А ми як росли,мене спасали вiд тiеi советськоi дiйсностi книжки,я багато читала,так це був iнший свiт i менi то давало сил та наснаги не бути,як всi. Дiтям все-рiвно було вже легше,iнша краiна,iнше життя,не легке,але вже iнше.
@@kostya8653 Це правда! От те що було в бібліотеці мого районного центру про древню Грецію я пророчитала ВСЕ! І це було аж 4 книжки...😊 І про виховання читала, наприклад про досвід Нікітіних і Спока. Але деякі підходи з того часу дуже змінилися і є нюанси і особливості, на які тоді не звертали уваги або просто не знали, наприклад Синдром дефіциту уваги .
Я ще до кінця не послухала, але на моменті обговорення про відпочинок хочу розповісти свою історію. ДН моєї похресниці, 10 років, її рідний дядько служить на сході, на 0-лі. Співпала відпустка, ми всі були раді його бачити, 1.5 років, то довго. ДН перетворилося в зустріч родича. Було багато розмов, тем, всього.... Через три тижні дзвінок..... Його вже ніколи з нами не буде........ ВСЕ зупинилося, час, думки, емоції... Але всі кажуть одне, добре, що все ж таки тоді ми всі зібралися...... В мене було ДН через місяць. Так, друзі пртйшли. Стіл накрили, але веселощів не було. Бо один стілець був порожній.....
Цікава тема, цікава гостя, дякую за поради. Я в Дніпрі, нікуди не виїзджала спосатку повномаштабної війни і нікуди не хочу за кордон на відпочинок, як буде Перемога обовязково поїду на море, дуже скучила але зараз я потрібна дома. Все буде добре, нас обстрілюють а паніки нема, люди з кожним разом відчувають лють до росії і гидоту, для мене їх нема, я нічого їхнього не прийму і не куплю до віку, це вже в мене в генах. Дякую!
Хтось сказав, що у людини два життя, друге починається, коли зрозумієш, що життя одне. Давайте сміятися, плакати, сперечатися, злитися, любити і зневажати… і все це не ховати в собі, не зупиняти в собі і будемо більш здорові( я так зрозуміла пані Ларису) Життя потрібно жити! Емоції нам в допомогу.🇺🇦💙💛❤️🔥
Війна це не норма. І втеча звідтам, де вона йде - це природньо і відповідає задоволенню однієї з базових потреб - у безпеці. Велика подяка людям - пасіонаріям, в яких вищі потреби, аніж первинні.
Щось ведучій так палає від тих «втікачів» мужчин хто виїхав за кордон 😂 Як каже психологія- то що нас більш за все бісить, може бути те-чого ми найбільше прагнемо. Вибачте, але це якось так чітко відслідковується у вас) А за Ларису Дідковську- вдяка. Щиро радію, що була на її лекціях і мала шанс із нею познайомитись. Велика людина.
Якщо не в курсі як живуть більшість громадян України чоловічої статі за кордоном, то це в переважній більшості егоцентризм в різних проявах, насолоджуються життям, влаштування всіх можливих свят, поглинання алкоголю, бо купа часу який не знають куди його з розумом подіти... Щодо війни... Байдуже їм. Вони шкодують 50 євро на турнікети, я мовчу вже про дрони, але кафе, розваги, відвідування концертів (на російських виконавців), подорожі по країнах... На все є гроші крім бажання допомогти нашим захисникам. Щодо москальського язіка то взагалі окрема тема... Тому ведуча має достатньо інформації що коїться навколо та звичайно ця біль зради, нерозуміння такої байдужості чипляє всіх небайдужих людей. Кожен з нас або захищає свою землю, або здає її ворогам своїми рішеннями та проявами. Дякую всім небайдужим людям, які справами доводять що Україна є для них цінністю не зважаючі де вони проживають. Єднаймося та шануймося!
От цікаво, пані Юлія жалілася, що її хейтять в коментах, і взялася узагальнювати і хейтити тих, хто "їде на море". Я не з тих, хто їде, якщо що. Але і не беруся когось судити. Дякую за гостю, її завжди приємно і заспокійливо слухати.
Я з Харкова. І нещодавно таки з'їздила на тиждень до моря. Бо психологічно дуже важко весь час жити у прифронтовому місті. А пані Юлія, при всьому її професіоналізмі, страждає на надмірну категоричність
@@ІринаСкринник та на здоров'я. Чудово, що з'їздили. Всім треба триматися, аби могти працювати, дітей ростити і донатити. На це треба сили. Хтось картоплю підгортає, як мій тато, хтось серіали дивиться, хтось їде на море. Я за те, аби кожен на себе дивився, бо засуджень дуже багато, і воно болить, а добра не приносить нікому.
оце зайшла це написати. я з сум - не виїздила нікуди, як тільки росіяни відійшли на пару км вийшла на роботу, працювала без продиху. мабуть, можна і на море))))
Слухати цікаво і заспокійливо. Але психологія не передбачає державні наративи, а тут включать містечкові цінності. Бо ж насправді, ніхто не знає скільки поляків і німців просто покине територію і виявиться, що цінність життя в Україні меншовартісна. А це вже інша історія. І я бачу як добре цар розбирається в психології. А ми ось тільки зараз її для себе відкрили. Не всі, я 10 років цікавлюсь без дипломів та інших ярличків, просто для себе. Мені багато процесів зрозумілі. Тому я навіть у війну «в ресурсі», мене НЕ тягне по морям і тільки по цій причині мій мозок не флешбекає за минулим. «Тут і зараз» є нормою. Щодо корупції. Це злочини проти державного бюджету. По диплому я юрист. Яке покарання під час війни могли б понести злочинці, якщо питання стосується національного виживання? Вам теж прийшла картинка «під стіночку, в рядочок»? :)) Все, корупцію побороли свинцем, що і робиться в капіталістичному Китаї. Ну або граємось і шукаємо всьому пояснення ціною власного життя. Так от я десь добра, а десь не добра. І совість би мене не замучила якщо діло касається ВИЖИВАННЯ
Юля Бориско ,дякую за "жовті кеди"..)))❤ В них ви для мене нова ..Цікаві зустрічі,гості..З Ларисою Дідковською познайомили ви..Чудова жінка і фахівець..Її хочеться слухати ,вчитися в неї , розуміти світ з нею....Респект!
Я вдячна пані Юлії за знайомство з цікавими особистостями на її каналі. Але сама пані Юлія (при всій повазі до її професіоналізму) часто буває надто категоричною в своїх судженнях і схильною до маніпулятивних узагальнень
"Бути щасливим у злагоді зі світом і з собою..." Дякую Вам, Юлю, за ефір! Окрема дяка пані Ларисі. ❤❤❤ Після ваших ефірів є спокій та впевненість! На мою думку, такі емоції та відчуття можуть дарувати лише "глибокі" люди. Дякую вам обом! Дивлюся майже всі Ваші ефіри, а ефіри з пані Ларисою передивилась всі, які є доступними в інтернет просторі.
Подяка за цікавий етер. Я ефіри з пані Ларисою переглядю по декілька раз, повераюсь часто до попередніх випусків і кожен раз знаходжу для себе щось цікаве. Дякую пані Юлія вам і вашій команді.
Я отримала величезне задоволення від цього спілкування двох чарівних жінок . Мене повністю задовольнили іпитання, і відповіді !!! Найбільше я радію від того, що це абсолютно співзвучно з моїми переконаннями, відчуттями, досвідом! Велике дякую!!! Підписалась одразу! Успіхів! Слава Україні !
Дуже гарне відео. А якщо хтось просто хоче виїхати жити в іншу країну ? Люди які втекли з Донецьку далі з Бучі, далі закордон. Легально . І повертатись не хочуть. Це ж не про відпочинок чи виспатись.. 😢
Дякую,44 хв. на одному диханню.... Ви бачили як квіти розцвітають як з чорноти здіймаються в буття Як світлу тішаться, і як на сонці грають чаруючи навколо себе все життя. І ми суддею в їхньому житті беремо участь.... Все..... вони вже на столі....... Радість,Доля? Щастя... А щастя , щастя ніби в стороні. Зірвана квітка радість ненадовго. Якихось пару днів і чорнота пішла по красоті...... Так це надовго і наша участь в цьому забутті.... дякую.
Дякую за можливість чути таку інформацію. Війна багато чого поламала. Я вчилась давати своїм синам свободу (вчилась, бо по природі я власниця, яка прагнула щоб вони вчились, шукали собі гарну компанію, хотіли ходити на різні гуртки). В мене виходило. Я вчилась жити не лише ради них, вони мали волю і наслідки від неї...війна. Всі троє (20р.,23р.,25р.)- пішли на другий день вторгнення. Я трималась до першого поранення. А після, чим більше дізнавалася про ту окопну реальність + взаємини між командуванням і особовим складом, та і побратимів між собою....старший порятував багатьох людей, йшов витягувати солдатів звідти, куди інші відмовлялись...пораненння з наслідками на все життя. Я знову стала власницею😢..сини мене не впізнають, кажуть що вони не маленькі і нема чого так сильно пробиватися. Я розумію, що маю навчити себе по іншому реагувати в цій реальності яку ми зараз маємо . Десь, я вже впоралась, але миті, коли на порозі бачу поранену дитину😢, все чому навчилась розсіюється. Я почала слухати подібні передачі. Частково, щоб справитись з почуттями до ухилянтів, через яких мої сини, втомлені, вимотані, не мають можливості навіть раз на рік у нормальну відпустку приїхати... Я буду вчитись далі. Спасибі вам за те що нагадуєте цінності кожної людини...
Дякую за ефір, було цікаво. Тема невисловленних почуттів доволі складна, як на мене. Наразі 20 років проживаю в Японії. З одного боку тут достатньо самогубств, особливо серед молоді, що є, напевне, однією з причин публічної заборони на відверте висловлення своіх почуттів та емоцій. З іншого відчувається абсолютна безпека та спокій, немає страху, що якийсь продавець, перехожий, чи неврівноважений сусід зіпсує тобі настрій і нерви через те що його перед тим хтось образив. Тож з одного боку ситуація ніби трохи сумна, з іншого кількість пенсіонерів, яким за 100, бє світові рекорди. Але ключове - просити пробачення за все, навіть за можливість звернутися - тут досить поширене. Тож мабуть це є ключ.
@@pringles5553 , якщо мова про адміністративну відповідальність, то ніякої. Я не знаю випадку, щоб когось штрафували чи засуджували через те, що людина сказала зайве. Будь-ласка! Іноді (дуже рідко) можна почути істеричні крики в метро чи в маншьоні, які ллються потоком. Зазвичай всі все розуміють і знають, що людину прорвало, треба дати висловитися і перечекати. Ніколи ніякого покарання за це не бачила і поліцію не викликають. А якщо поліція знаходиться поруч, вона спостерігає і контролює щоб не було зайвих дій, а так то кричи. Змалку дітям пояснюють, що краще бути стриманим, зберігати самоконтроль, щоб не опускатися в таке ганьбище, яке там чи тут можна спостерігати. Це загальна атмосфера - можеш робити що хочеш, але суспільство певні речі не вітає. І всі це відчувають. За багато років я роблю висновок: слово породжує слово, дія - протидію і все це множиться як атоми навколо нас і перенапружує мозок. В цьому випадку мовчання - золото. Особливо в такій густонаселеній країні як Японія. Можна сконцентруватися на своєму - на головному, на сім’ї, на ближніх, на тому що ти хочеш, на саморозвитку.
@@Astartatr , міра в цьому випадку поняття не чітко визначене. У кожного своя міра - у українців своя, у японців своя, у американців своя. Через це і виникає поняття «культурний шок», коли ми стикаємося з чужою мірою, яка не співпадає з нашою.
Дякую за цікавенну розмову. Мені скоро 50 і жену від себе смуток, що так пізно почала отримувати ці знання. Навпаки, як добре, що є такі люди, як пані психологиня, які діляться і просто розказують про складні психологічні речі. Насправді, це про базове: любов до себе, прийняття себе, в через це і оточуючих. Це потребує роботи з собою, але вона того варта. Перепрошую за сумʼяття, емоції переповнюють.
В обох ваших інтерв'ю все склалось: і продумані питання, і глибокі відповіді. Повага вам обом і хочеться ще продовження, дякую вам за такі цікаві випуски
Дуже цікавий ефір. Дуже шкода, що за часів наших батьків така інформація не була доступна. Зараз би не ходила до терапевта та не була б контрзалежною... Але вже що є, то є. Маємо таки шанс щось змінити у житті наступних поколінь.
Життя продовжується , бо наші рідні Захисники в тяжких умовах захищають Україну! А ми працюємо і допомагаємо нашим військовим, як можемо! Віримо ЗСУ! Слава Україні!
Щиро дякую за таку змістовну, цікаву розмову. Чекала з нетерпінням другої частини, врешті, як і кожної наступної розмови. Юліє, Ви неймовірна! Дякую, за таку прекрасну роботу! 💙💛
Дякую, пані Юліє, за зустріч і розмову з пані Ларисою. Цікаві питання - цікаві відповіді. Вашій команді успіху, наснаги і щастя. Сподіваюсь на продовження ✨
"Будьте як діти" !!! Ми часто цю фразу чули "Умійте всьому радіти, Щоб сповна радість життя відчули"... Та не кожному дано пізнати, що можна, насправді, життю радіти Не кожен може контроль відпускати, щоб сприймати цей світ як діти Бо для того, щоб світ відчувати Треба Всесвіту у всьому довіряти І вміти тривогу вчасно відпускати Страх в собі ніколи не тримати Вміти приймати світ таким, яким він є Вміти радісними й щасливими бути ... Не дозволяти заглушити світло своє, Бо не кожному дано мудрість здобути Довіряйте інтуїції, безпосередніми будьте Пізнавайте свій внутрішній світ ... І про чудеса добрих справ не забудьте За все відповідальність на себе беріть.
Дякую ведучій ,що дали змогу познайомитися з такою грамотною і простою людиною яка так чітко і доступно пояснює досить непрості глибокі вчення життя. Вперше бачу що таке психолог з великої літери,- хоча і сама не стою на місці і розвиваюся . Я в захваті від цих інтерв'ю з пані Ларисою. Дуже Вам дякую за просвітлення і підказки ❤
Люблю "Жовті кеди", не пропускаю жодного випуску. З захопленням слухала до психосоматики. Рак від образи - ну камон, ну 21 століття. На що встигли образитись новонароджені діти з раком?
Читала, що якби психосоматика була б правдою, то запалений апендикс можна було б вилікувати без операції, а лише змінивши погляди на життя. На жаль, це не працює.
@@olenadodchuk1971 В тому то і справа - поки людина будете змінювати погляди на життя - помре від розриву апендикса і запалення . Це все не так просто як здається, - змінити погляди в житті або стиль життя. Особисто на собі відчула психосоматику - кашель до задухи на роботі яка мене "душила", тільки я звільнилась пішла по лікарях щоб виявити причину - всі спеціалісти по дихальних шляхах - лор, пульмонолог, терапевт , алерголог сказали що нічого немає що може провокувати кашель - це нервове . Загалом через місяць вільного життя все само собою пройшло! Тоді зрозуміла що мала справу з психосоматикою. Але я за те що дійсно не всі хвороби можна обгрунтувати психосоматикою - віруси, бактерії, травми ще ніхто не відміняв. Психосоматичні захворювання як на мене проявляються, коли психіка не витримує якихось довготривалих негативних навантажень настільки, що вже у фізичному тілі , де тонко там і рветься - у кожного своє.
Пані Юлія ви піднімаєте до розгляду цікаві і дуже потрібні теми для людей . Дякую вам за вашу працю і намагання здобити потрібне для тих ,хто цього шукає . Нехай ваша праця буде буде шанована і оціненна людьми . Здоров'я вам і наснаги на подальшу працю . Слава Україні Героям Слава Смерть ворогам і до Перемоги!❤❤❤
Наскільки приємна та зрозуміла психологиня, дякую за знайомство з пані Ларисою та дякую пані Ларисі за її пояснення зрозумілими словами важливих речей!
Завжди шкодую що в час коли зростали мої діти такої інформації в мене не було! Було б набагато легше і їм, і мені! Дякую!❤
А ми як росли,мене спасали вiд тiеi советськоi дiйсностi книжки,я багато читала,так це був iнший свiт i менi то давало сил та наснаги не бути,як всi. Дiтям все-рiвно було вже легше,iнша краiна,iнше життя,не легке,але вже iнше.
Шкода я не чула Вас раніше, але вдячна, що все ж таки мені вдалося Вас послухати сьогодні. Дякую.
Теж саме відчуття
насправді все це є в книжках, потрібно тільки багато прочитати😊
@@kostya8653 Це правда! От те що було в бібліотеці мого районного центру про древню Грецію я пророчитала ВСЕ! І це було аж 4 книжки...😊 І про виховання читала, наприклад про досвід Нікітіних і Спока. Але деякі підходи з того часу дуже змінилися і є нюанси і особливості, на які тоді не звертали уваги або просто не знали, наприклад Синдром дефіциту уваги .
Я ще до кінця не послухала, але на моменті обговорення про відпочинок хочу розповісти свою історію.
ДН моєї похресниці, 10 років, її рідний дядько служить на сході, на 0-лі. Співпала відпустка, ми всі були раді його бачити, 1.5 років, то довго. ДН перетворилося в зустріч родича. Було багато розмов, тем, всього.... Через три тижні дзвінок..... Його вже ніколи з нами не буде........ ВСЕ зупинилося, час, думки, емоції... Але всі кажуть одне, добре, що все ж таки тоді ми всі зібралися...... В мене було ДН через місяць. Так, друзі пртйшли. Стіл накрили, але веселощів не було. Бо один стілець був порожній.....
Цікава тема, цікава гостя, дякую за поради. Я в Дніпрі, нікуди не виїзджала спосатку повномаштабної війни і нікуди не хочу за кордон на відпочинок, як буде Перемога обовязково поїду на море, дуже скучила але зараз я потрібна дома. Все буде добре, нас обстрілюють а паніки нема, люди з кожним разом відчувають лють до росії і гидоту, для мене їх нема, я нічого їхнього не прийму і не куплю до віку, це вже в мене в генах. Дякую!
❤дуже вас розумію. Київ, теж нікуди і теж чекаю Перемоги, щоб на море.
Дивилась з задоволенням! А ще у пані Лариси приємний заспокійливий голос!
Дякую, вашу гостю можна слухати нескінченно. Цікаві питання - цікаві відповіді.👏👏👏
Це ж Дідковська❤
Етер з пані Ларисою - це спраглому напитися води.
Дякую пані Юлі! Ми дуже спраглі розумних і корисних розмов.
Дуже приємно слухати гарну українську мову, а ще коли кажуть дуже важливі речі то особлива насолода! Продовжуйте ваші розмови про усе
Хтось сказав, що у людини два життя, друге починається, коли зрозумієш, що життя одне.
Давайте сміятися, плакати, сперечатися, злитися, любити і зневажати… і все це не ховати в собі, не зупиняти в собі і будемо більш здорові( я так зрозуміла пані Ларису)
Життя потрібно жити! Емоції нам в допомогу.🇺🇦💙💛❤️🔥
Мені так теж здалося зрозуміти
Другий день слухаю пані Ларису - і я В ЗАХВАТІ! Стільки всього корисного почула😮😮
Війна це не норма. І втеча звідтам, де вона йде - це природньо і відповідає задоволенню однієї з базових потреб - у безпеці. Велика подяка людям - пасіонаріям, в яких вищі потреби, аніж первинні.
Так але війна йде не по всій країні і повтікали найбільш ті хто і так в безпеці живуть ще і чоловіків туди тянуть
@@НатальяГончарова-щ8м Вкажіть мені,будь ласка,безпечне місце в Україні.Ви впевнені,що там не впаде?
@@НатальяГончарова-щ8м100% мандрують в пошуках шари завдякі українському громодянству яке в них досі є завдякі тим хто не втік
@@Theoneday777 біженців від війни приймають з різним громадянством
Щось ведучій так палає від тих «втікачів» мужчин хто виїхав за кордон 😂
Як каже психологія- то що нас більш за все бісить, може бути те-чого ми найбільше прагнемо.
Вибачте, але це якось так чітко відслідковується у вас)
А за Ларису Дідковську- вдяка. Щиро радію, що була на її лекціях і мала шанс із нею познайомитись. Велика людина.
Це, швидше, мучить Вас
@@elenaacer362 Ні. У мене інші муки.
Але Ви маєте право на вашу субʼєктивну думку🙏
@@charuna108это все вас мучает...
Теж хотіла написати.Буквально червоною лінією всю розмову. Щось дуже тригерить ця тема ведучу.
Якщо не в курсі як живуть більшість громадян України чоловічої статі за кордоном, то це в переважній більшості егоцентризм в різних проявах, насолоджуються життям, влаштування всіх можливих свят, поглинання алкоголю, бо купа часу який не знають куди його з розумом подіти...
Щодо війни...
Байдуже їм. Вони шкодують 50 євро на турнікети, я мовчу вже про дрони, але кафе, розваги, відвідування концертів (на російських виконавців), подорожі по країнах...
На все є гроші крім бажання допомогти нашим захисникам. Щодо москальського язіка то взагалі окрема тема...
Тому ведуча має достатньо інформації що коїться навколо та звичайно ця біль зради, нерозуміння такої байдужості чипляє всіх небайдужих людей. Кожен з нас або захищає свою землю, або здає її ворогам своїми рішеннями та проявами.
Дякую всім небайдужим людям, які справами доводять що Україна є для них цінністю не зважаючі де вони проживають.
Єднаймося та шануймося!
От цікаво, пані Юлія жалілася, що її хейтять в коментах, і взялася узагальнювати і хейтити тих, хто "їде на море". Я не з тих, хто їде, якщо що. Але і не беруся когось судити.
Дякую за гостю, її завжди приємно і заспокійливо слухати.
Я з Харкова. І нещодавно таки з'їздила на тиждень до моря. Бо психологічно дуже важко весь час жити у прифронтовому місті. А пані Юлія, при всьому її професіоналізмі, страждає на надмірну категоричність
@@ІринаСкринник та на здоров'я. Чудово, що з'їздили. Всім треба триматися, аби могти працювати, дітей ростити і донатити. На це треба сили. Хтось картоплю підгортає, як мій тато, хтось серіали дивиться, хтось їде на море. Я за те, аби кожен на себе дивився, бо засуджень дуже багато, і воно болить, а добра не приносить нікому.
оце зайшла це написати. я з сум - не виїздила нікуди, як тільки росіяни відійшли на пару км вийшла на роботу, працювала без продиху. мабуть, можна і на море))))
@@toniavarenyk1501 щиро вам його бажаю
Слухати цікаво і заспокійливо. Але психологія не передбачає державні наративи, а тут включать містечкові цінності. Бо ж насправді, ніхто не знає скільки поляків і німців просто покине територію і виявиться, що цінність життя в Україні меншовартісна. А це вже інша історія. І я бачу як добре цар розбирається в психології. А ми ось тільки зараз її для себе відкрили. Не всі, я 10 років цікавлюсь без дипломів та інших ярличків, просто для себе. Мені багато процесів зрозумілі. Тому я навіть у війну «в ресурсі», мене НЕ тягне по морям і тільки по цій причині мій мозок не флешбекає за минулим. «Тут і зараз» є нормою.
Щодо корупції. Це злочини проти державного бюджету. По диплому я юрист. Яке покарання під час війни могли б понести злочинці, якщо питання стосується національного виживання? Вам теж прийшла картинка «під стіночку, в рядочок»? :)) Все, корупцію побороли свинцем, що і робиться в капіталістичному Китаї. Ну або граємось і шукаємо всьому пояснення ціною власного життя. Так от я десь добра, а десь не добра. І совість би мене не замучила якщо діло касається ВИЖИВАННЯ
Слухняні діти-це залякані діти". Ми виховуємо їх такими, як виховали нас.
Чи навпаки, як ефект маятника. Теж погано, перевірила)
Юля Бориско ,дякую за "жовті кеди"..)))❤ В них ви для мене нова ..Цікаві зустрічі,гості..З Ларисою Дідковською познайомили ви..Чудова жінка і фахівець..Її хочеться слухати ,вчитися в неї , розуміти світ з нею....Респект!
❤
Дуже просто про надскладні речі.
Дякую всій команді. Теми актуальні, гості компетентні...Дуже цікава розмова.
Дуже дякую за цікаву розмову. Це варто переслухати ще раз.
Я вдячна пані Юлії за знайомство з цікавими особистостями на її каналі. Але сама пані Юлія (при всій повазі до її професіоналізму) часто буває надто категоричною в своїх судженнях і схильною до маніпулятивних узагальнень
Вперше чую такі прості пояснення психосоматичних проблем. Дякую, як пані Ларисі, так і яскравій ведучій
Які дуже далекі від наукової парадигми і шкідливі.
"Бути щасливим у злагоді зі світом і з собою..."
Дякую Вам, Юлю, за ефір! Окрема дяка пані Ларисі. ❤❤❤
Після ваших ефірів є спокій та впевненість! На мою думку, такі емоції та відчуття можуть дарувати лише "глибокі" люди.
Дякую вам обом!
Дивлюся майже всі Ваші ефіри, а ефіри з пані Ларисою передивилась всі, які є доступними в інтернет просторі.
Щиро дякую, пані Юлія, чудова розмова , неймовірне задоволення.❤
Дякую за чудову гостю і цікаву розмову❤
Завжди цікаво послухати розмову двох розумних людей👍👏
Дуже вдячна за таку гостю, дуже жалко, що наша влада не пускає таких українців на їхнє телебачення для наших українців, які страждають від війни, 😢
Лайк психологині:приємне мовлення,актуалізація прикладних психо-суспільних моментів,які з'являються нам щодня на життєвих стежинах!
Дякую за інтерв‘ю. Легше стає після таких
Подяка за цікавий етер. Я ефіри з пані Ларисою переглядю по декілька раз, повераюсь часто до попередніх випусків і кожен раз знаходжу для себе щось цікаве.
Дякую пані Юлія вам і вашій команді.
Дякую безмежно за бесіди з пані Ларисою, важливо й глибоко про вічні теми❤
Юлечка, Боже дякую вам 🙏🏻🙏🏻🙏🏻 тільки не зупиняйтесь ❤🇺🇦🇺🇦🇺🇦 це дуже дуже круто‼️
Слава українцям‼️🇺🇦
По всьому світу слава🇺🇦‼️
Дуже цікава бесіда, багато чого пояснює, дякую. Але кількість переглядів😕- "хай квітне український ютуб!"
Щиро дякую дуже цікаво. І най прекрасніше Українська мова яка у вас вона багата . Це неймовірно. ❤❤
Будь-ласка..більше таких відео що позбавляють від неврозів і полегшують життя...
Дякую за роботу і успіхів проекту❤
Дякую за голос розуму, емпатії і натхнення у ці темні часи. Дякую за світло.
💙💛дякую за відповіді на нагальні питання.
Дякую Вам за гостю!
Я отримала величезне задоволення від цього спілкування двох чарівних жінок . Мене повністю задовольнили іпитання, і відповіді !!! Найбільше я радію від того, що це абсолютно співзвучно з моїми переконаннями, відчуттями, досвідом! Велике дякую!!! Підписалась одразу! Успіхів! Слава Україні !
Дуже вдячна,пані Юля !за чудову гостю,розумну ,ділову, конкретну і дуже професійну, МИРУ, здоров'я ,світла та любові ,Вам!❤❤❤
Дякую! 🤗Ну дууууже цікаво! Сподіваюся на продовження! 💙💛
Дуже цікава розмова! Треба буде ще раз подивитися. Дякую!
Дуже гарне відео. А якщо хтось просто хоче виїхати жити в іншу країну ? Люди які втекли з Донецьку далі з Бучі, далі закордон. Легально . І повертатись не хочуть. Це ж не про відпочинок чи виспатись.. 😢
Це просто інша тема, яка вас непокоїть більше
Дякую за інтерв'ю ❤!
Любимо себе та інших та радіймо життю яке нам дане!
Дякую,44 хв. на одному диханню.... Ви бачили як квіти розцвітають як з чорноти здіймаються в буття Як світлу тішаться, і як на сонці грають чаруючи навколо себе все життя. І ми суддею в їхньому житті беремо участь.... Все..... вони вже на столі....... Радість,Доля? Щастя... А щастя , щастя ніби в стороні. Зірвана квітка радість ненадовго. Якихось пару днів і чорнота пішла по красоті...... Так це надовго і наша участь в цьому забутті.... дякую.
Дякую за таку чудову розмову
Дякую ❤цікава, пізнавальна розмова.
Розібрала на цитати! Неймовірної насиченості корисною інформацією випуск!!! Дякую 🌷
P.S. У вас всі випуски такі 😊
Дякую за можливість чути таку інформацію.
Війна багато чого поламала.
Я вчилась давати своїм синам свободу (вчилась, бо по природі я власниця, яка прагнула щоб вони вчились, шукали собі гарну компанію, хотіли ходити на різні гуртки). В мене виходило. Я вчилась жити не лише ради них, вони мали волю і наслідки від неї...війна.
Всі троє (20р.,23р.,25р.)- пішли на другий день вторгнення. Я трималась до першого поранення. А після, чим більше дізнавалася про ту окопну реальність + взаємини між командуванням і особовим складом, та і побратимів між собою....старший порятував багатьох людей, йшов витягувати солдатів звідти, куди інші відмовлялись...пораненння з наслідками на все життя. Я знову стала власницею😢..сини мене не впізнають, кажуть що вони не маленькі і нема чого так сильно пробиватися. Я розумію, що маю навчити себе по іншому реагувати в цій реальності яку ми зараз маємо . Десь, я вже впоралась, але миті, коли на порозі бачу поранену дитину😢, все чому навчилась розсіюється.
Я почала слухати подібні передачі. Частково, щоб справитись з почуттями до ухилянтів, через яких мої сини, втомлені, вимотані, не мають можливості навіть раз на рік у нормальну відпустку приїхати...
Я буду вчитись далі.
Спасибі вам за те що нагадуєте цінності кожної людини...
Дякую вам і вашим синам.
Дякую за ефір, було цікаво. Тема невисловленних почуттів доволі складна, як на мене. Наразі 20 років проживаю в Японії. З одного боку тут достатньо самогубств, особливо серед молоді, що є, напевне, однією з причин публічної заборони на відверте висловлення своіх почуттів та емоцій. З іншого відчувається абсолютна безпека та спокій, немає страху, що якийсь продавець, перехожий, чи неврівноважений сусід зіпсує тобі настрій і нерви через те що його перед тим хтось образив. Тож з одного боку ситуація ніби трохи сумна, з іншого кількість пенсіонерів, яким за 100, бє світові рекорди. Але ключове - просити пробачення за все, навіть за можливість звернутися - тут досить поширене. Тож мабуть це є ключ.
У всьому повинна бути міра.
Неможливість висловити власні почуття- це неволя, це веде до депресії.Цікаво, яка відповідальність за прояв власної думки в Японії?
@@pringles5553 , якщо мова про адміністративну відповідальність, то ніякої. Я не знаю випадку, щоб когось штрафували чи засуджували через те, що людина сказала зайве. Будь-ласка! Іноді (дуже рідко) можна почути істеричні крики в метро чи в маншьоні, які ллються потоком. Зазвичай всі все розуміють і знають, що людину прорвало, треба дати висловитися і перечекати. Ніколи ніякого покарання за це не бачила і поліцію не викликають. А якщо поліція знаходиться поруч, вона спостерігає і контролює щоб не було зайвих дій, а так то кричи. Змалку дітям пояснюють, що краще бути стриманим, зберігати самоконтроль, щоб не опускатися в таке ганьбище, яке там чи тут можна спостерігати. Це загальна атмосфера - можеш робити що хочеш, але суспільство певні речі не вітає. І всі це відчувають. За багато років я роблю висновок: слово породжує слово, дія - протидію і все це множиться як атоми навколо нас і перенапружує мозок. В цьому випадку мовчання - золото. Особливо в такій густонаселеній країні як Японія. Можна сконцентруватися на своєму - на головному, на сім’ї, на ближніх, на тому що ти хочеш, на саморозвитку.
@@Astartatr , міра в цьому випадку поняття не чітко визначене. У кожного своя міра - у українців своя, у японців своя, у американців своя. Через це і виникає поняття «культурний шок», коли ми стикаємося з чужою мірою, яка не співпадає з нашою.
Як завжди супер беседи!!!! Велики Вам дякую!!! Можно слухати бескінечно
Дякую.
ДЯКУЮ, СЛАВА УКРАЇНІ, СМЕРТЬ ВОРОГАМ 💛💛💙💙
Дякуємо за чудову розмову))) ❤Завдяки Вам, на деякі питання почала дивитись під іншим кутом😊
Дякую вам шановні пані за неймовірну розмову. Такі розмови дуже корисні, отримала відповіді на питання. Мирного неба нам всім.
Дякую за цікавенну розмову. Мені скоро 50 і жену від себе смуток, що так пізно почала отримувати ці знання. Навпаки, як добре, що є такі люди, як пані психологиня, які діляться і просто розказують про складні психологічні речі.
Насправді, це про базове: любов до себе, прийняття себе, в через це і оточуючих. Це потребує роботи з собою, але вона того варта. Перепрошую за сумʼяття, емоції переповнюють.
Мені 65 років і мене теж бере смуток, я теж дуже жалію, що тільки недавно почала дивитись такі лекції
ДУЖЕ цікава розмова!
Дякую
Дяка за випуск💙💛✌
так ся стало і то ся зробить - перемога неминуча) дякую за цю розмову.. вона потрібна..
Дякую!❤
В обох ваших інтерв'ю все склалось: і продумані питання, і глибокі відповіді. Повага вам обом і хочеться ще продовження, дякую вам за такі цікаві випуски
Дуже цікавий ефір. Дуже шкода, що за часів наших батьків така інформація не була доступна. Зараз би не ходила до терапевта та не була б контрзалежною... Але вже що є, то є. Маємо таки шанс щось змінити у житті наступних поколінь.
Вау!!!!! Дуже цікавий канал! Цінна інформація. Дякую!!! Пані Лариса фахівець найвищого рівня!
Дякую, дуже цікава бесіда.
Життя продовжується , бо наші рідні Захисники в тяжких умовах захищають Україну! А ми працюємо і допомагаємо нашим військовим, як можемо! Віримо ЗСУ! Слава Україні!
Неймовірний випуск! Дякую за таку цінну інформацію: глибоку і чітку🫶🏻
Щиро дякую за таку змістовну, цікаву розмову. Чекала з нетерпінням другої частини, врешті, як і кожної наступної розмови. Юліє, Ви неймовірна! Дякую, за таку прекрасну роботу! 💙💛
Я все не могла зрозуміти на кого схожий тембр голосу…. І зрозуміла)))
Кирило Буданов!!
Чудова гостя, дякую! Цікаво!
Пізнавально ! Надихаюче ! 🙌👍🤩Дякую ❤️
Дякую, пані Юліє, за зустріч і розмову з пані Ларисою. Цікаві питання - цікаві відповіді.
Вашій команді успіху, наснаги і щастя.
Сподіваюсь на продовження ✨
"Будьте як діти" !!!
Ми часто цю фразу чули
"Умійте всьому радіти,
Щоб сповна радість життя відчули"...
Та не кожному дано пізнати,
що можна, насправді, життю радіти
Не кожен може контроль відпускати,
щоб сприймати цей світ як діти
Бо для того, щоб світ відчувати
Треба Всесвіту у всьому довіряти
І вміти тривогу вчасно відпускати
Страх в собі ніколи не тримати
Вміти приймати світ таким, яким він є Вміти радісними й щасливими бути ...
Не дозволяти заглушити світло своє,
Бо не кожному дано мудрість здобути
Довіряйте інтуїції, безпосередніми будьте
Пізнавайте свій внутрішній світ ...
І про чудеса добрих справ не забудьте
За все відповідальність на себе беріть.
Дякую! Весь випуск на одному диханні. Цінне кожне слово! Круто❤
Вподобайка вже на анонсі. Улюблений канал.
Дякую ведучій ,що дали змогу познайомитися з такою грамотною і простою людиною яка так чітко і доступно пояснює досить непрості глибокі вчення життя.
Вперше бачу що таке психолог з великої літери,- хоча і сама не стою на місці і розвиваюся .
Я в захваті від цих інтерв'ю з пані Ларисою. Дуже Вам дякую за просвітлення і підказки ❤
Дякую. Цікава і потрібна розмова.
Люблю "Жовті кеди", не пропускаю жодного випуску. З захопленням слухала до психосоматики. Рак від образи - ну камон, ну 21 століття. На що встигли образитись новонароджені діти з раком?
Читала, що якби психосоматика була б правдою, то запалений апендикс можна було б вилікувати без операції, а лише змінивши погляди на життя. На жаль, це не працює.
@@olenadodchuk1971
В тому то і справа - поки людина будете змінювати погляди на життя - помре від розриву апендикса і запалення . Це все не так просто як здається, - змінити погляди в житті або стиль життя.
Особисто на собі відчула психосоматику - кашель до задухи на роботі яка мене "душила", тільки я звільнилась пішла по лікарях щоб виявити причину - всі спеціалісти по дихальних шляхах - лор, пульмонолог, терапевт , алерголог сказали що нічого немає що може провокувати кашель - це нервове . Загалом через місяць вільного життя все само собою пройшло! Тоді зрозуміла що мала справу з психосоматикою. Але я за те що дійсно не всі хвороби можна обгрунтувати психосоматикою - віруси, бактерії, травми ще ніхто не відміняв. Психосоматичні захворювання як на мене проявляються, коли психіка не витримує якихось довготривалих негативних навантажень настільки, що вже у фізичному тілі , де тонко там і рветься - у кожного своє.
Можливо, на розвиток хвороби впливають різні чинники і психосоматика тільки один з них, людина дуже міцна і крихка одночасно @@olenadodchuk1971
Дякую!
Дякую, як приємно чути розумних людей❤
Дякую,нарешті почула інформацію,таку важливу для життя.
ДЯКУЮ!!!
Божі заповіді і соціальність це 2 великі різниці!
Чудове інтервʼю !!!! Я в захваті
Не просять пробачення, це правда
Дуже дякую за розумну та цікаву гостю!
Дякую. Змістовно, актуально інтелігентно.
Дякую за ці відео!!!
Щиро дякую за цікаву і корисну інформацію!❤
Пані Юлія ви піднімаєте до розгляду цікаві і дуже потрібні теми для людей . Дякую вам за вашу працю і намагання здобити потрібне для тих ,хто цього шукає . Нехай ваша праця буде буде шанована і оціненна людьми . Здоров'я вам і наснаги на подальшу працю . Слава Україні Героям Слава Смерть ворогам і до Перемоги!❤❤❤
Я дуже багато корисного почула і ця інформація згодиться для мого світогляду і моєї поведінки❤
Щиро яякую за цікаву та повчальну інформацію!
Дуже цікаво! Дуже гарні питання і дуже гарні відповіді! Дякую вам дівчата :)
Дякую за інтерв‘ю! 😊
Яка цікава жінка!😮
Дякую, чудовий ефір!
Дякую за цікаві посиденьки з рафінованою, але сучасною галицькою інтелігенцією. Вітання з Бердянщини, що на Запоріжжі. Слава Україні!
Щиро дякую за таке важливе інтерв'ю для нас зараз❤
Наскільки приємна та зрозуміла психологиня, дякую за знайомство з пані Ларисою та дякую пані Ларисі за її пояснення зрозумілими словами важливих речей!
Дуже цікаво
Дуже дякую вам за цінність інформації. Ви робите велику та важливу справу)
Дякую ! Інформація дуже цікава. 10:40 Треба ще переслухати, а може ще й зробити нотатки.
Дякую, цінні теми!
Дякую за ці мудрі глибокі думки!
Щиро вдячна!