"Ти так всміхалася мені" - Василь Жданкін
Вставка
- Опубліковано 5 жов 2024
- У підручниках з історії України Василь Жданкін завжди фігуруватиме, як перший виконавець майбутньої головної пісні країни на великому концерті. Надзвичайно на той час забороненої - нашого Державного Гімну «Ще не вмерла Україна!» В дуже драматичний момент вона ним була на фестивалі ”Червона рута” у вересні 1989 року заспівана. У серці кожного, хто бодай раз зазнав розкоші від зустрічі з його неповторним тембром, хто, хоча б на мить, оцінив щире золото його інтонацій і хто, хоч подумки, зміг пережити з Василем Жданкіним незагоєний душевний біль незліченних поколінь князів та гречкосіїв, козаків і священиків, воїнів і поетів за несправдженою українською мрією, співак займає особливе місце. У його житті було багато випадкових, але надзвичайно цікавих, колоритних і доленосних історій, про які можна писати книжки
Яке шастя , що збережені хоча б окремі зерна , що сіяв цей потужній Чоловік !
*_Нехай українська пісня прикрашає всю Землю і радує всіх добрих людей, а злих - робить добрими!_*
Як сумно, яка чудова пісня, музика і слова Василя Жданкіна, хай у всіх його близьких все буде завжди добре!!!!
Світло вічної вдячної пам'яті Василеві Жданкіну, талановитому й незабутньому співакові!
Чудове виконання! Прекрасне життя великого митця! До самого серця!
Такая утрата для Украины и всего славянского мира😟🙏🙏🙏💞💞💞💞 Царство Небесное р.Б. Василию!
Як сумно що вже не з нами така талановита , красива людина, спочивай з Богом , царство небесне 😪💔
Вот дивина,знав цього чоловіка як заядлого скутериста,а не знав,що він так гарно співав!Хай йому земля буде пухом!
Прийшла і стала у вікні, І ружею зацвіла. Ти так всміхалася мені, Моя голубко, біла. Моя, лелійко, запашна, Розрада в самотині. Всміхалась ти, цвіла весна В сумній моїй хатині. Твоя легка і ніжна длань Чоло моє студила. Моя прекрасна тиха лань, Орлице сизокрила! Нам стало б радості на двох, І хліба, і любові. Та сталось так, судив так Бог, Скінчились дні майові. Лети ж, голубонько, моя, Грядуть бо вже морози. Прийде весна, зацвіте земля, І висохнуть наші сльози. Прийшла і стала у вікні, І ружею зацвіла. Ти так всміхалася мені, Моя голубко, біла.
Це щось неперевершене........Щемко так.....Неймовірно......Плачу.
Гріє душу.
Тяжка втрата. Василь Жданкін. Якось занадто тихо ховаємо кобзарів: не відчутно болю за ними у влади. Українське - чуже?
Після "За царя і атечества" і участь у московських фестивалях під-час війни, якось і не було бажання славити. Українство перевіряється у важкий час, він його не витримав. Ну й Почаївська лавра, де він працював взагалі нічого з українством немає.
Нормальным людям такое продажное украинство ни к чему. Василий Жданкин это понял, за это его и убрали.
Великий талант
Як щемливо, як ніжно…
Царства Тобі Небесного,Васильку...
Любимо. Памятаємо
Мені так соромно, що дізнався про Василя тільки після його смерті. Чому про таких людей нічого не кажуть в ЗМІ?
Бо вони оігархічні( злодійські).
Світла пам"ять великому кобзарю України !
*"І, хто знає, що діється, в нас на Україні..."*
Світла пам`ять...
Убили Василия враги Отечества. Царствие Небесное и Вечная Память ....рабу Божиему Василию...
Така журба...
Упокой Господи Василия
Жаль... така раптова смерть. Спочивай Таланте.
Пісня на вірші Франка.
Не має у Франка таких віршів, це вірші Василя...
Слава Украине