Доброго вечора Наталя ,ви тронули таку тему будинку як все підлаштовували для себе і мрії були звісно про все життя щасливе ,так і ми нам теж дістався будинок від батьків моїх ,ми з чоловіком теж все робили для нашої сім’ї ,старалися і дах перекрили і вікна і двері міняли на все гарне панорамне ,підлогу в кухні і ванній і в коридорі в кабінеті робили з плитки і звісно все нове меблі вся техніка і от нам залишилося тільки перед хати до утеплити - бо з осені не встигли ,ми всі такі раді були що все так гарно і зручно ми мріяли і теж робили ремонти 8 років ,так працювали на всіх роботах і свій магазин мали ,і хватали все на чому можна заробити ми бувало спали по три години за ніч не було часу відпочивати ,будинок теж наш 10 кімнат на потрібні були гроші ,дітки наші теж вчаться обоє в університетах теж дуже дорого ,то ми з чоловіком і працювали як могли ,і от 24 ми завмерли і в розпачі не знали що робити ,люди почали тікати сім‘ями а ми тільки спостерігали в шоці ,а потім 25 до нас завітали орки ми живемо біля Миколаєва ,і одразу ми пізнали війну почався бій з 15 годин і до 7 ранку ми були в підвалі і чули як орки то техніку гріли то бомбили стріляли - я не можу вам передати що ми всі відчували - мені взагалі здається що ми всі прощалися з життям і померли - ми котрі були раніше таких нас вже нема і не буде ,коли вже стало на вулиці видно ранком ми не знали виходити нам чи що робити чи є наше житло і де орки лазять вже точно по вулицях бо вони заїхали в вулиці і прикривалися домами нашими і ми всі ж були вдома всі люди але не для них - я дуже вдячна нашім ЗСУ що тієї ночі вони вигнали орків з нашого селища ,а коли ми вже по чутках чули що вночі наші люди повзком забирали поранених вивозили за село з іншої сторони чекали скорі я так пишаюся нашими людьми ми всі дружні вся Україна ,дуже плакали за хлопчиками яких тієї ночі не стало ми в розпачі до сих пір - нам пощастило ці тварюки нас не окупіровали ми дуже щасливі дякую тим хлопчикам і їхнім батькам ,і зараз ми не знаємо чи будемо жити в своєму будинку орки в Херсоні дуже поруч .😢❤Прошу вибачення за таку велику розповідь - наболіло , і вас дуже розумію і підтримую ,бажаю миру і добра всій сім’ї і всім Українцям !!!❤❤❤
Дуже розчулила Ваша історія😢. Я в перший день війни виїхала з дітьми за кордон. Чоловік поїхав до батькі у село і все лишили бо рятували найважливіше це наших дітей і наше життя, бо знаємо ще від наших бабусь і дідусів ,що таке моzкаль. Теж серце боліло все лишати , але ми знаємо на що здатні ці нелюди, бо чули це все з дитинства. Правда чоловік за тиждень повернувся бо він волонтерив. Добре що ви живі і здорові це найголовніше. 🙏❤
Ви правильно зробили що рятувались всі ,мій чоловік воєнний а дітей вік не дозволяв виїзжати за кордон ,так ми залишились всі вдома , дуже дякую всім за підтримку - Українці неймовірні люди , я пишаюся що ми Українці !!!❤❤❤
Тримайтеся,всі будемо жити по своїх рідних і дорогих серцю будинках❤бережіть один одного і тих,кому зможете допомогти тримайте🙏🏻ми сильні,стільки вже витримали -маємо триматись,заради нашого роду,заради України💙💛
Про приватний будинок дозвольте і я висловлю свою думку. Все дитинство я провела у приватному будинку в селі з усіма «прєлєстями» сільського життя: гектари городів, де копали і садили картоплю ще під заступ (лопату) вручну, господарство, де потрібно було займатись заготівлею сіна, пасти корів і допомагати батькам по господарству, води ще не було заведеної в хату, тому відрами доводилось носити воду, ну і прибирання в хаті і таке інше. Тобто літніх канікул з поїздкою на море я не знала, бо тяжко працювала. Коли в 10 клас пішла в міську школу і жила з родичами в квартирі, я однозначно почала мріяти про життя у місті у квартирі. Так і сталося зараз я живу у Києві. Але з 2020 року я знову почала мріяти про приватний будинок, але власний, той в якому буде так як хочу я, а не батьки, де не буде гектарів городів і господарства. Дивлюсь українських блогерів, які облаштовують життя у приватних будинках і надихаюсь ними 🥰 Єдине, чоловік не хоче жити в приватному будинку (думаю, тому що там завжди багато роботи біля нього 😂). Плюси приватного будинку - це автономність: можна викопати криницю або свердловину для забезпечення водою, поставити генератор та/або сонячні панелі, встановити опалення твердопаливне та/або газове, власний двір, де можна вийти навіть у піжамі на вулицю і де припаркувати авто і посмажити шашлички на мангалі вкінці кінців. У квартирі життя стало нестерпним тому, що з 2020 року нас ізолювали у власних помешканнях і коли у будинку дуже погана звукоізоляція, стаєш свідком всіх домашніх сварок сусідів, гучні гулянки, оргії , музика… В нашому будинку мене навіть у ліфт не пустили нешановні мешканці будинку, тому що вони пожилі люди які бояться заразитись на ковід. Зараз же життя в багатоповерховому будинку стало ще нестерпнішим через відключення електроенергії: не їздять ліфти, не працює плита (не звариш їсти), відключається опалення і водопостачання . А те що Київ переповнений людьми і запаркованими авто вздовж вулиць і прибудинкових територій , це взагалі жах, не пройти не проїхати . Свій автомобіль ми ставимо на парковку за гроші, і що дивує там є вільні місця, то чому ж ці хитрожопі не ставлять свої дорогущі авто в спеціально відведених для цього місцях ?! Для мене це загадка… 🤷♀️ Коротше, життя в приватному будинку спонукає до постійних вкладень і трудових і фінансових , але ж автономність це найбільший його плюс. І звичайно , потрібен мир в країні, щоб спокійно реалізовувати плани 🕊️🙏
Дякую Вам за такі цікаві слова ,читала з великим захопленням. Дай Бог щоб у нас був мир , спокій і здоров'я, ми всі зможемо реалізувати наші плани. Хто в квартирі хто в будинку головне щоб всі були щасливі❤🙏
@@Natali2022 дякую Вам за реакцію на мій коментар 🥰 Пробачте, що так багато написала, намагалась якомога детальніше описати переваги і недоліки 🙈 Так, дуже хочеться, щоб у всіх українців було забезпечене, щасливе, комфортне і спокійне життя з можливістю подорожувати і мати майбутнє🕊️
Вітаю Наталю!Ми навпаки з чоловіком прожили усе життя в квартирах і наша мрія була будинок .Це не передати по відчуттям як це комфортно ,без сусідів зверху чи знизу ,це той випадок коли ти сам собі господар.Так будинок потребує більше догляду і діти виростають,в мене старший син постійно десь відсутній ,але будуть внуки пізніше! Вам бажаю миру та спокою у серцях !❤️❤️❤️🥰
Привіт!!! Я не кажу про квартиру, а про сучасний новий будинок до 200 кв. В мене чоловік про квартиру навіть і чути не хоче, хіба якби була можливість то би дітям придбали. Мені стільки написали за внуків,що я аж задумалась. Дійсно дівчата вже такі дорослі, а мені все здається ,що я ще сама дівчинка🥰
У кожного своя історія з будинком. З Києва , коли вийшли на пенсію, переїхали в батьківський дім. Сад, город, квіти. Сарай, літня кухня, гараж. Працювали, мріяли.Чоловік раптово помер 4 роки тому. Син з родиною живе в Іспанії.Донька- в Нью-Йорку. Ковід, війна! І квіти вже втрачають барви і не дають такої насолоди! Але маю багато захоплень: вишиваю, в,яжу, шию, прикрашаю двір, допомагаю, як можу, ЗСУ.Це рятує від зневіри. Одній, звичайно, складно. Інколи опускаються руки. Але це моє життя . Ніхто не проживе його за мене.
@@svetlanahodak3292 Вітаю Вас!Життя іноді повертає нас у інші сторони реалів.Мені дуже шкода 🥲Я бажаю Вам вірити у хороше та добре,міцного здоров’я Вам!Миру,спокою та душевного тепла💙💛
@@IvankaIvanka Дякую! Так, життя непередбачуване. Але є друзі, діти теж хвилюються і піклуються. Улітку була в сина два тижні .Два роки не бачила внука! А йому вже 13! Донька приїжджала через Польщу з волонтерською допомогою!Життя продовжується! Вам вдячна за розуміння! Нехай у вас усе буде добре! І, звичайно, мріємо про перемогу і віримо в ЗСУ!
Наталю, дякую Вам за відео, не могла дочекатися, щоб сісти вечером і в тиші насолодитися ним.Теж до заміжжя жила з батьками в будинку, тоді квартира. І ось минуло 4 роки, як побудували сучасний будинок на 200 квадратів. Дуже тішимося з чоловіком, що прийняли вірне рішення і будинок одноповерховий. Можна було ще трішки менший. Бо діти живуть окремо.Але на початку війни аж до літа в нас жило 8 чоловік, всі помістилися. Свій будинок не прирівняти з квартирою. Але і робота в ньому і біля нього є завжди. Саме робота і відволікає трішки зараз, це як своєрідна терапія. Хочу побажати, щоб всі українці повернулися в своє житло якнайшвидше. Миру нам і перемоги!
Дуже гарна у вас кухня, ми також з чоловіком мріємо про свій будинок, бо життя в квартирі то не для мене. Не думайте що будинок великий тому що діти виростуть а далі і внуки і буде де всім розміститись.
Наталю, мене так заспокоює тональність вашого голосу! І дякую, вам, за ваші відео! Я їх завантажую, а коли немає електроенергії то тоді спокійно з чашкою чаю передивляюсь і надихаюсь! Дякую, Вам! 💛💙
Я народилась і прожила 17 років у будинку, а далі вийшла заміж і з тих пір живу в квартирах. Мрія про будинок нас з чоловіком не покидає, дуууже хочемо свій будиночок-невеличкий щоб був і кусочок земельки, щоб порпатися там🥰
Якщо мрія є це добре. Мрії мають властивість здійснюватись, чого Вам і бажаю. Мені теж в будинку добре, хоча я б могла жити і в квартирі, але чоловік не хоче🥰. Єдине що теж вважаю, що має бути невеличкий.
Наталія, вітаю! Дякую за відео! Дуже просто та з великою шаною і любовью ви розповідаєте про свій будинок і життя в ньому! Мені сподобалося ваше " швидке" прибирання на кухні. Хочу спитати, що то за чарівна рідина( в червоному розпилювачі), яка підходить до усіх поверхонь та не треба змивати? І чи треба до неї особливі серветки? Буду вдячна за відповідь.🤗
Я раніше казала, що в будинку за місто, та ви що не хочу ні за які гроші. Тепер бачу, що хочеться свого подвір‘я, спокою, щоб ніхто не гупав по голові. Єдине, не хочу будинок більшим за 120-150 метоів, нас фактично троє, бо старша донька вже окремо собі від нас буде жити.
Я все життя квартино-асфальтна дитина🤗 Але зараз чомусь дууууже хочу будинок, і цього року нарешті вмовила чоловіка ( доречі а він все життя жив в будинку😅) І нарешті зараз вирішили робити ремонт у новому будинку😍 він знаходиться у дворі батьків, буде завжди під наглядом, а ми покищо повністю переїхати не зможемо, але їздити як на дачу теж круто🤗 У нашому дворі немає городів та маштабних насаджень, тому будемо їздити відпочивати😊я щаслива😅 І взагалі приїзджаючи до батьків у власний будинок, і я бачу лише плюси👍
Добрий день. Я 26 років жила в квартирі в Києві. Вийшла заміж, живу в селі на Західній Україні вже 12 років. Дуже рада безмежно. Для дітей - супер. Чи то локдауни, діткам простір; на початку війни страшно було. Але краще, ніж в тому районі в Києві,який бомбили постійно навколо. Плюс ще можна овочі, фрукти,ягоди свої мати. Ну і сусіди не на голові,а поруч))))
Живу в Нідерландах в приватному будинку, все у нас тут тендітне і малесеньке, між домами відстані немає, тому маємо сусідів з обох боків, стіни у нас з сусідами спільні, сусіди сидять у своєму саду і курять, а це у нас під вікном! Якщо пити заспокійливе , то немазначення чи це приватний будинок, си це квартира!😂
Розсмішили😅😅😅. Все в цьому житті відносно. Якщо помагає заспокійливе то супер, або просто жити і насолоджуватись від того що є. Або змінювати, якщо є бажання і можливість😉
У нас 10 модель. Так дуже задоволена. Це мій перший безпровідний пилосос, користуюсь вже 1,5 р. Не маю з чим порівняти , але він дуже полегшує прибирання, особливо коли вимикають світло.
Скажіть, будь ласка, які критерії у виборі ділянки під будинок? Чи користуєтесь двором? Скільки маєик соток землі? Для мене це зараз дуже актуально, бо приглядаємось до ділянки під будівництво будинку . Але мене трохи відвертає від неї наявність близько будинків сусідів (ширина ділянки 24 м, а довжина 50 метрів) . Хотілося б, щоб сусіди були подалі. Не знаю чи буде це заважати для життя. Порадьте, будь ласка, хто має досвід
Цю ділянку ми не обирали, це ще давно придбали батьки. Головними критеріями у виборі на мою думку є присутність всіх комунікацій, а також зроблена дорога( бруківка чи асвальт). Ділянка у нас 4,5 сотих, мені достатньо, чоловік хоче більшу. Сусіди у нас дуже близько з усіх сторін ,але вони всі дуже тихі, тому мені це не заважає. Подвір'я використовуємо лише влітку, більше прибираємо ніж відпочиваємо, але можемо зробити гриль, та коли діти були маленькі це було дуже зручно. І зараз діти запрошують друзів до нас і проводять там час. Якось так😉
@@SerafymaS в день нічого не видно, а на вечір закриваємо жалюзі. Звичайно, що краще коли довкола сосни ,а не стіни, я б теж надала цьому перевагу, але мені і так нормально наразі🥰.
Доброго вечора Наталя ,ви тронули таку тему будинку як все підлаштовували для себе і мрії були звісно про все життя щасливе ,так і ми нам теж дістався будинок від батьків моїх ,ми з чоловіком теж все робили для нашої сім’ї ,старалися і дах перекрили і вікна і двері міняли на все гарне панорамне ,підлогу в кухні і ванній і в коридорі в кабінеті робили з плитки і звісно все нове меблі вся техніка і от нам залишилося тільки перед хати до утеплити - бо з осені не встигли ,ми всі такі раді були що все так гарно і зручно ми мріяли і теж робили ремонти 8 років ,так працювали на всіх роботах і свій магазин мали ,і хватали все на чому можна заробити ми бувало спали по три години за ніч не було часу відпочивати ,будинок теж наш 10 кімнат на потрібні були гроші ,дітки наші теж вчаться обоє в університетах теж дуже дорого ,то ми з чоловіком і працювали як могли ,і от 24 ми завмерли і в розпачі не знали що робити ,люди почали тікати сім‘ями а ми тільки спостерігали в шоці ,а потім 25 до нас завітали орки ми живемо біля Миколаєва ,і одразу ми пізнали війну почався бій з 15 годин і до 7 ранку ми були в підвалі і чули як орки то техніку гріли то бомбили стріляли - я не можу вам передати що ми всі відчували - мені взагалі здається що ми всі прощалися з життям і померли - ми котрі були раніше таких нас вже нема і не буде ,коли вже стало на вулиці видно ранком ми не знали виходити нам чи що робити чи є наше житло і де орки лазять вже точно по вулицях бо вони заїхали в вулиці і прикривалися домами нашими і ми всі ж були вдома всі люди але не для них - я дуже вдячна нашім ЗСУ що тієї ночі вони вигнали орків з нашого селища ,а коли ми вже по чутках чули що вночі наші люди повзком забирали поранених вивозили за село з іншої сторони чекали скорі я так пишаюся нашими людьми ми всі дружні вся Україна ,дуже плакали за хлопчиками яких тієї ночі не стало ми в розпачі до сих пір - нам пощастило ці тварюки нас не окупіровали ми дуже щасливі дякую тим хлопчикам і їхнім батькам ,і зараз ми не знаємо чи будемо жити в своєму будинку орки в Херсоні дуже поруч .😢❤Прошу вибачення за таку велику розповідь - наболіло , і вас дуже розумію і підтримую ,бажаю миру і добра всій сім’ї і всім Українцям !!!❤❤❤
Дуже розчулила Ваша історія😢. Я в перший день війни виїхала з дітьми за кордон. Чоловік поїхав до батькі у село і все лишили бо рятували найважливіше це наших дітей і наше життя, бо знаємо ще від наших бабусь і дідусів ,що таке моzкаль. Теж серце боліло все лишати , але ми знаємо на що здатні ці нелюди, бо чули це все з дитинства. Правда чоловік за тиждень повернувся бо він волонтерив. Добре що ви живі і здорові це найголовніше. 🙏❤
Ви правильно зробили що рятувались всі ,мій чоловік воєнний а дітей вік не дозволяв виїзжати за кордон ,так ми залишились всі вдома , дуже дякую всім за підтримку - Українці неймовірні люди , я пишаюся що ми Українці !!!❤❤❤
@@user-hi7ue3mz1r Бережіть себе і своїх рідних🥰. А чоловікові вашому низький уклін і нехай Його береже Бог і всю Вашу сім'ю🙏❤❤❤
Тримайтеся,всі будемо жити по своїх рідних і дорогих серцю будинках❤бережіть один одного і тих,кому зможете допомогти тримайте🙏🏻ми сильні,стільки вже витримали -маємо триматись,заради нашого роду,заради України💙💛
Підтримую вас та обнімаю ! Тримаймося ! ❤
Про приватний будинок дозвольте і я висловлю свою думку. Все дитинство я провела у приватному будинку в селі з усіма «прєлєстями» сільського життя: гектари городів, де копали і садили картоплю ще під заступ (лопату) вручну, господарство, де потрібно було займатись заготівлею сіна, пасти корів і допомагати батькам по господарству, води ще не було заведеної в хату, тому відрами доводилось носити воду, ну і прибирання в хаті і таке інше. Тобто літніх канікул з поїздкою на море я не знала, бо тяжко працювала. Коли в 10 клас пішла в міську школу і жила з родичами в квартирі, я однозначно почала мріяти про життя у місті у квартирі. Так і сталося зараз я живу у Києві. Але з 2020 року я знову почала мріяти про приватний будинок, але власний, той в якому буде так як хочу я, а не батьки, де не буде гектарів городів і господарства.
Дивлюсь українських блогерів, які облаштовують життя у приватних будинках і надихаюсь ними 🥰 Єдине, чоловік не хоче жити в приватному будинку (думаю, тому що там завжди багато роботи біля нього 😂). Плюси приватного будинку - це автономність: можна викопати криницю або свердловину для забезпечення водою, поставити генератор та/або сонячні панелі, встановити опалення твердопаливне та/або газове, власний двір, де можна вийти навіть у піжамі на вулицю і де припаркувати авто і посмажити шашлички на мангалі вкінці кінців. У квартирі життя стало нестерпним тому, що з 2020 року нас ізолювали у власних помешканнях і коли у будинку дуже погана звукоізоляція, стаєш свідком всіх домашніх сварок сусідів, гучні гулянки, оргії , музика… В нашому будинку мене навіть у ліфт не пустили нешановні мешканці будинку, тому що вони пожилі люди які бояться заразитись на ковід. Зараз же життя в багатоповерховому будинку стало ще нестерпнішим через відключення електроенергії: не їздять ліфти, не працює плита (не звариш їсти), відключається опалення і водопостачання . А те що Київ переповнений людьми і запаркованими авто вздовж вулиць і прибудинкових територій , це взагалі жах, не пройти не проїхати . Свій автомобіль ми ставимо на парковку за гроші, і що дивує там є вільні місця, то чому ж ці хитрожопі не ставлять свої дорогущі авто в спеціально відведених для цього місцях ?! Для мене це загадка… 🤷♀️
Коротше, життя в приватному будинку спонукає до постійних вкладень і трудових і фінансових , але ж автономність це найбільший його плюс. І звичайно , потрібен мир в країні, щоб спокійно реалізовувати плани 🕊️🙏
Дякую Вам за такі цікаві слова ,читала з великим захопленням. Дай Бог щоб у нас був мир , спокій і здоров'я, ми всі зможемо реалізувати наші плани. Хто в квартирі хто в будинку головне щоб всі були щасливі❤🙏
@@Natali2022 дякую Вам за реакцію на мій коментар 🥰 Пробачте, що так багато написала, намагалась якомога детальніше описати переваги і недоліки 🙈 Так, дуже хочеться, щоб у всіх українців було забезпечене, щасливе, комфортне і спокійне життя з можливістю подорожувати і мати майбутнє🕊️
@@mariiamaria1916 💙💛🙏
Вітаю Наталю!Ми навпаки з чоловіком прожили усе життя в квартирах і наша мрія була будинок .Це не передати по відчуттям як це комфортно ,без сусідів зверху чи знизу ,це той випадок коли ти сам собі господар.Так будинок потребує більше догляду і діти виростають,в мене старший син постійно десь відсутній ,але будуть внуки пізніше! Вам бажаю миру та спокою у серцях !❤️❤️❤️🥰
Привіт!!! Я не кажу про квартиру, а про сучасний новий будинок до 200 кв. В мене чоловік про квартиру навіть і чути не хоче, хіба якби була можливість то би дітям придбали. Мені стільки написали за внуків,що я аж задумалась. Дійсно дівчата вже такі дорослі, а мені все здається ,що я ще сама дівчинка🥰
Згідна !Роки летять,але ми не відчуваєм їх 💕
У кожного своя історія з будинком. З Києва , коли вийшли на пенсію, переїхали в батьківський дім.
Сад, город, квіти. Сарай, літня кухня, гараж. Працювали, мріяли.Чоловік раптово помер 4 роки тому. Син з родиною живе в Іспанії.Донька- в Нью-Йорку. Ковід, війна! І квіти вже втрачають барви і не дають такої насолоди! Але маю багато захоплень: вишиваю, в,яжу, шию, прикрашаю двір, допомагаю, як можу, ЗСУ.Це рятує від зневіри.
Одній, звичайно, складно. Інколи опускаються руки. Але це моє життя . Ніхто не проживе його за мене.
@@svetlanahodak3292 Вітаю Вас!Життя іноді повертає нас у інші сторони реалів.Мені дуже шкода 🥲Я бажаю Вам вірити у хороше та добре,міцного здоров’я Вам!Миру,спокою та душевного тепла💙💛
@@IvankaIvanka Дякую! Так, життя непередбачуване. Але є друзі, діти теж хвилюються і піклуються. Улітку була в сина два тижні .Два роки не бачила внука! А йому вже 13! Донька приїжджала через Польщу з волонтерською допомогою!Життя продовжується! Вам вдячна за розуміння! Нехай у вас усе буде добре!
І, звичайно, мріємо про перемогу і віримо в ЗСУ!
Наталю, дякую Вам за відео, не могла дочекатися, щоб сісти вечером і в тиші насолодитися ним.Теж до заміжжя жила з батьками в будинку, тоді квартира. І ось минуло 4 роки, як побудували сучасний будинок на 200 квадратів. Дуже тішимося з чоловіком, що прийняли вірне рішення і будинок одноповерховий. Можна було ще трішки менший. Бо діти живуть окремо.Але на початку війни аж до літа в нас жило 8 чоловік, всі помістилися. Свій будинок не прирівняти з квартирою. Але і робота в ньому і біля нього є завжди. Саме робота і відволікає трішки зараз, це як своєрідна терапія. Хочу побажати, щоб всі українці повернулися в своє житло якнайшвидше. Миру нам і перемоги!
❤ це наша мрія будинок сучасний на один поверх.
Дякую за відео!🙂
❤
Дуже гарна у вас кухня, ми також з чоловіком мріємо про свій будинок, бо життя в квартирі то не для мене. Не думайте що будинок великий тому що діти виростуть а далі і внуки і буде де всім розміститись.
Дякую❤. Ви влучно підмітили, час летить дуже швидко👍🥰
Дякую за відео👍👍👍👍👍
❤
Дякую за відео, що ділитеся з нами рецептами приготування їжі, своїм життям,своїми думками 🤗
❤
Дякую, Наталочко,,за затишне, домашнє і таке тепле відео.
Все у нас буде добре.
🙏❤
Привіт Наталко ❤чекала ваше відео ... завжди цікаво 😊
Дякую❤
Наталі, дякую Вам за красиве звучання рідної мови. ❤
Перемоги нам і миру!🇺🇦🙏
🙏❤
Дякую за відео, дуже цікаве! Приправу таку теж для себе відкрила, дійсно класна)
❤
Дякую за підказочку про приправу до тостів 🙂
І , звичайно, за влог -- ЛАЙК
❤
Наталочко,дякую за влог!🥰👍Ваші відео заспокоюють та надихають!🙏💙💛
Дякую❤
Теж люблю цю приправу. Ідеальне поєднання.
👍❤
Наталю, мене так заспокоює тональність вашого голосу! І дякую, вам, за ваші відео! Я їх завантажую, а коли немає електроенергії то тоді спокійно з чашкою чаю передивляюсь і надихаюсь! Дякую, Вам! 💛💙
Дякую Вам, мені дуже приємно🥰
Гарна кухня у вас.Чи можете зробити організацію кухонних ящиків?огляд ящиків
Дякую❤. Можете подивитись відео "кухня моєї мрії" а також "прибирання після пожежі" я там розповідаю і показую🥰
Я народилась і прожила 17 років у будинку, а далі вийшла заміж і з тих пір живу в квартирах. Мрія про будинок нас з чоловіком не покидає, дуууже хочемо свій будиночок-невеличкий щоб був і кусочок земельки, щоб порпатися там🥰
Якщо мрія є це добре. Мрії мають властивість здійснюватись, чого Вам і бажаю. Мені теж в будинку добре, хоча я б могла жити і в квартирі, але чоловік не хоче🥰. Єдине що теж вважаю, що має бути невеличкий.
@@Natali2022 Дякую! Нехай у Вас буде все чудово! Ви дуже гарна людина!🤗
@@vitalifevlog88 ❤
Наталія, вітаю! Дякую за відео! Дуже просто та з великою шаною і любовью ви розповідаєте про свій будинок і життя в ньому! Мені сподобалося ваше " швидке" прибирання на кухні. Хочу спитати, що то за чарівна рідина( в червоному розпилювачі), яка підходить до усіх поверхонь та не треба змивати? І чи треба до неї особливі серветки? Буду вдячна за відповідь.🤗
Це вода з спиртом 1:1, серветки використовую паперові або мікрофібру🥰
@@Natali2022 Дякую 🙏.
Я раніше казала, що в будинку за місто, та ви що не хочу ні за які гроші. Тепер бачу, що хочеться свого подвір‘я, спокою, щоб ніхто не гупав по голові. Єдине, не хочу будинок більшим за 120-150 метоів, нас фактично троє, бо старша донька вже окремо собі від нас буде жити.
Така площа супер, більше і не треба, головне все гарно продумати і облаштувати🥰
💛💙❤️❤️❤️🥰🌈
Доброго вечора, так приємно зайшла , а тут нове відео) Дякую за гарні відео)) Заходьте в гості, буду рада 💙💛🫶
Дякую, зайду😉
@@Natali2022 Доречі, ви обіцяли відео про електромобіль😉, дуже чекаю 💐)
@@Lisa_Alisa02 Буду старатись якнайшвидше🥰
Я все життя квартино-асфальтна дитина🤗 Але зараз чомусь дууууже хочу будинок, і цього року нарешті вмовила чоловіка ( доречі а він все життя жив в будинку😅)
І нарешті зараз вирішили робити ремонт у новому будинку😍 він знаходиться у дворі батьків, буде завжди під наглядом, а ми покищо повністю переїхати не зможемо, але їздити як на дачу теж круто🤗
У нашому дворі немає городів та маштабних насаджень, тому будемо їздити відпочивати😊я щаслива😅
І взагалі приїзджаючи до батьків у власний будинок, і я бачу лише плюси👍
❤
Добрий день. Я 26 років жила в квартирі в Києві. Вийшла заміж, живу в селі на Західній Україні вже 12 років. Дуже рада безмежно. Для дітей - супер. Чи то локдауни, діткам простір; на початку війни страшно було. Але краще, ніж в тому районі в Києві,який бомбили постійно навколо. Плюс ще можна овочі, фрукти,ягоди свої мати. Ну і сусіди не на голові,а поруч))))
Добрий день❤. Так в приватному будинку багато переваг, я в квартирі жила лише в студенські роки🥰. Головне щоб був мир і спокій то всюди добре🙏💙💛
Привіт)) Теж проблеми зі сном..Біфрен допоміг? Дякую
Привіт, сам по собі напевно ні, лише в комплексі😉
Доброго дня))) Запитую вдруге, підкажіть будь ласка де Вы купували Ваш диван? Буду дуже вдячна за відповідь. Якщо це не секрет.
Фірма Oscar
@@Natali2022 щиро дякую.
Живу в Нідерландах в приватному будинку, все у нас тут тендітне і малесеньке, між домами відстані немає, тому маємо сусідів з обох боків, стіни у нас з сусідами спільні, сусіди сидять у своєму саду і курять, а це у нас під вікном! Якщо пити заспокійливе , то немазначення чи це приватний будинок, си це квартира!😂
Розсмішили😅😅😅. Все в цьому житті відносно. Якщо помагає заспокійливе то супер, або просто жити і насолоджуватись від того що є. Або змінювати, якщо є бажання і можливість😉
Який у Вас Дайсон ( модель) і чи ви задоволені? Дякую.
У нас 10 модель. Так дуже задоволена. Це мій перший безпровідний пилосос, користуюсь вже 1,5 р. Не маю з чим порівняти , але він дуже полегшує прибирання, особливо коли вимикають світло.
Підскажіть будь ласка яка модель у вас дайсона і чи ви ним задоволені. Дякую
10 модель, дуже задоволена🥰
Скажіть, будь ласка, які критерії у виборі ділянки під будинок? Чи користуєтесь двором? Скільки маєик соток землі?
Для мене це зараз дуже актуально, бо приглядаємось до ділянки під будівництво будинку . Але мене трохи відвертає від неї наявність близько будинків сусідів (ширина ділянки 24 м, а довжина 50 метрів) . Хотілося б, щоб сусіди були подалі. Не знаю чи буде це заважати для життя. Порадьте, будь ласка, хто має досвід
Цю ділянку ми не обирали, це ще давно придбали батьки. Головними критеріями у виборі на мою думку є присутність всіх комунікацій, а також зроблена дорога( бруківка чи асвальт).
Ділянка у нас 4,5 сотих, мені достатньо, чоловік хоче більшу. Сусіди у нас дуже близько з усіх сторін ,але вони всі дуже тихі, тому мені це не заважає. Подвір'я використовуємо лише влітку, більше прибираємо ніж відпочиваємо, але можемо зробити гриль, та коли діти були маленькі це було дуже зручно. І зараз діти запрошують друзів до нас і проводять там час. Якось так😉
@@Natali2022 а те, що вікна виходять на вікна сусідів не заважає? Те, що ви можете бачити що робиться в хаті сусіда, а він у вас?
@@SerafymaS в день нічого не видно, а на вечір закриваємо жалюзі. Звичайно, що краще коли довкола сосни ,а не стіни, я б теж надала цьому перевагу, але мені і так нормально наразі🥰.
Доброго дня. Яка площа вашого будинку і кухні?
Добрий день! Кухня 36, а будинок 300🥰
@@Natali2022 дякую за відповідь)
Що за розчин у вашій червоній баночці?
Спирт з водою 50/50🥰