Не перекладайте цей вірш жодною мовою світу... (вірші: Оксана Куценко/ читає Олександр Трохимчук)
Вставка
- Опубліковано 13 січ 2023
- Декламую вірші української письменниці Оксани Куценко
#ОксанаКуценко #ВіршіУДомашнійФутболці #Куценко #вірші
Усім - привіт! Із вами знову Олександр Трохимчук. І це другий сезон проекту «Вірші у домашній футболці». Цього разу я декламую поезії про нинішню російсько-українську війну та одвічну боротьбу українського народу за свою волю. Тому до вашої уваги - моє прочитання творів як сучасних авторів, так і класиків.
Дякую за перегляди, вподобайки та коментарі!
Разом - до Перемоги!
❗ 5168745032687714 - support me by donating to this card/ скромними донейтами на цю картку ви можете підтримати мене та популяризацію української літератури
****
UA-cam-канал українського журналіста, читця поезії та мобільного фотографа Олександра Трохимчука
Hi there! Welcome to Ukrainian journalist, poem reciter and mobilephotographer Oleksandr Trokhymchuk's youtube-channel!
Шукайте мене/ Follow me
→ facebook: mr.trokhimchuk
→ instagram: / allputersky
→ twitter: / allputersky
Не перекладайте цей вірш жодною мовою світу
Далеко від дому цього не зрозуміти
Люди чорніють коли мала б зчорніти земля
Окупація схожа на зиму (не перекладайте)
Чекати щоб сніг розтанув
А далі ви знаєте
Під брудними клаптями ковдри забагато зізнань
В жодній мові цього немає
Коли ціпенієш
Над знаками з цяточками що витягують шию
А потім прострелені - у холодний пісок
Береш у долоні - а краще б це був чорнозем
Не перекладайте
Падати навзнак щоб сльози
Стали на місце прострелених душ і кісток
Ні польською ні англійською не перекладайте
Ні литовською ні африкаанс
Ні з центру ані з окраїн
Цього світу так чітко поділеного на "свято" і "біль"
В жодній мові немає цієї жалоби за щастям
Цих простягнутих рук цих звуків занадто протяжних
Все одно неосяжних
Все рівно - незрозумілих
Перепрошую за відвертість й посилання на геноцид
Як болісно і страшно, дуже тяжко, щемливо. Ми всі такі як у вірші, всі в кого є душа
Так, тому бережіть себе настільки, як лише можете! Дякую, що ви тут.
Дуже щемливо.В жодній мові немає... Стільки болю ...
Мусимо навчитися з ним жити, бо він уже з нами, допоки житимемо
Мурахи
Кожен день життя України підтвердження цьому віршу. Чи хто й зрозуміє!…що тут коїться.
Навряд це все можна якось осягнути. Або я просто не знаю, як... Бо мені здається, навіть найвища міра співчуття - то про інше.
Я не зовсім розумію, для чого було саме про польську і литовську згадувати (от чому саме їх назвати), але рядки від того не менш щемливі. Дякую за завзяття і щирість !
Свято і біль😢
сьогодні весь день очі на мокрому місці, а тут не стрималась. я лишилася, щоб усе пережити. тепер кожен із нас знає оцю різницю між "свято" і "біль", ми вже ніколи не зможемо дивитись на життя і світ іншими очима через це
хочеться вірити, що більшість із нас таки відрефлексувла це все й усвідомила
amazing and touching my dear friend! Перемога УКРАЇНИ!
Thanks that you keep staying with us! 🙏🏻🇺🇦
🙏🙏🙏🇺🇦😭😭😭😭😭😭😭
🙏🏻