Кіно, вино і доміно. Совок довбаний 54
Вставка
- Опубліковано 15 гру 2023
- Кіно, вино і доміно - це приказка про совкове дозвілля.
Наталка Зубар і Оксана Яцюк витягли свої дитячі зошити-щоденники і згадують, які фільми любили діти в срср.
Говоримо про акторів, радянських і зарубіжних, журнали і газети про кіно, ділимось враженнями з дитячих блогів радянського часу.
Радимо, як реагувати на російські пропагандистські дописи про «стариє добриє фільми».
Подобається Совок? Як ви можете нам допомогти?
Стати патроном. Наш Патреон тут / sovokseries
Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”
Підтримати наші проєкти maidan.org.ua/supportmmic/
Ми в райцентрі на Київщині в 80-х справно купували у піонервожатої квитки в кіно на всі дні зимових канікул. Пам'ятаю, це була відкривна новорічна листівка, куди була вклеєна стрічка білетів. Але сеанс починався годин в 10-11 і, на щастя, це було лише дитяче кіно або мультики. І я ходила, бо не була фанатом лиж, ковзанів чи гри в сніжки, а дома зимою вдень дійсно робити було нічого...От не пам'ятаю тільки, наскільки це було добровільно чи примусово. Підозрюю, що добровільно, бо мабуть якісь скарги запам'ятались би))
дякую, що нагадали, так, в нас теж воно було як новорічна листівка, куди вклеювали білети. Я скарг на це теж не пригадую, але я взагалі не пригадую скарг в дитинстві, що в школі щось змушують робити/купувати/здавати внески на якісь товариства. Чи ходимо ми в кіно - нікого потім не цікавило, головне, щоб квитки купили.
Всім доброго вечора
Доброго вечора, раді, що ви з нами
дай, Боже, здоров'я!
Доброго!
Я вже за незалежності ходила в школу і в нас також були такі читацькі щоденники. Нас до цього спонукали в школі (в початковій). Давали таке завдання на канікули.
Про кіно не писали.
от воно було на початку читацьким щоденником,а потім я почала писати все, що писалось.
не пам'ятаю який то був рік, у 70-ті із захопленням дивилась британський серіал "Сага о Форсайтах", аж 25 серій, ото і все мабуть, що можу пригадати
о, так, я його не застала, але родичі розповідали з захопленням.
@@ukrainianreport це перша половина 70-тих, коли з'явився інтернет навіть знайшла той серіал, але то вже було не те( Був ще фільм "Місячне камінь", але чи британський то вже не пам'ятаю. Ото і все здається. Теж подобалось про Британію, доводилось совєцьку дивитись
😂 Класі у 5 чи 6 усі школи примусово пішли в кіно на фільм "Крємльовскіє куранти", театральна вистава, знята на плівку. І по цьому кінові ми мусили потім написати твір. Ідемо з подружкою додому з кіна і обговорюєм. Вона каже, "ну і що у цьому творі можна написать? Саша влюбився в Машу, а Маша влюбилася в Сашу?" А історія, власне, була про Леніна
А потім Маша і Саша влюбились в леніна.:)
@@user-le7pb4qi8m лише Маша, Саша уже був улюбльоний
Був якійсь анекдот, детально забула, де йшлося приблизно таке: "- це кіно про любов. - Між ким і ким? - Не між ким і ким, а про любов до леніна і партії!"
Мені подобається як пані Наталка каже, що вона впевнена (прям таки впевнена), що всі діти ходили на зарубіжні фільми. Може вони і ходили, але чи їх пускали? Село в горах і Харків це, не одне і те саме.
Я ж не казала що всі діти, можете переслухати і впевнитися. Я казала про моїх друзів з центру Харкова.
👍👍💙💙💛💛🤝
Хельоув! :) На Фантомаса в Запоріжжі в чергах душились :) А от "Генералів піщаних кар'єрів" ви вже мабуть не застали :) Там був знаменитий саундтрек слова якого з часом народ переписав по своєму. Текст був простий і короткий. "Зачєм Гєрасім утопіл Му-му, я нє пайму, я нє паймууу". Там по сюжету головний герой вивозить мертву кохану у відкрите море і віддає її хвилям. Лунає сумна бразильська музіка. :)
Зачем Герасим утопил муму, оно так нравилось ему!
Фільм звісно бачила, але значно пізніше, і мелодію пам'ятаю.
я цей фільм дивилась набагато пізніше, в старших класах, вже в залі кінохроніки, то був такий зал, де показували старі фільми.
@@NatalkaZubar Я тут погуглив, виявляється в романі Ж. Амаду "Генерали пісків" (1937), по якому знято фільм, закінчення веселіше. :) "Фінал роману пройнятий оптимізмом: Педро Куля (головний герой) усвідомлює, що його справжнє покликання - боротися «за щастя людей усього світу», і вступає до комуністичної партії." (с) Вікіпедія. А пісню про Муму на музіку бразильського барда Д. Каімі у нас в общазі дівочки співали :) Де не колупни авторів яких друкували в сересері скрізь знайдеться любов до камуністичної партії. :)
Чи "Капітани пісків", ("Capitães da Areia") вибачаюсь.
"Пиратьі ХХ века", "Полосатьій рейс", "Єкипаж", "34й скорьій" - совєцькі кіна зкальковвані з голівуду, і були дуже популярними
от, це Наталка їх не пам'ятає, а ви пригадали.:) Пірати ще й були з бойовими мистецтвами, там гарно бились, наскільки я пригадую.
@@ukrainianreport ще було "Корона Российской империи", може ще щос згадаю... А! "Чужие здесь не ходят"
Щодо останнього кіна. Дивився його з дідом разом в кінотеатрі в Карелії в Петрозаводську. Зйомка кіна велася в Карелії, але зал НЕ РОЗПІЗНАВ свій край, що привело мого діда в стан шоку. Ми вийшли з кіна, я такий весь у захваті: погоні, стрілянина, бійки... А дід мій геть розстроєний: "що то таке з людьми робиться, що свого краю не признають??"
ого, це в Чужих була Карелія чи в Короні?
@@ukrainianreport в Чужих...
Ми в садочку ходили на ну, пагаді, потім на якихось молодих красних з Крамаровим. Вишак - 3 горішка для Попелюшки
три горішки - то прям найкраще з цього списку, але я його тільки в телевізорі дивилась.
Ще, з приводу зарубіжних фільмів, хочу відмітити, що було ганьба ходити на них. Буквально - могли "засудити" на зборах за "бажання тягтися до капіталізму".
Звичайно, я кажу тільки за мій досвід в школі.
@@marianna7589 так, врешті я казала у відео, що це одна з причин, чому я не писала у щоденнику про зарубіжні фільми, бо це не схвалювалось в піонерсько-комсомольському просторі.
У 9 класі невеличкою компанією, в тому числі з дочкою і племінницею класної керівнички пішли на фільм "АВВА". Не з уроків утекли, пішли в неділю, у свій вільний час. Ех, яких же пілюлєй нам виписали наступного дня! 😁😁
А це якщо можна спитати - який час і де саме? (Можна в приват). Бо в нас в Харкові зарубіжні кіно йшли необмежено, францкзькі так точно. Їх же ретельно відбирало Держкіно, на широкий екран ніяка зараза не проникала.
Я кажу саме за кінотеатри, а не за відеопрокати.
@@NatalkaZubar, дивіться, я 69 року народження, з райцентру на Закарпатті і у нас був кінотеатр. Дуже закордонних фільмів я не пам'ятаю. Крутили у нас "Два бойца", "Лєтят ґолубі" і подібну хрєнь. На різні "Зіти та Ґіти" ходити було не можливо, бо по сусідству маємо циганське село і кінотеатр був окупований ними на всі сеанси. При вході в кінотеатр, в кожному випадку, дежурили хлопці з пов'язками. Я в радянський союз ні за які морозива по 20коп не хочу повертатися.
До мене тільки зараз дійшло, що назва мультика "слєдствіє вєдут калабкі" - це, скоріш за все, пародія на "слєдствіє вєдут знатакі"
воно так і сприймалось в срср, як пародія. а ще була пародія про мушкетерів як коти і собаки між собою змагаються.
"Безумний день или женитьба Фигаро" то був не фільм, а спектакль театра Сатири з Мироновим, Ширтвіндтом та інш., по телеку показували
я його часто дивилась по телевізору, пригадую і сюжет, і акторів.
@@ukrainianreport так, частенько крутили його, актори наші але ж все ж таки імпортне)))