«Я, Побєда і Берлін», «Я і Фелікс», «Люксембург, Люксембург» - ТРЕНД на 90-ті в українському кіно?
Вставка
- Опубліковано 28 кві 2024
- За останні роки дев'яності стали майже окремим персонажем стрічок молодого покоління українських режисерів. Тільки у 2023 році у рамках Київського тижня критики були показані три фільми, події яких розгорталися у цей період: «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка, «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової та «Назавжди-назавжди» Анни Бурячкової.
Додамо нещодавню екранізацію повісті Кузьми Скрябіна «Я, Побєда і Берлін», «Люксембург, Люксембург» й премʼєру «Я і Фелікс» - і виходить, що за останні два роки в українському кіно з'явилося щонайменше шість фільмів про 90-ті.
У цьому випуску разом з журналісткою Суспільне Культура Альоною Шиловою розбираємося, що ж такого особливого у «буремних 90-х» і як саме українські кінематографісти висвітлюють цей історичний період?
Дивіться наші попередні відео:
• Чому в РОСІЇ неможлива...
• «20 днів у Маріуполі» ...
00:00 Атмосфера 90-х у кінокартинах українських режисерів
1:12 Про що фільми режисерів 1990-х років: кримінал, наркозалежність, моральні дилеми
4:32 Фільм «Носоріг» Сенцова: новий український погляд
6:57 «Ля Палісіада» Сотниченка: беззаконність правоохоронців та смертна кара
8:41 Естетизація «буремних 90-х»: причини та контекст
13:01 Тема любові та стосунків цього періоду у фільмах
#суспільнекультура #українськекіно #90s
Дякуємо за вподобайку та перегляд! Пишіть, з чим у вас асоціюються 90-ті, або які фільмі про 90-ті ви ще знаєте 👇
ніколи не дивилася ні "брата", ні "брата 2", ні всіх інших фільмів про "бєспрєдєл", мені колись вистачило одного фільму "лох - повелитель води", далі вже можна було екстраполювати. як і в дитинстві після одної художньої книжки про другу світову я більше інших не читала - навіщо поглиблювати травму, якщо ідея вже зрозуміла? от якби хтось написав книжку чи зняв фільм про 90-ті в такому ж ключі, як франкл написав "людину в пошуках сенсу", запропонував би терапію замість поглиблювати рану - це було б цікаво.
Це був час безгрошів'я, вуличного бандитизму, повальної наркоманії і тому прдібних негараздів. Але одночасно й часом великих надій та сподівань на краще майбутнє, на зміни та розвиток. Те чого зараз я, наприклад, вже не відчуваю
@@shatelei мабуть ви вже з покоління "міленіалів", не жили в тому часі тому вам і фільми ті нецікаві. Зараз молодь дивиться безсенсові для України мангу та аніме, слухає корейську попсу (особливо дівчата) і я не можу сказати що це щось якісне, вартісне, розвиваюче. В фільмах кінця 80-х та початку 90-х було багато "чорнухи", постсовєтські люди тоді спочатку отримали культурний шок, а потіи відмовились дивитись про свою непривабливу дійсність. Фільми типу "Брат" були вже певним переосмисленням тієї дійсності. Ну і дивились його тоді всі, хоча друга частина й була образливою для українців. Стосовно історії - треба вивчати наукові роботи, мемуаристику, можна дивитись документальне кіно. Я люблю історію, але книги типу "Шкіряного барабану" читати не можу і фільм теж дивився з неприємним відчуттям. Художня література - це так чи інакше вигадка автора, витвір. Тільки так його й можна сприймати. Нажаль, більшість людей не розуміють цієї різниці. Тому на актора Бронєвого на вулиці нападали різні психічно неврівноважені громадяни, вважаючи що він є Борманом
Для моєї сім'ї 90-ті були жахом. Мої батьки ледь виживали, зарплату затримували і ми майже голодували у місті. У них не було підприємницького хисту і їхні професійні знання і вміння нікому не стали до потреби. Тому 90-ті для мене це голод, холод, обноски та нестримне бажання того кращого життя. Завдяки всратим 90-тим, на мою думку, я вчилась на відмінно, багато читала, по справжньому вивчила англійську та не слухаю попсу)) тож діалектика наше все. У всього є два боки.
Теж ловлю себе на тому, що до появи Інтернета більше читав книжок. Зараз здебільшого перетворився в споживача Ютуба ;-(
Цілком згоден з вами. Затримки зарплат майже на півроку, руйнування економічних зв'язків, поява якихось фірмочок-одноднівок, безроботиця, відсутність смаку в кіно, театрі, літературі, музиці, моді, невеличкі міста або селища одягались у майже однаковий одяг, що його привезли т.з. "челноки", або отримали по бартеру якісь великі містоутворюючі підприємства. Розгул криміналу та корупції. Романтизування бандитів різних мастей. Продажні чиновники, влада, суди, прокуратура та міліція на всіх рівнях. Єдине гасло, що бабло понад усе, а хто його не може "підняти", той лошара, бо треба тільки нахилитися і майже не с підлоги підняти, бо воно всюди. А те, що це незаконно, на те плювати. Закон для лохів. Ніякого просвіту ніде. Аж десь до 98 року, коли поступово загальна економічна та соціальна обстановка почала покращуватись, а суспільство оговтувуватись наче після важкого похмілля.
@@user-ks4gr8ud8i до кінця 90-х сформувався олігархічно - кучмівський режим, замість бандитів на сцену вийшла корпорація "силовиків", яка бандитів або нагнула, або відстрілила. Тобто, державна система начебто перемогла, але що то була за система - ми бачимо зараз по невтішних наслідках...
Це був дуже бідний час
Згодна з попередніми коментарями про 90-ті...
Єдине, що хотіла б зазначити, що, незввжаючи на всі ці сумні обставини та загальний занепад, на мою думку, у 90-ті були елементи розквіту в українській музиці (українській естраді). Саме в 90-ті (особливо в першу їх половину) були створені та часто звучали чудові мелодійні пісні у виконанні Віталія Білоножка ("Ольвія", "Не моя вина", "Половина саду", "Дай Україні волю"), Тараса Петриненка ("Останні теплі дні", "Чом так довго", "Україно"), Лілії Сандулесу ("Білі нарциси", "Квітка щастя", "Зорепад").
Ці пісні зігрівали душі слухачів та демонствували, що українська культура - це культура європейського рівня
Моя думка така, що ми повинні перевипускати про всі роки фільми, щоб витіснити фільми ворогів. Нехай сюжети переплетаються (а де ні?), нехай "це ж було вже", але щоб наповнювалася база укр. кіно. Дяка за огляд, ви чудова.
Треба нам більше дивитися українське наше кіно, цей випуск просто чудовий. Дяка авторці та команді
Спочатку треба створити українське кіно. І починати з екранізації історичного матеріалу. Причому екранізації на рівні відомої трилогії Єжі Гофмана. Треба на це виділяти великі кошти, бо вони з часом окупляться підростаючим на цих фільмах поколінні молодих патріотів. У нас дуже і дуже цікавий період історії, який зветься "козацька доба". Змогли ж американці, будучи молодою нацією, не маючи нажитої історичної культури, створити з завоювання дикого заходу цілий жанр вестерн. А у нас стільки цікавого культурно-історичного матеріалу! А як що у цих фільмів буде відповідна якість, то їх захоче побачити світ. Україна стане світовим брендом, як і інші самостійні держави. І цю війну висвітлювати треба. Але ж тільки талановито підходити до завдання, а не просто наклепати кучу фільмів, які ніхто не захоче дивитися. Не жаліти коштів на відомих талановитих режисерів, сценаристів, акторів. В Україні все це є! Треба тільки їм допомогти відповідними державними програмами.
А без цього ніяк.
Я би не сказала, що це естетизація. Бо ті фільми змушують мене здригнутися та радіти, що це позаду.
Пора вже переходити до 2000-х, а то я сама відрефлексувати не зможу. Хто так гарно все розкладе по поличках?)))) Дякую, дуже цікаве відео
Окрім Майдану (і того, що відбувалось потім) нічого й згадати. Актуального кіна тоді в нас теж практично не знімали. Артхаусні фільми Шапіро хіба
краще про дев'яності, ніж самі фільми з дев'яностих ніхто не покаже). але хай їх дивляться ті, хто народився пізніше, я весь цей жах бачила на власні очі і мені до кінця життя вистачить. дев'яності завдали настільки сильну травму всім чоловікам-письменникам того періоду, що вони не позбулися її і досі, вже 30 років тільки про це і пишуть, гопники їх все ще цікавлять більше, ніж жінки).
Чесно кажучи, в мене немає особливого бажання дивитись і тим паче якось романтизувати кіно про 90-ті, хоча для ознайомлення колись дійду до цих стрічок. Особисто не застала ті часи, але асоціація з слів батьків в мене, що це були важкі часи для них, ніби все на голову валиться і ти не знаєш, що ж з цим всім робити.
Дякую за відео💙
Потрібні фільми про всі періоди нашої історії. І про 90-ті також цікаво дивитися, зокрема тим хто про них мало, що знає. Цікавий був випуск з підбором фільмів.
Та всі люди, що застали в свідомому віці період 90х - в унісон кажуть, що то було жахіття: магазини були порожні, заробітні платні постійно затримували. А тут режисери це романтизують.
Дякую за розповідь!
підтримую
Було важкувато, але життя швидко налагоджувалось. І молоді люди оптимістичніше дивились в майбутнє. То був час можливостей
Я застав - так і було, романтизувати там нема що.
Ви праві: повертатись туди не хочеться
- значить, відліпилося!
- ЗнАчИТь БеЗпЛАтНо
😂😂😂😂
Нема чого покупцям хамити
@@nikavadimovna6567 та яке там, ви бачили де вона продає?) мені це теж сподобалось, доречі. уся ця ситуація: палатка, незаконний продаж, слово "обслуговування" тоді ще не існувало 😁
Дуже цікаве відео! Дякую!
Захотілося більше половини перелічених фільмів подивитися.
Аналітика сподобалася й манера подачі інформації.
Я відчуваю ностальгію за 2000-ми, подивилася б фільм, що ідеалізує цей період )
Я пережила 90-ті. Дно, безправ'я та москивитська окупація 🤮
Цікаву ви підняли тему. І справді, доволі часто історія українських фільмів відбувається в 90-их. Я там ніколи не жила, народилась вже пізніше, тому цікаво слухати про різні точки зору сприйняття того часу)
Дякую, виписав собі декілька фільмів на майбутнє
Нехай квітне український ютуб!
90- пам'ятаю по кіно типу " просто Марія ,Рабиня Ізаура" і подібне,бо всі кидали роботу на городі і йшли дивитись),а завдяки тяжкій фізичній роботі в селі виживали і не голодували,хоча в магазині крім господарського мила і березового соку нічого не пам'ятаю!
Нажаль споживали і мозкальське кіно ,згадуване у сюжеті - сиплю попіл на голову!
то були дуже дебільні серіали)
Дуже класний та цікавий випуск, що однозначно заслуговує на вподобайку!
З великим задоволенням подивилась, дякую!
Дуже дякую за відео! Народилася у 88му, але для мене тема 90х також займає особливе місце у моєму серці.
Дякую, дуже потрібна серія! Гадаю, на окрему увагу заслуговує українська кіношна чорнуха та журба як "оптика", безвідносно до історичного періоду чи конкретного сюжету. З жалем згадую час, змарнований на фільм "Креденс", наприклад...
Дякую.
Тема не вичерпана була тоді більшістю, хоч Митці "говорили", але більшість відкидала "чорнуху" - так називали фільми "90-х".
Саме тому "90-ті" "повернулися" в гіршому варіанті разом з поколінням "90-х", саме прийшов їх час діяти.
Вже це пришестя "90-х" - "20-ті" - будуть перетравлювати колись, якщо вдасться. Про це зараз Митці мовчать.
Поки роблять спроби осмислити наш попередній хибний вибір в ті часи духовних випробувань, щоб до більшості таки дійшло.
Зарозуміло написали )
Оголошу не популярну думку)) Для мене 90-ті то був прекрасний час. Але тому, що я була дитина, поруч батьки, бабусі і дідусі. Ялта, море і друзі, з якими було так весело і безтурботно.
Дома, звичайно, було всяке - алкоголь, сварки батьків, рекєт, якій намагався захопити батьківський бізнес…Але знаєте, то було моє дитинство, рідні всі живі і поруч. Важкий і радісний час.
На мою думку цей період цікавий тим що люди були як після довгого важкого сну. Прокинувшись, вони шукали себе, енергію, для того шоб освіжитися і почати нове життя (новий день)🤔.
Дякую за якісний контент❤
"Приятель небіжчика" дуже гідна стрічка.
Треба дивитися!
Наприкінці 80-х та на початку 90-х були зняті найвідвертіші фільми про тодішню дійсність. Після розпаду "совка" розвалилась й економіка, що позначилось і на кінематорграфі. Банально не було грошей, тому фільмів в Україні випускалось мало, причому це були або екранізована класика, або патріотичне кіно про "бандерівців", або якісь дивні мікс-проєкти типу "Острів любові". Все це я б радив подивитись, але воно не про 90-ті. Були також низькобюджетні комедії типу "Вперед за скарбами гетьмана", навіть якісь бойовички. В основному, подібне кіно знімалось більше для "освоєння" куцих бюджетів, відповідною була і якість. Стосовно тогочасного життя в Києві - пригадую фільм Шапіро "Цикута". Сучасні поробки на тему 90-х ще не дивився (якось не до фільмів зараз), але підозрюю що там більше костюмований кіч. Естетизацію бандитів 90-х засуджую. Нічого в них естетичного чи інтелектуального не було. Ту темну сторінку нашої історії мають досліджувати соціальні психологи, щоб вона більше ніколи не повторювалась
Праві на всі 100%!
Не сказав би, що Носоріг то про естетизацію. В принципі, доволі непоганий фільм. Польський кінематограф, теж проходив через період фільмів про криміналітет 90-х, ті ж самі фільми Владислава Пасіковського. Все ж таки 90-ті це важливий час, хоча і важкий. Час змін, після падіння комуністичного режиму і в принципі зовсім інший формат життя для всіх людей, які нічого не бачили, окрім дєдушкі лєніна. А Цикута цікавий фільм. Важкий, але цікавий. Особливо сцена з Горянським :" Ухожу я от тебя. Куда? В ночную смену"😅
@@user-ds2md5yz2w "Должен сказать тебе, Максик, что я хочу переводиться с утренней смены. А куда? На вечернюю"... )))) Поляки переосмислювали той час "по гарячих слідах", хоча я мало що дивився з польского сучасного кіно. Але щось пам'ятаю. Зараз знімати щось типу української версії "Бандітского Пєтєрбурґа" не має сенсу, цього вже ніхто не дивитиметься. Хіба для світової аудиторії, для Netflix
Дякую за вашу роботу!
Дякую за відео!
Народилася у 1993, нічого не знаю про 90ті. Усвідомлені роки це вже 2000, і то не точно...а згадки в фільмах про 90ті мене вганяють в смуток
і це нормально, так і повинно бути)
Бо то і було суцільне безпросвіття. Натовпи сірих людей між сірими будинками, які втратили звичне життя, які прокинулись в країні, яка живе за іншими законами, а що то за закони, людям ніхто в голову не вклав.
@@Kateryna4.5.0безпросвіття в нас зараз. А тоді люди подались в комерцію, вкладали в МММ-и, відкривали для себе релігійні секти, наркотики, слухали рок тощо
Але батьки надумали народити вас в сам розквіт гіперінфляції. Так що ваші батьки - досить ризикові люди, а ви наразі жива, не варто сумувати
@@olgatomenko1828 вона з покоління дітей, дитинство яких проходило вже в епоху домінування споживацької ідеології. Коли в магазинах було все, але мало хто міг собі дозволити. І в багатьох через це сформувалась якась психотравма. Я зустрічався з дівчиною тих же років народження - вона тільки й згадувала що про своє "нещасне дитинство". Вони й дітей народжувати не хочуть, щоб не погіршувати свій матеріалтний стан. Мені було простіше, бо в моєму дитинтстві не було не лише грошей, а й товарів (і реклами тих товарів). І всі жили більш менш в одних матеріальних умовах
Дякую з класний аналіз цілої хвилі українських фільмів. Чудовий розбір причин виникнення, авторських підходів, спільного і розбіжного у фільмах з побіжною оцінкою кожного. Треба ще такого!
Дякую вам за ваші відео
дякую за відео!
Для мене 90-ті асоціюються з безгрошів'ям батьків, ковбасою і цукром замість зарплати. А ще з розквітом української музики, українського дубляжу. Тому щось таке змішане
Дякую за аналіз 🙏🏻 Дуже хочеться більше таких розборів та кінокритики як українського, так і зарубіжного кіно
Дякую за відео❤❤❤❤
Не зрозуміла де Маркіян. Але все одно дякую за відео і вашу роботу 💕
Єее 100 вподобайка😂
Страшні були часи, нічого естетичного там не було, слава Богу,що вони закінчилися.Я пам'ятаю програму "Крімінальная расія".Часи бандитів і рекетирів.
Дякую за відео, було пізнавально з точки зору фактажу. А тема притягнута за вуха максимально) фільм життя прекрасне естетизує 2 світову чи там нема "світлих кадрів" ну камон
Фільм "Погань" ("Дрянь" у рос. дубляжі), який згадано на 1:37, чи не на половину знятий у Львові, якщо уважно придивитися, то там впізнається вулиця Зелена, центр та інші локації. Також впізнається Одеса у деяких кадрах. Важкий фільм про важкі людей тих часів. Є у мережі, однак із скороченими сценами, без тих відвертостей, які були у початковій версії.
Режисери з 90-х не тільки виросли, а вже й постаріли!))
Пiдкажiть, будь ласка, назву стрiчки 3:45? Там ще пicня черепаха аха саундтреком iде
Ля Полісіада
90і - 2000і - дітей маленьких в дворі майже не було. В 2000 - взагалі дітей в дворі вже не було.
Для нашого міста це був період закриття приблизно половини дитячих садочків у місті. Колись пам'ятаю, у нас в школі не змогли набрати перший клас, бо не було достатньо дітей. У місті на 250 000 людей.
@@anya190 у нас город миллионник. Но вот такое бьіло. И потом я усльішал, как папа позвал гуляющего мальчика во дворе. Єто бьіло так непривьічно и одновременно радостно. Далее их бьіло два мальчика. На весь двор посреди многоєтажек. Позже начали появляться дети в колясках. Как чудо какое то.
А то даже в транспортах детей не увидешь. Картина ужасная просто.
хтось знає де можна подивитися "Назавжди назавжди"?
А ще ви забули додати «я і Фелікс»)
Апдейт: таки згадали😅🩷
і "дике поле"
!
Дякую вам за працю і вподобайка для підтримки,дуже цікавий випуск!!!!
Р.S.що з ведучою????????
А що з нею? Прикольна, стильне тату
І тему дослідила непогано, як на такий обмежений таймінг. Хіба видно, що читає з суфлера
Де ті всі згадані кіна можна скачати?
Частина зараз йде в кіно, частина доступна на різних сервісах, де можна їх подивитися за підписку.
такфлікс, мегого, толока
Люди добрі! 90-ті це не тільки бандитизм,насильство,криминал і бригади.Що нового сказали "молоді кіноматографи"? Вони були дітьми.А як жили ЗВИЧАЙНІ УКРАЇНЦІ? Що не пішли у бандити? Не зламались морально? Хтось написав,чи зняв кіно про це?Це ж нудно?
Почекайте,ось допишу свій роман
Про звичайних українців і йдеться в ціх фільмах (окрім Носорога). Варто дивитись, воні дійсно красиві
@@SensePilot в чому їхня користь і красота?
А "Королі репу"? Також 90-ті
там нульові
Нічого ні цікавого, ні настальгійно в 90х не бачу.
Скоріш за все,це нав'язується штучно.
Хто естетезує дев'яності? Точно не я .То брудні часи. Я естетезую 80ті
Що саме подобається в 80-х? Совєтська стоматологія? Черги за бухлом та ковбасою / цукор по талонах? Піонерські галстуки? )))
@@kyivmoonskyproject тоді трава була зеленішою, а небо блакитнішим як то кажуть. Я тоді не розумів у якій країні живу.А романтизація більше стосується американських фільмів 80тих.
@@DoctorStoun трава була зеленішою і менше сміття в ній (бичків, пляшкових кришок, пластику тощо). Парк поруч зі мною був великим, майже як ліс. В 90-х там влітку почали облаштовуватись наріки та бомжі, а в кінці 2000-х прийшов забудовник і "облагородив" (відшматував половину собі, обніс її "колючкою"), іншу половину закатав в плитку, згодом там з'явились генделики з шашликами. Дерев з кожним роком все менше, на них ще й повлаштовували ті атракціони з канатами... Якось так воно усюди поступово й відбувалось у нас
Есть пара смотрильних
Такий собі тренд. Не дуже сумую за тими часами
"у дві тищі двадцять другому році". Альона Шилова, ну що ж ви за кінооглядачка, коли використовуєте таку лексику у своїх сюжетах? не годиться
я пабєда і Берлін просто огидний. Асоціація з юпі чи інвайтом - яскравий та солодкий на смак, проте залишає післясмак хімози та фарбований хімкою язик. Пустій та штучний
++ подивилась цей несмак із жахом. Для мене він нічим не відрізняється від "скаженого весілля" або "сватів", або "слуги народу". Такий само потворний. Здається це просто потік свідомості одного хлопця/чоловіка і всі знають кого. І якби той чел не загинув по-тупому, то ніхто б на нього зараз не зважав би, і твір так і залишився бездарним твором
Фільм ще не подивився, але саме таким вважаю твір. Приємно, що хтось ще...
Хто ж дивиться ці стрічки?…
Який рік народження ведучої? Достатній, шоб шось казати про дев'яності?
Достатньо, щоб казати про кіно, яке знімають по цій темі.
Вона зробила непоганий огляд, щоб зацікавити потенційного глядача. Це ж насамперед про кіно, а не про 90-ті
обіженка з 90х прийшла
бо це знімає москва. українського кіно не існує - є місцева копія московського...
це до "українських митців", які все життя жалілися що їм хтось "заважає"...
тепер видно що вони просто нездари.
де ті сотін випускників різних вишів "з кіно та театру" - у вас все є. Кінокамера за тисячу доларів і за якістю картинки можна зробити "Подію"... але показати нічого окрім "тупого гуцула в селі."..
навіщо тоді всі ці "вузи"?
ви необізнані в історії, будь ласка, почитайте та подивіться більше і тоді зрозумієте що під "заважають" люди мали на увазі "вбивають" та "звільняють". почитайте якою мовою знімався "за двома зайцями" та чому ми знаємо тільки російськомовну версію. як Биков (і не тільки він) просував українське в кіно. як намагались не те, щоб подати кіно на розгляд, а хоча б за свої кошти створити його. ви думаєте що так просто взяти камеру і почати знімати? так, це просто. а як довести кіно на екрани ви знаєте? судячи з коментаря - ні. просвітлюйтесь перед тим, як щось писати. є подкасти, є відео, є книжки. зараз цього, слава богу, багато.
@@jojojojojojojojoj так, така просто! в тисячі раз простіше ніж 30-40 років назад! Спілберг свої фільми почав знімати в дитячому війці. все інше казочки про "заважають"! знімай та викладай і рекламуй на ютьбі. перші десять буде лайном але далі вийде обов'язково!
@@olpkol Боже яке ви наївне🤦 ну то зніміть, а ми сходимо в кінотеатр. спробуйте впоратись за 5 років, успіху
@@jojojojojojojojoj ну то дивіться "сватів" і не скигліть що вам "не дають"! чекаєте 1 млрд на п'яту "Матрицю"? в чемодані? чекайте!
@@olpkol ви якесь нєрвне, робите висновки з повітря, тож до побачення
Фільмів про 90 просто тупо забагато. Вони доволі непогані але досить вже нафталіну.
Кіно сьогодні, насамперед американське - це суцільна пропаганда фемінізму і "нової расової теорії". Герої фільмів 90-х були дійсно крутими, сьогодні ж всі вони несуть в першу чергу політичну повістку, через що виглядають тупо, порівняйте Сталлоне чи Шварцнегера з якоюсь теперішньою дистрофічкою-вбивцею, треба бути реальним дебілом, щоб від цього фанатіти. Всі сьогоднішні фільми містять занадто багато ниття й моралізаторства, вони темні й депресивні, нормальних комедій, як от фільми про Ейса Вентуру, чи "Євротур" вже просто нема, вони вимерли як вид. Сучасне кіно деградувало і основна його цінність полягає в тому, що це найкращий спосіб промивати мізки пропагандою. Премія "Оскар" сьогодні - це в першу чергу політичний проект, метою якої є пропаганда "правильних" думок.
так, ті шо виграли Оскари останні - все гидота про лдбт; вони ввели правила - якшо нема тих тєм про "пригноблені групи" (лдбт, каліки, меньшини, жінки) то фільм не може бути номінований
Хтось дивився вже "Слово пацана"?)
Кажуть там 90-і естетизують
Руками менше махай
Рефлéксія, а не рефлексíя. Піди словник відкрий