ПСАЛТИР Неспляча. Κάθισμα чотирна́дцята. ПСАЛОМ 101

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 1 тра 2024
  • Молитви царя і пророка Давида.
    Κάθισμα чотирна́дцята.
    ПСАЛОМ 101
    (п’ятий покаянний.
    молитва скорботного.
    благання промовлене у печалі)
    Господи, ви́слухай пісню мою́.
    Я, мов жебрак, у молитві стою́.
    Плач уже чують янголи в небі.
    Вухо Твоє прихили́ до потре́би.
    Тануть тума́ном дні мого життя.
    Сповільнене го́рем серцебиття́.
    Кості всиха́ють щоде́нь, як трава́.
    Схили́лась на груди важка́ голова́.
    Наче підко́шені, падають но́ги.
    Тиснуть на серце великі триво́ги.
    Став я подібний до птаха нічно́го.
    Шука́ю в скорбо́ті по́гляду Тво́го.
    Сиджу́ на покрі́влі, важко зітха́ю.
    Кли́чу Тебе́, згля́нься… благаю.
    Не сплю на руї́нах терпко́го життя́.
    Чуєш, печа́ль перехо́дить в виття́?
    Кожного дня сторо́жать воро́ги.
    Із дни́ща ріки́ підняли́ся поро́ги.
    Тихо кляну́ть і дару́ють знева́гу.
    Вибір безглу́здий бере́ перева́гу.
    Хліб, наче по́піл, пиття́ зі сльоза́ми
    і не втіша́ють моли́тви у хра́мах.
    Перед Тобо́ю я ви́нний борга́ми.
    Дні мої - тіні тривожні при брамах.
    Ти ж, Господи, вічно опі́куєш рід
    і пам’ять про Тебе тримає нарі́д.
    Згля́нься й поста́нь понад Сио́ном
    у вказаний час Вищим Каноном.
    Розо́рений край, всю́ди камі́ння,
    розкра́яні ду́ші у Твого наслі́ддя.
    Сини́ у моли́тві стають на коліна
    і просять країну підняти з руїни.
    Такої поко́ри не бачив ще світ.
    Бог знищує нечисть, ту, що з боліт.
    Почув покая́ння і вірних блага́ння.
    На тисячу років йде зло у засла́ння.
    Пізна́ють неро́джені, коли прийду́ть,
    що віра вкладає всебла́гами путь.
    Дух у людині розго́рне Госпо́днє
    і в діях підтри́мки покаже приро́днє.
    Ув’язнених звільнить Він від тиранів,
    розіб’є замки́ рабських кайда́нів.
    Щоб прославляли Господа в си́лі,
    співали хвалу́ Богу в Єрусалимі.
    Бог не спиня́ється на полови́ні.
    Гинуть усі, хто в злона́мірах нині.
    Спадок Твій перед лице́м є пові́к.
    Міцніє дух у синах з року в рік.
    Риза зноси́лася - тка́тимуть нову.
    Нашим тіла́м Ти дару́єш обно́ву.
    Трива́ють роки́ нескінче́нні Твої́…
    До́бре із Го́сподом в рідній землі́.
    Віршований переспів
    Велика Крихта ©CaelestisLeucius

КОМЕНТАРІ • 4