Юля,велике дякую за цікаву зустріч.Я з Хмельниччини , а проживаю в Києві.Згадала ,як ми приїздили до бабусі в село на свят вечір.Дещо забулося , але, дякуючи вам, все пригадала .Солому стелили під столом .бабуся все майже готувала в п'єці і всі страви нас чекали там , а батьки вже довозили все інше.Ми, дітвора, потім забирались на піч і там спали.То були чудові і чарівні часи.
Я аж розплакалася. У нас на Черкащині свічка запалюється і ставиться на підвіконні. А на святковий стіл ставиться ще один прибор для родичів, яких з нами вже немає... Це так добре, не забувати традиціїї наших предків.
Дякую за гостинність, що впустили нас до вашої оселі! Моя мама з Львівської області, а я нвродилась та проживаю в Херсоні. Багато традицій маємо від своїх предків і намагємось передати їх своїм дітям. Наші баба з дідом дідуха не ставили, а клали на стіл сіно, потім скаткртину, а ще зверху прозору клейонку. І я ще пам'ятаю, що в святвечір не виносили з дому останки їжі, бо казали, що прийдуть душі померлих і будуть доїдати. І ще зотіла сказати, що в нас вдома бцла точно така синя скляна селедочниця. Я про неї забула, а тут побачила і згадала.
Зі Святвечором Вас та Вашу родину! Юля, дуже дякую за те, що поділилися таким домашнім відео та традиціями Вашої родини. Я також підтримую у своїй родині деякі традиції на ці святкові дні. Здоров`я Вашій родині та злагоди!
Юля, у нас завтра в Польщі Святий Вечір 🙂 Дуже цікаво і приємно було переглянути як ви в себе святкуєте на Галичині. Переглянула з радістю і святковим настроєм. Дякую, Юля👍😀
Гарна, тепла атмосфера. Ми так само намагаємося дотримуватися традицій. Дружина навіт посуд глинаний на віоліті все літо шукала, щоб як уолись. Та головне вдалося зібратися всією родиною і це головне. Веселих свят усім!
Я з Волині зараз проживаю на Рівненщині, хотя мами давно немає в живих але я обов'язково ставлю на стіл кутю грибну юшку ,жарену рибу, ліниві з капустою ,салат з червоних бурячків та товчена картошечка)
)) коли вже накритий стіл, дідо вносив з комори сніп «діда» (дідуха), а брат за ним оберемок сіна - «бабу». «Дідом» в нас був вівсяний сніп і баба тримали його в коморі в паперовому мішку, думаю, нʼарік новими колосками доповнювали всередину аби був гарний. Дідо заходив до хати, ставав при дверях, тримав сніп «діда», ми всі вставали і дідо віншував: - вінчую вас з цими святами, з щастям, здоровʼям; аби сте в гаразді ці свята допровʼадили, нових дочекали; від Нарождения до Богоявления, від Богоявления до Воскресения, від Воскресения до Вознесения, від Вознесения до Святого Духа і так рік по року до ста літ. З чим вас вінчую, того вам зичу. Христос ся рождає. І всі разом відповідали: - славімо Його. Клали «діда» на покуття, сідали до столу і ставали до молитви, проказували Отче наш, Богородице Діво, хрестилися. Мостили під стіл сіно - бабу, яку спалювали по святах і ноги гріли до вогню, аби не боліли. Трохи сіна і під обрус розкладали, а на кути стола клали головки часнику, від нечисті певне. Починали вечерю з ковтка свяченої води, яку баба з церкви принесли і куті. Не можна було на весь час свят аж до другого Святого Вечора казати слово мак, лише дробинʼа, аби не було пошесті вошей. Трохи повечеряли і ми, діти, лізли під стіл на сіно і там кудкудакали, кукурікали, мекали, мукали, крякали, гелготали, голоси всілякої живності в господарстві подавали, аби кури неслися і все водилося, найбільше квоктали, чи нам за то давали гроші не памʼятаю. Після вечері баба стіл не прибирала, залишала миски з кутею і стравами, а всі ложки брала і запихала за перевесло діда аби родина цілий рік вкупці була, ніхто далекої дороги не мав. Всі три дні свят хату не заміталося, чому я радувалася. Старалися, як і на Великдень, аби з столу нікому не впала ложка/вилка, бо то знак, що хтось відійде на той світ. Здається перед вечерею баба несли до стайні кожній худобині дати хліба. Страви: кутя, вар (у нас на Коломийщині не кажуть узвар, тільки вар), пироги (у нас не кажуть вареники, а пироги) з квасної капусти, з картоплі (звареної в лупині, через мʼясорубку чи на терці морквяній потертій + перець мелений + цибулька на олії підсмажена, це інший смак, ніж колочʼена колотʼівкою картопля до начинки), з халви, з дробинʼи (мак казати не можна на свята), з густого повидла сливового, всі пироги зверху зарєджувалися (зарідʼити, зарєдʼити - змастити зарʼєдою -цибуля підсмажена на олії, якщо їжа скоромна, то до підсмаженої на червоно цибулі + сметани і потримати до загустіння чи полити розтопленим маслом або соусом). Колись підсмажували цибулю і просто поливали конопляною олією, яка чудово пахла, потім її вже не мали, то на соняшниковій; гаряча картопля зварена в лупині, полуплена і порізана на кусочки і теж зарєджена; оселедець (одна моя баба робили завжди в маринаді, а друга просто в олії з цибулькою), цвіклі (буряк з хренем), бурачки (відварений буряк на середні кубики, прожарити в олії + часник порізаний і ще прожарити, щоб часник не був сирий), гаряча грибова юшка підбита підпаленою мукою, не ріденька, але і не дуже густа, зверху теж олійка з підсмаженою цибулькою, мариновані гриби (маслюки і підпеньки памʼятаю, білі переважно сушили на юшку і до борщу), хліб теж рахували за страву, це основне. Шупеню - квасолеве чи горохове пюре, розведене юшкою в якій варилося до густоти супу і з домашнім тістом, поперчене, з цибулькою на олійці зверху; картопляну бабу з тертої сирої картоплі і трошки дріжджів на пательню і запекти, як корж, в духовці; жарену рибу, борщ пісний з квашених буряків з грибовими вушками і чорносливом, вінегрет, пісні голубці могли робити, але не завжди, бо баба все робили самі; мама з татом приїжджали поїздом з роботи і сідали до вечері. Потім всі йшли до другої баби з дідом, вони жили на тій самій вулиці через 3 хати. Ставали під вікно і колядували, я любила: Слово Отчеє, Слово Отчеє взяло на ся тіло, в темностях земних, в темностях земних сонце засвітило. Христос родився, Бог воплотився, ангели співають, пастиріє грають, поклін віддають, чудо, чудо повідають. І ми рожденну, і ми рожденну Богу поклін даймо, слава во вишніх, а мир во нижніх Йому заспіваймо.. Вечеряли з другою бабою і дідом. Потім мама з татом ще йшли в село до родини, а ми з маминою бабою верталися додому і до нас приходила молодь, друзі маминого брата з сусідськими. На Різдво баба дуже раненько йшли до церкви, потім давали нам сніданок - кутю з молоком і вже вдень приходила родина, сусіди. На другий день Різдва - на Стефана, до нас приходив вертеп молоді, а баба особливо чекала на хор ґаздів, які обовʼязково відвідували всіх старших поважних людей в селі і у них скарбʼонька була багата, на потреби церкви кожна хата старалася дати немаленькі гроші. На Святий Вечір і Різдво несуть світло на цвинтар, це зворушливо. 360 року Господь Ісус об’явився блаженній Таїді і дав їй обітницю: якби хтось впродовж певного часу відмовляв 100 раз «Вічний мир …», отримає те, про що проситиме: - вічний мир даруй їм Господи, Князю Миру і Добрий Порадниче; і сяйво вічно най їм світить, най з Богом спочивають. Амінь.
У нас також ставлять часник на куточок столу. Для усіх померлих ми запалюємо свічку і ставимо стакан з водою і хлібом.А під стіл дідух з грошима і цукерками, горіхами.
В мене завтра Святий Вечір перед Різдвом Коляди. Я знаю що ви християнка, але всі традиції, про які ви розповіли рідновірські. Мудрий український народ їх зберігає. Я саме думаю про страви які приготувати. Дякую за відео :) Тепер теж по кутках розкладу мак, горіх, часник і яблуко :) Я от теж цього року дідуха не зробила
За традиціями,двічі на рік,небо відкривається і померлих відпускають на землю,(є такий період в часі Пасхи та на Різдво), тому і ставлять тарілочку з кутею,і не забирають до ранку.А зранку ту кутю,з тарілочки, віддають птахам ,коли йдуть на Різдвяну службу
Нещасні язичники. В Бібліїї написано їжа не наближає до Бога. Це трвдиції до християнства. Істина віра це жити по писанню. І за все просто молитися.і дякувати Господу.
А почему в музыкальном оформлении не использовать Щедрик Леонтовича , у нас есть своя прекрасная рождественская музыка , а Щедрик - то взагалi так мовити фiшка !? Дивно )) . Та де обрус , чому на столi ця " клиенка " ? Вареники з магазину )). А де шопка?
Якщо так цінуєте українське, то розпочніть з мови))) музика Щедрика для ютуба дуже дорого коштує, безкоштовної на жаль не має. Без авторських прав, таке відео просто заблокують. Вареники домашні завжди, якщо б ви дивились мій канал уважно, то знали б про це. Мама завжди робить вареники сама!!! Стосовно інших зауважень, то питання смаку, можливостей і традицій. У нашій сім’ї ось так.
Дякую❤
Юля,велике дякую за цікаву зустріч.Я з Хмельниччини , а проживаю в Києві.Згадала ,як ми приїздили до бабусі в село на свят вечір.Дещо забулося , але, дякуючи вам, все пригадала .Солому стелили під столом .бабуся все майже готувала в п'єці і всі страви нас чекали там , а батьки вже довозили все інше.Ми, дітвора, потім забирались на піч і там спали.То були чудові і чарівні часи.
Я аж розплакалася. У нас на Черкащині свічка запалюється і ставиться на підвіконні. А на святковий стіл ставиться ще один прибор для родичів, яких з нами вже немає... Це так добре, не забувати традиціїї наших предків.
Дякую за гостинність, що впустили нас до вашої оселі! Моя мама з Львівської області, а я нвродилась та проживаю в Херсоні. Багато традицій маємо від своїх предків і намагємось передати їх своїм дітям. Наші баба з дідом дідуха не ставили, а клали на стіл сіно, потім скаткртину, а ще зверху прозору клейонку. І я ще пам'ятаю, що в святвечір не виносили з дому останки їжі, бо казали, що прийдуть душі померлих і будуть доїдати. І ще зотіла сказати, що в нас вдома бцла точно така синя скляна селедочниця. Я про неї забула, а тут побачила і згадала.
Так,ще на Львівщині,на сіно,під скатертину,по 4х кутах, ставлять часник,щоб рід був здоровий
Хорошо когда дети недалеко от родителей живут.😇
Зі Святвечором Вас та Вашу родину! Юля, дуже дякую за те, що поділилися таким домашнім відео та традиціями Вашої родини. Я також підтримую у своїй родині деякі традиції на ці святкові дні. Здоров`я Вашій родині та злагоди!
Юля, у нас завтра в Польщі Святий Вечір 🙂 Дуже цікаво і приємно було переглянути як ви в себе святкуєте на Галичині. Переглянула з радістю і святковим настроєм. Дякую, Юля👍😀
Случайно нашла Юличка твой канал и этому очень рада .
Гарна, тепла атмосфера. Ми так само намагаємося дотримуватися традицій. Дружина навіт посуд глинаний на віоліті все літо шукала, щоб як уолись. Та головне вдалося зібратися всією родиною і це головне. Веселих свят усім!
Дякую за вашу неймовірну розповідь про Різдво! В моїй сім’ї його особливо не святкували, але я хочу створити цю традицію ❤
Гарна традиція, свічка - рідним
Дякую, Юля.
Христос Раждається. Дякую за вашу працю.
Я з Волині зараз проживаю на Рівненщині, хотя мами давно немає в живих але я обов'язково ставлю на стіл кутю грибну юшку ,жарену рибу, ліниві з капустою ,салат з червоних бурячків та товчена картошечка)
)) коли вже накритий стіл, дідо вносив з комори сніп «діда» (дідуха), а брат за ним оберемок сіна - «бабу». «Дідом» в нас був вівсяний сніп і баба тримали його в коморі в паперовому мішку, думаю, нʼарік новими колосками доповнювали всередину аби був гарний.
Дідо заходив до хати, ставав при дверях, тримав сніп «діда», ми всі вставали і дідо віншував:
- вінчую вас з цими святами,
з щастям, здоровʼям;
аби сте в гаразді ці свята допровʼадили, нових дочекали;
від Нарождения до Богоявления, від Богоявления до Воскресения, від Воскресения до Вознесения, від Вознесения до Святого Духа і так рік по року до ста літ.
З чим вас вінчую, того вам зичу.
Христос ся рождає.
І всі разом відповідали:
- славімо Його. Клали «діда» на покуття, сідали до столу і ставали до молитви, проказували Отче наш, Богородице Діво, хрестилися. Мостили під стіл сіно - бабу, яку спалювали по святах і ноги гріли до вогню, аби не боліли. Трохи сіна і під обрус розкладали, а на кути стола клали головки часнику, від нечисті певне.
Починали вечерю з ковтка свяченої води, яку баба з церкви принесли і куті. Не можна було на весь час свят аж до другого Святого Вечора казати слово мак, лише дробинʼа, аби не було пошесті вошей. Трохи повечеряли і ми, діти, лізли під стіл на сіно і там кудкудакали, кукурікали, мекали, мукали, крякали, гелготали, голоси всілякої живності в господарстві подавали, аби кури неслися і все водилося, найбільше квоктали, чи нам за то давали гроші не памʼятаю. Після вечері баба стіл не прибирала, залишала миски з кутею і стравами, а всі ложки брала і запихала за перевесло діда аби родина цілий рік вкупці була, ніхто далекої дороги не мав. Всі три дні свят хату не заміталося, чому я радувалася. Старалися, як і на Великдень, аби з столу нікому не впала ложка/вилка, бо то знак, що хтось відійде на той світ. Здається перед вечерею баба несли до стайні кожній худобині дати хліба.
Страви: кутя, вар (у нас на Коломийщині не кажуть узвар, тільки вар), пироги (у нас не кажуть вареники, а пироги) з квасної капусти, з картоплі (звареної в лупині, через мʼясорубку чи на терці морквяній потертій + перець мелений + цибулька на олії підсмажена, це інший смак, ніж колочʼена колотʼівкою картопля до начинки), з халви, з дробинʼи (мак казати не можна на свята), з густого повидла сливового, всі пироги зверху зарєджувалися (зарідʼити, зарєдʼити - змастити зарʼєдою -цибуля підсмажена на олії, якщо їжа скоромна, то до підсмаженої на червоно цибулі + сметани і потримати до загустіння чи полити розтопленим маслом або соусом).
Колись підсмажували цибулю і просто поливали конопляною олією, яка чудово пахла, потім її вже не мали, то на соняшниковій; гаряча картопля зварена в лупині, полуплена
і порізана на кусочки і теж зарєджена;
оселедець (одна моя баба робили завжди в маринаді, а друга просто в олії з цибулькою), цвіклі (буряк з хренем),
бурачки (відварений буряк на середні кубики, прожарити в олії + часник порізаний і ще прожарити, щоб часник не був сирий),
гаряча
грибова юшка підбита підпаленою мукою, не ріденька, але і не дуже густа, зверху теж олійка з підсмаженою цибулькою,
мариновані гриби (маслюки і підпеньки памʼятаю, білі переважно сушили на юшку і до борщу),
хліб теж рахували за страву, це основне.
Шупеню - квасолеве чи горохове пюре, розведене юшкою в якій варилося до густоти супу і з домашнім тістом, поперчене, з цибулькою на олійці зверху;
картопляну бабу з тертої сирої картоплі і трошки дріжджів на пательню і запекти, як корж, в духовці; жарену рибу, борщ пісний з квашених буряків з грибовими вушками і чорносливом, вінегрет, пісні голубці могли робити, але не завжди, бо баба все робили самі; мама з татом приїжджали поїздом з роботи і сідали до вечері. Потім всі йшли до другої баби з дідом, вони жили на тій самій вулиці через 3 хати. Ставали під вікно і колядували, я любила:
Слово Отчеє,
Слово Отчеє взяло на ся тіло,
в темностях земних,
в темностях земних
сонце засвітило.
Христос родився,
Бог воплотився,
ангели співають,
пастиріє грають,
поклін віддають,
чудо, чудо повідають.
І ми рожденну,
і ми рожденну
Богу поклін даймо,
слава во вишніх, а мир во нижніх
Йому заспіваймо..
Вечеряли з другою бабою і дідом.
Потім мама з татом ще йшли в село до родини,
а ми з маминою бабою верталися додому і до нас приходила молодь, друзі маминого брата з сусідськими.
На Різдво баба дуже раненько йшли до церкви, потім давали нам сніданок - кутю з молоком і вже вдень приходила родина, сусіди.
На другий день Різдва - на Стефана, до нас приходив вертеп молоді, а баба особливо чекала на хор ґаздів, які обовʼязково відвідували всіх старших поважних людей в селі і у них скарбʼонька була багата, на потреби церкви кожна хата старалася дати немаленькі гроші.
На Святий Вечір і Різдво несуть світло на цвинтар, це зворушливо.
360 року Господь Ісус об’явився блаженній Таїді і дав їй обітницю: якби хтось впродовж певного часу відмовляв 100 раз «Вічний мир …», отримає те, про що проситиме:
- вічний мир даруй їм Господи,
Князю Миру і Добрий Порадниче;
і сяйво вічно най їм світить,
най з Богом спочивають. Амінь.
Дякую за вашу розповідь ❤️
У нас також ставлять часник на куточок столу. Для усіх померлих ми запалюємо свічку і ставимо стакан з водою і хлібом.А під стіл дідух з грошима і цукерками, горіхами.
В мене завтра Святий Вечір перед Різдвом Коляди. Я знаю що ви християнка, але всі традиції, про які ви розповіли рідновірські. Мудрий український народ їх зберігає. Я саме думаю про страви які приготувати. Дякую за відео :) Тепер теж по кутках розкладу мак, горіх, часник і яблуко :) Я от теж цього року дідуха не зробила
З Різдвом Христовим! А що потім потрібно робити з маком, горіхом і часником?
Очень красивое видео 👍
А ще пісний борщ вушка, квашена капуста
Така гарна ялинка а на столі пльонка... І мертвих до столу не приглашаємо. У них свій світ у нас свій. Але інакше все приємне. Їда сім'я свято.
За традиціями,двічі на рік,небо відкривається і померлих відпускають на землю,(є такий період в часі Пасхи та на Різдво), тому і ставлять тарілочку з кутею,і не забирають до ранку.А зранку ту кутю,з тарілочки, віддають птахам ,коли йдуть на Різдвяну службу
Нещасні язичники. В Бібліїї написано їжа не наближає до Бога. Це трвдиції до християнства. Істина віра це жити по писанню. І за все просто молитися.і дякувати Господу.
Згодна....Біблію ніхто не читає.на жаль.
Нема що показувати😂, сіно має бути під скатертиною..і дідух і страв зробити 12 це зовсім не важко
В нас 12 страв, а сіно ми ніколи не ставили, хіба у бабусі, коли тримали худобу то так робили.
А почему в музыкальном оформлении не использовать Щедрик Леонтовича , у нас есть своя прекрасная рождественская музыка , а Щедрик - то взагалi так мовити фiшка !? Дивно )) . Та де обрус , чому на столi ця " клиенка " ? Вареники з магазину )). А де шопка?
Якщо так цінуєте українське, то розпочніть з мови))) музика Щедрика для ютуба дуже дорого коштує, безкоштовної на жаль не має. Без авторських прав, таке відео просто заблокують. Вареники домашні завжди, якщо б ви дивились мій канал уважно, то знали б про це. Мама завжди робить вареники сама!!! Стосовно інших зауважень, то питання смаку, можливостей і традицій. У нашій сім’ї ось так.
Доброго вечора,Юлю таким пррвокаторам навіть не стоїть відповідати!!!Воно того не варто!!!!!