Вечір Памяті Степана Геника-Березовського. Торонто 2024/01/11

Прожити життя.
І незалежно як довго, а важливо, як.
Бо поряд з родиною, та любові до неї ти також віддаєш свій час чужим людям, світу.
Ти хочеш бути корисним, ти пробуєш, ти стукаєш, ти борешся, ти робиш.
Оце і називається, недаремно прожиті роки.
В якому б віці не відходила від нас рідна чи знайома людина, ми завжди кажемо: А він/вона могли би ще хоч трохи серед нас пожити….
Однак доля робить своє…..
Ти пішов так швидко, і так несподівано, що мабуть і сам не знав, яке то відчуття не бути завтра. Ти просто заснув.
Відсвяткував на сцені 70 річчя театру Заграва, а через 3 дні пішов спати, і вже вранці не пробудився.
Так легко, так нам здається….для тебе...
Однак нам важко Степане, без тебе.
І чимало з нас, сьогодні пробували тобі це сказати, згадати, та останній раз оплесками подякувати тобі за те, що ти був.
Та за те, що ти будеш серед нас стільки, скільки у нас буде памʼять.
Памʼяті Степана-Геника Березовського 1946-2023