Робота під прикриттям, перевертні, допомога ЗСУ, головна потреба квартира // Наші люди
Вставка
- Опубліковано 15 тра 2024
- Пʼятий випуск подкасту «Наші люди»
Олексій Ковжун обговорює з донецьким журналістом Дмитром Дурнєвим, який працював під прикриттям на окупованих територіях до 2020 року, реальне життя в місті. Чим та як жив Донецьк з 2014 року, як ставали колаборантами, як потім ці колаборанти гризлись між собою, як росія їх використала та викинула. І як на цьому фоні виживали прості звичайні люди.
----
Підтримай вихід подкасту з Олексієм Ковжуном “Наші люди” на ҐРУНТі!
🔗Посилання на банку
send.monobank.ua/jar/mbmijXrqz
💳Номер картки банки
5375 4112 1616 4454
----
Слухайте подкаст Наші люди на популярних платформах:
🎧Spotify - open.spotify.com/show/0jiEdsD...
🎧Apple Podcasts -podcasts.apple.com/ua/podcast...
🎧Google Podcasts -podcasts.google.com/feed/aHR0...
🎧Amazon Music - music.amazon.com/podcasts/ebc...
🎧Megogo - megogo.page.link/hZvMo2E6Rjqa...
---
Підтримати Медіа Ґрунт:
💛Buy Me a Coffee: www.buymeacoffee.com/grntmedi...
❤️Спонсорство на UA-cam: / @grntmedia
💜БАЗА від Монобанка: base.mono.bank/3r1fLbhBJGvF6t...
🖤Монобанка: send.monobank.ua/jar/71E2yryd48
🧡Патреон: / uabreakingnews
👍Лайк/коментар
---
Соцмережі ҐРУНТУ:
t.me/gruntmedia
/ grntmedia
/ grntmedia
/ grntmedia
grnt.media/
---
Зміст:
00:00 - початок
00:48 - журналіст під прикриттям
05:12 - депортація в Ростов
06:42 - як змінювалося життя на окупованих територіях
09:00 - історія про адвокатесу, яка стала "міністром днр"
16:00 - українські підприємства легально працювали на ТОТ
21:41 - як окупанти "готувалися" до українських виборів
24:00 - як колаборанти грабували Донбас
26:04 - як люди виживали на ТОТ
30:18 -місце падіння MH17 - село Грабове
35:35 - як окупанти знищили підприємства Донбасу
39:32 - ідеологічна робота з дітьми
41:14 - затримання цивільних
51:07 - повідомлення людям на окупованих територіях
Дякую за інтерв'ю, прямо топ!!!
Ми до 19 року прожили у Донецьку, все правда і відчуття ті ж самі. Жаль людей які піддаються пропаганді, нажаль там зараз таких багато. Дуже сподіваюся що ми ще побачимо український Донецьк і зможемо приїхати до свого дому, у якому зараз живуть незнайомі люди
Найбільше шкода дітей, їм промити мізки це як виховати службових собак. Будуть кидатися без роздумів на кого вкаже хазяїн командою "взяти"
@@Wargfox чула,на,,миротворцю,, багато вчителів
А давайте 8 годинний подкаст бесіди з паном Дмитром! Найцікавіше відео з серії Наші Люди
Від останніх слів про людей що лишились в окупації " ми вас любимо, виживайте як можете, ми повернемось і визволимо вас" - в мене потекли сльози, бо я жила в окупації в Херсоні і пам'ятаю свій емоційний стан " покинутості від України і зради"
Я в 2014 трохи пожила у Донецьку.
Це таке почуття покинутості і відчаю.
Як я вас розумію.
Пам'ятаю як проїхала останній блокпостах того клятого днр , то і сонце мені здалося яскравішим і небо го лубішим.
Велика подяка Олексію за гостя. Подяка всім, хто створює для нас такі передачі.
Дуже цікава розмова.
Щодо "люди трималися за квартири" хочу сказати наступне. У 2015 р. ми продали хатку в селі за 100 км від Києва подружжю із Луганська. Чоловік був з Луганська, а дружина родом з Київщини. Люди мали проукраїнські погляди і влітку 2014 втікали з Луганська з парою сумок. Залишили квартиру, дачу звичне забезпечене життя, щоб врятуватися, бо їм серйозно погрожували. Навіть пізніше забрали 90-річного дідуся до себе, він помер пізніше. Навіть дуже літня людина здатна була поїхати звідти.
А моя мама все життя вибудовувала навколо квартири, яку отримала з батьком після знесення старої хати. Вчепилась і каже: «Я у себе вдома, в моєму Донецьку, хай вони йдуть».
Насправді на це здатні не всі, це як зараз люди не виїжджають з прифронтових міст та залишаються жити в рідних домівках. На Харківщині навіть зараз триває примусова евакуація для родин з дітьми (!!!) з селищ поблизу бойових дій. В Донецьку бойових дій не було, прямій небезпеці також (якщо ти мовчиш) і терпіти, але в рідних стінах була змога. Так моя знайома жила в Донецьку до літа 2020 з абсолютно проукраїнськими поглядами, потім вже коли надія на повернення української влади в них померла вони продали дім та переїхали... в Маріуполь. Та документи днр так і не взяла, хоча на роботі заставляли. Дитину їздили реєструвати в той же Маріуполь, шлюб укладали теж на підконтрольній території. І тільки коли закрили пропускні пункти пояснюючи це пандемією... життя в Донецьку стало остаточно пасткою, яка зачинилася.
@@user-uj4nn5zz2y це точно: пастка, інакше не скажеш 😔
Та, звісно, треба валити звідти. З цієї залупи дєрлянської, а хто не звалює, треба розмовляти з ними.
Квартирою виправдовують свою лояльність до ерефії... Ми купили квартиру за 4 роки до війни. Зробили там ремонт і просто кинули все, забравши лише фото і одяг, дитячі книжки. Все нове з новим ремонтом.
Дуже цікаве інтерв'ю!
Це те чого завжди бракувало з 14го року. Навіть інтерв'ю з полоненими ЛДНР Золкіна не такі інформативні. Дякую.
Інтерв'ю у Золкіна зовсім не інформативні, бо вони брешуть від початку і до кінця
Знаю, що картина на Донеччині відрізняється від того, що діється на Луганщині... Запросіть, будь ласка, когось з Луганська, якщо є така змога 🙏 Дякую за вашу роботу!
цікаво, а ви з Луганщини? як ви відчуваєте ці відмінності?
@@hannameshcheryakova9679 Так, я з Луганщини. Началась в Луганському університеті Шевченка. Відмінності, перш за все, відчуваю, в інформаційному просторі: всюди, де йде мова за Донбас, чую "донецькі", "ну ось так в Донецьку", "донецькі те то й се то," тощо; Луганщини наче й не існує. Я розумію, що ця область - не Донбас (окрім кількох районів), і не була в 2014-му настільки активна, як Донецька, але ж це теж Україна, окупована вже 10 років. На відміну від Донецька, в Луганську ситуація була інша ще з 90-х: Донецьку ділили й дерибанили "олігархи доцецькі", в Луганську ж повернувся а-ля "комсомол", який не вміючи "хазяйнувати" - просто все покрав й просрав (вибачте). Самі люди - теж інші; для багатьох донецькі - це були "борзі й блатні". "Ааа, то ж луганські" vs. "Ааа, то ж донецькі" - я ніколи не відчувала, наприклад, що це - "один район, що кормить всю Україну".)) Сама окупація Луганщини в 2014му відбувалася інакше - у всіх на слуху всі ці захарченки, гіві, мотороли,паши губарєви; всі знають про проукраїнській опір в Донецьку - а про Луганськ в цей час я майже не чую. Тому й хотілося б послухати когось звідти. Там різко (ну, відносно) з'явилася купа проросійських організацій - всілякі там "молода гвардія", "луганська гвардія", "луганські партизани", тощо - всі вони товклися з луганськими комуняками, вимагали голосувати за вихід з України... В більш гарячій фазі туди вже приперлося багато банд так званих "казаків", які між собою стрілялися по вулицях за території.. Саме населення не розуміло взагалі, що відбувається й просто боялося що не повбивали. Тупо бєспрєлєл, а в інфо просторі в чей час від Украхни не було майже нічого - всі більше вірили всяким там "аднакласнікам" й чуткам від сусіда, так би мовити. В 2014-му більшість була проросійською (в мене однокурсник радів як дитя з "молодої рєспубліки малоросія"), проукраїнський мітинг 9 березня біля пам'ятника Шевченку - це лише десятки людей були, не сотні, але й тих явно не з квітами зустрічали ті маргінали з триколорами. В 2022-му я від мами чую: "всі нас кинули, не потрібні ми ні росії, ні Україні" - й гадаю що десь приблизно так багато там зараз і думає (повне розчарування в усьому). Інша частина - мутить бізнес собі нормально (маю кількох таких - салон масажу, автосервіс... ім норм що росія, що Україна). Хто "за расію" - іздить собі працювати туди (вони й до окупації туди моталися на будівництво). Це я все про молодь. Але це - мої відчуття й окремі випадки, тому й залишила коментар вище: Хотілось бі послухати когось, хто більше знає про сьогоднішні настрої й ситуацію в тому ж Луганську (в мене там зв'язків зовсім нема - всі пророс. залишилася - далекі знайомі, з ким особливо не побалакаєш; рідня - в області, їх район теж влаштовує расія. батько мовчав-мовчав, а в 2022му видав "нарешті все так, як і повинно бути"...) Якось так.
@@hannameshcheryakova9679 так, я з Луганщини. Писала тут вам довгий коментар зранку (щодо відмінностей), а тепер бачу, що його немає... чи то Ютуб зніс, чи то модератори... ((
так, з Луганщини. вже третій раз намагаюся відповісти вам щодо відмінностей, але коментар зникає... ((
Дісно, про Луганщину майже не говорять....
Дякую вам за ваші чудові відео. Чудово розумію чому люди там так тримаються за квартиру. Це ж наслідки того як росіяни нас століттями винищували. Це трансгенераційна травма. Більше від голодомору і репресій страждали саме схід і південь України, росіяни відбирали в людей все. Тож не дивно що тепер, маючи хоч щось своє, люди тримаються і не хочуть це лишити, бо страшно.
Таку цікаву розмову треба продовжити. Сподіваюся на продовження
Це максимально цікаво. Дякую за те, що розфарбували мої уявлення про нинішню реальність Донецька справжніми кольорами….
Перш за все. Велика подяка, пане Олексію, за вашу працю…
А зараз вибачте мене, що пишу коментар не зовсім за темою ролика, але я подумав, що можу підняти свою проблему(паралельно і моїх однокласників, про яких я знаю). У мене екзистенційна проблема з тим, що я переїхав з окупованих ще з 2014 року територій наприкінці 2021 року до Харкова, коли одразу після школи вступав до універу, і тепер після початку повномасштабного вторгнення я просто кочую та бомжую по знайомих, які можуть дати мені хоч якийсь притулок на кілька місяців, бо АБСОЛЮТНО вся родина перебуває в окупації та наглядає за недієздатними родичами. За два роки одному, будучи вже кілька разів повним біженцем у своїй же країні, я просто не можу вже терпіти, що валиться на мене весь цей час, і буквально божеволію, тому прошу, хто володіє хоч якоюсь інформацією про те, до кого/якої інстанції можна звернутися з цією гуманітарною проблемою, щоб будь-яким чином виїхати з країни для того, щоб мати хоч якусь можливість на виживання, бо тут я точно протягну ноги…Кожен раз ходив до військкоматів у містах, де перебував; писав звернення до міноборони і "прикордонників" - усюди лише констатували, що в них нема повноважень. Чи варто писати, можливо, в міністерство реінтерграції? Молю всіх тих, хто має бодай якусь інформацію щодо подібних кейсів, поділитися нею. Дякую за увагу кожному, що хочаб дочитали до кінця, бо знаю далеко не одну людину, що виїхала з окупації, обравши Україну місцем Альма-матер освіти, і зараз має аналогічні проблеми, проте у кулуарах про це взагалі навіть і не згадують…
Дякую всім хто є в Ґрунт, не знаю як в інших а особисто мій стереотип по житєлєй дамбаса ви знищили дуже потужно.
😭😭😭 тільки написала коментар про те, що сподіваюсь, що ґрунт почують й українці з інших регіонів й ваш коментар відчувається як міцні обійми після тяжкого дня 🫂
Я дякую команді проєкту за те, що ви робите такі важливі інтервʼю про життя людей в окупації.
На цьому кадрі 50:08 культурна інсталяція «Помада» на верхівці промислового каміну присвячується жінкам Донецької області, що підіймали регіон після 2СВ. На жаль, її підірвали військові колаборанти на початку російсько-української війни
Дякую за Вашу роботу. Будьте ласкаві, продовжуйте. Дуже приємно Вас слухати
Щирість і людяність пана Дмитра дуже імпонує. Дякую за гостя!
Дякую за дуже цікавого гостя і обговорення таких тем!
Величезна подяка Вам, пане Олексію, за якісний контент, чітку аналітику, громадянську позицію і патриотизм! Дуже-дуже дякую Вам за валиву інформацію!
Дякую Олексію та Дмитру! Потужна розмова! Дуже... Тримаймось!
Моя сім'я зараз знаходиться на тимчасово новоокупованих територіях, і дійсно, квартира це одна з найбільших цінностей, в місті зникають люди, отруйна вода з крану, нема грошей, але ж Квартира. І тут немає сенсу щось аргументувати(
Дякую за цікаву розмову. Дуже хочу почути про то, як живуть люди під окупацією в Запорізький області
дякую! коли чую такі історії, то віриться, що ми повернемо всі окуповані території і там будуть наші люди
Завжди цікаві гості,цікаво послухати.проукраїнці всі незвиклі❤❤❤
Але як це не відчувалось до 2013року,не зрозуміло😢
Ми всі жили ,працювали,турбувались про дітей,а потім-прірва поміж нами.😢
я дуже вдячна всьому медіа ґрунт, Олексію та гостю за підняття такої важливої і гострої (вже давно) теми. ваші відео підтримують і заспокоюють, я не жила в окупації, але втратила свій дім та частинку свого серця в Донецьку й впевнена, що такий контент дарує трошки надії не лише тим, хто в окупації зараз, але й той, хто давно поїхав з неї ❤️🩹
також, сподіваюсь, що вас почують ще й українці з підконтрольних регіонів, бо це допоможе нам краще зрозуміти один одного. немає сечі терпіти коли хтось вірить рос пропаганді й поширюють щось про самі кликали й нашо там залишатися
Дуже цікаве інтервʼю! Послухати розумну людину яка була в середині це ТОП!
Дякую вам за цей проєкт, це мій спосіб інтеграції сходу, на шляху здобуття цілісності України у власній свідомості! Нації це нарації!
Такий важливий проєкт!
Дякую вам за це інтервʼю🙌
Рада, що вже йде дискусія не тільки в ключі «що нам робити із тими, хто в окупації».
А і про те, що відчувають люди в окупації. Як вони себе почувають.
Дуже боляче знати, що росія вкрала так багато у людей і продовжує знущатись над ними 😭
Цікаве та пізнавальне відео. Дякую 💜💛
Вітаю Вас. Дякую за випуск. Будьте крепкі!
Дуже дякую вам за вашу працю
Величезне дякую за це відео. Я відкрила для себе стільки нового про Донбас. Це просто жахіття!!!!!
Дякую , дякую , дякую ! ❤️🇺🇦❤️💙💛🇺🇦❤️
Коментар для просування відео і лайк ❤❤❤
Щира подяка за цікаву бесіду.Слава Україні та її героям!
Дякую за працю , цікаве інтервю та гість ! ❤🇺🇦❤️💙💛🇺🇦
Сильно…
Хочу сказати,що дуууже багато пристойних людей з Донеччини
досить дивне формулювання.. стільки ж скільки і в інших регіонах, хіба ні?)
Цей проєкт-у саме серце🩵💛
я в восхищении!
напевно найкраще відео з цього циклу, велика повага пану Дмитру
Дяка, дуже змістовне і крутезне інтерв"ю з надзвичайно цікавим чоловіком!
Дякую, немає слів…
буржуй)) ото слово згадали
дякую за вашу роботу
Дуже цікаво, дякую, наскільки важливо знати як жили люди в цих регіонах
Олексій, велика дяка за гостя!
Дуже дякую за цю розмову. Якісний і необхідний контент
Як приємно чути Донецьк. Тодішній.
А я поїхала з Донецька і в перший день в Харкові порізали колеса. От такі були харків'яни. Як воно тепер?
всюди були і залишаються свідомі люди й гівно. бʼюсь об заклад, що ті, хто порізав вам колеса це ті ж люди, хто зараз звинувачують у війні Донбас, а не росію
Квартира - це для совєцьких людей дуже важливо! Знаю людей, які повертались в Луганськ, тому що була квартира в центрі з дубовим паркетом, меблями ….. діти залишились, а мама поїхала,
👍👍👍
Цікава та корисна інформація. Дякуємо ❤ шкода без ілюстрацій у відповідні моменти, наприклад, терикон 34:00
Дякую за цікавий контент! Дуже багато можна почути того, що не скаже земарафон
Панове,дякую за важливу та цікаву бесіду.
❤❤❤
Дуже важливе інтерв'ю, дякую
Велика повага Вам , пане Дмитро!
дуже важлива розмова, продовжуйте будь ласка!
Подяка!
Дякую дуже за випуск, він неймовірно важливий
Ага, особливо на Маяках "копанки"))) тільки чомусь екскаваторами і фронтальними навантажувачами.
То НЗ на випадок війни був...
Який жах скільки людей скалічено наших😢
Велике дякую за вашу роботу. Це дуже важливо для всієї країни
Цікава для мене тема. Дуже важлива! 😢
Супер випуск
Дякую! Щиро і правдиво. Все буде Україна!
Це поки що найкращий випуск imho. Мені бракує таких особисто-репортажних real life історій із життя окупованої частини Донеччини 2014-2020 💔
Знову, гарний ефір!! Але....
Чи можна когось з Луганська побачити ?))) 😂
Я готовий до інтервью
Історія з Іорданцем до сліз😢
непросте, але дуже важливе і цікаве інтерв’ю ❤ дякую пану Дмитру
Комментарий в поддержку , спасибо за новости
Надзвичайно цікава розповідь . Дякую!
Дякую
Це шок. Поширила. Дякую. ❤
неймовірне відео!!!!!!!
це як завжди , щось неймовірне !
Надзвичайно важлива розмова! Цей біль за наших людей, не дай боже опинитися в такому становищі.
капець яке цікаве інтерв'ю👍👍👍
найкращий випуск поки що, дякую
Пане Дмитро, чекатиму на вашу книгу 💔🙏
🔥👍
Уууу, дуже цікаво. Багато нового дізнався, хоч і жили батьки там аж до повномасштабки, тож був в темі. Якщо б не виїхав, думаю теж би отримав десяточку за твіт. Кремлівські боти мали під рукою для погроз всю інфу ще з видаленого в 2010 році акаунту вкантакте.
Як зараз батьки себе почувають ? Прожити 8 років в окупації .. це важко
@@VladaK11 Дякую за запитання!
Ну вони не відірвані від реальності були, раз на пару років приїжджали, та й мама з Хмельниччини, їй руським міром мозок не промиєш так просто, при собі свої думки тримали, коли там були. Дорога кілька діб через кілька країн була найважчою через здоров'я, а так нічого, копирсаються на городі. Єдине, кажуть, що дуже скучно, нікого не знають, та й в селі, де зараз, навколо мало людей живе.
@@inkfr0 хай щастить! Потрібен час і звикнуть. Українська земля лікує ❤️🫂
@@VladaK11 Дякую! Перемоги нам всім, а все інше дрібниці.
Чудовий ефір, дякую щиро 🙏❤️ Одне благаю: не звіть уZZкіх «руськими», бо вони до Русі мають таке ж відношення, як інфузорія - до Академії наук чи до Спілки письменників!
🎉🎉🎉
амінь ))
Ми вас любимо!
Слава Нації!🇺🇦
Цікава статистика, кожний 200й росіянин проти війни, кожний 300й сумнівається 😂
Це пиздьож. Супротивникiв вiйны набагато бiльше.
Дякую за гостя.Це пиздець,суцільний морок! Абсолютна безправність,гірше ніж в срср. І згадуються лиш утопічні сюжети,утопічні фільми ,коли гість розказує про ці копальні вугілля,про цю реальність існуючу там... Це страшно.Як швидко можна перетворити процвітаючі міста на це "нечто" ,де всі залякані,байдужі і намагаються на мінімалці вижити не думаючи про завтра,не пояснюючи хоча б собі а чому так сталося?? Адже на це є реальні обгрунтовані причини. це страшно,бо це результат російської пропаганди,яка не зупинилася,вона продовжує навертати на свій бік я к в Україні так і скрізь по світу,Молдова,для прикладу.
результат рос пропаганди це ваш коментар) пояснити «а чому ж так сталося» можна лише як на Україну напала росія, більше пояснень немає
У нас нема закону про партизан?! Треба щось із цим робити!
Влучне зауваження # буржуйська# родина! Не зрозуміти вам,як це,коли дитина в 25 років купувала житло у Донецьку ,привела туди молоду дружину(мою доньку) та отак да , було дуже важко потім скитатися по чужим хатам , коли свое гніздо пришлось покинути.дуже поважаю, но здивована неприємно .Да , а зараз і я, покинула своє гніздо в Маріуполі. І чому ж ці донецькі та маріупольські тримаються за домівкі?дуже болюче для безхатьок.
Це зрозуміти можуть тільки ті, хто був примушений все покинути. І виїжджати з сумкою в одній руці, а в другій кішка в переносці. А квартири переселенцям здають за всі гроші миру наші патріотичні співгромадяни. І розуміють, що ані Київ ані Львів ніхто ніколи не захопить. Тому і можна розмірковувати, як же так, не хочуть залишити домівки, в яких прожили все життя.
@@Elena-ko6kj 100% , скажимо так , це не провина пана Ковжуна - не зрозуміти таких ,це іх щастя що їх захистили , а нас не змогли.
@@Elena-ko6kj а в 2014 багатьом відмовлялись здавати. Багато людей повернулось саме тому. що не змогли влаштувати життя на неокупованій території. А там було де жити.
@@marinao4037 У тому ж і річ. І тепер казати про усіх, що вони ждуни, це не відповідає дійсності. Влада нічого не зробила, щоб було якось по-іншому. Така вона, єдність.
Все правду каже. Не було в шахтах електрики, щоб воду відкачувать. То шахти залило водою.
Я б слухаоа і слухала. які ж вони там сміливі. і як же нас всіх наші олігархи нищіли...
+
Вища ліга
❤❤❤❤❤❤ I I am
Нічого собі!
І що, не можна було розібратися з тими бандитами?
Єх, видно, що не можна...
Інтервʼю гарне і правдиве, але я не згодна, що ви кажете, що всі знали що тролейбус обстріляли казачки. Ні , в Донецьку залишились в основному люди похилого віку яки дивилися телевізор, а там така пропаганда , що вони ій вірили. Моя мама і досі так вважає, бо немає в неї інтернету. А її подружки - пенсіонерки їй так кажуть, бо в когось онук воює, в когось син. З телевізора таке лається, що коли в цьому довго перебуваєш , то починаєш скаженіти, лютувати і всіх ненавидити.
++
Намагався знайти хоч один коментар «чомунедержавною» щодо того, що Дмитро перейшов на російську десь… Куди ж поділися всі укронацисти? Зовсім вже хватку втратили, це ж стільки ще немовлят не доєтих…
(сарказм)
+++
Якісь дивні неточності у журналіста. Краматорськ не був окупований, як його могли там на якісь позиції возити? Дивний персонаж.
Я думаю що люди шукали весь час з кого як кажуть "побольше поиметь". Маю право це казати, бо я там жила в 14 році. Люди з типовою радянською ідентичністю обирали кому краще продатися і бігали між краплинок... Прикидали в кого вони зможуть більше вкрасти - в України чи в Росії. Одне скажу що говорю не про всіх а про типових колаборантів. Ось така наприклад жила в моєму дворі. Вона була приємною сусідкою, а потім .. пішла на той "рєфєрєндум". Я спитала її - навіщо ти пішла, а вона сказала - Я хочу їздити до Криму, як завжди, возити дітей на море. А я спитала - Так ти ж і в Берегове регулярно їздила..А вона каже - ну там побачимо, можливо вся Україна буде доступна. Але ж дурочкою відчуваю я себе бо в мене навіть тоді в голові не вкладалося що наша влада буде такою чи тупою, чи продажною, що дозволить таке свавілля.
"Какие-то хмыри которых откуда-то набирали" это сейчас в администрации Зеленского так же. Одинаковые методы.
Сбор угля в копанках напоминает сбор янтаря в др. регионе, тоже первобытно и нелегально
і цей регіон "кормив" всю Україну по їх твердженню!