Іван Франко - Чого являєшся мені?

[@depress2014]

Дякую.На початках трошки важко підібрати інтонацію.Допомогли

[@d.tennant3163]

Дуже гарно! Мурашки по тiлу.

[@bratishafun4039]

Талантище!

[@ЕкатеринаЖукова-м4м]

Задали учить. Честное слово, стих красивый, очень понравился при прочтении, но как начала учить - ну просто ненавижу его.

[@ghibli9763]

О! Я тоже хахах.

[@kluchkat4701]

Дивно, я вчив його 45 років назад і пам'ятаю.

[@qaz_vipinc_qaz2108]

Huff ніяк не можу вивчити цей вірш.

[@egorpervuy1794]

Вот-вот

[@ОлегИльин-д5ш]

Согласен

[@Nikita_Morlock]

БОЛЬ

[@СабинаМамедова-х5ш]

Всм, я за 20 минут выучила

[@СабинаМамедова-х5ш]

@Cries 😰

[@hellogordon7579]

Bruh теперь это учить ещё надо

[@кореньмандрагоры-ж2у]

десятиклассникам привет. остальным соболезную

[@ЮлияЛюблян]

ПРИКРО, ЩО НЕ ЗНАЄТЕ РУЕЦЬКИЙ ЯЗИК, НА ЯКОМУ ВИ НАПИСАЛИ КОМЕНТАР. А, ТИМ ПАЧЕ НЕ ПОВАЖАЄТЕ І НЕ ЗНАЄТЕ УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ. МАБУТЬ, ЗАРАНО, В 10 КЛАСІ ТАКІ ФІЛОСОФСЬКІ, ДУШЕВНІ ТВОРИ ВИКЛАДАТИ. ТВІР, ПОТРІБНО РОЗУМІТИ, ДУШЕЮ І РОЗУМОМ.

[@СергейРадышевцев]

гадаю це супер

[@dinamitik1872]

Кто из 10 класса

[@dungeonmaster8826]

все кто слушает этот стих

[@НазарЩербань-д7и]

Круто

[@vanya_ok__7394]

Прочитаний : 181077
Творчість | Біографія | Критика
"Чого являєшся мені у сні?.."
Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, -
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

[@Man-ju2bh]

видали цей вірш звідси

[@tornsouls1986]

Доброго дня , у вас чудовий голос.Хотів би вам задати питання.Ви щось робили , щоб отримати такий голос?Результат праці чи дар від природи?

[@u.s.e.r.0]

Цей голос схожий мені чомусь на Авраменка

[@kris_levontova]

@@u.s.e.r.0 це і є Авраменко

[@yahyaskoratof482]

Воуу❤️❤️❤️

[@duncha.]

0:06 = 1 рядок
0:30 = 2 рядок
1:07 = 3 рядок
Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,-
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха

[@zirk2211]

Напомнило "Я помню чудное мгновенье..." Пушкина)

[@ЖадкоНемирович]

Ya Nik Мені не нагадало, мабуть бо це письменники різних народів і звучать мови інакше.

[@Николай-с5р2в]

Жадко Немирович напомнило, потому что темы схожи, а народи і мова не причем

[@reallyhertv4566]

@@Николай-с5р2в просто виеживается

[@AnonymousPoop_RYTP]

Спасибо

[@ДмитроГатило]

Файно

[@КотВася-н2й]

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,-
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

[@anastazzziii5390]

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

[@ЮлияЛюблян]

💙💛👏👏👏👏👍👍👍

[@i.l.a3931]

01:16

[@kizu6775]

ти енеїду озвучував?

[@Українськалітература10клас]

Енеїда Котляревського є у каналі для 9-го класу

[@ЧоТкИєПаЦаНиЛуТшАБрАтВа]

Мені 12 років у мене нестриме бжання вивчии цей вірш,дякую надихнули

[@СергейИщенко-ь7э]

Это Фейс про Марьяну написал?

[@ЮліяГореєва]

Сергей Ищенко это должно быть смешно? увы, но ты ошибся :с

[@СергейИщенко-ь7э]

Это был вопрос.

[@polyawolf1007]

😂😂😂😂😂.....да

[@lianazubanpunk7010]

Хто зачитує? Скажіть будь ласка

[@koonduktoor]

0:07

[@РостиславЭрметов]

1:08

[@АлёнаКоростелёва-е9у]

Сильно быстро,медленнее

[@alekserondeil_8680]

Куда медленнее? Это хорошая скорость. Или вы хотите чтобы е заснули пока слушают? Если вам тяжело воспринимать, в настройках видео можно менять скорость

[@AnonymousPoop_RYTP]

А по моему надо быстрее. Слушаю на х1,5

[@ОлексійЛогвінов-о6л]

Попробовал врубить х0,25, а там такое искажение звука...

[@Приветпрстрыжися]

0.06

[@ovpchanell]

Мені взагалі інтимна лірика франка зовсім неподобається!

[@julialesyk5956]

Дуже швидко, звучить не гарно.

[@alekserondeil_8680]

Как по мне, это самый лучший вариант чтения этого стиха. Что интонация, что скорость

[@ОлексійЛогвінов-о6л]

Врубай х0,75.

[@Konstantin_exe]

лайк если тоже дали учить етот тупой стих

[@preparaty24]

Дилетантское чтение. Через две строчки ошибка. Про интонацию вообще молчу. Днище.

[@ВладиславНужный]

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,-
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха

[@Man-ju2bh]

нахера написав опять

[@p20dimon04]

00:07

[@mariiabanar3923]

Дякую

[@Приветпрстрыжися]

0:06

[@bombdoge7543]

1:08

[@ЛА-11ЗгурьевАндрей]

0:30

[@valeekppaveel6089]

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,-
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

[@tankrediiis]

0:07

[@andrefabian5878]

0:30

[@ЛА-11ЗгурьевАндрей]

1:07

[@zefirzefirovich1078]

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, -
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

[@dmutrosukhetskyi7442]

1:08

[@славановосад-д2м]

0:07

[@lincerz3082]

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, -
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

[@bebe2839]

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, -
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!