Не ходи за мною сьогодні

Не ходи за мною сьогодні,
Я вклонитися йду дубам,
Що схиляючись над водою,
П'ють, розхриставши душу вітрам.
Не ходи за мною у плавні,
Де зміїний шепіт стоїть,
І засмоктує вид провалля,
І освячує луг блакить.
Не ходи, там незримі стражі,
По обидва боки ріки,
Там немає зв'язку та часу,
Там панують стихій страхи.
Не ходи, там гніздяться шершні,
Марять полози й комарі,
Що збиваються влітку в хмари,
Вздовж узбіччя склизьких доріг.
Там зайці, кабани та листи
Підіймають своїх малят.
Там вовки разом з вітром виють,
Колисаючи в такт вовчат.
Не ходи, і не пий зі мною,
Із джерельних струмків води.
Коли стати не хочеш мною,
По слідах вовчиць не ходи.
Після сьомого кілометра
Замовкає душевний біль,
А коли минає двадцятий,
Спокій кутає звідусіль.
Не ходи, бо якщо ти підеш,
То не матимеш вороття
До рахунку днів без любові,
До старого свого життя.
Алла Сігарьова. 2019р.
Музика Люсьєна Шамбаллані.

[@ViktoriyaHristenko]

Дякую ! Проникливі вірші.🙏🙏🙏

[@AllaSigaryova]

Дякую 😘😘😘😘🫂🫂🙏🙏🙏

[@LucienShamballani]

Дякую. Дуже гарно!❤

[@AllaSigaryova]

Дякую 🫂🫂🙏🙏🙏❤❤❤