По горам Карпатским
Вставка
- Опубліковано 3 лис 2022
- Песня "По горам Карпатским" сочинена донскими казаками в начале 1915 г.
Тогда русская армия пыталась преодолеть Карпаты и выйти на просторы венгерской равнины. Шли тяжелые встречные бои с огромными потерями. Обе стороны стратегических целей не достигли. Но Русской армии удалось взять важные перевалы и отодвинуть фронт на 20-30 км.
Песня в исполнении хора Валаамского монастыря. Слова:
По горам Карпатским метелица вьётся,
Лютые морозы зимою трещат.
А казак чёрный, чёрный, чернобровый
С германцами бьётся, за родину стоят.
Хотели германцы, чтоб наши казаки
К ихнему престолу служить пошли.
А наши казаки, славные вояки,
К ихнему престолу служить не пошли.
Закипела битва, битва беспощадна,
Полилась рекою горячая кровь.
По горам Карпатским метелица вьётся,
Лютые морозы зимою трещат.
#военныепесни #казаки #русскиепесни #российскаяимперия #русскаяармия #казачьипесни #белаягвардия #россия #russianarmy #russianmusic #russianempire #cossacks
Слава казакам защитникам Отечества Контур Честь имею. Слава Расеи!
Кажу велике Спасибі автору за чудову карпатську похідну пісню захисників православних галичан міст Львів, Тернопôль, Станіслав, Перемишель та багато, багато інших! Русини пам'ятають! ⬜🟨⬛
почитали би, що москалі робили під час окупації в "галицко-буковинском генерал-губернаторстве".
до того ж де ви побачили православних в галичині 1915 року і зокрема в тарнополі і станиславові, що були засновані клятими католиками ляхами =)
зокрема засновник тарнополя ян амор тарновський брав участь не в одній війні з москвою.
хрюкни хохол
@@Frankotyk Як що робылы? Прыструнялы мазепынське отродье, іудыне украйнство, псы якого нещадно зныщувалы своїх едыноплеменныкив на місцях, у Терезині и Талергофі, продавалы свою віру та руськый рôд свôй у выправдання мнымої лояльности до польсько-австрійськых окупантів, плекаючы, у такый спосôб, выбороты 10 сребреникив та втилыты у дійснôсть свôй первертный проект «земного щастя» коштом старань нечестывых «союзныкив» (се за умов, колы австріець неодноразово порушував обіцянкы в мынулому, балансуючы між русинством та польскістю Галичини, врешті схылывшысь до впровадження політычної линії полонизації схидної частыны коронных земель Галичыны та Володымірії - Галицької Русі). Але якось не выйшло добороты того «щастя», та?) Исторія не любыть мазепын та петрюр. Саме тому, воны або, в бôльшости выпадкôв, передчасно зныкають з життя, або йдуть працюваты в комунистычни обкомы, так?!) Як та жалю гôдна «незалежність» потрапыла на Руську Землю Києва та Львова? Її доборолы ся комунякы, и саме тому бôльшисть Вашых співвитчызныкив обрала першым презыдентом политбюровця ЦК КПУ.) Що ж з УНР не выйшло, чы зо «спротыву» УПА не доборолы ся?)) Не смішить, прочытайте радше по темі - з чого все почыналося для Галицького князівства, чым продовжувало ся, та чым завершылося; почытайте полемикы нашого славного монаха Іоанна Вышенського; Острозьку Библію та її передмову; «Русалку Дністрову»; текст «Одозвы до руського народу» у першôй «Зорі Галицькій» (та ист. контекст того); праци видані Львôвською ставропигіею, й про її діяльнôсть; сходить на Лычакôвське кладовыще у Львові, на Талергофськый хрест погледіты, до гробныці Осипа Мончаловського - братнього поховання справжних галичан, а не спольщеных украйных вырôдкив; знайдіть що почытаты з Мончаловського, Г. Малеця, С. Бендасюка, Б. Дидыцького, В. Ваврика и багатьох иншых землякôв, яки з Вашых слôв малы б буты на вірно московцямы.)) Правду дід Исидор про вас говорыв: «Хто касуе имя Руси, Най зо світа, зныкне!».
@@Frankotyk Про православных на Галицькій Землі можете дізнаты ся з тым, що: - Православье прийшло до Галичыны ще на пркнц. Х ст., по честі Хрещення всіеї Руської Землі за св. князя Владыміра; - Одніею з головных прычын народного супротыву до иноземного гніту латынянськых сусідів, в подальшому (з середыны ХІѴ ст.), ставалы спробы останних насадыты католыцызм на Владыміровых Землях, надбанні Даніила. Про се можете дознатися в будь-якому пидручныку з исторії, в тому числі, и сучасных украйных (чит. Про опозицію Брестської унії та біог. к. Константина Острозького); - Діяльности мисцевых Православных братств, їхнього складу, вызначных имен и т.ин., не прыпынялася й до початку ХХ ст.; - навіть у годыны найбôльшого гониння на Православья у тому ж Львові діяло 9 православных храмив. Найславетнишый и найдавнишый, Свято-Юрський храм простояв аж до середыны XѴIII, колы був знесеный пры мытрополытах-уніатах Афанасії та Леві Шептицькых. Можна перечысляты ще досыть фактив, та абы Вы вчылы ся в школі - то все стало б зайвым.))
А на рахунок «тарнополі і станиславові» - зноден, та я мав на думці саме поповітову сытуацію - кого на Галичыни було все ж бôльше?) == Piotr Eberhardt. Ethnic groups and population changes in twentieth-century Central-Eastern Europe: history, data, analysis. - M. E. Sharpe, 2003. - P. 92-93.
*Любо!❤*