![Ihor Khodzhaniiazov](/img/default-banner.jpg)
- 45
- 67 917
Ihor Khodzhaniiazov
Приєднався 6 жов 2011
Анна Джеріхова – Долу (урум) / Anna Cerihova – Dolu (urum)
Долу - урумська весільна величальна пісня, коли молодих садять на лаву і пʼють повну чарку горілки за їхнє здоровʼя. Співає Анна Вікторівна Джеріхова 1907 року народження. Село Улакли, Донецька область, Україна. Записав Олександр Гаркавець.
Dolu - Urum wedding song to praise the wedding couple and drink a full shot glass of rahi (homemade brandy) when they are sat on a bench. Sung by Anna Viktorivna Cerihova (Djerikhova), born in 1907. Ulakly village, Donetsk oblast, Ukraine. Recorded by Oleksandr Harkavets.
На зображеннях - річка Сухі Яли, стара церква Успіння Богородиці, 1785 року, пожежа в селі в 2024 році після російського обстрілу
Dolu - Urum wedding song to praise the wedding couple and drink a full shot glass of rahi (homemade brandy) when they are sat on a bench. Sung by Anna Viktorivna Cerihova (Djerikhova), born in 1907. Ulakly village, Donetsk oblast, Ukraine. Recorded by Oleksandr Harkavets.
На зображеннях - річка Сухі Яли, стара церква Успіння Богородиці, 1785 року, пожежа в селі в 2024 році після російського обстрілу
Переглядів: 284
Відео
Музика, пісні і танці: музична культура Криму. Лекція 2024
Переглядів 25714 днів тому
Лекція з оглядом яскравих жанрів в кримській музичній традиції.
Firäng qızı - татарська пісня XV століття
Переглядів 4232 місяці тому
У 1962 роц Андраш Бодроглігет опублікував статтю про пісню, що походить з Улусу Джуч (Золотої Орди), яку він знайшов у рукопис Ор. 1553 р. з бібліотеки Лейденського університету. Тепер, завдяки кращому скануванню, можна уточнити кілька слів у транскрипції. Також порівняння жанру та стилю пісн дозволило знайти ряд паралелей між постординськими традиціями: у Криму, Середній Азії, на Кавказ навіт...
12 Toy merasim ilâhisi (Qaleniñ tübinde ezgisine)
Переглядів 240Рік тому
Dobrogea, sat Tătaru, 1958. Culegători: Ghisela Sulițeanu, G. Abălașei, Institutul de Etnografie și Folclor „Constantin Brăiloiu”, Academia Română. miras.gov.ro/1/cantece/
4 Sebat Hüseyin - Hay neni
Переглядів 267Рік тому
50’ler senelerinde Dobroca Acılar, Kara-Ömer köylerinden. Türkiler, "Constantin Brăiloiu" Romanya Akademiasi Etnografya ve Folklor Enstitüsi'niñ multimedya folklor arşivinden’dir. miras.gov.ro/1/cantece/
2 Sebat Hüseyin - Mına selam aleyküm
Переглядів 338Рік тому
50’ler senelerinde Dobroca Acılar, Kara-Ömer köylerinden. Türkiler, "Constantin Brăiloiu" Romanya Akademiasi Etnografya ve Folklor Enstitüsi'niñ multimedya folklor arşivinden’dir. miras.gov.ro/1/cantece/
11 Tıraş ilâhisi Suhbet olsun bu gece
Переглядів 194Рік тому
Dobrogea, sat Tătaru, 1958. Culegători: Ghisela Sulițeanu, G. Abălașei, Institutul de Etnografie și Folclor „Constantin Brăiloiu”, Academia Română. miras.gov.ro/1/cantece/
5 Sebat Hüseyin - Canay
Переглядів 176Рік тому
50’ler senelerinde Dobroca Acılar, Kara-Ömer köylerinden. Türkiler, "Constantin Brăiloiu" Romanya Akademiasi Etnografya ve Folklor Enstitüsi'niñ multimedya folklor arşivinden’dir. miras.gov.ro/1/cantece/
9 Klarnet, zurna - Qalay (?) oyunı
Переглядів 270Рік тому
Medgidia, Constanța, 1953. Culegători: Ghisela Sulițeanu, G. Abălașei, Institutul de Etnografie și Folclor „Constantin Brăiloiu”, Academia Română. miras.gov.ro/1/cantece/
15 Şora batır destanından parçası
Переглядів 114Рік тому
Dobrogea, sat Tătaru, 1958. Culegători: Ghisela Sulițeanu, G. Abălașei, Institutul de Etnografie și Folclor „Constantin Brăiloiu”, Academia Română. miras.gov.ro/1/cantece/
17 Dua
Переглядів 118Рік тому
Dobrogea, sat Tătaru, 1958. Culegători: Ghisela Sulițeanu, G. Abălașei, Institutul de Etnografie și Folclor „Constantin Brăiloiu”, Academia Română. miras.gov.ro/1/cantece/
6 Sebat Hüseyin - Zare Zare
Переглядів 208Рік тому
50’ler senelerinde Dobroca Acılar, Kara-Ömer köylerinden. Türkiler, "Constantin Brăiloiu" Romanya Akademiasi Etnografya ve Folklor Enstitüsi'niñ multimedya folklor arşivinden’dir. miras.gov.ro/1/cantece/
13 Sünnet duası (Türk)
Переглядів 129Рік тому
Ada Kaleh, 1966. Culegător: Ghisela Sulițeanu. Institutul de Etnografie și Folclor „Constantin Brăiloiu”, Academia Română. miras.gov.ro/1/cantece/
10 Klarnet, zurna - Aqay avası
Переглядів 258Рік тому
Medgidia, Constanța, 1953. Culegători: Ghisela Sulițeanu, G. Abălașei, Institutul de Etnografie și Folclor „Constantin Brăiloiu”, Academia Română. miras.gov.ro/1/cantece/
19 Cenaze merasimi
Переглядів 126Рік тому
Dobrogea, sat Tătaru, 1958. Culegători: Ghisela Sulițeanu, G. Abălașei, Institutul de Etnografie și Folclor „Constantin Brăiloiu”, Academia Română. miras.gov.ro/1/cantece/
Середньовічна кипчацька музика. Лекція. 2023
Переглядів 678Рік тому
Середньовічна кипчацька музика. Лекція. 2023
Кримська інструментальна музика. Лекція. 2023
Переглядів 280Рік тому
Кримська інструментальна музика. Лекція. 2023
Çoban qaytarması (Qırımtatar oyun avası)
Переглядів 968Рік тому
Çoban qaytarması (Qırımtatar oyun avası)
Boyunca ve qaytarma (Qırımtatar oyun avası)
Переглядів 1,1 тис.Рік тому
Boyunca ve qaytarma (Qırımtatar oyun avası)
Хоран, Джыйын авасы (урум) / Horan, Cıyın avası (urum)
Переглядів 3,1 тис.2 роки тому
Хоран, Джыйын авасы (урум) / Horan, Cıyın avası (urum)
Людмила Дмитрієва - Хайтарма (урум) / Lüdmila Dmitriyeva - Haytarma (urum)
Переглядів 4,1 тис.3 роки тому
Людмила Дмитрієва - Хайтарма (урум) / Lüdmila Dmitriyeva - Haytarma (urum)
Айдина, Хара - Чын (урум) / Aydına, Hara - Çın (urum)
Переглядів 1,4 тис.3 роки тому
Айдина, Хара - Чын (урум) / Aydına, Hara - Çın (urum)
Балабанови - Бу йыл хышын бораны (урум) / Balabanovlar - Bu yıl hışın boranı (urum)
Переглядів 11 тис.3 роки тому
Балабанови - Бу йыл хышын бораны (урум) / Balabanovlar - Bu yıl hışın boranı (urum)
Бу долу т'имин долу Мурза киев долусу Беш йӱзӱн алтын паґасы Иченнер афиетлер болсун Бал шекер едиклер болсун Аллах узун ӧмӱрлер версин Хутлу да хадемнер болсун Мэрдивеним хырх айах Урдум хырхысына бир тайах Эр хапудан т'иргенде да Нен эл тутар нен айах Авадан учан зерзелер Мевзун олду еҗелер(гэҗе) Д'елдик Тереналмайа да Дуйдунызмы енгелер Авадан учан беш турна Бирбирине нешхуна Не давул т'ерек не зурна Ич бир хаде сув турма ойна Вар елимин тапасы Бу киевнин апасы Беш йӱз де алтын паґасы Чалґы сапым тоґасы Бу келинин аґасы Беш йӱз алтын паґасы Иченнер афиетлер болсун Бал шекер едиклер болсун Аллах узун ӧмӱрлер версин Хутлу да хадемнер болсун Хара хойун ченгеси Бу т'елинин йенгеси да Беш йӱзден алтын паґасы
🙏
Спасибо за такой замечательный пост, я намеревался поработать над Урум Турками, а получился этот замечательный пост. Спасибо вам большое!❤
Очень красивая песня, если бы текст был, было бы лучше..
Мендже сёзлери бойле олмалы: Душманлардан чаре ёкъта Къоншулыкъкъа вармая Бана Аллах язмагъанда Севдигими алмая Копрю тюбю бучукъ ташта Бычкъым ёкътыр бычмая Яремде анда мен мындада Къанатым ёкътыр учмая Янъы бричка ясаттым Сынды да кетти барчасы Бу малленинъ къызлары'да Меннен отер шаркъысын Акъыз сенинъ козлеринъи Вермем дюнья малына Сенинъ киби вах яремде Буламам дюньяларда Джаптан келир бир дрожка'да Устю долма абышкъа Бегенменъиз о къызлары'да Сексен яшда абышкъа Айлянда дегирмен айлян'да Ель тургъанда эй акъыз Кими де сарып севейим'де Сен тургъанда эй акъыз Вай минишим минишим'де Къой къойкъасы йайкъасын Къаядан азгъан минишим Севдалым торавнишим( торагъылышим) Ашим олса келен чокъ'та Емекте иштакъым ёкъ'та Айрылмая кунлер кельди'де Языкъ'та диен кимсе ёкъ Бени'де кулен куль олсун'да Кулю кокке саврулсын Бен къаргъамая бильмем'де Якъма чыкъсын тилине Су устюнде ялдайларда Бириде ялдай зияде Айып'та этмесин яремде Акълым сенден зияде. Къонш- сосед Здесь " отер"- поёт.поют. Абышкъа- 1.старый.дряхлый.2.пожилой человек. Барча- все.всё. Миниш- верховая езда.манера верховой езды. Къой къойкъасы йайкъасын'-( брось) пусть развевается загривок( лошади) Къойкъа- загривок( у лошади). Йайкъасын- колеблется.качается.развевается. Аз- здесь- 1.сбиваться с дороги.2.ошибаться. Тор- почетное место в доме. Авнамакъ- валяться. Авурламакъ- оказывать почёт. Иштакъым ёкъ- нет аппетита. Йазыкъ- грех.проступок. Йакъ- здесь- пачкать, грязнить, забрызгивать Зияде- больше. Бунда сон, урумлары грек дегенлер чикъармы аджеба. Сайгъы иле.
О, виявляється ми влітку на кримській сцені "Країни мрій" хоран танцювали.
Спасибо, что поделились, я тоже студент тюркологии. Сарайлы Сейфи - писатель из города Сарай в Золотой Орде.
Дякую за лекцію, дуже цікаво!
Дякую за лекцію !!!
Цікавезна розповідь! Довідався багато нового. Знайте, що ваш матеріал дуже корисний. Приємно, що ця культура збереглася. Шкода, що багато речей втрачено і майже не збереглося записів. Але вашою працею все знайдеться. Дякуємо!
Интересный материал,жаль что не на русском
Круто!
Спасибо Тебе, Игорь
Само имя Степанида, и у нас было распространено.
Почему без звука?
Вот так и надо петь Крымские песни , Сейчас все песни потеряли свой коллорит все что хош мотив балканский, греческий сербских цыганм, армянский, турецкий только не Крымский
У нас полпоселка в Узбекистане горных крымских татар делали вино домашнее из винограда, по всей видимости это их древнее наследное занятие со времен когда они были греками генуэзцами,
ОНИ ГРЕКАМИ И ГЕНУЭЗЦАМИ НИКОГДА НЕБЫЛИ Д.Н.К. ЭТО ПОКАЗАЛО. 0:06 0:06 0:06
Чокь Гузель турки, эр бир сеслерины аньадым, тилимиз бир экен.
Bse pontiitsi eto urumu proisxozdenie etovo slova greki pontiitsi vziali ot rimskoi imperii vse grazdane imperii bili grazdanamo imperii rimskoi rom mipontiitsi mezdu soboi govorili ise romeos kalatseps ta romeika eto znatsit ti grek znaes po gretseski i ostalos oto znatsenie i vizantiiskoi imperii i kogda prisli turki govorili rum potomu sto rimskuiu imperiu nazivali rum imperiasi pontiitsami nas nazvali kogda nasi pretkie prixali v gretsiu v 22 om otkuda? Sponta znatsit pontiets
Это Крымско- татарская песня 😊
❤❤❤....
Урумы это греки тюркоязычные ❤
Урумы не Греки, Урумы, или Ромеи, если перевести на Русский будет Римляне, предки не Греков, а предки Византиийцев. Урумы и Крымские Татары это одна нация, просто одна часть приняла Ислам , а другая еще осталась Крестьянской.
Не греки. А жители восточной римской империи.
Оо, я родом с Гранитного, моя бабушка говорила на этом языке, а мама уже нет(( Очень родной на слух, в детстве слышал его
Бу да къышин бораны Къонушанын заманы Кёзюме сарай кёрюнди'де Шу яремин араны Агъам келир сокъакътан Пичем келир къорадан Айып этменъиз ай достлар'да Тефегим къалды боранда Вер манъа бир кумуш дедилер Мен тюкяна варайым Мен тюкяна варайым'да Достларнен къонушайым Ануш ануш дедилер Эль версе къонуш дедилер Эль вермесе чыкъ чете'де Кесенъ'ле къонуш дедилер Тавукъ кессенъ аз олур Къораз кессенъ къыз олур Бу ракъы бизе аз олур Аз олсада уз олур Давул зурна саз олур Бахар кечсе яз олур Бу дюньянынъ ферагъы'да О да бизе аз олур. Аран- конюшня, сарай. Пичем= апчем- сестра Тефегим ( тефек= уфакъ)- мелочь. Къыз( бу ерде паалы ма'нада)- дорого, дорогой. Къыз олур- дорого обойдется. Ануш= ан уш= анъ уш- советоваться. Анъ- ум, разум. Кесе- чашка. Кесене таныш- поговори с чашкой. Уз= узлашмакъ- согласие, согласиться.
Кесе- мешочек для денег, карман, кошелёк
Рахметли анамы хатырлаттынъыз. Бу айненени биз бала олгъанда йырлар эди. Пек гузель сеси бар эди. Сагъ олынъ. Сесинъизге сагълыкъ.
Аллахынъ рахметинде олсун...
Ми греки эллiни уруми,, румei слухаемо нашу icторiю!!!!!!!!!!!!!
Nağmelere göre Taraqtaş haytarmasına beñzey. Duymadıñızmı?
Дуб дуру, су кими Турк дилим!
Qırımtatar avası!
Айлан , дэгирмен , айлан , Джель тургъанда , эй ахыз Т'имни ( кимни ) сарып севеим Сен тургъанда , эй ахыз ? Огузо - кипчакский диалект урумского языка с. Староигнатевка и с. Гранитное - Карань кöю . Джель дэреклеры саллай , япрахлар йерэ учай . Ун дэгирмендэ бабам чекты , о ундан нэнэм экмек этты . Нэнэ лафы эпсыдэн баалы , эпсыдэн догъру , эпсыдэн татлы . Себерка ( къопкъа) алдым эльме , сув титеем титырмее . Фенэр джедже дельсэ , джöбме хойайим Дерек ( керек ) этсэ аман ону йахайим . Алма , армут севейим бек , отуртмаа дырек (терек ) дерек ( керек ). Бузов джап топесиндэ отлай , копэк яхындан харавлай . Зердали дыректэ чох , ама даа йигмаа чарэ йох Шетер ( шекер ) эпсы дэ севейлер , онсыз нэ ичэлер , нэ йерлер .
СКОРЕЕ ВСЕГО КРЕЩЁННЫЕ ТАТАРЫ КРЫМА ЭТИ УРУМЫ.
Дуже цікава лекція, дякую!
УРУМЫ ЭТО НЕ ГРЕКИ,ЭТО КРЕЩЁННЫЕ КРЫМСКИЕ-ТАТАРЫ.
@@Alex-dy8se ВОТ ИМЕННО НАДО ЧАЩЕ СМОТРЕТЬ НА Д.Н.К. А НЕ НА ЗЕРКАЛО.
@@ЭльфиеАбдримоваесли взять ДНК у горных татар и с центра а тем более со степи у всех будет разное , крымтатары они все разные и язык у них разный😊.
@@ОлегПопов-ц5и ТЫ ЛИЧНО ПРОВОДИЛ ТЕСТ Д.Н.К. МОЕГО НАРОДА(ЦЕДИЛ ГЕНЫ)???
Так поезжайте в Грецию и говорите на греческом. А древние греки это тоже оккупанты.
@@tatyanasherman3012 ТАК СКАЗАТЬ ДРЕВНИХ ГРЕКОВ (ПОНТИЙЦЕВ) Д.Н.К. НЕ СХОДЯТЬСЯ С ГРЕКАМИ ГРЕЦИИ. ТАК ЧТО ВООБЩЕ ЯВЛЯЮТЬСЯ ОНИ ГРЕКАМИ ЭТО ОЧЕНЬ БОЛЬШОЙ ВОПРОС.
Как жаль, всё уходит... Нельзя ли писать текст в коментариях?
Селям алейкум, Игорь! Чокъ сагъ олунъыз! Слезы наворачиваются на глаза при прослушивании Ваших экскурсов в прошлое. Моя раахметли алам знала много, да и пела красиво. К сожаленью, не догадались записать слова песен, и не слышно их нигде. Так и во всем, теряем нить с прошлым.Даа бир кере айтаджакъ олам-чокъ сагъ олунъыз!
Bunlar kırım türküsü mu nerenin
🙏🙏🙏
🙏🙏🙏
Бек гузель.
Агыр Ава ве Бахчисарай хайтармасы.Спасибо.
Молодец!Машалла!
Також досліджував цей кобиз. Прийшов до аналогічних висновків. Непогано звучить.
Дуже цікаво. Ви робили репліку інструмента?
@@valmakar так, тільки без ладів поки що та без струн з кінського волосу.
Також при відтворенні зявилось ряд проблемних місць та цівавих спостережень по інструменту
@@ВолодимирІльків-ъ9йдуже цікаво, супер! Поділитесь детальніше? Чи в соцмережах, чи пот пошті khanbatyj@gmail.com
Очень хотел послушать музыку предков, а послушал длинную лекцию...
Шикарна лекція, величезна подяка за такий історичний дискурс.
Гімн який хвалить богородицю звучить круто)
Той, якого ставили казахи? Так, дуже цікаво. Потім я взнав, шо є мелодія і в ше одного гімна з перекладів. Надіюсь, обидва колись будуть і в максимально можливому автентичному виконанні.
А я тепер знаю, де саме ти сидів, коли вів лекцію))))
Хехе 🎃 Але тоді це ліжечко було ше на лоджії.
O, я в тєлєвізорі
І я!
@@valmakar але ви автор і маєте там бути😅
Це кримські цигани а не кримські татари. Мусульманам заборонено шаріатом бути музикантами, це недостойна професія для мусульман.Але прямої заборони вивчати музику та створювати музичні твори для мусульман немає. Так звана кримськотатарська музика, це відозмінена музика греків,вірмен та інших не мусульманських народів.
Кримські цигани? А яка в них самоназва?
Чінґене. Але за радянських часів вони сильно асимілювали, і зараз багато хто з них вважає, шо це непристойно - нагадувати їм про циганське походження. Очевидно, сильно вплинуло дві речі: їхня культура близькість до кримських татар і негативні стереотипи про циган, які є в суспільстві.
@@valmakar дякую за пояснення. Чув ще про Тайфа. У чому різниця?
@@yuryodesa7564 були різні групи циган, різного походження, з різними традиційними заняттями і укладом життя. Тайфа/дайфа, аювджі (ведмедники), сепетчі (корзинники), давулджі (барабанщики), гурбети. Якісь з них ше туркменами називались) Більшість не зберегли свою ромську мову і давно перейшли на кримськотатарську.
Дякую за те, що завжди так глибоко копаєш❤
Пане Ігор, частіше виходьте з лекціями
Российские империалисты уничтожили народ Крыма, с древней и богатой культурой, чтобы успешно внедрить чуждый русский мир
Мне кажется, что вы не знакомились с гаплогруппами крымских татар. Крымские татары - это не татары. Это совершенно другой народ. Правильнее называть их кырымлы. И вам станет очевидно, что урумы - это те же крымские татары, но только христиане, то есть исповедующие религию Рума (Византии). Урумами в Крыму называли всех, кто исповедовал христианство греческого обряда. А язык урумов - это смесь разных крымских диалектов, чаще южных, огузских. А культура - совершенно крымско-татарская. И даже вот эта песня: мне казалось, что поёт моя бабушка, и даже сердце защемило. Это именно уникальная культура кырымлы.