціле літо і до холодної осені тут готували їжу. Робили навіс від дощу, іноді обставляли загородкою з дощок від вітру.
Херсонська обл. село Посад-Покровське село рівно посередині між Херсоном і Миколаевом.. Я 70 року.. З мойого дитинства пам'ятаю такі хати. Глиняні під стріхою.. Хати були великі С глиняними полами.. А ще половина була у деяких для худоби.. З яких років ці хати.. Ніхто не знав.. Одна хата через город з моєю батьківською, залишалася ще до війни цієї клятої.. Зараз напевно що немає.. Село зруйновано на 90 відсотків..
Щиро вдячний, товариство, за ваші підписки, перегляд та вподобайки! Також буду дуже радий читати ваші коментарі. Чекаємо на перемогу! Слава Україні!🇺🇦
👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍
Трохи написав в коментарі.Дякую,що зробили це відео.
Спасибо! С удовольствием послушал чистую литературную украинскую мову. Но вынужден огорчить автора - пэрэмогы нэ будэ, не чекайтэ, так как свою Славу Украина променяла на печеньки от бабы Вики 10 лет назад, на Майдане.
Привет из неукраинского Донецка.
@@ded_Fedor
Дурень ти дєд фєдот.
Українська Перемога ,буде швидше ніж окупантам здається.
@@ded_Fedor маю вас засмутити.Україна переможе.Майдан був протестом проти повернення України в кацапське рабство.
Вам,нешановний,бажаю зайнятися своїми справами.Можете відро з гамном винести з хати,або лапті плетіть,чи рєпу парте.Якого лисого ви лізете в наші справи?😄
Мені 67 і я застала життя моїх прабабусі і прадіда в двокімнатній хаті під соломою в Житомирській області. Це було екологічне чудо. Спати на печі-це найкраща швидка допомога. А коли ми всі приїзжали спали і під соломою на горі і на теплих одіялах на підлозі в чистій пахучий травами хаті. Скільки було розмов, як сім'я жила спільними інтересами! Зараз і близько такого немає. А в літку в жару просто на землі заснути в садку! Боже! Як ми помиляємося з містами і багатоповерховими будівлями. Як ми там виживаємо?
В селі від хати і землі шла любов! Чисто, розшиті рушники, ікони, сухі трави...
На украине и сегодня злыдни живут . Дом в селе за копейки . Точнее не дом , хата . Ведь украинцы фактически турки . И хата майдан тютюн ... как у турков .
А мені 62 роки ! І
дитиною гостювала ,
точніше жила майже всі
канікули літом у бабусі
з дідусем на Херсонщині
- недалеко від Батурина !
Хата - біла мазанка під
шифером - 2 кімнати !
Одна - з грубою , двома
кроватями і столом ,
друга звалась холодна
кімната , де стояв
гардероб з червоного
дерева , кровать дідова
( бо він любив спати в
прохолоді ) , стіл і
запашні трави за
картинами ! Між
кімнатами кухня з
піччю! На горищі солома
під дахом !
Продовженням хати
були комора і хлів
з мукою , кукурудзою і
знаряддям ) . А далі був
маленький загін для
свиней і корів ! Дід дуже
пишався своїм конем !
На півдні козак без коня
- не мислимо !
Навпроти - літня кухня
- кімната з кроваттю ,
столом і піччю! Коло
літньої кухні - ще одна
піч на подвір'ї! Загалом
мусило бути 3 пічі у
дворі ! На ґанку до
головної хати - веранда
вкрита виноградом під
нею великий стіл для
вечері всією сім'єю і ще
одна кровать, де влітку
дід спав вночі ! На півдні
були великі наділи землі
Але пізніше Сталін і
Хруня обложили
налогом кожне дерево !
І декілька з 12
величезних дерев
шовковиці за
штекетником на подвір'ї
дід рубав і лаяв
комуняк!!! Я плакала ,
бо там моя гойдалка
була ! Загони з
кроликами , птахами ,
голубятні на даху !
Вишень було понад 20 дерев , абрикоси - мед ,
груші - сортів різних ,
яблоньки - таких сортів
вже немає ! Ягоди і овочі ! Все своє , смачне!
Масло били дітьми !
Все , як сон ! А тепер
кляті орки розтрощили !
Я 25 років в Німеччині
живу, але у пам'яті все
до дрібнички лишилось !
Вся західна Європа заздрила Українцям !
Дякую Вам за таку теплу розповідь!🤗
Дякую! Чудова розповідь!
Мені 66,я виросла в такій хаті,як говорив мій батько,,Тарасовій стрісі ".Люблю цю стріху і згадую з теплом,хоча більшу частину життя живу у місті:і в будинку свекрів(будинку!) і квартирі,але та хата в серці навіки!
Дякую. Мені73 я пам'ятаю такі хати в Запорізькій області. Дитинство пройшло в таких умовах, згадується з любов'ю.
Мені 87 років, пам'ятаю такі хати на Черкащині😊❤
Дуже цікавий матеріал. Про землянки та їх типи. Мене зацікавила ця тема, бо малою я жила в землянці, в Приазов'ї. Це була, чи не найстаріша хата в селі, дуже давня. Вона так називалася, бо була побудована виключно з глини та соломи. Землянка стояла на землі, не була вкопана. Стіни з калибу (саману), дах на один скат, змазаний тою самою глиною. Дах ніколи не протікав! Глина під палючим, таврійським сонцем перетворилася, майже, на черепицю. Стелі не було. Тільки сволок з кривих акацій, які білилися разом з стінами. Хата на три відділення. Посередині сіни. В одну сторону - житло з двох кімнат, які мали дерев'яну підлогу. В протилежну сторону від сіней - велике приміщення, яке можна було використовувати як комору, чи для тварин. Наша сім'я використовувала її, як додаткову кімнату для проживання влітку. Там стояла піч з плитою, все для кухні та ліжко, де спала бабуся. Бо нас було шестеро. А місця мало. Підлога мазалася рідкою глиною. Після висихання було чисто і гарно. Стіни і піч - білі.
Щиро дякую за таку історію! Дуже цікаво!🤗
Років з 30 тому я була в гостях на сумщині. Там на подвірьї була стара хата. Зі схожим плануванням. Сінці посередині. Із них вхід до основного помешкання. Це одна досить велика кімната. Мала пічь, недалеко гачок на стелі для дитячої колиски. З сінців у другий бік була кімната меньше. Мала одне невеличке віконце. Використовувалася для зберігання зерна, приладдя та зимового одягу.
@@ЕленаХохлушка Видно, що по всій Україні було таке планування будинків. Дякую, що відгукнулися ❤️
Якщо споруда не вкопана хоч би на пів стіни в грунт - це не землянка
@@chornoshlychnyk Хату з калибу називали землянкою, бо вона була зроблена із "землі": глини і соломи. Таку назву носили оселі ці на Приазов"ї.
Коричне пізнавальне відео .Було цікаво .
Дякую!😊
Подяка автору за цікавий матеріал!
Вдячний за підтримку!🙂
За два роки війни побував на миколаївщині, херсонщині, донечині, сумщині, чернігівщині і рівенщині скажу що хати різні, але обєднує , що всі вони побілені такі і в нас на кіровоградщині.
Так, це старовинна народна традиція. Побілка не тільки робить хату гарною, а й виконує захисну функцію.
Дякую за цікаву історію. Часто була у Пирогові, а про курині нічого не знала.
Будь ласка!😉 Дякую за перегляд!)
Правильно,слід писати-"курені"(наголос на третій склад).Пишу не від зла,просто Ваші дописи читатимуть різні люди,як злі і обмежені,так і нормальні.
Я нарлдився і виріс у такій хаті. Там були власне, хата (світлиця), сіни і чулан. Долівка накладалася з суміші глини і соломи. Покрівля - солом'яна. Піч була праворуч від вхідних дверей. В лівому куті по діагоналі від печі - покуть із великою іконою і лампадкою. Ліворуч від дверей проти печі був мисник. Від печі до причілкової стіни до правого кута був піл, на якому спали, а над полом висіла жердка, на якій вішали одяг. Словом, відео ніби повернуло мене в дитинство... Дякую.
Вдячний Вам за чудовий коментар!
Чулан-це в якій області? В центрі і на півночі України називали комора.
Щиро дякую за дуже цікаву та змістовну розповідь про українську хату.
Будь ласка!😉
Гарна робота,дай Боже здоровля. Щира подяка за працю.
Дякую за підтримку!😉
Даже приємний голос
Продовжуйте
🎉🎉🎉🎉
Щиро дякую!)
Моя мама прожила 90 р.Пригадувала,що її прадід жив у курені,а поряд жив син у хаті.Прадід курив люльку,збирав зілля,тамже зимувала пасіка.В родинні говорили,що дід був ще з козаків.У тому курені він і помер,до хати ніяк не хотівЦе було на теперішній Хмельничині.
Дякую Вам за цікавий коментар! Дуже добре, що серед людей ще залишаються сімейні перекази про їхніх предків з козацьких часів.
Так жили типові козаки !
Курінь мусив бути
обов'язково!! Мій дід з
відомого козацького
роду Левченків ! Але
традиції минають,
нажаль ! Хоча мій дід
навіть після війни і
концтабору , отримавши
від комуняк пропозицію
колхозом керувати ,
відмовився і працював
все життя ковалем !
А на допиті в НКВС відмовився в їхню партію вступати і прямо
в пику їм сказав " В це лайно до війни не пішов
і тепер ноги не встромлю ! Бо гидую !"
Як вони діда не стрілянули, то було диво!
Один к одному Полтавской хаты, двора , с.Могучее( ныне с Шевченко, Кобыляцкого района. Она и ныне жива, но под крышей железной.
Дякую за цікаву подачу матеріалу.
@@HannaPlatzdaschне стрілянули, бо і самі розуміли, що воно - лайно.
Дякую за розповідь. Було дуже цікаво.
Дякую за перегляд😉!
Дуже цікаво.
Ваша розповідь якась тепла і світла. Дякую.
Дякую за приємний відгук🙂.
От Ви правильний фільм для ілюстрування обрали! До речі, хочу його невдовзі ще раз переглянути. Мемів - хоч греблю гати!..
А щодо хат - сама таку горішню пригадую зі свого дитинства. Ми з кузиною народилися за два роки після Чорнобиля, тож наші батьки боялися, що з нами буде всяке жахіття, та й моя мама була схильна до раку (на жаль, у грудні минулоріч саме через нього вона й померла, Царство їй Небесне, а за вісім років до мого народження через рак померла моя старша сестра). Тож вирішили купити хату десь якнайдалі від Києва й возити нас туди на все літо. І знайшли таку хату на Полтавщині в селі Крутий Берег. То давнє село з козацькими традиціями. На той час воно було надзвичайно гарне! На жаль, у дев'яності один сучий син там усе попсував своєю бичачою фермою, перетворив річку на болото, а ще те село ледь не вимерло, бо вся молодь рвалася до міст. Але тоді, на початку дев'яностих, то була жива легенда... Я навіть бачила на власні очі традиційне весілля, уявляєте? Не відтворене, як нині, а майже таке, як весілля в ХІХ сторіччі! Не було тільки комори, бо це вже було занадто для нареченої... Мені часом сниться все те, що зуміла запам'ятати. Зокрема й та хата. Велика кімната зі грубкою, кухня з добрячою піччю, комірчина були зроблені явно давно і їх тільки ремонтували (саме так, частково кізяками, а частково глиною з подрібненою соломою). У ХХ сторіччі там зробили електрику, та під час дощу її все одно вимикали в усьому районі, тож ми сиділи з ліхтариком і свічками. А стріха протікала так капітально, що бували ночі, коли дорослі виливали надвір цілі відра води... Я тоді не вміла цінувати ні такого життя, ні краси навколо, тож тішуся принаймні тим, що добре їх запам'ятала. Не знаю, що з тою хатою робиться зараз, бо згодом її мусили продати. Можливо, що нові власники збудували там щось инакше. Та в моїй пам'яті вона ще довго стоятиме...
Дякую Вам, за розповідь! Дуже приємно читати такі коментарі🤗.
@@KopAgent87 Дякую навзаєм! Ви про дуже цікаві речі розповідаєте!;)
Дуже цікаво, дивився з великим інтересом, продовжуйте в такому напрямку !!!
Дякую! Буду продовжувати😉
Дуже цікава тема! З задоволенням подивилась.
В моїх бабуні та дідуся в Хмельницькій області була подібна хата під соломяним дахом. (Ми з сестричкою витягували з нього соломинки і пускали з них мильні бульбашки!). Хата мала великі прохолодні сіни, з яких вели двері в комору і в кухню. Через кухню можна було пройти в невелику кімнату. В цій кімнаті стояв обідній стіл і ліжко. В кухні була велика піч, що тягнулася і в цю кімнату. На печі можна було спати. Там лежало дуже гарне рядно, подушки. (Я була у бабусі тільки влітку, то на печі тільки грались з сестричкою, але не спали. У всіх цих приміщеннях була земляна підлога, яку бабуня мазала глиною. З цієї кімнатки можна було зайти в ще меншу, де спали бабуся і дідусь: на високих ліжках з перинами, з білими постелями і величезними подушками. І це все покривалось білими мереживними покривалами, вивязаними гачком. Тут ще стояла вишневого кольору старовинна шафа з віконечками, через які було видно якісь маленькі келишки, які нам буже хотілось звідти взяти... Тільки в цій кімнатці була дерев'яна підлога. Ну, і звісно, у всіх кімнатах були ікони в вишитих рушниках.
Десь на початку 70х років мама забрала до себе батьків, бо там їм стареньким було тяжко самим жити. Хату, клуню, садок, город - все комусь продали; пізніше на тому місці побудували церкву...
Ваш канал цікавий і матеріалом, і коментарями! Читаєш їх, і перед очима наше минуле, яке залишається здебільшого тільки в нашій пам'яті.
Дякую!
Щиро Вам вдячний за чудову розповідь! Я добре уявив прекрасну хату з вашого дитинства.
Приємна подача. Дякую за якісне відео. Так тримати!!!
Дякую за перегляд та підтримку!😉
Отримала велике задоволення. ДЯКУЮ !!!
Щиро дякую за перегляд та підтримку!😉
Дякую! Як на мене, добре проглядається тяглість і еволюція аж від трипільської доби
Нормально так розказав та показав -- пізнавально.
Дякую).
Дякую цікаво було у Вінницькій обл були подібні землянки я їх ще пам'ятаю хоч мені 43 ми там бавились дітьми в хатинці я ще жила там та хата ще стоїть пережила всіх там зараз тримають курей а землянку знесли
Дякую Вам за цікавий коментар!
Дуже сподобалося відео! Правильна думка про те, що потрібно вивчати життя не лише багатих людей!
Дякую за підтримку😉!
Дякую, шановний! Приємно бачити такий якісний контент. Сам переглянув , синам показав і сусідам порадив!)
Щиро дякую!😉
Гарний, душевний такий виклад матеріалу)
Дякую за відгук!)
Ну дуже цікаве і красиве відео краще ніж по телевізору показують ..суперове відео!!!
Щиро дякую!😉
Було цікаво, дякую.
Будь ласка!😉 Дякую за перегляд!)
Ну як тут не підписатись? Яка гарна робота,дякую дуже!як я люблю свій дорогоцінний український народ!
Щиро дякую за Ваш теплий відгук!)
Браво, дуже цікво, продовжуйте в цьому напрямку
Дякую!)
Дякую. Дуже цікаво! Слава Україні!!!
Героям Слава!!!
Вітаю, мій дід з бабою все життя прожили в такому будиночку де було дві кімнати ,сіни кухня та льох все точнісінько як в вашому відео .
Тільки дід був столярем тож допроєктував ще одну кімнату.
Дуже класне та пізнавальне відео дякую.
Щиро дякую за перегляд та цікавий коментар😉.
Пізнавальне відео, з великим задоволенням подивилась, дякую !!! Лайк!!!
Дякую!)
Добра всім, народе!))
Дякую за цікавий випуск!Вивчаймо нашу історію у всіх її проявах !
Дякую за підтримку!😉
Дуже цікаво та змістовно, дякую! Дивилась і слухала од початку до кінця на одному диханні. Чекаємо на нові відео, усього найкращого!
Щиро дякую за перегляд та підтримку! 😉
Авторові відео подяка.
Дякую за відгук!)
Практичність трьохкамерного будинку обумовлено багатьма практичностями!
Дякую за пізнавальний контент,буду вдячний якщо і надалі буде щось подібне!
Дякую за підтримку!)
Цікаво було,гарний матеріал,лайк🤝👍
Дякую друже!😉🤝
Дякую! Дуже цікавий матеріал, буду чекати наступне Ваше відео!!! З мене вподобайка!
Щиро дякую!)
Крутий контент про козаків, те що треба)
Дякую!)
Як я Вам вдячна за цю інформацію про Українське!!! Я вже думала, що в нас все позабували! Дуже, дуже цікаво! Дякую!
Будь ласка! Вдячний Вам за підтримку! 😉
Дякую,друже ,за цікаву розповідь!!!
Будь ласка!😉
Щира подяка
Неймовірно цікаво!!! А голос❤
Щиро дякую!😉
неймовірно цікаве відео і розповідь! пиляйте наступне :))
Дякую! Вже готую пилку😁
Дякую,дуже цікава тема,а подача автора це щось неперевершено,вітаю з Хрестовим воскресінням!!!
Щиро дякую🙂!
Доволі грунтовно та інформативно
Дякую!
Це відео, та й багато іньших про історію України, треба включити в шкільну програму як обов'язкове. Хоча б для ознайомлення.
Ваш відгук надихає мене на створення нових відео! Дякую!
@@KopAgent87 Такі відео важко створювати... Це скільки матеріалів треба... Безліч...
@@nikolay-t6497 так, це вимагає багато часу.
А я був на Полтавщині в селі Горошино ❤
Гарна робота.Наснаги.
Дякую!)
ВІТАЮ 😊
ДЯКУЮ ЗА ВАШУ ПРОСВІТУ ТА ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ ❤😊🎉
Дякую за підтримку!)
Щиро дякую Вам! Нарешті дізнався походження свого прізвища - Бурдюг.
Дякую за перегляд та підтримку!😉 У Вас гарне старовинне прізвище. Мені ще зустрічалось прізвище - Бурдейний.
Дякую за цікавий контент , продовжуйте в цьому напрямку.
Буду продовжувати). Дякую за відгук🙂.
Добра робота! Дякуємо!
Дякую за підтримку!😉
До нових зустрічей ❤
Дякую!😉
Гарна культурна програма 👍
Дякую!)
Хата землянка в нас називається бурдей взимку тепло влітку прохолодно вхід був назовні а більша частина в землі чернівецька область взимку долівку вистеляли соломою щоб було тепло опалювали коров'ячий гній свіжий змішували з соломою виробляли круглі діаметром тридцять сантиметрів приблизно товщиною приблизно десять см. Називались тизик.їх висушували влітку на сонці розкладали на подвір'ї потім сухі зносили в стодолу . А ще опалювали овечим кізяком всю осінь і зиму підлогу вівцям стелили солому вони змішували її з гноєм запресовували і навесні коли вівці виходили пастися кізяк штиковою лопатою зрізали квадратними пластинами і сушили на подвір'ї на огорожі і взимку опалювали ним хати він добре горів і довго жар горячий залишався
Дякую за розповідь! Дуже цікаво😉.
цікава інформація,дякую
Будь ласка!)
От така саме вона і була та хата бо в такій жила моя прабабуся на Вінниччині в селі з глиняною підлогою і на зиму обкладена соломою по периметру а під стріхою ластівчині гнізда
Дякую за цікавий коментар).
Дякую вам за таке пізнавальне відео. Історія предків завжди цікава. Буду з нетерпінням чекати на наступний ваший випуск,щоб заварити ароматний чай з смаколиками. Продовжуйте в цьому напрямку👍
Радий, що Вам сподобалося). Буду продовжувати🙂.
Дякую за відео! І цікаво і приємно чути озвучування. Уявляла собі все, про що ви розказали. Не дивлячись на те, що ми зараз живимо зовсім в інших умовах я все рівно уявила те, що в них теж було затишно. І головне - вони були відкрити один до одного, якщо це не був явний ворог. Ворогу досталося на горіхи😊.
Вдячний Вам за підтримку😉!
А гарна хатинка. Мені дуже по добається маленька уютна і тепленька
Щиро дякую за лекцію. Підписався.😂
Дякую за цікаву розповідь. А пічку на вулиці у нас теж називають кабиця, тільки наголос на другий склад.😊
Вдячний за перегляд та підтримку😉!
Христос воскрес ! Дякую вам пане шукач за відео яке набагато цінніше для ваших підписникив і нетільки бо воно несе цікаву інформацію яку мало хто знає із звичайних людей хоча і народився в Україні . Тому ваше просвітницьке кіно наразі безцінне для багатьох людей бо мало хто із них сам шукатиме подібну інформацію або рідко на неї десь натрапить , а тут ви її дбайливо для них приготували 🤗 ! Хочу зауважити що я таки непомилився коли вам сказав що у вас добре виходить робити цікаве кино , поперше цей ваш виріб приємно дивитися а по друге у вас це вкрай добре виходить , як у справжнього майстра 🤔 . Тому хочу із вашого дозволу порадити вам продовжувати саме робити отакі просвітницькі цікаві відео замість одноманітних відео пошуків якими зараз вщент забитий весь Ютюб 🤗 . Ви тільки неподумайте що пошуки не треба показувати , ні їх теж треба але в купі із отакими цікавими тематичними фільмами для різноманітності 🤗 ! Бажаю вам успіху і натхнення а також Божого захисту та доброго здоров'я вам і вашій родині ! Будемо чекати ваші нові без перебільшення шедеври , ще раз вам дякую і нехай вам завжди щастить ! Слава Україні ! Донбас .
Во істину воскрес!
Воістину воскрес! Дякую, завжди приємно читати ваші коментарі🤗. Мене завжди приваблювала історія речей про які широкий загал не знає. Тому, далі робитиму такі відео, бо займатися пошуками з металошукачем поки нема змоги. Героям слава!🇺🇦
аби не евреї,то українці і досі б жили в землянках.
своєї віри не знають,вірять в еврейського Христоса❤😂
@@voldemrogi888 десь біль трьох млрд християн на планеті.
І всі в землянках. Оооо хо хо.
@@KopAgent87Бажаю вам наснаги на шляху у цій корисній справі 🤗 ! Смерть ворогам !
підписався. Чудове відео
Дякую!😉
Гарна робота! Цекатиму нових відео
Дякую🙂.
Дякую за контент! Гарна робота!
Вдячний за підтримку!🙂
Зичайно, дуже цікаве відео, тим паче, що дійсно зруйновує стереотипи про хату-мазанку з самого початку існування українців
Дякую, за якісну подачу інформації!Сам, дуже люблю історію!
Будь ласка!😉
У прабабусі була мазанка з сінями і основною кімнатою з пічкою)) ох, яке то було щастя спати на ній. І матраци, набиті сіном. І ніяких ракет.
Дякую за цікаву і корисну інформацію! Поширив друзям.
Вдячний Вам за підтримку!
Дякую за цікаву розповідь!
Вдячний за Ваш відгук!🙂
Дякую за цікаве відео! У 80- х ми приїздили до бабусі на полтавщину: хата була глиняна, з сінами і присьбою, а підлога- земляна, вкрита чимось тоненьким і крашена; поруч з домом стояв погрібник- маленьке приміщення з погрібом: там бабця і їжу готувала, на примусі; а ще у дворі стояла балія з дощовою водою, а з-під землі стирчали напівіржаві чавунки різного розміру
Вдячний Вам за цікавий коментар!
Коли моя бабуся з трьома дітьми в 1942 перебралася в село, втікаючи з міста, теперішнє Дніпро, бо ні їсти не було, ні житла не стало, вони вирили землянку і жили там разом із кроликами! Кролики під однією стінкою, а вона з дітьми під іншою, аж поки дід повернувся поранений у 1944р.і лише після війни почали будувати свій будинок. Спочатку сіни, наліво комора, направо житло!
Дякую Вам за розповідь!
Мій покійний дід Мефодій ще до ВВВ побудував хату на : дві великі кімнати і третю маленьку(вона слугувала кухнею) та сіни й комору.Бабуся щотижня мазала долівку і присьбу,жовтою глиною.Як висихало,то під ліжко клала сніп любистку і ще якихось трав.Чисто,тепло й затишно було в бабусі🤗
Щиро дякую за цікаву інформацію, історію побуту наших пращурів.
Бажаю ВАМ успіхів і натхнення у роботі.
Дякую!)
Вітаю! Цікаве відео! Продовжуйте розвіювати міфи і проводити просвітництво в маси.
Привіт! Дякую, буду продовжувати😉.
❤Дякую
Будь ласка!)
Дякую. Цікаво. Пам'ятаю хату дідуся і бабусі. Хата ,хатина ,комора.
Дякую за перегляд!😉
Интересно!
Дякую!)
дуже цікава інфа! дякую за контент
Дякую за перегляд!🙂
@@KopAgent87 так це ж історія!
Дякую,Вам за правдиву історію та приємну подачу!Підписуюся під кожним Вашим словом!
Дякую за підтримку!🙂
Чудовий випуск, дякую 📽️
Дякую за підтримку!😉
КЛАС! ТАК І БУЛО У МОЄЇ БАБУСІ! 😁😁😁👍🏽👍🏽👍🏽🇺🇦🇺🇦🇺🇦👏👏👏❤❤❤!СЛАВА ЗСУ І ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА! ВИ НАЙКРАЩІ!✌✌✌🇺🇦🇺🇦🇺🇦👍🏽👍🏽👍🏽👏👏👏❤❤❤👋👋👋!
Дякую! Героям Слава!🇺🇦
Українська хата і сьогодня екологічне ,та найсучасніше житло . Дякую за вашу працю .
Вдячний Вам за підтримку!
Хата майже така. Відмінності невеликі.Хата, зокрема світлиця у моїх батьків в 60 ті роки минулого століття була така-ж.
Так, ми геть небагато знаємо про побут простих селян та козаків 16-17 століть. Та, направду, ми (широкий загал) й про шляхту (це ж були не лише князі й гетьмани) тих часів на українських землях мало знаємо.
Дякую за цікаву оповідь!
Будь ласка!) Дійсно, тема шляхти теж не менш цікава!
Дуже цікаво. Жаль, що небагато знахідок. Хотілося б знати більше. Дякую.
Дякую за перегляд! Можливо знахідок і більше, але інформація про них не покидає кабінетів науковців. Нажаль зараз мало справжніх археологів та істориків, більше майстрів просто розпилювати бюджетні кошти.
Дуже цікаво❤
Дякую!)
Дякую!
Дякую за підтримку!😉
Дуже добре, дуже добре синку...(уривок з кіно)
Добра тема і гарно у вас виходить це діло. Продовжуйте ще будь ласка.
Щиро дякую! Буду продовжувати😉
На початку 60-х років я була дитиною. Моя мама була поштаркою і я бігала за нею допомагала газети розносити. Жили ми в селі на півдні Запорізької обл. Тоді ще дуже багато було землянок. Були дво- і трикамерні, як вагончики: сіни, маленька кухня ( піч з лежанкою, лавки) кімната (там були ікони, стіл, ліжко, скриня). В них жили старенькі пари, або вдови. Мододі сім' ї в ці часи почали масово будувати багатокамерні хати з вальок, або саману, покривали черепицею. В 70- і роки у багатьох дворах були кабИці (такий наголос був в нашому краї), їх ліпили з глини, битої цегли, виводили димар який завершувався старим відром без дна. Ціле літо і до холодної осені тут готували їжу. Робили навіс від дощу, іноді обставляли загородкою з дощок від вітру.
Файне інформативне кіно, побільше б таких відео, запиляй ще щось цікавеньке будь ласочка, пане Агенте!
Щиро дякую! Вже гострю пилку😁
Херсонська обл. село Посад-Покровське село рівно посередині між Херсоном і Миколаевом.. Я 70 року.. З мойого дитинства пам'ятаю такі хати. Глиняні під стріхою.. Хати були великі С глиняними полами.. А ще половина була у деяких для худоби.. З яких років ці хати.. Ніхто не знав.. Одна хата через город з моєю батьківською, залишалася ще до війни цієї клятої.. Зараз напевно що немає.. Село зруйновано на 90 відсотків..
Дякую Вам за розповідь. Ми живемо в страшні часи. До цього, про такі війни, ми лише чули з історії. Але з часом і ця війна піде в минуле.
Дуже сподобалося👍👍👍 Давай ще екскурсів в правдиву історію без стереотипів👍
Дякую! Ідеї є, буду реалізовувати)
В Чернівцях загляньте є теж музей з хатинками
Як відомо з тих самих розкопок, скарб козака був не в хаті, а не далеко від неї прикопаний 😉
Десь біля комори🙂
Було дуже цікаво. Ще й задоволення отримала від коментів. Різні спогади. Ще ваш голос теплий, спокійний приємно слухати.
Дякую за підтримку!🙂