Читала цей твір ще зовсім юною (у радянському минулому). Перші враження - здивування і певною мірою шок. Тоді - від відвертості оповіді, а зараз радше від того, що у сересері таке видали. Ми тоді теж були "черницями", не закінчуючи монастирських шкіл.
Ой, мене свого часу дуже вразив цей твір. Досі пам'ятаю те тягуче відчуття завмерлого літнього часу, цю віллу, ці дивні стосунки. Аж захотілося перечитати. Дякую!
Дякую за бесіду! Як завжди, захоплююче ❤ Читала згадані романи у підлітковому віці. Вони здалися мені нецікавими, примітивними. Навіть відразу викликали. Я тоді любила глибоку психологічну прозу, написану серйозними авторами чоловіками, де на першому місці інтелект, а чуттєвість незнане поняття. Цікаво перечитати зараз, коли смаки змінилися...
В юності перечитала багато Саган, одна з найулюбленіших письменниць. "Здрастуй, смутку" була твором, з якого почалося знайомство з нею, багато разів перечитувала його і довгим часом вважала найкращим. Але з часом більш сподобались "Невиразна посмішка" та "Сигнал к капітуляції"
Дякую за цікаве відео! Читаючи "Привіт, смутку!" та "Сонячний промінь в холодній воді", зробила висновок, що авторка полюбляла вводити таких нарцисичних та уникаючих, часто інфантильних персонажів у свої тексти. Але це дуже захопливе чтиво, хоч іноді й перебільшено драматичне...
Люблю цей роман. Мене вражає, як вісімнадцятирічна дівчина змогла написати такий вражаючий твір. Дуже жаль, що важко знайти інші твори Саган українською
На заході Європи? Якщо не брати до уваги, що старші брати Сесіль пережили одразу після того літа Алжирську війну, що її молодші брати створили "довгий '68-й"; потім була криза 70-х, "червоні бригади". А так - сито, зручно, безтурботно.
Дуже любила Француазу Саган в підлітковому віці)) Дякую за випуск! А ще було б дуже цікаво послухати ваші думки про Тоні Моррісон. Чомусь її майже не перекладають українською, і прочитавши нещодавно її "Джаз" в оригіналі подумала, що це велика втрата для українського читача, оскільки отримала неймовірну насолоду від цього твору. Було б чудово, якщо вдасться привернути увагу до цієї авторки.
Пан Ростислав: "... можливо, ми не скажемо, чим закінчується цей текст..." (справедливо щодо слухачів, які захочуть прочитати його). І тут - пані Віра: "Закінчується він трагічно." (слухачі "радіють") 😆
Несподіване відео про несподівану авторку. Таке враження, що описане - метасюжет купи творів про молодих чи не дуже гедоністів, чиє свято життя входить у конфлікт з реаліями того самого життя. В чомусь про це писав той же Пруст
Познайомилася з творчістю Саган в студентські роки, коли мені теж було 18- 20 років , закохалась у її героїв дуже сильно , потім була Анна Гавальда . Змінюється час , змінюються герої . Але Саган залишилась наче спогад про далеку родичку з-за кордону, яка одного разу завітала на декілька днів. В мене є питання , чи то перший роман , де висвітлюються стосунки між батьком та дівчинкою ?
На перших курсах університету була Bonjour la tristess, а трохи згодом Un peu de soleil dans l'eau froide З першої максимально запам'яталось відчуття безкінечного і застиглого літа, а з другої - перебільшено драматичні стосунки між героями Потім були ще книги цієї авторки і твори ensemble c'est tout Анни Гавальди, яку називали новою Саган. Але такого яскравого сліду в пам'яті не лишилось
Все це було в студентські роки: Саган, Сартр, Камю.. А ще Ромен Гарі, але його я все життя люблю, особливо роман «Все життя попереду» (Là vie devant soi)
Саган була коханкою президента Міттерана і водночас відомого мафозі - торгівця зброєю. Вони висмоктали зброю із країн Середньої Азії, що входили раніше до кривавого СРСР.
Вибачте, але не бачу "шаленого" на вашому каналі! Переважно це переказ змісту, а де аналіз ? Від чого шаленіють авторки? Цікаво, чи хтось вперше візьме в руки книжки, які обговорюються? Я дивлюсь ваш канал, бо співчуваю його задуму. Але трохи нудно, панове!
@@ЕкатеринаГаврилюк-г6ь нажаль, нажаль, нажаль... дивлюся сюжет про "Для домашнього огнища" Франка - маємо ту саму оповідь зразка банального шкільного твору "образи героїв повісті". Правда, із додаванням вигуків захвату: це ж Львів! ЛЬВІ-ІВ!!! Та ще іноді Семків згадує, що він авторка, шалена авторка, і ні в тин ні в ворота починає клясти минулі темні патріярхальні часи. Ну, якщо це наші світила сучасного літературознавства...
Читала цей твір ще зовсім юною (у радянському минулому). Перші враження - здивування і певною мірою шок. Тоді - від відвертості оповіді, а зараз радше від того, що у сересері таке видали. Ми тоді теж були "черницями", не закінчуючи монастирських шкіл.
Ой, мене свого часу дуже вразив цей твір. Досі пам'ятаю те тягуче відчуття завмерлого літнього часу, цю віллу, ці дивні стосунки. Аж захотілося перечитати. Дякую!
Дякую за Франсуазу Саган. Ніжно люблю її півсторіччя, зі свого підліткового віку, з перших перекладів з французької. Здавалося , що цю авторку забули.
Читала Саган в підлітковому віці, цікаво було б до неї знову повернутися і почитати з перспективи прожитих років 😊 дякую за випуск ❤
Теж про це думаю. Читала студенткою, тоді була в захваті
Дякую, що згадали, розповіли про мою улюблену авторку та улюблений роман.
Пам'ятаю емоційне враження від творів Франсуази Саган - трагічне, гнітюче, хоча читала з цікавістю,
Я люблю "Трохи сонця в холодній воді" теж. Перечитала ці два романи буквально пару тижнів тому.
Я вже 3 роки у Франції. "Bonjour, tristesse"
Франсуаза Саган та її Здрастуй, смутку це те, що ніколи не забудеться. Виплакала собі всі очі
Щонедавна перечитала Саган у своєму досить поважному віці і мені було цікаво.
Thanks
Дякую за бесіду! Як завжди, захоплююче ❤
Читала згадані романи у підлітковому віці. Вони здалися мені нецікавими, примітивними. Навіть відразу викликали.
Я тоді любила глибоку психологічну прозу, написану серйозними авторами чоловіками, де на першому місці інтелект, а чуттєвість незнане поняття.
Цікаво перечитати зараз, коли смаки змінилися...
В юності читала і пам'ятаю, що мені дуже подобалась Саган. Дякую, що нагадали про її твори. Мабуть, варто перечитати.
Обожнюю Саган, прочитала вперше років в 12, і дуже мене вразила, одна з найулюбленіших письмениць
❤, аналогічно
В юності перечитала багато Саган, одна з найулюбленіших письменниць. "Здрастуй, смутку" була твором, з якого почалося знайомство з нею, багато разів перечитувала його і довгим часом вважала найкращим. Але з часом більш сподобались "Невиразна посмішка" та "Сигнал к капітуляції"
❤
Дякую за цікаве відео! Читаючи "Привіт, смутку!" та "Сонячний промінь в холодній воді", зробила висновок, що авторка полюбляла вводити таких нарцисичних та уникаючих, часто інфантильних персонажів у свої тексти. Але це дуже захопливе чтиво, хоч іноді й перебільшено драматичне...
Люблю цей роман. Мене вражає, як вісімнадцятирічна дівчина змогла написати такий вражаючий твір. Дуже жаль, що важко знайти інші твори Саган українською
Я теж її дуже любила в далекій молодості. Не впевнена, що зараз сподобається.
Читали Здрастуй, смутку на книжковому клубі і мали дуже активне обговорення 😊
Дякую за цікавий фаховий випуск
Дякую за цей аналіз. Книжку маю, колись не дочитала, а тепер захотілося відкрити її знову
❤🎉Дякую за етер,люблю Саган!
Дякую за цікаву розмову! Читала тексти Саган. Сподобалися
Мені здається,що з того часу в Європі нічого не змінилося. Інфантильність, намагання «не думати про погане», жити в своє задоволення.
На заході Європи? Якщо не брати до уваги, що старші брати Сесіль пережили одразу після того літа Алжирську війну, що її молодші брати створили "довгий '68-й"; потім була криза 70-х, "червоні бригади". А так - сито, зручно, безтурботно.
Так якщо їм статки дозволяють, так заради бога. Усі б так жили, аби були гроші 😊
Теж такої думки. Успіху першого роману вона не повторила. І дійсно - цей твір найкращий.
Щиро дякую,з мене вподобайка і комент.
Дуже любила Француазу Саган в підлітковому віці)) Дякую за випуск! А ще було б дуже цікаво послухати ваші думки про Тоні Моррісон. Чомусь її майже не перекладають українською, і прочитавши нещодавно її "Джаз" в оригіналі подумала, що це велика втрата для українського читача, оскільки отримала неймовірну насолоду від цього твору. Було б чудово, якщо вдасться привернути увагу до цієї авторки.
Дивилася фільм за книгою, але тоді ще не знала, що це екранізація. Тепер захотілося прочитати.
"Чи любите ви Брамса" теж має дуже гарну екранізацію
Пан Ростислав: "... можливо, ми не скажемо, чим закінчується цей текст..." (справедливо щодо слухачів, які захочуть прочитати його). І тут - пані Віра: "Закінчується він трагічно." (слухачі "радіють") 😆
Дуже багато прочитала Саган в юності, дякую мамі
Не знаю, чи змогла б зараз, чи відгукнулись би мені ці проблеми
імхо, ні. Це для дуже ніжного віку, але у свій час - 🎉❤. Обожнюю Саган, але з розумінням, що це не для будь-якого часу, етапу життя
Дякую, не пам'ятаю зовсім, чи я читала Саган. Але цікаво
Несподіване відео про несподівану авторку. Таке враження, що описане - метасюжет купи творів про молодих чи не дуже гедоністів, чиє свято життя входить у конфлікт з реаліями того самого життя. В чомусь про це писав той же Пруст
Познайомилася з творчістю Саган в студентські роки, коли мені теж було 18- 20 років , закохалась у її героїв дуже сильно , потім була Анна Гавальда . Змінюється час , змінюються герої . Але Саган залишилась наче спогад про далеку родичку з-за кордону, яка одного разу завітала на декілька днів. В мене є питання , чи то перший роман , де висвітлюються стосунки між батьком та дівчинкою ?
На перших курсах університету була Bonjour la tristess, а трохи згодом Un peu de soleil dans l'eau froide
З першої максимально запам'яталось відчуття безкінечного і застиглого літа, а з другої - перебільшено драматичні стосунки між героями
Потім були ще книги цієї авторки і твори ensemble c'est tout Анни Гавальди, яку називали новою Саган. Але такого яскравого сліду в пам'яті не лишилось
Мені твори Саган не відгукнулися.
Було кілька спроб (багато про неї говорили,захоплювались)-я лише розчарувалася.
Все це було в студентські роки: Саган, Сартр, Камю.. А ще Ромен Гарі, але його я все життя люблю, особливо роман «Все життя попереду» (Là vie devant soi)
Є фільм класний, так і називається Саган
Мені ну дуже сподобався
Чомусь думала, що Саган це глупа, нудна література. Тепер прочитаю "Смуток", дякую❤❤❤
А де можна купити її книжки?
Саган була коханкою президента Міттерана і водночас відомого мафозі - торгівця зброєю. Вони висмоктали зброю із країн Середньої Азії, що входили раніше до кривавого СРСР.
Вибачте, але не бачу "шаленого" на вашому каналі! Переважно це переказ змісту, а де аналіз ? Від чого шаленіють авторки? Цікаво, чи хтось вперше візьме в руки книжки, які обговорюються? Я дивлюсь ваш канал, бо співчуваю його задуму. Але трохи нудно, панове!
@@ЕкатеринаГаврилюк-г6ь нажаль, нажаль, нажаль... дивлюся сюжет про "Для домашнього огнища" Франка - маємо ту саму оповідь зразка банального шкільного твору "образи героїв повісті". Правда, із додаванням вигуків захвату: це ж Львів! ЛЬВІ-ІВ!!! Та ще іноді Семків згадує, що він авторка, шалена авторка, і ні в тин ні в ворота починає клясти минулі темні патріярхальні часи.
Ну, якщо це наші світила сучасного літературознавства...
Увы, разборы мировой классики от русских литературоведов слушать куда как интереснее, чем пересказы сюжета от Агеевой-Семкива.