Відчуваю вину бо дуже цинічно йому зраджувала але ж ми і жили як кіт з собако, а тепер почали жити нормально і мене починає гризти почуття вини. Дякую за роботу
"Ваші діти живі - ви хороша мама" , та інші порівняння - це безвідповідально казати, особливо в сьогоденні, коли є і загиблі, і голодні, і без друзів, і з поганим навчанням... І навіть за інших часів - це безвідповідально говорити так на широку авдиторію. Як бути тим, хто не потрапляють в когорту хороших у Ваших порівняннях? Чи якщо дитина загинула не з вини батьків - то батьків не гризе почуття провини?
Дякую) Довгий час жила з вілчуттям провини-- і якщо копнути глибше-- це пішло десь з дитинства (хоча батьки мене любили і люблять,але ж треба бути "хорошою дівчинкою"),а потім наклалося православ'я, де ти винен по факту народження бо "во гріху" народився і якщо будеш виконувати всі догми церкви-- молитися, каятися,читати 100500 всього,дуже багато всього НЕ робити-- тоді можливо все буде ОК😢 А потім мала нелборежність заванітніти від свого ж чоловіка третьою дитиною і тоді прямо конкретно відчула себе прям Мега винуватою😢 Але з приходом повномасштабного вторгнення-- кардинально почала змінювати свій образ мислення,більше працювати над собою в просто робити більше того,що подобається без усіляких провин і очікувань як "має бути")))
Дякую за те, що поділилися своєю історією! 🌿 Ви зробили неймовірно важливий крок, змінивши свій підхід до життя і переставши підлаштовуватися під чужі очікування. Важливо розуміти, що жити без постійного почуття провини - це нормально і навіть необхідно для гармонії. Ви маєте право робити те, що приносить вам радість, і пишатися своїм шляхом.
Почуття провини з дитинства може бути важким тягарем, але його можна пропрацювати. Важливо зрозуміти, що ви не зобов’язані відповідати очікуванням інших ціною свого щастя. Почніть з маленьких кроків: визнайте, що робите все можливе, і дозвольте собі бути добрішою до себе.
@СветланаФедорец-ъ8з може треба розібратися або поговорити з тими до кого можливо є це почуття. Я Вам вірю ,бо сама вже не знаю що робити. Нерви вже розшатані,постійні думки про це
Почуття провини може бути виснажливим, але це сигнал, що ви хочете щось змінити. Спробуйте алгоритм із відео: визнайте свої почуття, переосмисліть ситуацію та розробіть план дій. Ви заслуговуєте на внутрішній спокій!
@@Romanenko_Behappy_UA Доброго дня, Марино! Ваш алгоритм, я впевнена, допоміг би вирішити моє поїдання себе за все, що я недодала і ще мільйоні "недо" своїм дітям. Але на початок мені потрібно, напевно, привести себе якось доладу, бо мій клятий депресивний стан недає мені цього зробити правильно, або й взагалі зробити. Перший пункт алгоритму все просто, На 2му пункті вже реву і знов картаю себе тільки після фрази "Що я хотіла БИ" і розуміння приходить відразу, що скільки втрачено часу!, який не повернути і не замінити і не змінити вже нічого назад не зможу, скільки недолюблено, недообнімала і недоцілувала своїх дітей і таке інше. Але інколи я все ж таки збираю себе і переходжу до 3го пункту, на якому при неправильному виконанню одного із пунктів плану ( тут я себе знов гризу) і мене знову відкидає назад і все спочатку і без толку😢... Я як та собака, про яку як в народі кажуть, "Все розуміє, а сказати не може." Так і я розумію, а зробити нвдається😞 Я вдячна Вам, Марино, за ваш труд, за вашим відео, ефіри, курси ( ось придбала підлітки від 10 до 20) я хоч розібралася чому такі відносини в мене з дітьми та чоловіком, вони в мене неймовірні, чудові і найкращі❤ Але роботи попереду безмежно і вона мене не лякає, лякає час який уходить, а змін так мало ...
Дякую, дуже подобається ваша подача матеріалу. Картаю себе що єдиного сина не навчила української мови (проживала у Латвії, була одружена з росіянином) А зараз це проблематично і коло його спілкування неукраїнське 😢
Круто що інформацію подано так що все легко зрозуміти (чітко і по пунктах) Взагалі дуже мало людей які випромінюють такий вайб приємний, тому точно ЛАЙК)
Іноді я думаю, що відчуття провини -це моя основна емоція. Завжди за щось відчуваю провину: за свої дії ,слова з минулого та теперішнього. Слідом за провиною відчуття сорому.
А коли мої дії та слова примусують відчувати провину. І моя дитина впевнена що я ідеальна, і тому даже намагатися не має сенсу... Своєю турботою і увагою майже "задушила"... Як з цим розібратися?
@@nataliia1589 вітаю Вас! Насправді, ви не могли (у минулому) зробити інакше! Завжди ( у минулому, у теперішньому у майбутньому) ми робимо найкраще з того, що можемо. Якщо ви повернетесь подумки у те минуле ( не згадаєте, а саме повернетесь, з тими ж знаннями, бажаннями, емоціями..) то зрозумієте, що вчинили єдиним найкращим способом. Це зараз Ви з теперішнього стану так думаєте, що зробили б по іншому. Не зробили б. Бо, якби все повернути, то Ви б знову б повернулись у той самий стан, з тими ж знаннями, емоціями, бажаннями, обставинами, і знову б зробили те ж саме! Тож, не картайте себе! Все те, що минуло- його вже нема!) Вибачте, що втрутилась у Ваш коментар, але і я зробила найкраще з того, що могла: відчула неймовірне бажання Вам написати. Дякую за розуміння, обіймаю!
Пам’ятайте, що важливо не картати себе за минуле, а вчитися з нього. Якщо не можна змінити події, можна змінити свій підхід до них і діяти по-іншому в майбутньому. Ви вже на правильному шляху!
Мне очень понравилось про суд и тех, кто что-то своровал и реально они имеют срок … и я себя простить смогла в отношении с братом и моей мамой.. Спасибо ❤
Дякую за корисну інформацію ❤ в мене виникло таке питання, якщо мене зʼїдає тотальне почуття провини, як його позбутись? Це провина за все, що зі мною відбувається, дитина захворіла - я винувачу себе, недостатньо грошей - так тобі і треба, сама винна, треба було йти на кращу роботу, більше працювати, і тд
Почніть з алгоритму з відео: по-перше, визнайте свої почуття, але розділіть, де ваша реальна відповідальність, а де - вплив зовнішніх обставин. По-друге, замініть самокритику на фрази "Мені хотілося б..." і подумайте, як ви можете діяти в цих ситуаціях, виходячи зі своїх реальних можливостей. І найголовніше - будьте до себе добрішими. Ви робите більше, ніж думаєте!
Ви на правильному шляху! Повірте, установка "я нормальна мати" - це вже великий крок до внутрішнього спокою. Додайте ще й думку: "Я роблю найкраще, що можу для своїх дітей". Це допоможе зняти напругу й дасть більше сил на любов і турботу про себе та сім’ю. Ви чудова!
2:40 Дайте 30-річній дитині створити таку схему. Має бути "Ви гнобите талант своїй дитини і знецінюєте її запити, проблеми, досягнення?" "Ваша дитина щаслива і займається справою із захопленням чи ви говорите їй, що ті танці/ліплення/малювання/моделювання/футбол нікуди її не приведуть і у неї нічого ніколи не вийде, тому кидай це лайно і йди мучся на фізмат/юридичний/стоматологічний?"
У вихованні важливо підтримувати дитину у її захопленнях, навіть якщо вони здаються вам несерйозними. Щаслива дитина, яка відчуває підтримку, зможе знайти свій шлях і розкрити талант. Дякую, що підняли цю тему!
Дякую ♥️ це дуже цікава тема. У мене запитання - що робити з почуттям провини після втрати близької людини?.... Це вже до спеціалістів звертатись, самому ніяк?🤔
Почуття провини після втрати близької людини, це дуже поширене і важке відчуття. Якщо вам складно справлятися самостійно, дійсно варто звернутися до спеціаліста. Психолог допоможе розібратися, які ваші емоції природні, а які викликані хибними уявленнями. Тим часом, спробуйте дати собі дозвіл проживати горе, прийняти, що ви зробили все, що могли, і зосередьтеся на збереженні теплих спогадів про близьку людину. Це теж частина зцілення
Це не просто біль це пекельний біль який нав'язують батьки з дитинства своїми докороми. Людина відчуває пекельний енергетичний опік, від почуття провини, навіть, за ті вчинки які не робили. Як позбутись? Свідомо щодня по п'ять хвилин (бажано на одинці) кричати : згинь, щезни, вон, геть. Треба розірвати енергетичний з'язок який викликає почуття провини
Робота над почуттям провини справді вимагає свідомих зусиль. Крик або інші енергетичні практики можуть допомогти розірвати внутрішній зв'язок із негативними емоціями. Головне доповнити це розумінням, що ви маєте право жити без тягаря чужих очікувань. Додайте до цієї практики рефлексію, як хотілося б діяти далі, і дозвольте собі бути вільною.
±не почуття провини😅,совість не там😅 швидше сознанія взбісилось,хоче прошити,2 вищих сознанія не справляєця,бамсь дитонація пішла,сознанія тліє,кайфуєш,4 дня тілки курити кинув,умудрився демонічне сознанія взростити,+взбісити😅 відколи вного є точка зору ±,так додаткове сознанія😅 бажано, вибачення розмістити,ухватів ненарив,щоб розірвати сознанія😅 відчутя провини ,то совість,+ страх вищих сознаній😅 від егоїзму викручусь за 2 хвилини,на совість 3 дні😅 + его знавколишнім світом,цацкатись не буде,тупе древнє сознанія,збажаннями,можливостями😅 Усвідомлення тоже древнє,стормозами±,воно білш боже,+сильніше😅тПросто найти партнера,спускате его в флирт😅 там трата звіриность кіньска😅 + жіночі вищі бажання, трапляюця. Психіка бє, моя 1500км неменше😅 речі ,люди відчуваюця.залежить хто,як готовився. Я забув за егоїзм,за пичать😅😂 діти в 4 пичатають,хтось з егом лазит,в другі не кодованості.Ниші тоже є,попадаюця, теоритично не законі.
Абсолютно вірно! Часто почуття провини виникає через невідповідність наших очікувань чи чужих уявлень про нас. Головне в такі моменти зупинитися, проаналізувати ситуацію та зрозуміти, що ми маємо право бути добрішими до себе.
Так Ви говорите, про почуття особистої провини. А якщо є почуття провини когось з оточення, а вони особистої првини не відчувають- мабуть користуються Вашими порадами.
Добрий день,скажіть будь ласка,а якщо ввечері прокручуєш в голові події за день,і думаєш ,там не так зробив там не так сказав ,це почуття провини ,чи самоаналіз?
Почуття провини, яке нав’язане з дитинства, часто стає інструментом маніпуляцій. Щоб звільнитися від цього, важливо розуміти, що не всі очікування, які нам нав’язували, справедливі або наші власні. Зосередьтеся на тому, що для вас важливо зараз, і навчіться говорити "ні" без почуття провини. Ви маєте право будувати свої стосунки на повазі, а не на маніпуляціях.
Важливо простити себе, бо почуття провини тільки забирає ваші сили. Спробуйте застосувати алгоритм із відео: визнайте, що зробили помилку, переосмисліть її як частину вашого життєвого досвіду та подумайте, як ви можете зараз жити в гармонії з собою. Ви заслуговуєте на спокій.
А як же бути з тими почуттями провини , коли ти відмовив близькій людині і розумієш що її це образило, а мене ображає прохання про допомогу цій людині.
У таких ситуаціях важливо розділяти свої емоції й обов’язки. Ви маєте право сказати "ні", коли відчуваєте, що прохання порушує ваші межі. Якщо це викликає почуття провини, подумайте, чи є спосіб допомогти, не зраджуючи себе, або чесно пояснити свої причини. Головне залишатися чесним перед собою й зберігати повагу до обох сторін.
Дякую, Марино. У мене зараз питання є. Син у 6 класі, байдикував на вихідних, не готувався до контрольної, хоч я його просила подумати про наслідки.Сьогодні погано написав. Я сказала, якщо буде погана оцінка-не піде на тренування. ( цього він дуже хоче). Взагалі, я намагаюсь не обмежувати їх прогулянки і розваги, але хочу навчити, щоб розумів наслідки, щоб була відповідальність. Чи припустимо так не пускати на тренування чи гуляти? Поки йому 11, може це спрацює, а потім, розумію, що ні. Зараз не хочу ворогом дитині бути. Що робити?
Добре, що ви проговорили з ним про наслідки, але спробуйте зробити акцент не на покаранні, а на природних наслідках. Наприклад, якщо він не підготувався і отримав погану оцінку, обговоріть, як це вплине на його успіх у школі або самооцінку, а не обмежуйте тренування. Тренування, це активність, яка може допомогти дитині відновити сили, зняти стрес і навіть організувати себе. Краще залишити це як позитивний елемент у житті дитини, а не використовувати як покарання. Запропонуйте разом розробити графік, де буде час на підготовку і на відпочинок. Наприклад: "Давай домовимося, що годину ти готуєшся, а потім маєш годину для розваг або тренування". Щоб розвинути відповідальність, дайте йому трохи свободи з можливістю самостійно вирішувати, як розподіляти час. І якщо він робить помилки, обговорюйте їх без осуду: "Що ти можеш зробити інакше наступного разу?" Замість ворогувати, станьте союзником: "Я хочу, щоб ти сам зрозумів, як важливо підготуватися, а не просто виконував мої прохання".
@Romanenko_Behappy_UA дуже вам вдячна. Нажаль, а може, на щастя для стосунків, не прийшллся наказувати, бо прихворів. І доведеться все одно не йти на тренування. А вам дякую за пораду. Обов'язково так і буду з ним говорити. Дякую за ваш професіоналізм. Ви виручаєте вже багато років. Дуже допоміг ваш АПР. Звісно, все одно залищаються ситуації, де я відчуваю, що помиляюсь, але нема відчуття, що все пропало і я не можу бути хорошою мамою. Все можу), дуже стараюсь🙂 Вам вдячність і бажаю радості й миру.
Курс "Be Happy Lоvers" - behappy.to/H5tNDj
🔥 Чорна п’ятниця вже тут! 🔥 behappy.to/59xnaU
00:00 - Вітання
00:19 - Що таке почутття провини?
03:01 - Наші уявлення
04:52 - Алгорим, як пропрацювати почуття провини.
05:02 - Крок 1
05:32 - Крок 2
06:36 - Крок 3
08:42 - Повторюємо алгоритм
09:06 - Ставлення до себе
11:27 - Пишіть в кометарях
11:45 - 🔥 Чорна п’ятниця вже тут! 🔥 behappy.to/59xnaU
Відчуваю вину бо дуже цинічно йому зраджувала але ж ми і жили як кіт з собако, а тепер почали жити нормально і мене починає гризти почуття вини. Дякую за роботу
"Ваші діти живі - ви хороша мама" , та інші порівняння - це безвідповідально казати, особливо в сьогоденні, коли є і загиблі, і голодні, і без друзів, і з поганим навчанням... І навіть за інших часів - це безвідповідально говорити так на широку авдиторію. Як бути тим, хто не потрапляють в когорту хороших у Ваших порівняннях? Чи якщо дитина загинула не з вини батьків - то батьків не гризе почуття провини?
Всі ваші теми дуже актуальні. А ще мені дуже подобається ваш смак в одязі. Дуже вам пасує.
Дякую)
Довгий час жила з вілчуттям провини-- і якщо копнути глибше-- це пішло десь з дитинства (хоча батьки мене любили і люблять,але ж треба бути "хорошою дівчинкою"),а потім наклалося православ'я, де ти винен по факту народження бо "во гріху" народився і якщо будеш виконувати всі догми церкви-- молитися, каятися,читати 100500 всього,дуже багато всього НЕ робити-- тоді можливо все буде ОК😢
А потім мала нелборежність заванітніти від свого ж чоловіка третьою дитиною і тоді прямо конкретно відчула себе прям Мега винуватою😢
Але з приходом повномасштабного вторгнення-- кардинально почала змінювати свій образ мислення,більше працювати над собою в просто робити більше того,що подобається без усіляких провин і очікувань як "має бути")))
Дякую за те, що поділилися своєю історією! 🌿 Ви зробили неймовірно важливий крок, змінивши свій підхід до життя і переставши підлаштовуватися під чужі очікування. Важливо розуміти, що жити без постійного почуття провини - це нормально і навіть необхідно для гармонії. Ви маєте право робити те, що приносить вам радість, і пишатися своїм шляхом.
❤Дякую, Ви прекрасна!😊
Все життя борюся з почуттям провини.Скільки себе пам'ятаю завжди в усьому винна.Це з дитинства прив'язане мамою,так як я старша в сім'ї.
Почуття провини з дитинства може бути важким тягарем, але його можна пропрацювати. Важливо зрозуміти, що ви не зобов’язані відповідати очікуванням інших ціною свого щастя. Почніть з маленьких кроків: визнайте, що робите все можливе, і дозвольте собі бути добрішою до себе.
Почуття провини це цікава тема. Тому що моє почуття провини з'їдає мене 😢😢
Це моя також тема, тільки болюча. Моє відчуття провини вже здається доїдає мене😭
@СветланаФедорец-ъ8з може треба розібратися або поговорити з тими до кого можливо є це почуття. Я Вам вірю ,бо сама вже не знаю що робити. Нерви вже розшатані,постійні думки про це
Почуття провини може бути виснажливим, але це сигнал, що ви хочете щось змінити. Спробуйте алгоритм із відео: визнайте свої почуття, переосмисліть ситуацію та розробіть план дій. Ви заслуговуєте на внутрішній спокій!
@@Romanenko_Behappy_UA Доброго дня, Марино! Ваш алгоритм, я впевнена, допоміг би вирішити моє поїдання себе за все, що я недодала і ще мільйоні "недо" своїм дітям. Але на початок мені потрібно, напевно, привести себе якось доладу, бо мій клятий депресивний стан недає мені цього зробити правильно, або й взагалі зробити. Перший пункт алгоритму все просто, На 2му пункті вже реву і знов картаю себе тільки після фрази "Що я хотіла БИ" і розуміння приходить відразу, що скільки втрачено часу!, який не повернути і не замінити і не змінити вже нічого назад не зможу, скільки недолюблено, недообнімала і недоцілувала своїх дітей і таке інше. Але інколи я все ж таки збираю себе і переходжу до 3го пункту, на якому при неправильному виконанню одного із пунктів плану ( тут я себе знов гризу) і мене знову відкидає назад і все спочатку і без толку😢...
Я як та собака, про яку як в народі кажуть, "Все розуміє, а сказати не може." Так і я розумію, а зробити нвдається😞
Я вдячна Вам, Марино, за ваш труд, за вашим відео, ефіри, курси ( ось придбала підлітки від 10 до 20) я хоч розібралася чому такі відносини в мене з дітьми та чоловіком, вони в мене неймовірні, чудові і найкращі❤ Але роботи попереду безмежно і вона мене не лякає, лякає час який уходить, а змін так мало ...
😂его,вище збудження потрате сознанія,щого ви його так роспасли😅 +що туда вписали,навирочку сознанія так просто не вилазить😂😅
Дякую за актуальну тему, корисні поради та щиру подачу матеріалу ❤
Дякую Вам ❤❤❤
Дякую за вашу увагу і підтримку.
Доречі, у вас така приєма візуальна картинка, клас! І плаття, і квіти і кольори просто вау! Дякую за поради🌸🩷
Дякую за ваші теплі слова! Ваші відгуки мотивують продовжувати ділитися корисним і створювати щось гарне для вас.
Дякую, я вас обожнюю
Дякую за вашу увагу і підтримку.
Відгукнулося, чудовий алгоритм, дякую за вашу неймовірну працю 👌👍🏻🙏
Дякую за підтримку, це дуже цінно для мене!
Дякую. Дуже рада, що зустріла Вас на просторах інтернету ❤
Ваші відгуки, це найкращий стимул продовжувати працювати!
ШАНОВНА МАРИНО ВАЩІ ПОРАДИ ЗАВЖДИ МЕНІ ДОПОМАГАЮТЬ ДЯКУЮ ВАМ.❤ 🎉🎉
Дякую, дуже подобається ваша подача матеріалу. Картаю себе що єдиного сина не навчила української мови (проживала у Латвії, була одружена з росіянином) А зараз це проблематично і коло його спілкування неукраїнське 😢
Дякую, ви прелєсть❤
Дякую Вам щиро за цікавий український контент 💙💛
Сподіваюся, що мій контент буде надалі корисним для вас.
Круто що інформацію подано так що все легко зрозуміти (чітко і по пунктах)
Взагалі дуже мало людей які випромінюють такий вайб приємний, тому точно ЛАЙК)
Дякую за ваш відгук, я намагаюся робити інформацію максимально доступною!
Дуже дякую, я краю себе за те , що завжди даю увагу недостатньо, тому що завжди втомлена((( дякую
Пам’ятайте, що навіть короткі моменти щирої уваги для ваших дітей можуть бути значущими. Ви вже робите більше, ніж здається, і це варто цінувати.
Дякуємо за вашу працю, за навчання.❤❤❤
Ваша підтримка надихає мене створювати ще більше цікавих і інформативних матеріалів.
Чарівна ❤
Дякую Вам дуже❤ Такі актуальні поради
Дуже приємно знати, що мої відео допомагають і приносять користь.
Дякую за корисну і доступну інформацію!❤
Ваша підтримка надихає мене створювати ще більше цікавих і інформативних матеріалів.
Іноді я думаю, що відчуття провини -це моя основна емоція. Завжди за щось відчуваю провину: за свої дії ,слова з минулого та теперішнього. Слідом за провиною відчуття сорому.
@@GalacticBreeze333 у меня точно такая же ситуация ((
А коли мої дії та слова примусують відчувати провину. І моя дитина впевнена що я ідеальна, і тому даже намагатися не має сенсу... Своєю турботою і увагою майже "задушила"...
Як з цим розібратися?
Дякую за конкретні настанови
Дуже приємно знати, що мої відео допомагають і приносять користь.
Дякую!😊
Дякую за вашу увагу.
Планувати весело і конструктивно. Дякую, Мариночка.💛
Дякую, що залишаєтеся зі мною вже так довго!
Геніально!!!!! Дякую ❤❤❤❤❤❤❤❤
Дякую за вашу увагу і підтримку.
І мене з'їдає почуття провин, я б усе зробила по-іншому, якби мені ще один шанс... Дякую за Вашу працю
@@nataliia1589 вітаю Вас!
Насправді, ви не могли (у минулому) зробити інакше! Завжди ( у минулому, у теперішньому у майбутньому) ми робимо найкраще з того, що можемо. Якщо ви повернетесь подумки у те минуле ( не згадаєте, а саме повернетесь, з тими ж знаннями, бажаннями, емоціями..) то зрозумієте, що вчинили єдиним найкращим способом. Це зараз Ви з теперішнього стану так думаєте, що зробили б по іншому. Не зробили б. Бо, якби все повернути, то Ви б знову б повернулись у той самий стан, з тими ж знаннями, емоціями, бажаннями, обставинами, і знову б зробили те ж саме! Тож, не картайте себе! Все те, що минуло- його вже нема!)
Вибачте, що втрутилась у Ваш коментар, але і я зробила найкраще з того, що могла: відчула неймовірне бажання Вам написати.
Дякую за розуміння, обіймаю!
Пам’ятайте, що важливо не картати себе за минуле, а вчитися з нього. Якщо не можна змінити події, можна змінити свій підхід до них і діяти по-іншому в майбутньому. Ви вже на правильному шляху!
Мне очень понравилось про суд и тех, кто что-то своровал и реально они имеют срок … и я себя простить смогла в отношении с братом и моей мамой.. Спасибо ❤
Это замечательно, что вы смогли простить себя. Это важный шаг к внутренней гармонии.
Дякую за корисну інформацію ❤ в мене виникло таке питання, якщо мене зʼїдає тотальне почуття провини, як його позбутись? Це провина за все, що зі мною відбувається, дитина захворіла - я винувачу себе, недостатньо грошей - так тобі і треба, сама винна, треба було йти на кращу роботу, більше працювати, і тд
Почніть з алгоритму з відео: по-перше, визнайте свої почуття, але розділіть, де ваша реальна відповідальність, а де - вплив зовнішніх обставин. По-друге, замініть самокритику на фрази "Мені хотілося б..." і подумайте, як ви можете діяти в цих ситуаціях, виходячи зі своїх реальних можливостей. І найголовніше - будьте до себе добрішими. Ви робите більше, ніж думаєте!
О боже, це ж моя претензія № 1 до себе. Працюю над собою, внідряю установку: я нормальна мати. 😏
Ви на правильному шляху! Повірте, установка "я нормальна мати" - це вже великий крок до внутрішнього спокою. Додайте ще й думку: "Я роблю найкраще, що можу для своїх дітей". Це допоможе зняти напругу й дасть більше сил на любов і турботу про себе та сім’ю. Ви чудова!
@Romanenko_Behappy_UA Дякую! 🥰
❤❤❤❤❤
2:40 Дайте 30-річній дитині створити таку схему. Має бути "Ви гнобите талант своїй дитини і знецінюєте її запити, проблеми, досягнення?" "Ваша дитина щаслива і займається справою із захопленням чи ви говорите їй, що ті танці/ліплення/малювання/моделювання/футбол нікуди її не приведуть і у неї нічого ніколи не вийде, тому кидай це лайно і йди мучся на фізмат/юридичний/стоматологічний?"
Зачепило. Дякую. Я наразі відчуваю провину за подібний вплив на дитину..
У вихованні важливо підтримувати дитину у її захопленнях, навіть якщо вони здаються вам несерйозними. Щаслива дитина, яка відчуває підтримку, зможе знайти свій шлях і розкрити талант. Дякую, що підняли цю тему!
Дякую ♥️ це дуже цікава тема.
У мене запитання - що робити з почуттям провини після втрати близької людини?....
Це вже до спеціалістів звертатись, самому ніяк?🤔
Почуття провини після втрати близької людини, це дуже поширене і важке відчуття. Якщо вам складно справлятися самостійно, дійсно варто звернутися до спеціаліста. Психолог допоможе розібратися, які ваші емоції природні, а які викликані хибними уявленнями. Тим часом, спробуйте дати собі дозвіл проживати горе, прийняти, що ви зробили все, що могли, і зосередьтеся на збереженні теплих спогадів про близьку людину. Це теж частина зцілення
Це не просто біль це пекельний біль який нав'язують батьки з дитинства своїми докороми.
Людина відчуває пекельний енергетичний опік, від почуття провини, навіть, за ті вчинки які не робили.
Як позбутись? Свідомо щодня по п'ять хвилин (бажано на одинці) кричати : згинь, щезни, вон, геть.
Треба розірвати енергетичний з'язок який викликає почуття провини
Робота над почуттям провини справді вимагає свідомих зусиль. Крик або інші енергетичні практики можуть допомогти розірвати внутрішній зв'язок із негативними емоціями. Головне доповнити це розумінням, що ви маєте право жити без тягаря чужих очікувань. Додайте до цієї практики рефлексію, як хотілося б діяти далі, і дозвольте собі бути вільною.
±не почуття провини😅,совість не там😅 швидше сознанія взбісилось,хоче прошити,2 вищих сознанія не справляєця,бамсь дитонація пішла,сознанія тліє,кайфуєш,4 дня тілки курити кинув,умудрився демонічне сознанія взростити,+взбісити😅 відколи вного є точка зору ±,так додаткове сознанія😅 бажано, вибачення розмістити,ухватів ненарив,щоб розірвати сознанія😅 відчутя провини ,то совість,+ страх вищих сознаній😅 від егоїзму викручусь за 2 хвилини,на совість 3 дні😅 + его знавколишнім світом,цацкатись не буде,тупе древнє сознанія,збажаннями,можливостями😅 Усвідомлення тоже древнє,стормозами±,воно білш боже,+сильніше😅тПросто найти партнера,спускате его в флирт😅 там трата звіриность кіньска😅 + жіночі вищі бажання, трапляюця. Психіка бє, моя 1500км неменше😅 речі ,люди відчуваюця.залежить хто,як готовився. Я забув за егоїзм,за пичать😅😂 діти в 4 пичатають,хтось з егом лазит,в другі не кодованості.Ниші тоже є,попадаюця, теоритично не законі.
Як заспокоїти/пробачити себе, коли вже нічого виправити немає можливості?
Дуже часто почуття провини виникає у людей, які ні в чому не винні.
Абсолютно вірно! Часто почуття провини виникає через невідповідність наших очікувань чи чужих уявлень про нас. Головне в такі моменти зупинитися, проаналізувати ситуацію та зрозуміти, що ми маємо право бути добрішими до себе.
@Romanenko_Behappy_UA Дякую, що нагадали. Бо ми хочемо бути добрими для всіх, а про себе забуваємо.
Так Ви говорите, про почуття особистої провини. А якщо є почуття провини когось з оточення, а вони особистої првини не відчувають- мабуть користуються Вашими порадами.
Добрий день,скажіть будь ласка,а якщо ввечері прокручуєш в голові події за день,і думаєш ,там не так зробив там не так сказав ,це почуття провини ,чи самоаналіз?
А що робити з тим почуттям провини, яке тобі нав'язали? З дитинства. І тим почуттям провини ще й маніпулюють....
Почуття провини, яке нав’язане з дитинства, часто стає інструментом маніпуляцій. Щоб звільнитися від цього, важливо розуміти, що не всі очікування, які нам нав’язували, справедливі або наші власні. Зосередьтеся на тому, що для вас важливо зараз, і навчіться говорити "ні" без почуття провини. Ви маєте право будувати свої стосунки на повазі, а не на маніпуляціях.
@Romanenko_Behappy_UA щиро дякую вам за відповідь. ❤️❤️❤️
Дякую, а як бути з почуттям провини за зраду чоловіку, яке було 24 роки тому , він простив а я себе не можу😢
Важливо простити себе, бо почуття провини тільки забирає ваші сили. Спробуйте застосувати алгоритм із відео: визнайте, що зробили помилку, переосмисліть її як частину вашого життєвого досвіду та подумайте, як ви можете зараз жити в гармонії з собою. Ви заслуговуєте на спокій.
А як же бути з тими почуттями провини , коли ти відмовив близькій людині і розумієш що її це образило, а мене ображає прохання про допомогу цій людині.
У таких ситуаціях важливо розділяти свої емоції й обов’язки. Ви маєте право сказати "ні", коли відчуваєте, що прохання порушує ваші межі. Якщо це викликає почуття провини, подумайте, чи є спосіб допомогти, не зраджуючи себе, або чесно пояснити свої причини. Головне залишатися чесним перед собою й зберігати повагу до обох сторін.
Прохання не використовувати російське ДА - ріже вухо і дратує, в нас є українське слово ТАК!
Все враження псується!
Дякую, Марино. У мене зараз питання є. Син у 6 класі, байдикував на вихідних, не готувався до контрольної, хоч я його просила подумати про наслідки.Сьогодні погано написав. Я сказала, якщо буде погана оцінка-не піде на тренування. ( цього він дуже хоче). Взагалі, я намагаюсь не обмежувати їх прогулянки і розваги, але хочу навчити, щоб розумів наслідки, щоб була відповідальність. Чи припустимо так не пускати на тренування чи гуляти? Поки йому 11, може це спрацює, а потім, розумію, що ні. Зараз не хочу ворогом дитині бути. Що робити?
Добре, що ви проговорили з ним про наслідки, але спробуйте зробити акцент не на покаранні, а на природних наслідках. Наприклад, якщо він не підготувався і отримав погану оцінку, обговоріть, як це вплине на його успіх у школі або самооцінку, а не обмежуйте тренування.
Тренування, це активність, яка може допомогти дитині відновити сили, зняти стрес і навіть організувати себе. Краще залишити це як позитивний елемент у житті дитини, а не використовувати як покарання.
Запропонуйте разом розробити графік, де буде час на підготовку і на відпочинок. Наприклад: "Давай домовимося, що годину ти готуєшся, а потім маєш годину для розваг або тренування".
Щоб розвинути відповідальність, дайте йому трохи свободи з можливістю самостійно вирішувати, як розподіляти час. І якщо він робить помилки, обговорюйте їх без осуду: "Що ти можеш зробити інакше наступного разу?"
Замість ворогувати, станьте союзником: "Я хочу, щоб ти сам зрозумів, як важливо підготуватися, а не просто виконував мої прохання".
@Romanenko_Behappy_UA дуже вам вдячна. Нажаль, а може, на щастя для стосунків, не прийшллся наказувати, бо прихворів. І доведеться все одно не йти на тренування. А вам дякую за пораду. Обов'язково так і буду з ним говорити. Дякую за ваш професіоналізм. Ви виручаєте вже багато років. Дуже допоміг ваш АПР. Звісно, все одно залищаються ситуації, де я відчуваю, що помиляюсь, але нема відчуття, що все пропало і я не можу бути хорошою мамою. Все можу), дуже стараюсь🙂 Вам вдячність і бажаю радості й миру.
Так а що робити, коли ти вже щось накоїв, і тобі соромно перед родичами??? І гризеш себе вже стільки років