Читала цей твір ще зовсім юною (у радянському минулому). Перші враження - здивування і певною мірою шок. Тоді - від відвертості оповіді, а зараз радше від того, що у сересері таке видали. Ми тоді теж були "черницями", не закінчуючи монастирських шкіл.
Ой, мене свого часу дуже вразив цей твір. Досі пам'ятаю те тягуче відчуття завмерлого літнього часу, цю віллу, ці дивні стосунки. Аж захотілося перечитати. Дякую!
В студентські роки перечитала майже все, що знайшла , з Франсуази Саган. Тоді дуже сподобалося, сюжетів не пам’ятаю, але післясмак такого чуттєвого, розморенного сонцем, замішаного на мріях кохання. І абсолютна його недоречність і неможливість в реальності.
Дякую за бесіду! Як завжди, захоплююче ❤ Читала згадані романи у підлітковому віці. Вони здалися мені нецікавими, примітивними. Навіть відразу викликали. Я тоді любила глибоку психологічну прозу, написану серйозними авторами чоловіками, де на першому місці інтелект, а чуттєвість незнане поняття. Цікаво перечитати зараз, коли смаки змінилися...
Дуже любила Француазу Саган в підлітковому віці)) Дякую за випуск! А ще було б дуже цікаво послухати ваші думки про Тоні Моррісон. Чомусь її майже не перекладають українською, і прочитавши нещодавно її "Джаз" в оригіналі подумала, що це велика втрата для українського читача, оскільки отримала неймовірну насолоду від цього твору. Було б чудово, якщо вдасться привернути увагу до цієї авторки.
Дякую за цікаве відео! Читаючи "Привіт, смутку!" та "Сонячний промінь в холодній воді", зробила висновок, що авторка полюбляла вводити таких нарцисичних та уникаючих, часто інфантильних персонажів у свої тексти. Але це дуже захопливе чтиво, хоч іноді й перебільшено драматичне...
В юності перечитала багато Саган, одна з найулюбленіших письменниць. "Здрастуй, смутку" була твором, з якого почалося знайомство з нею, багато разів перечитувала його і довгим часом вважала найкращим. Але з часом більш сподобались "Невиразна посмішка" та "Сигнал к капітуляції"
Люблю цей роман. Мене вражає, як вісімнадцятирічна дівчина змогла написати такий вражаючий твір. Дуже жаль, що важко знайти інші твори Саган українською
На заході Європи? Якщо не брати до уваги, що старші брати Сесіль пережили одразу після того літа Алжирську війну, що її молодші брати створили "довгий '68-й"; потім була криза 70-х, "червоні бригади". А так - сито, зручно, безтурботно.
Все це було в студентські роки: Саган, Сартр, Камю.. А ще Ромен Гарі, але його я все життя люблю, особливо роман «Все життя попереду» (Là vie devant soi)
На перших курсах університету була Bonjour la tristess, а трохи згодом Un peu de soleil dans l'eau froide З першої максимально запам'яталось відчуття безкінечного і застиглого літа, а з другої - перебільшено драматичні стосунки між героями Потім були ще книги цієї авторки і твори ensemble c'est tout Анни Гавальди, яку називали новою Саган. Але такого яскравого сліду в пам'яті не лишилось
Познайомилася з творчістю Саган в студентські роки, коли мені теж було 18- 20 років , закохалась у її героїв дуже сильно , потім була Анна Гавальда . Змінюється час , змінюються герої . Але Саган залишилась наче спогад про далеку родичку з-за кордону, яка одного разу завітала на декілька днів. В мене є питання , чи то перший роман , де висвітлюються стосунки між батьком та дівчинкою ?
Пан Ростислав: "... можливо, ми не скажемо, чим закінчується цей текст..." (справедливо щодо слухачів, які захочуть прочитати його). І тут - пані Віра: "Закінчується він трагічно." (слухачі "радіють") 😆
Несподіване відео про несподівану авторку. Таке враження, що описане - метасюжет купи творів про молодих чи не дуже гедоністів, чиє свято життя входить у конфлікт з реаліями того самого життя. В чомусь про це писав той же Пруст
Вибачте, але не бачу "шаленого" на вашому каналі! Переважно це переказ змісту, а де аналіз ? Від чого шаленіють авторки? Цікаво, чи хтось вперше візьме в руки книжки, які обговорюються? Я дивлюсь ваш канал, бо співчуваю його задуму. Але трохи нудно, панове!
@@ЕкатеринаГаврилюк-г6ь нажаль, нажаль, нажаль... дивлюся сюжет про "Для домашнього огнища" Франка - маємо ту саму оповідь зразка банального шкільного твору "образи героїв повісті". Правда, із додаванням вигуків захвату: це ж Львів! ЛЬВІ-ІВ!!! Та ще іноді Семків згадує, що він авторка, шалена авторка, і ні в тин ні в ворота починає клясти минулі темні патріярхальні часи. Ну, якщо це наші світила сучасного літературознавства...
Саган була коханкою президента Міттерана і водночас відомого мафозі - торгівця зброєю. Вони висмоктали зброю із країн Середньої Азії, що входили раніше до кривавого СРСР.
@shaleniavtorky да, знаю: тот, кто отвечает "російської не розумію", в собственных глазах представляется великим дотепником, но в чужих - увы! - мелким лжецом. Врать самим себе - еще одно наше скверное обыкновение последних лет. Вы же поняли, что это по-русски. Не по-белорусски, не по-сербски. Сталбыть, поняли и содержание. Достаточно взрослые для того. Тем более, что каждый украинец, - включая и слугу вашего покорного, - любит, при случае, похвастаться, что может худо-бедно понять большинство славянских языков. В отличие от московита. Обиделись? Ну, извиняйте за правду, просто поработайте как следует, на совесть над каналом - и вся обида пройдет.
@shaleniavtorky ну, тут такие дела: тот, кто любит отвечать "російської не розумію", в собственных глазах кажется не аби яким винахідливим дотепником, но в глазах чужих - таким себе лгунишкой. Коль скоро отличили русский текст от белорусского или болгарского, от сербского, то и смысл отлично уразумели. Да и взрослые достаточно - в школе учили. Тем более, что украинцы принагідно могут похвастаться тем, что поймут худо-бедно любого славянина. Обиделись? Тут уж извиняйте, поработаете на совесть, не по-студенчески над каналом - и всю обиду как рукой снимет.
Читала цей твір ще зовсім юною (у радянському минулому). Перші враження - здивування і певною мірою шок. Тоді - від відвертості оповіді, а зараз радше від того, що у сересері таке видали. Ми тоді теж були "черницями", не закінчуючи монастирських шкіл.
Ой, мене свого часу дуже вразив цей твір. Досі пам'ятаю те тягуче відчуття завмерлого літнього часу, цю віллу, ці дивні стосунки. Аж захотілося перечитати. Дякую!
Читала Саган в підлітковому віці, цікаво було б до неї знову повернутися і почитати з перспективи прожитих років 😊 дякую за випуск ❤
Теж про це думаю. Читала студенткою, тоді була в захваті
Дякую за Франсуазу Саган. Ніжно люблю її півсторіччя, зі свого підліткового віку, з перших перекладів з французької. Здавалося , що цю авторку забули.
Дякую, що згадали, розповіли про мою улюблену авторку та улюблений роман.
В студентські роки перечитала майже все, що знайшла , з Франсуази Саган. Тоді дуже сподобалося, сюжетів не пам’ятаю, але післясмак такого чуттєвого, розморенного сонцем, замішаного на мріях кохання. І абсолютна його недоречність і неможливість в реальності.
Франсуаза Саган та її Здрастуй, смутку це те, що ніколи не забудеться. Виплакала собі всі очі
Пам'ятаю емоційне враження від творів Франсуази Саган - трагічне, гнітюче, хоча читала з цікавістю,
Дякую за бесіду! Як завжди, захоплююче ❤
Читала згадані романи у підлітковому віці. Вони здалися мені нецікавими, примітивними. Навіть відразу викликали.
Я тоді любила глибоку психологічну прозу, написану серйозними авторами чоловіками, де на першому місці інтелект, а чуттєвість незнане поняття.
Цікаво перечитати зараз, коли смаки змінилися...
Я люблю "Трохи сонця в холодній воді" теж. Перечитала ці два романи буквально пару тижнів тому.
Я вже 3 роки у Франції. "Bonjour, tristesse"
Щонедавна перечитала Саган у своєму досить поважному віці і мені було цікаво.
Читали Здрастуй, смутку на книжковому клубі і мали дуже активне обговорення 😊
Дякую за цікавий фаховий випуск
В юності читала і пам'ятаю, що мені дуже подобалась Саган. Дякую, що нагадали про її твори. Мабуть, варто перечитати.
Обожнюю Саган, прочитала вперше років в 12, і дуже мене вразила, одна з найулюбленіших письмениць
❤, аналогічно
Дякую за цей аналіз. Книжку маю, колись не дочитала, а тепер захотілося відкрити її знову
Дуже любила Француазу Саган в підлітковому віці)) Дякую за випуск! А ще було б дуже цікаво послухати ваші думки про Тоні Моррісон. Чомусь її майже не перекладають українською, і прочитавши нещодавно її "Джаз" в оригіналі подумала, що це велика втрата для українського читача, оскільки отримала неймовірну насолоду від цього твору. Було б чудово, якщо вдасться привернути увагу до цієї авторки.
Дякую за цікаве відео! Читаючи "Привіт, смутку!" та "Сонячний промінь в холодній воді", зробила висновок, що авторка полюбляла вводити таких нарцисичних та уникаючих, часто інфантильних персонажів у свої тексти. Але це дуже захопливе чтиво, хоч іноді й перебільшено драматичне...
Дякую за цікаву розмову! Читала тексти Саган. Сподобалися
В юності перечитала багато Саган, одна з найулюбленіших письменниць. "Здрастуй, смутку" була твором, з якого почалося знайомство з нею, багато разів перечитувала його і довгим часом вважала найкращим. Але з часом більш сподобались "Невиразна посмішка" та "Сигнал к капітуляції"
❤
Thanks
Я теж її дуже любила в далекій молодості. Не впевнена, що зараз сподобається.
❤🎉Дякую за етер,люблю Саган!
Теж такої думки. Успіху першого роману вона не повторила. І дійсно - цей твір найкращий.
Люблю цей роман. Мене вражає, як вісімнадцятирічна дівчина змогла написати такий вражаючий твір. Дуже жаль, що важко знайти інші твори Саган українською
Мені здається,що з того часу в Європі нічого не змінилося. Інфантильність, намагання «не думати про погане», жити в своє задоволення.
На заході Європи? Якщо не брати до уваги, що старші брати Сесіль пережили одразу після того літа Алжирську війну, що її молодші брати створили "довгий '68-й"; потім була криза 70-х, "червоні бригади". А так - сито, зручно, безтурботно.
Так якщо їм статки дозволяють, так заради бога. Усі б так жили, аби були гроші 😊
Все це було в студентські роки: Саган, Сартр, Камю.. А ще Ромен Гарі, але його я все життя люблю, особливо роман «Все життя попереду» (Là vie devant soi)
Щиро дякую,з мене вподобайка і комент.
На перших курсах університету була Bonjour la tristess, а трохи згодом Un peu de soleil dans l'eau froide
З першої максимально запам'яталось відчуття безкінечного і застиглого літа, а з другої - перебільшено драматичні стосунки між героями
Потім були ще книги цієї авторки і твори ensemble c'est tout Анни Гавальди, яку називали новою Саган. Але такого яскравого сліду в пам'яті не лишилось
Дивилася фільм за книгою, але тоді ще не знала, що це екранізація. Тепер захотілося прочитати.
"Чи любите ви Брамса" теж має дуже гарну екранізацію
Познайомилася з творчістю Саган в студентські роки, коли мені теж було 18- 20 років , закохалась у її героїв дуже сильно , потім була Анна Гавальда . Змінюється час , змінюються герої . Але Саган залишилась наче спогад про далеку родичку з-за кордону, яка одного разу завітала на декілька днів. В мене є питання , чи то перший роман , де висвітлюються стосунки між батьком та дівчинкою ?
Пан Ростислав: "... можливо, ми не скажемо, чим закінчується цей текст..." (справедливо щодо слухачів, які захочуть прочитати його). І тут - пані Віра: "Закінчується він трагічно." (слухачі "радіють") 😆
Упс, спойлер)
Несподіване відео про несподівану авторку. Таке враження, що описане - метасюжет купи творів про молодих чи не дуже гедоністів, чиє свято життя входить у конфлікт з реаліями того самого життя. В чомусь про це писав той же Пруст
Дякую, не пам'ятаю зовсім, чи я читала Саган. Але цікаво
Мені твори Саган не відгукнулися.
Було кілька спроб (багато про неї говорили,захоплювались)-я лише розчарувалася.
Дуже багато прочитала Саган в юності, дякую мамі
Не знаю, чи змогла б зараз, чи відгукнулись би мені ці проблеми
імхо, ні. Це для дуже ніжного віку, але у свій час - 🎉❤. Обожнюю Саган, але з розумінням, що це не для будь-якого часу, етапу життя
Чомусь думала, що Саган це глупа, нудна література. Тепер прочитаю "Смуток", дякую❤❤❤
Є фільм класний, так і називається Саган
Мені ну дуже сподобався
А де можна купити її книжки?
Доведеться гуглити
Вибачте, але не бачу "шаленого" на вашому каналі! Переважно це переказ змісту, а де аналіз ? Від чого шаленіють авторки? Цікаво, чи хтось вперше візьме в руки книжки, які обговорюються? Я дивлюсь ваш канал, бо співчуваю його задуму. Але трохи нудно, панове!
@@ЕкатеринаГаврилюк-г6ь нажаль, нажаль, нажаль... дивлюся сюжет про "Для домашнього огнища" Франка - маємо ту саму оповідь зразка банального шкільного твору "образи героїв повісті". Правда, із додаванням вигуків захвату: це ж Львів! ЛЬВІ-ІВ!!! Та ще іноді Семків згадує, що він авторка, шалена авторка, і ні в тин ні в ворота починає клясти минулі темні патріярхальні часи.
Ну, якщо це наші світила сучасного літературознавства...
Саган була коханкою президента Міттерана і водночас відомого мафозі - торгівця зброєю. Вони висмоктали зброю із країн Середньої Азії, що входили раніше до кривавого СРСР.
Увы, разборы мировой классики от русских литературоведов слушать куда как интереснее, чем пересказы сюжета от Агеевой-Семкива.
Українською, будь ласка, не розуміємо російської 😂
@shaleniavtorky да, знаю: тот, кто отвечает "російської не розумію", в собственных глазах представляется великим дотепником, но в чужих - увы! - мелким лжецом. Врать самим себе - еще одно наше скверное обыкновение последних лет. Вы же поняли, что это по-русски. Не по-белорусски, не по-сербски. Сталбыть, поняли и содержание. Достаточно взрослые для того. Тем более, что каждый украинец, - включая и слугу вашего покорного, - любит, при случае, похвастаться, что может худо-бедно понять большинство славянских языков. В отличие от московита. Обиделись? Ну, извиняйте за правду, просто поработайте как следует, на совесть над каналом - и вся обида пройдет.
@shaleniavtorky ну, тут такие дела: тот, кто любит отвечать "російської не розумію", в собственных глазах кажется не аби яким винахідливим дотепником, но в глазах чужих - таким себе лгунишкой. Коль скоро отличили русский текст от белорусского или болгарского, от сербского, то и смысл отлично уразумели. Да и взрослые достаточно - в школе учили. Тем более, что украинцы принагідно могут похвастаться тем, что поймут худо-бедно любого славянина. Обиделись? Тут уж извиняйте, поработаете на совесть, не по-студенчески над каналом - и всю обиду как рукой снимет.