Аудієнція. Леонід Кравчук. 2009 р.
Вставка
- Опубліковано 1 жов 2024
- 2 РОКИ ТОМУ 10 ТРАВНЯ ПОМЕР ЛЕОНІД КРАВЧУК
Про померлих, як відомо, заведено говорити лише добре. Або взагалі нічого не говорити. Але його згадують і добрим, і злим словом.
Він назавжди увійшов в нашу історію, як перший Президент Незалежної України. Під його керівництвом зʼявились перші українські державні інституції. Нас визнав світ. Перші кроки зробила наша євроінтеграція…
Нині, у час війни, йому багато у чому дорікають. Особливо за те, що відмовився від ядерної зброї. Якби сьогодні вона у нас була, то, можливо, і війни не було б. І по- іншому б до нас ставились і друзі, і вороги. Третя країна світу за ядерним арсеналом. Була…
Своїм найбільшим досягненням сам Кравчук вважав підписання Біловезькоі угоди, завдяки якій розвалився радянський союз.
Своєю найбільшою помилкою назвав те, що занадто довіряв Росії. І визнав: «Я не мав права цього робити».
Але: « маємо те, що маємо…»
Наша остання «Аудієнція» з Леонідом Кравчуком відбулася у 2009 році. Головною темою розмови була російсько-украінська війна. На той час- газова. Тоді ми ще не знали, що попереду - повномасштабна війна. Життя або смерть…
"Кожен українець повинен захищати свою землю, а вороги України повинні бути вигнані за межі України, щоб їхнім духом тут не пахло", - заявив Леонід Кравчук незадовго до того, як покинув цей світ.
У день памʼяті першого Президента Незалежної України пропонуємо вашій увазі його ексклюзивне інтервʼю Першому Національному.
Над програмою працювали:
Автор і ведуча Надія Базів
Режисер Олена Сторожук
Телеоператори Олексій Мансуров та Іван Волошин
Редактор Інна Ніколайчук
Звукорежисер Євген Луневський
Асистент режисера Лариса Волощенко
Адміністратор Людмила Корнілова
Відеоінженер Леся Узик
Координатор проекту Галина Гончарук
Текст читав Олександр Завальський
Щиро дякую режисерам Ірині Шевляковій та Максиму Зуряну.
Перший зрадник, який готував та причетний до нападу терористів у 2022 ... Будапешт 1994... мінус ядерна держава, мінус зброї...
Критикувати завжди легше, ніж зрозуміти. Якщо він був би зрадником, нащо йому би було розвалювати «союз радянських і непорушних» ?
.Щодо того, чи треба було відмовлятись від ядерної зброї. Нині зрозуміло, що не треба було. Тоді була довіра до всіх. А довіряти, як виявилось, майже нікому не треба. Треба надіятись лише на себе. І керуватись лише інтересами своєї країни. Кравчук це зрозумів. Але було вже запізно.