І є народ... Микола Вінграновський. 1962 рік. Аудіовірш

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 25 лис 2024

КОМЕНТАРІ • 9

  • @ОленаПисьменна-м3я

    Дякую каналу. Хочеться слухати знову і знову. Є що слухати, читати, ким пишатися і дякувати Богу, що ми українці.

  • @oleksandrvdovin7886
    @oleksandrvdovin7886 2 роки тому +6

    Як добре що Ви є. Дякую.

  • @derschwarzerabe9848
    @derschwarzerabe9848 2 роки тому +3

    проблема тривання і особистості, і народу гарно подана... початок такий мальовничий, у кольорах: емоція зайшла, - а далі хвилі роздумів... 🌺🍀

  • @ДмитроСлавич-щ3ж
    @ДмитроСлавич-щ3ж 2 роки тому +1

    Чесно кажучи, вірші Вінграновського зачіпали мене рідко. Дуже рідко. Ось до цього саме вірша. І виконання чудове. Дякую!

  • @MilaBreg
    @MilaBreg 2 роки тому +2

    🌹🌹🌹

  • @viterzukrainy
    @viterzukrainy  2 роки тому +3

    Якщо Вам до душі ідея каналу та Ви маєте змогу і бажання підтримати його невеликим донатом, то це можна зробити одним зі способів:
    Mono: 5375 4141 3026 7338
    Спонсорство на UA-cam: ua-cam.com/channels/CdN8X8Ww2EUyIPilW145Pg.htmljoin
    Patreon: www.patreon.com/viterzukrainy
    Буду вдячний, так я зможу зробити більше і краще. Але не забуваймо про пріоритети - в першу чергу мусимо підтримувати ЗСУ!
    Дякую!
    Вітання з Харкова!

  • @ОлегХолоденко
    @ОлегХолоденко Рік тому +1

    Микола Вінграновський - Повернення Хікмета
    Тремти, Туреччино! Він вирушив до тебе.
    Свою труну розбивши опівночі,
    Навпомацки в зеленім темновинні
    Він вирушив до тебе, бо поети
    І в смерті кличуть землю батьківщини.
    Він вирушив до тебе під дубами,
    Під корневищами страждань своїх планетних,
    Під корневищами політик і країн,
    Під корневищем людства - до вітчизни.
    Попід Дніпром, біля чола Тараса,
    До моря Чорного, а потім і під морем
    На ліктях, на колінах твій поет
    Повзе до тебе, чуєш, батьківщино?!
    …Прости мене, що я твою ганьбу
    Підняв наголос, що не спала ти.
    Що не оспівував тебе, ридавши ридма,
    А бив тебе у зуби за покірність,
    За сліпоту, за гумовий хребет
    Перед рашистськими ногами і штиблетами.
    Прости мене за тюрмища твої,
    Що дух в мені гноїли й ґвалтували,
    Прости мене за мене, батьківщино.
    Прощаєш, так?
    Будь проклята тоді!
    Тоді я сам - Туреччина. Я - ти!
    Я та Туреччина, ім’я якій Свобода.
    Тремтіть, Туреччини! Поети - не кроти.
    Поета очі - це вітчизни очі.
    1965 рік