"Ялинка"(1891), Михайло Коцюбинський, оповідання. Слухаємо українське!
Вставка
- Опубліковано 27 гру 2022
- "Коцюбинський був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків. М. Коцюбинський одним із перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Його творчість завжди була предметом суперечок літературних критиків. Ще і дотепер деякі дослідники про модернізм М. Коцюбинського говорять обережно, називаючи його імпресіоністом у літературі. Сучасник письменника, критик С. Єфремов так сказав про нього: «Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п'ят … був справжнім аристократом Духа без жодного силування з свого боку…». Був дуже акуратний, благородний, внутрішньо дисциплінований.
Знав дев'ять іноземних мов, серед яких грецька, кримська, циганська. Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці. У своїх відомих на весь світ творах він оспівував цвіт яблуні, жайворонкову пісню, дитячі очі, малював словом людську біду і красу.
Коцюбинський почав пробувати свої сили в літературі рано, брався за поезію, переклади, нариси, та швидко головним полем його письменницької діяльності, справжнім покликанням стає художня проза. З перших спроб Коцюбинського-прозаїка до нас дійшли оповідання «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма» (1884), «21-го грудня, на введеніє» (1885), «Дядько та тітка» (1885).
Друкуватися Коцюбинський почав у 1890 р. - львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». В цьому ж році він побував у Львові, встановивши творчі контакти з місцевими літераторами та видавцями, зокрема Франком. Поїздка поклала початок постійному співробітництву Коцюбинського в західноукраїнських виданнях. На початку 1891 р. він їде в с. Лопатинці на Вінниччині, де поєднує роботу домашнього вчителя в родині місцевого службовця (бухгалтера цукрозаводу) з поглибленим вивченням життя села, народної мови, культури і розпочинає серйозну літературну працю. За один 1891 рік з-під його пера виходять оповідання «Харитя», «Ялинка», «П'ятизлотник», повість «На віру», віршована казка «Завидющий брат». Твори привернули увагу літературної громадськості, засвідчили, що в українську прозу прийшов талановитий письменник (з відкритих джерел).
🌲📚❄Чи було у вас таке, що у вас забирали подарунок, який самі ж і подарували, а потім віддавали, чи продавали його комусь іншому?
Васильку подарували ялинку, та йому прийшлося попрощатися з цим подарунком...
Оповідання про нагороду за щиросердя і доброту.
"Михайло Коцюбинський - майстер прози, закоханий у сонце. Його називали Соняхом, бо над усе любив світоч, квіти і дітей".
Я теж, уже після школи і навіть після філологічного факультету Київського національного університету, відкрив для себе майстерність цього Митця - за тим же шкільним Інтермецо.
І це оповідання. Щойно прослухав. Ну шедевр же - Шедевр! 🤩
Було і в мене таке,що змайстрували для мене дуже гарну гойдалку, а потім віддали іншій родині, вважаючи, що вже виросла з того,щоб на ній гойдатись. 😭
У нас вдома ,пам'ятаю ,було дуже багато книжечок таких як "Харитя", "Украла", "Ялинка"..... Мама нам читала вечорами. Нераз плакала,слухаючи і шкодуючи то Василька, то маленьку Харитю...Ці моменти з дитинства незабутні. І своїм дітям ці твори свого часу читала .Яка ж прекрасна і багата наша українська література.Нехай вічно живе Україна. Перемоги нам усім та процвітання.🙏❤🇺🇦
Боже, оце серце ледь не вискочило 😢 так дитину та родину ту жаліла…Але є Бог на світі …доба до Нового року залишилась, мій чоловік зараз у БахмУті …🙏може загадаю бажання і над нами і Україною Бог зжалієтьс , та буде милосердним убереже українців від смерті та дасть скоріший мир…🥺😞🙏
Хай мати божа,ангели хранителі бережуть вашого чоловіка,всіх воїнів...низкий уклін
Вклінно дякую вам і вашому чоловікові! Нехай Боже береже вашу родину і нашу неню! 💙💛🇺🇦🙏
Дуже з радістю прослухала оповідання яке навіяло гарні спогади далекого дитинства,і в цьому оповіданні дуже зрозуміло що пани захотіли ялинку на святий вечір,тобто 24 грудня а новий рік,мав бути ще попереду.
Дякую за оповідання!нехай кожна мати і кожен батько дочеквються до дому своєї дитинм живою і неушкодженою!🙏🙏🙏💙💛
Мій тато читав це оповідання нам,дітям, на Святий вечір. Пройшло багато років, це не забуду ніколи 😥
Дякую. У мене аж серце в п'ятах забилось.Бережіть ,люди,своїх діточок,не наражайте на небезпеку навіть у скрутні часи.
Усіх з прийдешнім Новим Роком !!!! 🌲⛄🌲⛄🌲⛄
Велика подяка за твір, та нашу рідну мову!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Дякую. Згадала дитинство . Колись читала .Дуже гарно прочитано.
Дякую! Як приємно чути нашу мову , мову святої України! Всім бажаю Перемоги в 2023 році!
Скоро 2024 😔
Дякую.
З прийдешнім Новим роком.
Миру усім українцям.
Слава Богу у этой историй счастливый конец
Люблю українську літературу! Гарний твір!
Аналогично,менi тож подобаэтся))👍👍👍✌✌✌✌🇺🇦❤💙💛❤🤝
Чого бідний бо дурний , а чого дурний бо бідний. А батько що не міг з дитиною поїхати? Навіть якщо занедужав , наранок всеодно ж поїхав шукати. Українська література як і пісні завжди жалісліві , сумні і трагічні , нажаль . Певно від життя трудного в Україні. Коли ж вже буде просвіт і настануть радісні дні в моєї Неньки України? Так хочеться вже бачити українців щасливих.
Дякую за гарне прочитання оповідання.
Головна думка твору:
Ніколи не можна втрачати присутності духу, завжди потрібно намагатися знайти вихід зі скрутного становища.
Українська література, як і її пісні мають сенс і зміст. Важливо вміти його знайти.
Або знати де знайти. Наприклад відкрити хрестоматію за 5клас.
Дякую за шкільні спогади,наче знову опинилася на уроці української літератури.Які ж то були чудові часи...
Дякую Вам,мед для душі🙏🙏🙏
Дякую ! Повернулась у дитинство, мама читала нам малим, а потім і я своїм дітям ❤
Дякую за хороше читання.
Читання прегарне. І де вона береться така щира любов? І той, хто пише, і той, хто читає, люди з великої літери.
Оповідання з нашого дитинства. Дякую за приємні спогади.
Дякую прекрасний голос❤❤❤❤❤❤🥰🥰🥰🥰
Дякую, вдячний. Також оповідання спливло у споминах з дитинства.
Повчально.Ніколи не любила зрубаних ялинок.
Дякую ,дуже гарно прочитано ❤
Дякуємо ,яке гарне іціікаве читання!
Дякую,дуже гарно читали.Я вжей сама переживала за Василька.
Дуже гарне оповідання.І виконання теж
Скільки переживань!! Жаль та тривога
Дякую велике!
Хм... Залишу свої думки при собі, бо лаятися нема бажання. Просто пригадаю прислів'я "Нема ума, вважай каліка". Боже, дай розуму усім людям! 😍🙏 А потім вже здоров'я і щастя! 😉 Миру усім нам!
Дякую вам за працю❤
Нажаль є такі батьки, які вирішують свої питання за рахунок дітей😢 У нас сусіда завжди посилав пізно ввечері дитину за пивом у ларок
дякую ❤
Згадую дитинство...ще мама читала мені...
Дякую