Прямо по темі відео не можу нічого сказати, але слухаючи це, згадав як мене кожного разу в підлітковому віці ранили запитання типу "Та чувак, це ж всього сто, двісті гривень, фігня. Невже ти не можеш попросити у батьків?". О так, друже, не можу.
я не можу попросити 2к в батьків, не тому що вільних грошей нема, а тому що з точки зору батьків мені вони не потрібні, тим не менше за рік я витрачаю близько 5к з карманних розходів для допомоги іншим.
Та... Двісті гривень... От я коли у школі навчалася, то мені п'яти гривень на обід вистачало! Проте то була така школа з такими моїми однокласниками, що я ніколи не обідала... Сучасні діти НІКОЛИ не зрозуміють нашого покоління. Ні-ко-ли.
Мені не надто багато доводилося спілкуватися із багатшими за себе людьми, але ті випадки, коли доводилося, всі без винятку залишили про цих людей приємне враження. Як не дивно, але жоден з них не дер переді мною кирпу через свій достаток і, тим більше, не ставився зі зневагою до мене через мою, порівняно з ними, бідність. Маю, щоправда, зазначити, що я є повністю позбавлений бодай якихось заздрощів до багатіїв. По-перше, чудово розумію, що багаті теж плачуть, а по-друге, багатство аж ніяк не означає автоматично безтурботне життя. Звісно, що у них більше можливостей, але і обмежень більше, аніж у бідняка. І їхні обмеження часом доходять до необхідності все життя перебувати у чітко визначеному колі собі подібних, і не сміти за те коло рипнутись за для збереження власного життя, і життя своєї родини. Коли я бачу оті триметрові стіни, які вони зводять навколо своїх обійсть, і відеокамери на кожнім розі, мені чомусь ані грама не заздрісно на їхнє багатство. Мій двір обгороджений звичайним парканом зі штахет, а хвіртка зачиняється на звичайну защіпку, і я почуваюся у повній безпеці по тій простій причині, що я нафіг нікому не здався; я є "невловимий Джо", і це мене цілком влаштовує. Звернув увагу на ще один момент. Згідно свого достатку, у просторі переміщуюсь в здебільшого на велосипеді. І не завжди, звісно, за гарної погоди. А негарна погода залишає по собі багато калюж, які через особливості рельєфу дороги бувають досить чималі за площею. І ось я їду собі, а попереду калюжа від бордюру аж до середини дороги, де їдуть, і досить рясно, автомобілі. Калюжа для них не є перепоною, і вони пролітають її не знижуючи швидкості, через що, відповідно, з-під їхніх коліс здіймається така собі невеличка цунамі, як летить майже на тротуар. І ось у ту мить, коли я долаю у брід таке собі невеличке озерце, мене обганяє автомобіль і... А тепер увага, бо далі найцікавіше. Не було жодного разу, щоб мене обдало з-під коліс справді дорогої шикарної тачки; вони всі без винятку пригальмовують і минають мене повільно, без жодного сумніву саме для того, щоб не обдати брудною водою. А от коли їде якесь старе іржаве корито, то ховайся куди хочеш, бо такий пригальмовує лише в одному разі із двадцяти, приблизно, а інші летять ніби мене не існує, або ж невидимий. Оце вражає найбільше, що люди справді багаті поводяться стосовно явного бідняка набагато цивілізованіше, аніж інші бідняки, що є лише трохи за нього заможнішими. Дивно, але факт.
Я Вас розумію, це дуже нормальна практика. Більшість людей, що заробляють більше середнього, нормальні люди. А видно тільки тих, хто поре фігню. Взагалі то і ми самі порівняно з кимось заробляємо достатньо, щоб сказати, що ми у достатку живемо. Маю подружку, батьки якої заробляють багато та мають декілька квартир. Та ніколи не мала з нею проблем посидіти там, де мені вистачає грошей ))) Напевно мені теж зустрічаються гарні люди 😊
Одногрупник, який колись жив між Тимошенчихою і Льоньою Космосом: "Бісить, коли Юлька прилітає на вертольоті і лякає моїх собак!" Теж він на першому курсі купує 1 пару шкарпеток за 250 чи 300грн "бо вони прикольні, кольорові" в той час, коли я жив на 800грн місяць))
У нашій школі була така вчителька англійської літератури. Вона буде дуже заможна і, чомусь, думала, що усі діти в цій школі теж заможні (спойлер - ні). І вона постійно розповідала про подорожі Європою, походи у театри на дорогі вистави і постійно завершувала свої тиради "Дзєті, ідітє в тєатр! Єдьтє в Європу! Абязательно ва Францію, ах какіє там круасани! Какая культура! Єдьте дзеті!" І казала це так, наче ми не їдемо, бо нам просто впадлу, а не тому, що сім'ї ледь зводили кінці з кінцями. Дуже бісило
О так. Я це чую від своєї директриси😂 бляха вона не платить мені стільки щоб я могла провести хоча б вікенд у європейській країні без фінансових наслідків для свого бюджету
Мій хлопець з заможної родини, коли ми їхали на трамваї: - Ми проїхали свою зупинку! - Ні, тут немає зупинки, вона трохи далі, нам треба буде пройтися. - Так давай попросимо водія, щоб він зупинив тут! Він вперше їхав на трамваї. І не знав, як працює громадський транспорт.
моїм друзям батьки дарували квартири, будинки, машини і вони питали чому мені батьки не подарують або "чому ти просто не купиш собі квартиру/машину". Також їм батьки оплачували відпочинки і навчання, мені ж доводилося працювати на 2х роботах щоб оплатити собі навчання і квартиру
В 10 років. "Чому ти постійно ходиш в одному і тому ж одязі?" Бо я з бідної сім'ї і мама шила це сама, а ще я дитина і яка нафіг мені тоді була різниця у чому гасати по вулиці.
Найцікавіше що своїм дітям ми купуємо купу речей щоб вони не ходили в одному й тому ж, як наслідок половина речей віддається на благодійність не вдягненими, а носиться одне й те саме, бо воно зручне
Мені платили 9 тис грн в місяць, оренда квартири коштувала 7500. Київ. Коли моя начальниця дізналась, що у мене є водійське посвідчення,сказала, що мабудь я збираю на машину. Ні жіночко, я збираю на їжу і на проїзний в метро 😂
На початку 10х клієнтка, на одній з перших робіт, жалілася, що світова фінансова криза 2008 ще не завершилася і що в неї погано йдуть справи, а потім переносить зустріч, бо "літала в Італію покататися з друзями на Ferrari". От щоб в мене так "погано" йшли справи!..)))
Вроцлав, школа, минулий рік. Я тоді працювала міжкультурною асистенткою й мала зарплату 3100 злотих (після податків 2900). Не облизуйтеся, зразу кажу, бо з польськими цінами це те саме, що й у нас п'ять тисяч на місяць. Той рік я витримала винятково тому, що пообіцяла учням, а потім миттю чкурнула додому й ниньки про це не жалкую (хоча вдома теж маю після податків якихось сім тисяч). Так от, моє основне завдання полягало в тому, щоб учні почувалися нормально і звикали потроху до навчання польською мовою, доки їхні сім'ї перебувають за кордоном. Коли повернуться, то діти знатимуть іще одну мову. Так от, ситуація. Сидять у мене старші класи і скаржаться на умови проживання. Там бувають такі речі, що люди живуть у гостелах по вісімнадцятеро чоловік у кімнаті чи, наприклад, у переробленому нежитловому приміщенні. Запитали зардно, як жила я, тож я розповіла, що наймала кімнату-"кавалерку" без води в кухонній частині (бігала до ванни, мила посуд ув умивальнику). Певного разу там вимкнули воду на кілька годин у всьому домі, а ще то була колишня сушарня, тож якщо відчинити вікно, то вітер свище... Й тут одна багатійська донька бере й цікавиться, чому у вихідні, коли там вимкнули воду, я не захотіла пожити в готелі. Драстуйте, питаю, дитино, ти взагалі уявляєш, скільки таке проживання коштує? Вона на мене витріщилася з подивом і така: "Ну, двадцять п'ять доларів за добу..." Я й питаю, а де, на її думку, я б мусила взяти півсотні доларів на два дні? Мала дивиться на мене, я дивлюся на неї... До речі, саме через цю малу я всю осінь не знала, як далі жити, бо щоразу, як вона починала щось отаке оповідати, я могла реагувати хіба що фейспалмом. О, додам також, що не вилетіла у трубу лише тому, що витрачала приблизно двісті злотих на тиждень-десять днів, а за кімнату платила тільки комуналку. Цікаво, що впродовж усього року я ще й мала якісь кошти на донати ЗСУ. Влітку, доки не мала роботи, то два місяці боялася наближатися до магазинів. Іще й зуміла трохи грошви скласти, а потім після приїзду частину зразу запустила до нашої економіки. Трясця, це було складно! Шановні, хтось мені може пояснити, як пояснювати багатійським дітям, що півсотні доларів - це, трясця, непогані такі кошти, за які можна не тільки в готелі жити, а й, наприклад, місяць а чи й два в Києві?
@@dshvnbln Відкиньте комуналку (бо про неї я забула, зізнаюся) й усілякі посиденьки в кав'ярнях. І не купуйте нічого надто дорогого. Профіт! Хоча я справді добряче перегнула з життям на півсотні доларів. Трясця, треба з цього якийсь мем зробити!
Якщо наприклад є квартира від покійних родичів, і якщо не платити за комуналку, то..... 😬😬😬 Ну да, бувало, десь на 2000 гривень і жила, може й трохи менше. Купуєш собі найдешевші крупи-овочі, та й все
@@Євгенія547 Так, а м'ясо десь раз на тиждень. Якщо людина не веган і не вегетеріанець, то м'ясо чи рибу треба їсти хоч потроху. До речі, у другій серії аніме "Принцеса медуза" є такий прикол про м'ясо раз на тиждень: гг з колежанками влаштовують собі "м'ясні дні", складаючи кошти й купуючи м'ясо о шостій вечора, коли на нього вже ліплять цінники зі знижкою. М'ясо в Токіо до трясці дороге... А загалом і справді можна прожити на кілька тисяч гривень. Щоправда, зараз комуналку платить батько, бо має нормальну пенсію, а я принципово рідко беру в нього гроші (наприклад, якщо хочу купити фруктів, бо на базарі вимагають готівку). Намагаюся жити власним коштом, а це реально складно... Он знову півтисячі на картці й невдовзі треба буде купити буженини. Півкіла коштує двісті з гаком. Отож купую буженину, доначу - й виживаю до авансу...
Я працювала в одній заможній сімї в Німеччині , і ось коли мій контракт закінчувався я збиралась їхати додому і ми обговорювали з ними які подарунки я повезу своїм родичам в Україну, і вони порадили мені обов‘язково сходити в один торговий центр в Берліні, та коли я загуглила я побачила , там були самі дорогі бутіки такі як діор, шанель, булгарі і тд. Тактично промовчала , ці люди реально навіть не думали , що я як їх працівник не можу дозволити собі такі магазини , і що моїй бабусі в селі навряд знадобиться щось з тих лакшері магазинів .
На захист можу сказати, що в начальників не завжди все так прекрасно, як здається. Я знаю одну начальницю, якій не вистачало, тому що спершу вона виплачували всім зарплати, потім на всілякі ремонти по бізнесу, оренди, оплата послуг по бізнесу і їй дійсно собі на їжу ледве вистачало ( про новий одяг, відпочинки взагалі мовчу- звісно ні).. Був в неї такий важкий період. І зараз, після русні також важко. Але підлеглі про це не знали. Думали, що вона купається у грошах.
@@VIraDarяк власник бізнесу, можу підтвердити, умовно заробляєш мільйон, витратити на бізнес треба 800-900тис. Потім якісь проблеми і заробляєш вже 500 тис, а витрати дальше такі ж, витрачаєш запаси, потім береш кредити, вирулюєш ситуацію. Покриваєш кредити, стається форс-мажор, де треба витратити 10 млн, знов кредити, і нікого не гребе чи в тебе якісь проблеми, всім треба виплатити зарплати, комуналки, ремонти. Коли кажеш що грошей постійно не вистачає, то думають що їв уху в край, адже одні кажуть що заробляєш мільйон, а інші 100-200тис в місяць, а в них по 20-30
@@VIraDar бізнес - то окрема справа, мала на увазі, що ми всі були наймані працівники на великому підприємстві, і я розумію, що грошей багато не буває, але мені незрозуміло, коли такі розмови ведуть не в своєму колі, а з підлеглими у яких фінанси набагато менші.
Скоріше не чув, а бачив чек маленький чек. Крихітний такий чек з одного походу в магаз на суму яка тоді складала 7 місячних моїх зарплат. Ходив по будинку мілйонера, попиваючи чайок ))) Сподобався гараж, будинок був у пшонка стайлі, але порівняно малим. Але с..а це чек, мені інколи плакати хочеться як згадую його.
Ну, ще наприклад: Почалася війна. Одна з 'мислєй': 'бідним набагато легше тікати, їм нічого втрачати. Їм легше пристосовуються до будь-яких умов. Їм же багато не треба і вони ее горді'. Хто з нас ще 'не гордий'
Про подорожі я все таки підтримую думку, що багато людей переоцінюють їх вартість та не їдуть бо вважають, що не мають достатньо грошей. І безробітні дійсно можуть поїхати в далеку подорож на тривалий час. Звісно це стосується людей без родин, а також чоловіків після нашої перемоги. Англійська - дуже допоможе, але це проста мова. На UA-cam є чимало прикладів таких подорожей. Звісно це дуже бюджетно, але як на мене - воно того варте.
Я розумію, що насправді ви праві, і можливостей більше, ніж люди звикли думати. Просто, ну, коли людина і тут ледь виживає, то це така собі ідея - відправитися виживати туди, де ти і мови оточуючих ще не знаєш. Хай спочатку люди зосередяться на покращенні свого побуту тут, ніж платити шалені кошти за європейську їжу і ночувати по вокзалах (які в більшості на ніч закриваються)
Ви праві.Я фармацевт з дуже середньою з/п та без чоловіка.Ми з донькою,яка вже трохи заробляла, двічі побували в Грузії, були в Арменії та Азербайджані.Їздили в Білорусію,та кожний рік були в Карпатах( до війни).На кошти,які відкладали 2-3 міс. Донька марила Індією,вона побувала там.І вони з подругами подорожували до війни по Європі.Звісно,жили в бюджетних хостелах . Вона географ і знається на різних нюансах. А якщо казати, що подорожувати дорого, то можна тільки й жити - робота/ дім.Мрак.
Влаштувалася на роботу в школі. Не пропрацювала і місяця, як одна вчителька, сидячи в моєму кабінеті видала, що місцева мережа цілком пристойних супермаркетів - це магазини для жебраків, а от Фоззі ще більш-менш. Потім десь вона побачила, зп директора - приблизно 20 тисяч гривень, і видала "ну як можна прожити на ці 20 тисяч взагалі? Хіба що жебраком" мало того, що в цей момент він як раз зайшов до кабінету, а я сиджу зі своєю мінімалкою у 5500 грн і не знаю, сміятися, чи плакати. Не стала казати їй, що не в усіх чоловіки мільйонери.
А чому ж не сказали? Даремно. Моральність має бути притаманна вчителям як вихователям насамперед, а воно піде отаке спілкуватися далі з нашими ж дітьми.
і взагалі на думку відносно багатих батьків не може чогось спасти на думку про не потрібні в чомусь речі, коли я був в карпатах 5 з 20 інших в нащій группі носили мої чисті нові речі які мені купили на один раз, звістно потім батькам я збрехав що всетаки їх викинув, але всерівно мабуть це був найкращий випадок в моєму та не тільки житті
Мені один час доводилось по роботі їздити в село , а автобуси там ходили рідко, тгму я зупиняла автомобілі.. Угадайте, які авто зупинялись частіше ? Як не дивно - дорогі! Що дорожча машина - то приємніші були водії, ввічливі, не приставучі( як правило), не хотіли грошей ( переважно). А найхамовитішим був пенсіонер на обідраних Жигулях - не встигла я сісти, він виклично й суворо назвав ціну, ніби боявся, що я не заплачу чи почну торгуватись.
Ще пам'ятаю, як ходила в дитинстві (2000ні) на бадмінтон і там був хлопчик, який влаштував істерику, бо забув вдома свою фірмову ракетку Yonex і йому дали звичайну з кладовки. Він просто не міг змиритися, що має тримати в руці не бренд. Нам було по 10-12 років, це була проста секція для новачків. Ще була одна мала років 15, яка була в шоці, що я граю звичайною ракеткою,а не Йонексом.вона реально впала в ступор, що батьки не купили мені професійну ракетку. Я на той час займалась пару тижнів.
Якийсь крутько-професор у Польші питає нас, студентів: "Ви були у Лондоні? Як це всі не були? А що вам заважає туди поїхати? Ви ж молоді, повинні світ побачити, от наприклад у Британію поїхати!" І сидимо всі у невдобній паузі, бо нам молодим заважає у Лондон полетіти на вікенди відсутність грошей 😅
@@Лиза-х2м3л не мели дурниць, сама була студентом в польщі, працювала у вихідні на фабриках/ офіціанткою і можна було викроїти на 2-3 дні за кордоном. Букуйте пів року раніше білети, зупиняйтесь у дешевих отелях/кімнатах і ходіть по місті. Достатньо не зливати гроші на папероси і алкоголь, щоб відкласти пару сотень тут.раджу почитати про фінансову грамотність і перестанете бути ображеними на світ
Якось будував церву і Київський піп скаржився, що не вистачає грошей нам на заробітну плату, у нього будинок 300 квадратів, машина лексус, а сусіди дочка Тимошенко і ще якийсь депутат.
Мрію, що колись нарешті Церкву почнуть оподатковувати. Бо ті падлюки замість молитися, поститися й допомагати людям купують собі всіляку дичину й поводяться так, наче самі на неї заробили! Трясця, як можна розповідати про вигнання спекулянтів зі храму, а самим багатіти в таких самих храмах?!
О, до речі! Згадала ще одну дурнувату ситуацію. Коли того навіженого хоркіна зробили директором Українського радіо, щоб за його "допомогою" це саме радіо знищити, то він вельми перейнявся ідеєю оновлення й бігав туди-сюди, дивлячись, де б його ще носа встромити (читайте: що б його ще зіпсувати). Й от колеги розповіли про таке. Він часто так бігав ув обід, заважаючи людям і забираючи їхній час своїми "геніальними ідеями". Певного разу вскочив отак, аж там людина сідає собі борщ їсти. "Це що таке? Борщ?! Ви працюєте на радіо! Треба їсти лобстерів!" Придурок замикає двері, а колега мовчки кліпає очима... До речі, тоді (2016-2017 роки) редактори й режисери отримували майже мінімалку. Досі пригадую, як ми дивилися на свої виписки з бухгалтерії й не могли врубатися, чому так мало й куди помандрувало ще вісімсот гривень... Е, ні, шановні, я йому тих клятих лобстерів ніколи нізащо не забуду!!!
@@svaleks566 Не зовсім так, бо то вже не мої корпоративи. Мене 2017 року звільнили, як і всіх, ким той навіжений не міг керувати й кого не було чим шантажувати. До речі, програму, яку я ледве витягла з дикої трясовини й почала перетворювати на щось людське, він забрав собі, проте забув, що мовознавство вимагає певної освіти (бажано закінченої вищої філологічної). Вбив увесь формат, як і личить кацапові... А згодом його й самого звільнили. Сам винен! А я нині працюю в Інституті математики НАН України, конкретно в типографії. Тут корпоративів не буває, на щастя (ненавиджу вечірки). Зате колеги переважно адекватні, та й директор свій дядько. Цей точно не піде нікому голови морочити тим, що треба їсти!
Була однокласниця, дочка місцевого депутата була незадоволена тим, що десь у 2012-13 роках їй купили айпад типу не чорний, а білий, вже не пам'ятаю. Не те, щоб ми були жебраками, а вона заможною, просто звісно ми жили простіше і всі були в шоці з цього. Звісно, я і не знала, що можна просто так мати айпад у ті роки для школи))
Також працювала колись на автомийці і практично всі ''багаті' люди наголошували мені що коли я прибиратиму їхню машину всередині пилосмоком то копійки які я знайду під сидінням відразу віддавала їм, а не забирала собі. До того ж вони ніколи не допомагали мити, пили каву і спостерігали. І звичайно ніколи не залишали на чай. Робота обслуговуючим персоналом дуже добре навчає ''бачити'' людей
@@svaleks566 звичайно, що речі в авто залишаються там. Я б ніколи не забрала їх собі. Просто це так дивно чути було від них. Ніби я від тих 25 копійок стрімко розбагатію😁 А на рахунок допомагати ви праві, я так написала через те мабуть що дуже мало платили. На той час миття авто коштувало 50 гривень, а я отримувала лише 9. Але це питання до керівництва
Так на жаль життя таке 😢 Раніше я працювала прибиральницею і нянею бувало і 4 роботи бо платили мало а жити хоч якось але хотілося був час коли вбирала у банку а працівники казали це сама погана работа який жах інші казали піти на другу роботу бо прибирати та бути нянею це соромно треба дітей мити і тп хоча ці люди знали що у мене дуже великі проблеми зі здоров'ям тому я працюю прибиральницею а не тому що хочу потім казала піди на курси бля я дуже погано бачу який сенс якщо нічого не побачу та хто буде за них платити та мене кормити якщо не працювати таких історій дуже багато нещодавно казали зробити щось з волоссям типо каротин я кажу це для мене дорого а мені кажуть ні усього стільки я кажу на ці гроші краще їжі куплю люди не розуміють коли погане здоров'я і ти не можеш заробляти вони ставлять тупі питання а коли відповідаєш кажуть не придумуй це так жахливо 😢
тримайтеся, пані. Чогось пригадав, я колись працював в науково-дослідному інституті. Зарплати там були мізерні, але ставлення один до одного дуже чемне (я би сказав у декого зі старшого покоління навіть аристократичне).Це мені на все життя дало взірець. Знаючи про фінансові негаразди ближнього, треба жодним чином того не виказувати, і поводитися з великою повагою.
есть такие люди- вечные жертвы, которым нравиться страдать и жаловаться на жизнь, вечно болеть, только не пытаться что-то изменить в своей жизни к лучшему. в психологии твой диагноз называется скрытый нарциссизм.
Пам'ятаю, в школі мене Постійно задовбували питаннями чого в мене нема нормального телефон. Як же мене це бісило, кожен грьобаний раз, коли вони це питали. Бо я бляха був бідний, в нас навіть будинку нормального не було, і при тому я мав достатньо хороших друзів з такою ж не самою кращою репутацією та становищем з грошима, але ми були набагато щасливіші за них !
З приводу "залишаю це все", то логічно. 3 роки тому я переїхав в інше місто майже за 2000 кілометрів від рідного. Перевозити весь мотлох вийшло б дорожче ніж придбати новий вже на новому місці, тому взяв з собою лише рюкзак і сумку з найнеобхіднішим
Згадала анекдот з 90х. Зустрічаються двоє колись однокласників. Один- на Лексусі, прикоцаний,другий- бідненький вчитель. - Як ти,братан...? - Та таке,не дуже, сьогодні ще не їв... -Нє...,так не піде,треба себе змусити.!
Виїхали ми закордон. В район де мінімальний будинок від 500к євро. Не ми обирали. Всі місцеві як голодранці ходять в школу в обідраній малій формі, однакових кросівках, але всім на 12 років дарують айфон і тесл під школою запарковано як у нас ланосів. Але лише від наших в переписці моя мала чула закиди "ну че тобі батьки нарешті айфон не куплять, фотки хоть нормальні будуть".
Колись я працювала в перукарні. Моя директорка сказала, що я занадто бідно вдягаюся і відлякую клієнтів, в той час мені ледве вистачало на їжу так як без досвіду роботи клієнтів в мене було мало. Вона сказала що вони навчать мене вдягатися і з часом я стану ''нормальною''. Я звільнилася через 2 місяці
@@olyarutzха😢 мій завкафедри в липні місяці- ти якась занадто бліда і біла,поїдь на море позагоряй.-...а я? Я ж ,сука, отримую зп на 0.25 ставки яку ти мені дав. ,живу в гуртожитку з загальною кухнею на коридор, і думаю купити капрони на весну чи доходжу в штанах до літа...море бля
Дочка одного директора була дуже незадоволена квартирою в Києві, яку купив їй її батько, коли вона поїхала вчитись до столиці. Вона відмовлялась там жити, і хотіла, щоб батько знімав далі їй іншу квартиру, яка їй подобається. Я про це дізналась, коли жила в гуртожитку з клопами і тарганами, та туалетами, які постійно були забиті екскрементами, тому ти терпиш, щоб сходити в туалет деінде) ну, як, майже, всі гуртожитки)
Начальник, увлекается дайвингом и побывал буквально везде, нырял и на Гавайях и в Норвегии....очень любит рассказывать как это классно и агитировать нас так же проводить время...только вот его месячный доход 10-20тыс долларов, а нам он платит по 500-1000 долларов...
найбезгуздіша фраза багатої людини - бог любить скромність, тож в бідності нема нічого поганого... (мужик в дорогому платті з золотими прикрасами, айфоном останньої моделі та дорогим позашляховиком)
О, я та людина, яка провела дитинство в справжній бідності, проте самостійно вивчилась, знайшла круту роботу і тепер вислуховую про те, що «обоже, ти купуєш шкарпетки, як моя стипендія». Працюй, крихітко
Зі своїм людожерським капіталістичним світоглядом і білим пальто можете сміливо йти нахуй Уявляєте собі, часом лише «хотіти й працювати» недостатньо. Переважна більшість населення в такому разі не існувала б за межею бідності, якби достатньо було просто гарцювати Окрім цього є дуже багато факторів, які впливають на достаток людини
Ви така молодець, не така як всі холопи, мабуть айтішниця чи щось таке, але як щодо дивитись адекватно на реальність, де окрім супер оплачуваних робіт є і звичайні, без яких наше суспільство не може працювати, і що не всі можуть бути банкірами/блогерами/айтішніками/стоматологами. Якщо не буде касирів, то такий успішній персоні буде нікому привозити їжу в будь-який час, якщо не буде прибиральників, то Ваша Величність буде їздити на своїй крутій машині по багнюці. Ах так, машини не буде, бо її треба комусь збирати на заводі. Нажаль, без звичайних людей цей світ не працює, але такі як Ви щиро нехтують цими людьми. Ще існує така штука як скорочення, хвороби, нещасні випадки, війна, коронавірус та інші штуки, які дуже підкосили людей. Раджу задуматись.
@@JarheadUkraine хто тобі сказав, що ми ніщеброди? в мене існує банальна повага до всіх професій, незважаючи на мій матеріальний статус) ніхто не знає, як завтра складеться твоє життя, і можливо ти опинишся на місці тих самих ніщебродів, тому треба поважати всіх.
Подруга з студентських років жалілася на намірні витрати, бо їх з чоловіком часто кличуть хресними або вінчальними батьками, а це за її словами 40-50 тис гривень щоразу…
Той випадок, коли українець, що народився у 1980 слухає як бідкаються американські "бідняки". Чувак, який з жалем розповідає що "купив старий автомобіль підлітком підробляючи у забігайлівці" - у нас це було майже неможливо навіть працюючи на постійній "нормальній" роботі уже років зо двадцять)))) Усе пізнається у порівнянні.
в моїх батьків зарплата 20-30к разом, в нього разів в 5 - 6 менше, і я сказанув "як жалко що тобі батьки не дозволять знайти роботу, за деякий час ти б накопив грошей і закінчив свій фурсьют" але виявилося що йому ліньки щось робити і тому він відчуває себе пахабно, я не можу зрозуміти як людина що потребує чогось не може знайти спосіб заробітку цього.
Шеф багато років тому (долар був ще по 5) жалівся, що як дерибанили з якимось родичем... щось там, то родич був жадібний і не поділився з ним. А шеф-то був скромним, і усього мільйончику доларів йому б вистачило. Очевидно, він очікував, що я мала його пожаліти 😂
це не про Україну, а про штати. Якщо зважати, що сфера обслуговування там в рази дорожче ніж у нас, а ще допустити, що є елітні салони для епіляції, то 10к це нормальна така сума за комплекс послуг
В Україні епіляція всього тіла для жінок коштує ~10тис. Сеансів зазвичай треба штук 10-12. Тобто в доларах це близько 4тис, враховуючи що ще треба буде докупляти креми для відновлення, сонцезахисні і можливо ще щось. Так що, в середньому салоні, в нас ціна це третина від їхньої але думаю що можна знайти салони де ціна і дотягне, та й не факт що там це найдешевша ціна. Але все ж, епіляцію я б радив, на бритви, пінки, креми в загальному не сильно менша сума витратиться
В дитинстві заможна родичка: як люди живуть у трикімнатних квартирах, це жах, я навіть не знаю, скільки у мене в домі кімнат. Я з трикімнатного хруща щось невиразне сказала у відповідь. Хоча мала подругу з однокімнатної малосімейки, та і взагалі, чим пишатись, ти дитина заможних батьків, та і все
в мене не дуже добре з грошима і мій головний пк доволі слабкий (проц 2008 року та 4 гб оперативки), і коли я бачу людей із топовим сучасним залізом, яким абсолютно байдуже на те, як вони ставляться до свого пристрою (неоптимізують роботу, не обслуговують, ставляться, як до того, що і так має бути), то це мене так бісить...
Обмежені та упереджені присутні в усіх соціальних шарах,причому проценти однакові!Ви можете зустріти бідного професора -ерудита і такого ж розвинутого мільярдера,бомжа -невігласа і такого ж мажорчика -наркомана.Різниця лише у фінансових можливостях ,масштабі заздрощів та розмаху деградації.Гроші лише проявляють задатки особистості ,як запас енергії -потужність зброї!
"Тоді я заробляв 10 доларів на годину". Дещо навіть смішно чути цю фразу в даному контексті. Я розумію що для штатів це може і не такі великі гроші,але думаю люли з багатьох інших країн були б не проти заробляти півтори тисячі баксів на місяць
тобто, мати симулятор польотів, заробляти 50к баксів на рік, купити на самостійно зароблені кошти тачку (хоч і стару) у підлітковому віці на зп із забігаловки це типу біднота? капець.... але я не зрозуміла, в чому у дівчини проблема полетіти в Британію, якщо не в купівлі квитка?
@@happytato2383 ціни на техніку там нижчі, на автомобілі нижче, одяг дешевше. Харчування +-такі ж. Я коли працював по вокр&тревел за 8$/год то в місяць 1000$ залишалась. Звичайно ж, жив я в гуртожитку і на розваги не витрачався але низькому соціальному класу там жити відчутно простіше
Пишу цей комент з моєї золотої клавіатури і брилиіантовими стразами на мишці. А що тут такого? Ви просто мрійте! Мрійте сильно, щоб космос почув вас і дав вам, як і мені, віллу на 89 кімнат, бмв, щоб їздити в атб. мрійте, а не заздріть, ніщеброди
Працювати? У 95% відсотках випадків з цього відео гроші в людей з'явилися, бо їм їх просто дали. Ніхто тут не нив, а просто показував, наскільки по-різному можуть жити люди.
www.reddit.com/r/AskReddit/comments/15ydt2e/whats_the_most_out_of_touch_thing_a_rich_person/
Прямо по темі відео не можу нічого сказати, але слухаючи це, згадав як мене кожного разу в підлітковому віці ранили запитання типу "Та чувак, це ж всього сто, двісті гривень, фігня. Невже ти не можеш попросити у батьків?". О так, друже, не можу.
В саме серце чувак. Життєво )
я не можу попросити 2к в батьків, не тому що вільних грошей нема, а тому що з точки зору батьків мені вони не потрібні, тим не менше за рік я витрачаю близько 5к з карманних розходів для допомоги іншим.
Бро,я тебе розумію(Мене тягнула одна мама і ті 100 чи 200 грн було прям ніхєра собі сумою
Та... Двісті гривень... От я коли у школі навчалася, то мені п'яти гривень на обід вистачало! Проте то була така школа з такими моїми однокласниками, що я ніколи не обідала... Сучасні діти НІКОЛИ не зрозуміють нашого покоління. Ні-ко-ли.
І слава богу
Мені не надто багато доводилося спілкуватися із багатшими за себе людьми, але ті випадки, коли доводилося, всі без винятку залишили про цих людей приємне враження. Як не дивно, але жоден з них не дер переді мною кирпу через свій достаток і, тим більше, не ставився зі зневагою до мене через мою, порівняно з ними, бідність. Маю, щоправда, зазначити, що я є повністю позбавлений бодай якихось заздрощів до багатіїв. По-перше, чудово розумію, що багаті теж плачуть, а по-друге, багатство аж ніяк не означає автоматично безтурботне життя. Звісно, що у них більше можливостей, але і обмежень більше, аніж у бідняка. І їхні обмеження часом доходять до необхідності все життя перебувати у чітко визначеному колі собі подібних, і не сміти за те коло рипнутись за для збереження власного життя, і життя своєї родини. Коли я бачу оті триметрові стіни, які вони зводять навколо своїх обійсть, і відеокамери на кожнім розі, мені чомусь ані грама не заздрісно на їхнє багатство. Мій двір обгороджений звичайним парканом зі штахет, а хвіртка зачиняється на звичайну защіпку, і я почуваюся у повній безпеці по тій простій причині, що я нафіг нікому не здався; я є "невловимий Джо", і це мене цілком влаштовує.
Звернув увагу на ще один момент. Згідно свого достатку, у просторі переміщуюсь в здебільшого на велосипеді. І не завжди, звісно, за гарної погоди. А негарна погода залишає по собі багато калюж, які через особливості рельєфу дороги бувають досить чималі за площею. І ось я їду собі, а попереду калюжа від бордюру аж до середини дороги, де їдуть, і досить рясно, автомобілі. Калюжа для них не є перепоною, і вони пролітають її не знижуючи швидкості, через що, відповідно, з-під їхніх коліс здіймається така собі невеличка цунамі, як летить майже на тротуар. І ось у ту мить, коли я долаю у брід таке собі невеличке озерце, мене обганяє автомобіль і... А тепер увага, бо далі найцікавіше. Не було жодного разу, щоб мене обдало з-під коліс справді дорогої шикарної тачки; вони всі без винятку пригальмовують і минають мене повільно, без жодного сумніву саме для того, щоб не обдати брудною водою. А от коли їде якесь старе іржаве корито, то ховайся куди хочеш, бо такий пригальмовує лише в одному разі із двадцяти, приблизно, а інші летять ніби мене не існує, або ж невидимий. Оце вражає найбільше, що люди справді багаті поводяться стосовно явного бідняка набагато цивілізованіше, аніж інші бідняки, що є лише трохи за нього заможнішими. Дивно, але факт.
Це тому, що Вам траплялися на диво адекватні люди. Хай і надалі такі трапляються!
Я Вас розумію, це дуже нормальна практика. Більшість людей, що заробляють більше середнього, нормальні люди. А видно тільки тих, хто поре фігню. Взагалі то і ми самі порівняно з кимось заробляємо достатньо, щоб сказати, що ми у достатку живемо. Маю подружку, батьки якої заробляють багато та мають декілька квартир. Та ніколи не мала з нею проблем посидіти там, де мені вистачає грошей ))) Напевно мені теж зустрічаються гарні люди 😊
Одногрупник, який колись жив між Тимошенчихою і Льоньою Космосом:
"Бісить, коли Юлька прилітає на вертольоті і лякає моїх собак!"
Теж він на першому курсі купує 1 пару шкарпеток за 250 чи 300грн "бо вони прикольні, кольорові" в той час, коли я жив на 800грн місяць))
меня бы тоже бесил вертолет, который пугает моих кошек. меня бы в принципе бесило соседство с юлькой
У нашій школі була така вчителька англійської літератури. Вона буде дуже заможна і, чомусь, думала, що усі діти в цій школі теж заможні (спойлер - ні). І вона постійно розповідала про подорожі Європою, походи у театри на дорогі вистави і постійно завершувала свої тиради "Дзєті, ідітє в тєатр! Єдьтє в Європу! Абязательно ва Францію, ах какіє там круасани! Какая культура! Єдьте дзеті!"
І казала це так, наче ми не їдемо, бо нам просто впадлу, а не тому, що сім'ї ледь зводили кінці з кінцями. Дуже бісило
тим не менш, це однозначно краще, аніж слухати демотивуючий негатив ;)
О так. Я це чую від своєї директриси😂 бляха вона не платить мені стільки щоб я могла провести хоча б вікенд у європейській країні без фінансових наслідків для свого бюджету
Мій хлопець з заможної родини, коли ми їхали на трамваї:
- Ми проїхали свою зупинку!
- Ні, тут немає зупинки, вона трохи далі, нам треба буде пройтися.
- Так давай попросимо водія, щоб він зупинив тут!
Він вперше їхав на трамваї. І не знав, як працює громадський транспорт.
Життєво ))
Дочка знайомих багатих просила маму : ну давай хоч раз проїдемось електричкою, бо я не знаю , що це. А мама гидувала...
Приклад, моя багата подруга постійно просувала тезу, що бідні не можуть бути розумними, хоча часом питала мене значення слів, які я вживала.😊
Очевидно, шо багатою була не вона, а її батьки. 😅
моїм друзям батьки дарували квартири, будинки, машини і вони питали чому мені батьки не подарують або "чому ти просто не купиш собі квартиру/машину". Також їм батьки оплачували відпочинки і навчання, мені ж доводилося працювати на 2х роботах щоб оплатити собі навчання і квартиру
В 10 років. "Чому ти постійно ходиш в одному і тому ж одязі?"
Бо я з бідної сім'ї і мама шила це сама, а ще я дитина і яка нафіг мені тоді була різниця у чому гасати по вулиці.
Найцікавіше що своїм дітям ми купуємо купу речей щоб вони не ходили в одному й тому ж, як наслідок половина речей віддається на благодійність не вдягненими, а носиться одне й те саме, бо воно зручне
Мені платили 9 тис грн в місяць, оренда квартири коштувала 7500. Київ.
Коли моя начальниця дізналась, що у мене є водійське посвідчення,сказала, що мабудь я збираю на машину.
Ні жіночко, я збираю на їжу і на проїзний в метро 😂
Платила Вам 9 тисяч і думала, що Ви шось економите з цієї суми?? Вона при пам'яті???
"Продай собаку і оплати комуналку": "слуга народу" розповів, як жити пенсіонерці))
"якщо ця собака елітної породи"
Дебіли звідки собака такої породи.
Добре, допустимо, що продала і оплатила на місяць комуналку. А що робити у наступному? Де взяти стільки собак
@@Grinka-k8uПевна річ: розводити треба!
Може ви ще й скумбрію по 8 та сир по 60 згадаєте? 😊
Саме сумне, що цей тип зараз голова комітету зі "свободи слова"
На початку 10х клієнтка, на одній з перших робіт, жалілася, що світова фінансова криза 2008 ще не завершилася і що в неї погано йдуть справи, а потім переносить зустріч, бо "літала в Італію покататися з друзями на Ferrari". От щоб в мене так "погано" йшли справи!..)))
Вроцлав, школа, минулий рік. Я тоді працювала міжкультурною асистенткою й мала зарплату 3100 злотих (після податків 2900). Не облизуйтеся, зразу кажу, бо з польськими цінами це те саме, що й у нас п'ять тисяч на місяць. Той рік я витримала винятково тому, що пообіцяла учням, а потім миттю чкурнула додому й ниньки про це не жалкую (хоча вдома теж маю після податків якихось сім тисяч). Так от, моє основне завдання полягало в тому, щоб учні почувалися нормально і звикали потроху до навчання польською мовою, доки їхні сім'ї перебувають за кордоном. Коли повернуться, то діти знатимуть іще одну мову. Так от, ситуація. Сидять у мене старші класи і скаржаться на умови проживання. Там бувають такі речі, що люди живуть у гостелах по вісімнадцятеро чоловік у кімнаті чи, наприклад, у переробленому нежитловому приміщенні. Запитали зардно, як жила я, тож я розповіла, що наймала кімнату-"кавалерку" без води в кухонній частині (бігала до ванни, мила посуд ув умивальнику). Певного разу там вимкнули воду на кілька годин у всьому домі, а ще то була колишня сушарня, тож якщо відчинити вікно, то вітер свище... Й тут одна багатійська донька бере й цікавиться, чому у вихідні, коли там вимкнули воду, я не захотіла пожити в готелі. Драстуйте, питаю, дитино, ти взагалі уявляєш, скільки таке проживання коштує? Вона на мене витріщилася з подивом і така: "Ну, двадцять п'ять доларів за добу..." Я й питаю, а де, на її думку, я б мусила взяти півсотні доларів на два дні? Мала дивиться на мене, я дивлюся на неї... До речі, саме через цю малу я всю осінь не знала, як далі жити, бо щоразу, як вона починала щось отаке оповідати, я могла реагувати хіба що фейспалмом. О, додам також, що не вилетіла у трубу лише тому, що витрачала приблизно двісті злотих на тиждень-десять днів, а за кімнату платила тільки комуналку. Цікаво, що впродовж усього року я ще й мала якісь кошти на донати ЗСУ. Влітку, доки не мала роботи, то два місяці боялася наближатися до магазинів. Іще й зуміла трохи грошви скласти, а потім після приїзду частину зразу запустила до нашої економіки. Трясця, це було складно! Шановні, хтось мені може пояснити, як пояснювати багатійським дітям, що півсотні доларів - це, трясця, непогані такі кошти, за які можна не тільки в готелі жити, а й, наприклад, місяць а чи й два в Києві?
Де можна прожити на півсотні доларів? Ви говорите про "жити" чи "вижити"?
@@dshvnbln Відкиньте комуналку (бо про неї я забула, зізнаюся) й усілякі посиденьки в кав'ярнях. І не купуйте нічого надто дорогого. Профіт!
Хоча я справді добряче перегнула з життям на півсотні доларів. Трясця, треба з цього якийсь мем зробити!
50 доларів в києві це 2 доби в посередньому готелі
Якщо наприклад є квартира від покійних родичів, і якщо не платити за комуналку, то..... 😬😬😬
Ну да, бувало, десь на 2000 гривень і жила, може й трохи менше. Купуєш собі найдешевші крупи-овочі, та й все
@@Євгенія547 Так, а м'ясо десь раз на тиждень. Якщо людина не веган і не вегетеріанець, то м'ясо чи рибу треба їсти хоч потроху. До речі, у другій серії аніме "Принцеса медуза" є такий прикол про м'ясо раз на тиждень: гг з колежанками влаштовують собі "м'ясні дні", складаючи кошти й купуючи м'ясо о шостій вечора, коли на нього вже ліплять цінники зі знижкою. М'ясо в Токіо до трясці дороге... А загалом і справді можна прожити на кілька тисяч гривень. Щоправда, зараз комуналку платить батько, бо має нормальну пенсію, а я принципово рідко беру в нього гроші (наприклад, якщо хочу купити фруктів, бо на базарі вимагають готівку). Намагаюся жити власним коштом, а це реально складно... Он знову півтисячі на картці й невдовзі треба буде купити буженини. Півкіла коштує двісті з гаком. Отож купую буженину, доначу - й виживаю до авансу...
Я працювала в одній заможній сімї в Німеччині , і ось коли мій контракт закінчувався я збиралась їхати додому і ми обговорювали з ними які подарунки я повезу своїм родичам в Україну, і вони порадили мені обов‘язково сходити в один торговий центр в Берліні, та коли я загуглила я побачила , там були самі дорогі бутіки такі як діор, шанель, булгарі і тд. Тактично промовчала , ці люди реально навіть не думали , що я як їх працівник не можу дозволити собі такі магазини , і що моїй бабусі в селі навряд знадобиться щось з тих лакшері магазинів .
Бабуся була би самою модною в селі 😂 копала город в Армані, до коров ходила в гуччі
Коли начальник скаржиться, що йому не вистачає зарплати, а він отримує в кілька разів більше. Хочеться спитати " то вам позичити на хліб? "
На захист можу сказати, що в начальників не завжди все так прекрасно, як здається.
Я знаю одну начальницю, якій не вистачало, тому що спершу вона виплачували всім зарплати, потім на всілякі ремонти по бізнесу, оренди, оплата послуг по бізнесу і їй дійсно собі на їжу ледве вистачало ( про новий одяг, відпочинки взагалі мовчу- звісно ні).. Був в неї такий важкий період.
І зараз, після русні також важко. Але підлеглі про це не знали. Думали, що вона купається у грошах.
@@VIraDarяк власник бізнесу, можу підтвердити, умовно заробляєш мільйон, витратити на бізнес треба 800-900тис. Потім якісь проблеми і заробляєш вже 500 тис, а витрати дальше такі ж, витрачаєш запаси, потім береш кредити, вирулюєш ситуацію. Покриваєш кредити, стається форс-мажор, де треба витратити 10 млн, знов кредити, і нікого не гребе чи в тебе якісь проблеми, всім треба виплатити зарплати, комуналки, ремонти. Коли кажеш що грошей постійно не вистачає, то думають що їв уху в край, адже одні кажуть що заробляєш мільйон, а інші 100-200тис в місяць, а в них по 20-30
@@VIraDar бізнес - то окрема справа, мала на увазі, що ми всі були наймані працівники на великому підприємстві, і я розумію, що грошей багато не буває, але мені незрозуміло, коли такі розмови ведуть не в своєму колі, а з підлеглими у яких фінанси набагато менші.
@@VIraDarв мене зараз така начальниця . Ще вона завжди піклується , щоб в нас були гарні умови праці .
Скоріше не чув, а бачив чек маленький чек. Крихітний такий чек з одного походу в магаз на суму яка тоді складала 7 місячних моїх зарплат. Ходив по будинку мілйонера, попиваючи чайок ))) Сподобався гараж, будинок був у пшонка стайлі, але порівняно малим. Але с..а це чек, мені інколи плакати хочеться як згадую його.
Ну, ще наприклад: Почалася війна. Одна з 'мислєй': 'бідним набагато легше тікати, їм нічого втрачати. Їм легше пристосовуються до будь-яких умов. Їм же багато не треба і вони ее горді'. Хто з нас ще 'не гордий'
Оце єдине з усіх коментарів і відео, де реально бісить
Легко тікати або дуже багатим, або тим, кому нема за що чіплятись(будинок, квартира). З оточення втекли обоє представників цих категорій.
2:12 "Вільна вакансія" - це тавтологія.
Купити сусідню ділянку, щоб жити без сусідів не така вже й дурна ідея, звісно якщо на це є "зайві" кошти.
Інвестиція. Як моральна так і матеріальна
Це якщо у сусідньої ділянки немає сусідів
Про подорожі я все таки підтримую думку, що багато людей переоцінюють їх вартість та не їдуть бо вважають, що не мають достатньо грошей. І безробітні дійсно можуть поїхати в далеку подорож на тривалий час.
Звісно це стосується людей без родин, а також чоловіків після нашої перемоги.
Англійська - дуже допоможе, але це проста мова.
На UA-cam є чимало прикладів таких подорожей. Звісно це дуже бюджетно, але як на мене - воно того варте.
Так, наприклад можна влаштуватися повією або жити на вулиці 👍🏻👍🏻
Я розумію, що насправді ви праві, і можливостей більше, ніж люди звикли думати. Просто, ну, коли людина і тут ледь виживає, то це така собі ідея - відправитися виживати туди, де ти і мови оточуючих ще не знаєш.
Хай спочатку люди зосередяться на покращенні свого побуту тут, ніж платити шалені кошти за європейську їжу і ночувати по вокзалах (які в більшості на ніч закриваються)
Ви праві.Я фармацевт з дуже середньою з/п та без чоловіка.Ми з донькою,яка вже трохи заробляла, двічі побували в Грузії, були в Арменії та Азербайджані.Їздили в Білорусію,та кожний рік були в Карпатах( до війни).На кошти,які відкладали 2-3 міс.
Донька марила Індією,вона побувала там.І вони з подругами подорожували до війни по Європі.Звісно,жили в бюджетних хостелах . Вона географ і знається на різних нюансах.
А якщо казати, що подорожувати дорого, то можна тільки й жити - робота/ дім.Мрак.
Влаштувалася на роботу в школі. Не пропрацювала і місяця, як одна вчителька, сидячи в моєму кабінеті видала, що місцева мережа цілком пристойних супермаркетів - це магазини для жебраків, а от Фоззі ще більш-менш. Потім десь вона побачила, зп директора - приблизно 20 тисяч гривень, і видала "ну як можна прожити на ці 20 тисяч взагалі? Хіба що жебраком" мало того, що в цей момент він як раз зайшов до кабінету, а я сиджу зі своєю мінімалкою у 5500 грн і не знаю, сміятися, чи плакати. Не стала казати їй, що не в усіх чоловіки мільйонери.
А знаєте, варто було сказати!
А чому ж не сказали? Даремно. Моральність має бути притаманна вчителям як вихователям насамперед, а воно піде отаке спілкуватися далі з нашими ж дітьми.
То може б порадила якогось мільйонера Вам, та мільйонерку директору з низькою з/п
Хоч люди і багаті, але вони ж такі люди, і морди розбиваються так само як і в не таких багатих.
Мажори рідко бувають адекватними, тому й оточення в них своєрідне.
Але й так, іноді люди зовсім забувають в якому світі вони живуть.
Не має людини мерзотніше за озлоблену
спочатку поясніть, що ви маєте на увазі, вживаючи термін "мажор"?
Бо, якщо просто дітей з багатих сімей, то дуже сильно помиляєтеся...
і взагалі на думку відносно багатих батьків не може чогось спасти на думку про не потрібні в чомусь речі, коли я був в карпатах 5 з 20 інших в нащій группі носили мої чисті нові речі які мені купили на один раз, звістно потім батькам я збрехав що всетаки їх викинув, але всерівно мабуть це був найкращий випадок в моєму та не тільки житті
Мені один час доводилось по роботі їздити в село , а автобуси там ходили рідко, тгму я зупиняла автомобілі..
Угадайте, які авто зупинялись частіше ?
Як не дивно - дорогі!
Що дорожча машина - то приємніші були водії, ввічливі, не приставучі( як правило), не хотіли грошей ( переважно).
А найхамовитішим був пенсіонер на обідраних Жигулях - не встигла я сісти, він виклично й суворо назвав ціну, ніби боявся, що я не заплачу чи почну торгуватись.
Ще пам'ятаю, як ходила в дитинстві (2000ні) на бадмінтон і там був хлопчик, який влаштував істерику, бо забув вдома свою фірмову ракетку Yonex і йому дали звичайну з кладовки. Він просто не міг змиритися, що має тримати в руці не бренд. Нам було по 10-12 років, це була проста секція для новачків. Ще була одна мала років 15, яка була в шоці, що я граю звичайною ракеткою,а не Йонексом.вона реально впала в ступор, що батьки не купили мені професійну ракетку. Я на той час займалась пару тижнів.
Дякую за цікаву підбірку! Люблю ваш канал 🎉
Якийсь крутько-професор у Польші питає нас, студентів: "Ви були у Лондоні? Як це всі не були? А що вам заважає туди поїхати? Ви ж молоді, повинні світ побачити, от наприклад у Британію поїхати!"
І сидимо всі у невдобній паузі, бо нам молодим заважає у Лондон полетіти на вікенди відсутність грошей 😅
Тому що достатньо 3 дні попрацювати, щоб відкласти на цю «подорож»
@@juliarivriv йому - ну мабуть
@@Лиза-х2м3л навіть на мінімальну зп
@@juliarivriv які казки, відірвані від реальності та потреб😄 та, легко казати
@@Лиза-х2м3л не мели дурниць, сама була студентом в польщі, працювала у вихідні на фабриках/ офіціанткою і можна було викроїти на 2-3 дні за кордоном. Букуйте пів року раніше білети, зупиняйтесь у дешевих отелях/кімнатах і ходіть по місті. Достатньо не зливати гроші на папероси і алкоголь, щоб відкласти пару сотень тут.раджу почитати про фінансову грамотність і перестанете бути ображеними на світ
Якось будував церву і Київський піп скаржився, що не вистачає грошей нам на заробітну плату, у нього будинок 300 квадратів, машина лексус, а сусіди дочка Тимошенко і ще якийсь депутат.
Мрію, що колись нарешті Церкву почнуть оподатковувати. Бо ті падлюки замість молитися, поститися й допомагати людям купують собі всіляку дичину й поводяться так, наче самі на неї заробили! Трясця, як можна розповідати про вигнання спекулянтів зі храму, а самим багатіти в таких самих храмах?!
О, до речі! Згадала ще одну дурнувату ситуацію. Коли того навіженого хоркіна зробили директором Українського радіо, щоб за його "допомогою" це саме радіо знищити, то він вельми перейнявся ідеєю оновлення й бігав туди-сюди, дивлячись, де б його ще носа встромити (читайте: що б його ще зіпсувати). Й от колеги розповіли про таке. Він часто так бігав ув обід, заважаючи людям і забираючи їхній час своїми "геніальними ідеями". Певного разу вскочив отак, аж там людина сідає собі борщ їсти. "Це що таке? Борщ?! Ви працюєте на радіо! Треба їсти лобстерів!" Придурок замикає двері, а колега мовчки кліпає очима... До речі, тоді (2016-2017 роки) редактори й режисери отримували майже мінімалку. Досі пригадую, як ми дивилися на свої виписки з бухгалтерії й не могли врубатися, чому так мало й куди помандрувало ще вісімсот гривень... Е, ні, шановні, я йому тих клятих лобстерів ніколи нізащо не забуду!!!
Прям як Марія-Антуанетта
Уявляю ваші корпоративи(лобстери, лобстери, лобстери)
@@svaleks566 Не зовсім так, бо то вже не мої корпоративи. Мене 2017 року звільнили, як і всіх, ким той навіжений не міг керувати й кого не було чим шантажувати. До речі, програму, яку я ледве витягла з дикої трясовини й почала перетворювати на щось людське, він забрав собі, проте забув, що мовознавство вимагає певної освіти (бажано закінченої вищої філологічної). Вбив увесь формат, як і личить кацапові... А згодом його й самого звільнили. Сам винен!
А я нині працюю в Інституті математики НАН України, конкретно в типографії. Тут корпоративів не буває, на щастя (ненавиджу вечірки). Зате колеги переважно адекватні, та й директор свій дядько. Цей точно не піде нікому голови морочити тим, що треба їсти!
лайк за "пилосмок"
Скумбрія по 8.
у пана гарна пам'ять ;)
Зняли з язика😂
Якось мені показали скільки грошей на банківському рахунку, а я все не могла порахувати скільки там нулів після 2-ки😅
Була однокласниця, дочка місцевого депутата була незадоволена тим, що десь у 2012-13 роках їй купили айпад типу не чорний, а білий, вже не пам'ятаю. Не те, щоб ми були жебраками, а вона заможною, просто звісно ми жили простіше і всі були в шоці з цього. Звісно, я і не знала, що можна просто так мати айпад у ті роки для школи))
Також працювала колись на автомийці і практично всі ''багаті' люди наголошували мені що коли я прибиратиму їхню машину всередині пилосмоком то копійки які я знайду під сидінням відразу віддавала їм, а не забирала собі. До того ж вони ніколи не допомагали мити, пили каву і спостерігали. І звичайно ніколи не залишали на чай. Робота обслуговуючим персоналом дуже добре навчає ''бачити'' людей
Вони платили гроші за миття автомобіля, чому вони мали допомагати це робити? Гроші, чи інші цінні речі,знайдені в авто мають залишатись в авто.
@@svaleks566 звичайно, що речі в авто залишаються там. Я б ніколи не забрала їх собі. Просто це так дивно чути було від них. Ніби я від тих 25 копійок стрімко розбагатію😁
А на рахунок допомагати ви праві, я так написала через те мабуть що дуже мало платили. На той час миття авто коштувало 50 гривень, а я отримувала лише 9. Але це питання до керівництва
Мне сказали "деньги решают многое, но не всё"
Вот дело в том что "всё" это у каждого своё :)
Так на жаль життя таке 😢
Раніше я працювала прибиральницею і нянею бувало і 4 роботи бо платили мало а жити хоч якось але хотілося був час коли вбирала у банку а працівники казали це сама погана работа який жах інші казали піти на другу роботу бо прибирати та бути нянею це соромно треба дітей мити і тп хоча ці люди знали що у мене дуже великі проблеми зі здоров'ям тому я працюю прибиральницею а не тому що хочу потім казала піди на курси бля я дуже погано бачу який сенс якщо нічого не побачу та хто буде за них платити та мене кормити якщо не працювати таких історій дуже багато нещодавно казали зробити щось з волоссям типо каротин я кажу це для мене дорого а мені кажуть ні усього стільки я кажу на ці гроші краще їжі куплю люди не розуміють коли погане здоров'я і ти не можеш заробляти вони ставлять тупі питання а коли відповідаєш кажуть не придумуй це так жахливо 😢
Благаю, користуйтесь комами!
тримайтеся, пані.
Чогось пригадав, я колись працював в науково-дослідному інституті. Зарплати там були мізерні, але ставлення один до одного дуже чемне (я би сказав у декого зі старшого покоління навіть аристократичне).Це мені на все життя дало взірець. Знаючи про фінансові негаразди ближнього, треба жодним чином того не виказувати, і поводитися з великою повагою.
@@oldflat9526 дякую
@@tanyaalex3767думаю, неспроста вона так пише. Враховуючи той набір слів в історії, там не факт що школа була закінчена
есть такие люди- вечные жертвы, которым нравиться страдать и жаловаться на жизнь, вечно болеть, только не пытаться что-то изменить в своей жизни к лучшему. в психологии твой диагноз называется скрытый нарциссизм.
Пам'ятаю, в школі мене Постійно задовбували питаннями чого в мене нема нормального телефон. Як же мене це бісило, кожен грьобаний раз, коли вони це питали. Бо я бляха був бідний, в нас навіть будинку нормального не було, і при тому я мав достатньо хороших друзів з такою ж не самою кращою репутацією та становищем з грошима, але ми були набагато щасливіші за них !
З приводу "залишаю це все", то логічно. 3 роки тому я переїхав в інше місто майже за 2000 кілометрів від рідного. Перевозити весь мотлох вийшло б дорожче ніж придбати новий вже на новому місці, тому взяв з собою лише рюкзак і сумку з найнеобхіднішим
Гроші нічого не віршують. Все вирішує багато грошей).
Навіть багато грошей не вирішує багато чого
Згадала анекдот з 90х.
Зустрічаються двоє колись однокласників. Один- на Лексусі, прикоцаний,другий- бідненький вчитель.
- Як ти,братан...?
- Та таке,не дуже, сьогодні ще не їв...
-Нє...,так не піде,треба себе змусити.!
6:27 😂😂😂
Виїхали ми закордон. В район де мінімальний будинок від 500к євро. Не ми обирали. Всі місцеві як голодранці ходять в школу в обідраній малій формі, однакових кросівках, але всім на 12 років дарують айфон і тесл під школою запарковано як у нас ланосів. Але лише від наших в переписці моя мала чула закиди "ну че тобі батьки нарешті айфон не куплять, фотки хоть нормальні будуть".
Колись я працювала в перукарні. Моя директорка сказала, що я занадто бідно вдягаюся і відлякую клієнтів, в той час мені ледве вистачало на їжу так як без досвіду роботи клієнтів в мене було мало. Вона сказала що вони навчать мене вдягатися і з часом я стану ''нормальною''. Я звільнилася через 2 місяці
Чому не вимагали більшу з/п на представницький одяг?
@@svaleks566 Боялася втратити роботу тоді
@@olyarutzха😢 мій завкафедри в липні місяці- ти якась занадто бліда і біла,поїдь на море позагоряй.-...а я? Я ж ,сука, отримую зп на 0.25 ставки яку ти мені дав. ,живу в гуртожитку з загальною кухнею на коридор, і думаю купити капрони на весну чи доходжу в штанах до літа...море бля
Дочка одного директора була дуже незадоволена квартирою в Києві, яку купив їй її батько, коли вона поїхала вчитись до столиці. Вона відмовлялась там жити, і хотіла, щоб батько знімав далі їй іншу квартиру, яка їй подобається.
Я про це дізналась, коли жила в гуртожитку з клопами і тарганами, та туалетами, які постійно були забиті екскрементами, тому ти терпиш, щоб сходити в туалет деінде) ну, як, майже, всі гуртожитки)
Начальник, увлекается дайвингом и побывал буквально везде, нырял и на Гавайях и в Норвегии....очень любит рассказывать как это классно и агитировать нас так же проводить время...только вот его месячный доход 10-20тыс долларов, а нам он платит по 500-1000 долларов...
найбезгуздіша фраза багатої людини - бог любить скромність, тож в бідності нема нічого поганого... (мужик в дорогому платті з золотими прикрасами, айфоном останньої моделі та дорогим позашляховиком)
Паша-Мерседес?
@@walery-m4h😂 точно
О, я та людина, яка провела дитинство в справжній бідності, проте самостійно вивчилась, знайшла круту роботу і тепер вислуховую про те, що «обоже, ти купуєш шкарпетки, як моя стипендія». Працюй, крихітко
Зі своїм людожерським капіталістичним світоглядом і білим пальто можете сміливо йти нахуй
Уявляєте собі, часом лише «хотіти й працювати» недостатньо. Переважна більшість населення в такому разі не існувала б за межею бідності, якби достатньо було просто гарцювати
Окрім цього є дуже багато факторів, які впливають на достаток людини
Ви така молодець, не така як всі холопи, мабуть айтішниця чи щось таке, але як щодо дивитись адекватно на реальність, де окрім супер оплачуваних робіт є і звичайні, без яких наше суспільство не може працювати, і що не всі можуть бути банкірами/блогерами/айтішніками/стоматологами. Якщо не буде касирів, то такий успішній персоні буде нікому привозити їжу в будь-який час, якщо не буде прибиральників, то Ваша Величність буде їздити на своїй крутій машині по багнюці. Ах так, машини не буде, бо її треба комусь збирати на заводі. Нажаль, без звичайних людей цей світ не працює, але такі як Ви щиро нехтують цими людьми. Ще існує така штука як скорочення, хвороби, нещасні випадки, війна, коронавірус та інші штуки, які дуже підкосили людей. Раджу задуматись.
Почему нищеброды такие злые
@@JarheadUkraine батя твій ніщєброд
@@JarheadUkraine хто тобі сказав, що ми ніщеброди? в мене існує банальна повага до всіх професій, незважаючи на мій матеріальний статус) ніхто не знає, як завтра складеться твоє життя, і можливо ти опинишся на місці тих самих ніщебродів, тому треба поважати всіх.
Подруга з студентських років жалілася на намірні витрати, бо їх з чоловіком часто кличуть хресними або вінчальними батьками, а це за її словами 40-50 тис гривень щоразу…
О, знайомо, водночас мені, як бідному родичу можуть подарувати щось типу фризбі😂
Той випадок, коли українець, що народився у 1980 слухає як бідкаються американські "бідняки".
Чувак, який з жалем розповідає що "купив старий автомобіль підлітком підробляючи у забігайлівці" - у нас це було майже неможливо навіть працюючи на постійній "нормальній" роботі уже років зо двадцять))))
Усе пізнається у порівнянні.
Клоун не знає як працює кредитна система на авто в США
Я тисячним залетів на відео.
😂 Час від часу слухала подібну дичину від подруги.
в моїх батьків зарплата 20-30к разом, в нього разів в 5 - 6 менше, і я сказанув "як жалко що тобі батьки не дозволять знайти роботу, за деякий час ти б накопив грошей і закінчив свій фурсьют" але виявилося що йому ліньки щось робити і тому він відчуває себе пахабно, я не можу зрозуміти як людина що потребує чогось не може знайти спосіб заробітку цього.
Кінчені люди. Щодо тиску в шинах мерседес 😄 Цеж мерседес! Наче це був Бугатті, лол
Жах 😂
Шеф багато років тому (долар був ще по 5) жалівся, що як дерибанили з якимось родичем... щось там, то родич був жадібний і не поділився з ним. А шеф-то був скромним, і усього мільйончику доларів йому б вистачило. Очевидно, він очікував, що я мала його пожаліти 😂
Шановні епіляція не коштуе 10к доларів з відки такі суми
це не про Україну, а про штати. Якщо зважати, що сфера обслуговування там в рази дорожче ніж у нас, а ще допустити, що є елітні салони для епіляції, то 10к це нормальна така сума за комплекс послуг
Та й в Україні не всі можуть собі дозволити лазерку😕
@@juliailnitska12389 А скільки вона у нас коштує ?
@@nazarbulba1201 середня ціна 1500-1800 грн зараз за комплекс
В Україні епіляція всього тіла для жінок коштує ~10тис. Сеансів зазвичай треба штук 10-12. Тобто в доларах це близько 4тис, враховуючи що ще треба буде докупляти креми для відновлення, сонцезахисні і можливо ще щось. Так що, в середньому салоні, в нас ціна це третина від їхньої але думаю що можна знайти салони де ціна і дотягне, та й не факт що там це найдешевша ціна.
Але все ж, епіляцію я б радив, на бритви, пінки, креми в загальному не сильно менша сума витратиться
В дитинстві заможна родичка: як люди живуть у трикімнатних квартирах, це жах, я навіть не знаю, скільки у мене в домі кімнат. Я з трикімнатного хруща щось невиразне сказала у відповідь. Хоча мала подругу з однокімнатної малосімейки, та і взагалі, чим пишатись, ти дитина заможних батьків, та і все
в мене не дуже добре з грошима і мій головний пк доволі слабкий (проц 2008 року та 4 гб оперативки), і коли я бачу людей із топовим сучасним залізом, яким абсолютно байдуже на те, як вони ставляться до свого пристрою (неоптимізують роботу, не обслуговують, ставляться, як до того, що і так має бути), то це мене так бісить...
Якось занадто швидко закінчилось відео. Невже так мало історій про багатіїв, що літають у хмарах?)
А я рада, що є такі наївні люди, які не знають, що далеко не кожен може собі дозволити все, чого забажає. Щасливці! Шкода, що я не серед них😅😅😅
Це превью😂
Я сидел на помойке и ел пирожок
И капали слёзы на застывший кусок
Я весь замёрз и простыл давно
И меня утешало лишь одно:
Что богатые тоже плачут...
Шеф: та ви чого, невже ні у кого немає зарядного до айфону? Ну капець
Так, курва, немає.
Але ж зарядне ви можете купити😂. Так, це не смішно
Після таких відео розумієш чому люди пішли за більшовиками
остання цитата для покращення настрою?))
мовчу, бо росла в такий розкоші, яку мало хто з моїх ровесників навіть уявляв
Обмежені та упереджені присутні в усіх соціальних шарах,причому проценти однакові!Ви можете зустріти бідного професора -ерудита і такого ж розвинутого мільярдера,бомжа -невігласа і такого ж мажорчика -наркомана.Різниця лише у фінансових можливостях ,масштабі заздрощів та розмаху деградації.Гроші лише проявляють задатки особистості ,як запас енергії -потужність зброї!
"Тоді я заробляв 10 доларів на годину". Дещо навіть смішно чути цю фразу в даному контексті. Я розумію що для штатів це може і не такі великі гроші,але думаю люли з багатьох інших країн були б не проти заробляти півтори тисячі баксів на місяць
🤡
тобто, мати симулятор польотів, заробляти 50к баксів на рік, купити на самостійно зароблені кошти тачку (хоч і стару) у підлітковому віці на зп із забігаловки це типу біднота? капець....
але я не зрозуміла, в чому у дівчини проблема полетіти в Британію, якщо не в купівлі квитка?
Є цікаві, але переважно ниття токсичних голодранців, причому це голодранство саме всередині людини, в підході до життя, токсичному нитті
"Заробляв 10 доларів на годину" - ніби це такі копійки) Я після університету отримав 50 доларів зарплати, це за місяць.
Багаті розказують що дуже багаті також плачуть
В США (звідки ці історії й беруться) це мало
Ви в різних країнах відчуваєте ці 10 доларів.... Це як холод в Сахарі та Антарктилі, чи спека там і там. Абсолютно інші відчуття. Норми і везіння....
@@happytato2383 ціни на техніку там нижчі, на автомобілі нижче, одяг дешевше. Харчування +-такі ж. Я коли працював по вокр&тревел за 8$/год то в місяць 1000$ залишалась. Звичайно ж, жив я в гуртожитку і на розваги не витрачався але низькому соціальному класу там жити відчутно простіше
Ну так, ті бідолахи які підлітками мусіли працювати шоб купити собі машину не розуміють шо десь така машина буде символом розкоші)@@happytato2383
Виявляється я багата доця) мені купили машину і квартиру.
Так так і є)))) Лол, а ви не знали?
Пишу цей комент з моєї золотої клавіатури і брилиіантовими стразами на мишці. А що тут такого? Ви просто мрійте! Мрійте сильно, щоб космос почув вас і дав вам, як і мені, віллу на 89 кімнат, бмв, щоб їздити в атб. мрійте, а не заздріть, ніщеброди
О! Ви коханка Льоні Космосу? Ну і як там воно?
😂 наче повинно бути смішно, але краще підкажіть, після якого слова)
@@dashakochergina9410коханець
10 доларів на годину? Ох, ці американські бідняки)
це в Штатах.
Це дуже мало. Це трішки більше мін. годинної з/п у найбіднішому штаті.
Замість нитя краще багато працювати головою, щоб отримати бажане.
Працювати? У 95% відсотках випадків з цього відео гроші в людей з'явилися, бо їм їх просто дали. Ніхто тут не нив, а просто показував, наскільки по-різному можуть жити люди.