Мене як дослідницю одягової культури дуже тішить, що є дискурс довкола вишивальної теми українців, саме в дискусії народжується достовірне знання. Дякую за випуск, проте заперечую тезу про те, що селянки почали вишивати сорочки тільки в 18 столітті, в 19 це набуло поширення. Основу цієї ідеї подав російський дослідник Стасов в 1871-1872 роках, а розкрутки вона набула в 2010-х роках. Аргументи в статтях Василя Балушка та Марини Олійник в "Народознавчих зошитах" 2021 номер 4,5 та 2022 номер 4. Бажаю успіху!
Так рада, що мені трапився Ваш канал. Дуже дякую за відео і Вашу роботу! У Вас надзвичайно красива сорочка і красиві, граційні жести. Щиро бажаю розвитку каналу!!!
Дякую за гарну розповідь. Побільше вишиванок, якнайрізноманітніших!!! Бо деякі майстрині наголошують, що все має бути лише так, як колись - полотно ручної роботи, і нитки лише натуральні і ні в якому разі не хрестик тощо. Ціна матеріалів і складність автентичних технік відлякує початківців. Як результат - купують китайський ширпотребний кітч. Ще раз дякую за «інклюзивний» підхід до теми.
@@tetianabenko2422 за 33 моїх роки, це моя перша вишиванка. І по суті це відео - рефлексія попереднього досвіду. Мені хотілось для себе з'ясувати, чому з моєї сторони йшло таке несприйняття цього одягу, чому школи вишивки віддають такою радянщиною, а те що пропонують вишити - таке кітчеве. Я дуже рада вашому відгуку, адже він власне підсумовує мою роботу. Мені дуже хочеться, щоб люди не боялись вишивати і створювали справді важливі для себе речі!
Щиро дякую за відео! Надзвичайно цікава інформація, і гарна її подача. Вас приємно і дивитися і слухати! Процвітання каналу! З мене підписка і вподобайка!
@@dmytrokustov1111 мене дуже здивувала оповідь бабусі, що вона, коли навчалась в Києві (50-ті), спокійно ходила в салатовій вишиванці. Виявилось, що Союз не стільки забороняв, як маргінілізував цей образ (що почасти навіть гірше).
@@kutsolia я теж, коли почув про салатову вишиванку в відео такий "шоооо!?", але так, я, мабуть, розумію про що мова. Це як створення гетто для явища, котре неможливо винищити, але можеш обмежити і заклеймити, що мінімізувати його значущість. Ну і радянська імперія з цим доволі ефективно справлялась =/
Мої дві бабусі, одна зі села інша з містечка, вишивали, але не одяг, а рушники/подушки. Та що зі села прямо славилася майстерністю і часто мала замовлення на рушник/наволочку.
Дякую за відеоролик на таку тему. ❤ Прекрасно все вмістили в даний контент. Хотілося б побільше посилань на джерела, звідкіля Ви черпаєте таку потужну інформацію. До речі, у Вас є цінний коментар від пані Олійник. Її праця "Народознавчі зошити" має привернути Вашу увагу, як дослідниці вишитих сорочок. Чекаю на наступні відео. ❤
Сорочка виглядає шикарно! (до речі, як її класифікувати - як вишиту сорочку чи вишиванку?) Пам'ятаю, як у 14 році вперше прийшли на марш у вишиванках, і багато людей почали діставати й одягати вишиті сорочки - це виглядало дещо кумедно, бо було дуже помітно, що ці сорочки нові й жодного разу ще не вдягнені.
Тут справа не в спрощеннi в радянськi часи, а в тому що артисти мають виглядати яскраво, щоб i глядачам було краще видно i щоб був вигляд нарядностi, тому i одяг у них бiльш яскравий, чим автентичний. Хоча тут ще залежить вiд колективу, серьознi, академiчнi колективи i спiваки одягались в гарнi вишиванки, близькi до автентичних. Таких записiв з радянських часiв можно найти чимало.
Вельмишановна ведуча, спростовуючи старі міфи, не створюйте нових. Адже по-перше, що таке сільська вишивка? - це вишивка шляхти, бояр, князів чи магнатів, які мешкали саме в селі? По-друге, не особливо шукайте "селян" у 16-17 століттях. В тодішніх документах цей термін є дуже рідкісним. Говорять та пишуть про "слуг тяглих", "бобровників", "служебників", "оброчників" та інші численні категорії саме селянства (почитайте хоча б 5 том "Історії" Грушевського). А про запозичення "селянками" вишивки на одязі у козацької еліти тощо у 18 столітті створила міф відома "етнологиня", "позичивши" без посилань цю думку у Модзолевського, Міллера, Савицького та ін. Але ці автори початку 20 ст. не твердили, що селяни зовсім не вишивали одяг, вони вважали, що селянки, запозичивши у старшини те, що та перейняла в Європі, лише збагатили вже існуюче. В 16-17 століттях вишивка на одязі, включно з "кошулями" - у різних категорій селянського і прирівнюваного до нього населення була дуже розповсюдженою. Є також дані, поки що нечисленні, що ця вишивка на одязі простолюду йде з часів Давньої Русі.
@@ВасильБалушок вам нічого не говорить фраза "вишивка пішла від елітарної культури", що звучить у відео. Про школи вишивки в Київській Русі при монастирях, це міф який розповсюдив Татіщев. І всі його висновки базувались на тому, що князівну відправили в монастир, і на думку "вченого", вона там могла займатись вишивкою. Потім це пішло в цитування, але було уже неодноразово спрощено.
@@kutsolia в дискурсі народжується об'єктивне знання, а не в повчаннях поважного вченого пана Василя Балушка. Пропоную виважено розмову, якщо Ви до неї готові. Про школу вишивки в Київській Русі не так все лінійно як Ви пишете. Тема Татищева досі є відкритою дискусією, як і багато інших тем в історії (Слово о полку Ігорева та інші, автентичність текстів досі обговорюється). Є версія, що частина джерел не дійшла до нашого часу, але тут ми не знайдемо об'єктивності. Школи вишивки в Київській Русі це не школи в розумінні сучасному, йдеться про організацію традиції вишивання при монастирях, які забезпечували свої церковні потреби, йдеться про "школу" передачі знання від майстра до учня, що було стандартом в Європі 13-14 століття. А вже в 17 ст. Боплан пише, що монахині з Лаври в Києві продавали вишиті хустки для всіх охочих. Щоб це сталось в 17 ст. потрібна була певна тривалість традиції.
Шановна ведуча, я нічогісінько не писав про школи вишивки в Київській Русі. А про Давню Русь згадав у зв'язку з рештками речей, знайденими археологами, але це інша розмова. І ніякої агресивності, одні факти. А по-друге, стосовно шкіл вишивки в Київській Русі, Татищева, Олексія Толочка та деяких інших, то там настільки все неясно, що краще його не чіпати. Та й навчання якомусь ремеслу в середньовіччі носило індивідуальний характер: учень - майстер, і ніяких лекцій у класах не передбачало.
@@kutsolia навзаєм дякую за розмову. Пан Василь Балушок це мій колега, який значно старший мене, тому для мене особливо важлива повага при спілкуванні, між іншим це не залежить від віку, повага до опонента уможливлює здоровий пошук досторірного знання, неповага для ворогів, а ми з Вами не вороги, ми робимо одну справу. До речі, я ніколи не виключаю, що можу помилятись і готова визнавати свої помилки.
Мене як дослідницю одягової культури дуже тішить, що є дискурс довкола вишивальної теми українців, саме в дискусії народжується достовірне знання. Дякую за випуск, проте заперечую тезу про те, що селянки почали вишивати сорочки тільки в 18 столітті, в 19 це набуло поширення. Основу цієї ідеї подав російський дослідник Стасов в 1871-1872 роках, а розкрутки вона набула в 2010-х роках. Аргументи в статтях Василя Балушка та Марини Олійник в "Народознавчих зошитах" 2021 номер 4,5 та 2022 номер 4. Бажаю успіху!
Дискус - це чудовий досвід у пошуках істини!
Дуже дякую за відео. Пишаюсь нашою молоддю. З такими людьми Україна в добрих руках. З задоволенням підписалась. Буду стежити за вашим каналом.
Так рада, що мені трапився Ваш канал. Дуже дякую за відео і Вашу роботу!
У Вас надзвичайно красива сорочка і красиві, граційні жести. Щиро бажаю розвитку каналу!!!
Кожного разу роздивляюся майстерню) всі ці механізми та матеріали притягують погляд.
Я ще не наважилася на свою власну вишиту сорочку, але цю думку не відпускаю, дякую за відео, ваша дуже вам личить😊❤
Дякую, перша сорочка це завжди щось особливе, тому розумію ваш стан. Сподіваюсь, що знайдете свій дизайн і свою схему. Тримаю за Вас кулачки
Дякую за гарну розповідь. Побільше вишиванок, якнайрізноманітніших!!! Бо деякі майстрині наголошують, що все має бути лише так, як колись - полотно ручної роботи, і нитки лише натуральні і ні в якому разі не хрестик тощо. Ціна матеріалів і складність автентичних технік відлякує початківців. Як результат - купують китайський ширпотребний кітч. Ще раз дякую за «інклюзивний» підхід до теми.
@@tetianabenko2422 за 33 моїх роки, це моя перша вишиванка. І по суті це відео - рефлексія попереднього досвіду. Мені хотілось для себе з'ясувати, чому з моєї сторони йшло таке несприйняття цього одягу, чому школи вишивки віддають такою радянщиною, а те що пропонують вишити - таке кітчеве. Я дуже рада вашому відгуку, адже він власне підсумовує мою роботу. Мені дуже хочеться, щоб люди не боялись вишивати і створювали справді важливі для себе речі!
Дякую за твої особисті рефлексії, це дуже цікаво!
Дякую за цікаве відео ❤ Сподобалася ідея створення власного взору вишивки, який буде відображати сенси цінні вам 👍
Щиро дякую за відео! Надзвичайно цікава інформація, і гарна її подача. Вас приємно і дивитися і слухати! Процвітання каналу! З мене підписка і вподобайка!
Купу речей нових для себе почув: і про історію дня вишиванки, і про вишиванку як частину ділового костюму, і туди ж вишиті накладки... Дуже цікаво!
@@dmytrokustov1111 мене дуже здивувала оповідь бабусі, що вона, коли навчалась в Києві (50-ті), спокійно ходила в салатовій вишиванці. Виявилось, що Союз не стільки забороняв, як маргінілізував цей образ (що почасти навіть гірше).
@@kutsolia я теж, коли почув про салатову вишиванку в відео такий "шоооо!?", але так, я, мабуть, розумію про що мова. Це як створення гетто для явища, котре неможливо винищити, але можеш обмежити і заклеймити, що мінімізувати його значущість. Ну і радянська імперія з цим доволі ефективно справлялась =/
Шановна пані! Дякую за цікаву інформацїю щодо традицій нашого народу.
Цікаво було послухати, хоча наразі свою колекцію вишивки потроху на віоліті продаю, та приємно, що є інтерес до теми.
Уже цікавий контент! Продовжуйте творити! У вас вишуканий смак і цікаві підбори тем. Дякую, що ви є.
Дякую за чудовий екскурс. Слухаю і вишиваю свою сорочку❤
інтро просто топ: трипільці скіфи, документ, генетика)))
@@makdee87 генетичний код нації від скіфа до скуфа!!!
Надзвичайно цікаво. Дякую.
Я теж обожнюю грубе сукно, це дуже гарно виглядає
Дуже дякую чудово
Мої дві бабусі, одна зі села інша з містечка, вишивали, але не одяг, а рушники/подушки. Та що зі села прямо славилася майстерністю і часто мала замовлення на рушник/наволочку.
@@oleksandrandriychuk6947 у мене до речі, теж багато вишитих наволочок, але їх робила ще прабабуся. Таким крупним хрестиком.
Дякую за відеоролик на таку тему. ❤ Прекрасно все вмістили в даний контент.
Хотілося б побільше посилань на джерела, звідкіля Ви черпаєте таку потужну інформацію.
До речі, у Вас є цінний коментар від пані Олійник. Її праця "Народознавчі зошити" має привернути Вашу увагу, як дослідниці вишитих сорочок.
Чекаю на наступні відео. ❤
@@natalyasoroka9965 я читала її праці і використала дані в написанні сценарію.
@@kutsolia , дякую за відповідь.
Також не можу не відзначити камео Терції! Терція - зірка ютубу!
@@phantomzapad і пані Оша свого хвоста доклала. А взагалі вся вишивка в котячій шерсті. От про яку ДНК у вишивці всі торочать!
❤
Дякую вам
Сорочка виглядає шикарно! (до речі, як її класифікувати - як вишиту сорочку чи вишиванку?)
Пам'ятаю, як у 14 році вперше прийшли на марш у вишиванках, і багато людей почали діставати й одягати вишиті сорочки - це виглядало дещо кумедно, бо було дуже помітно, що ці сорочки нові й жодного разу ще не вдягнені.
@@phantomzapad скоріше, як вишита сорочка, бо вона в моєму концепті взагалі не може носитись без додаткового одягу.
Тут справа не в спрощеннi в радянськi часи, а в тому що артисти мають виглядати яскраво, щоб i глядачам було краще видно i щоб був вигляд нарядностi, тому i одяг у них бiльш яскравий, чим автентичний. Хоча тут ще залежить вiд колективу, серьознi, академiчнi колективи i спiваки одягались в гарнi вишиванки, близькi до автентичних. Таких записiв з радянських часiв можно найти чимало.
@@elenak719 так мова не в тому, що існувала фольклорна традиція показу народного костюму, справа в тому, що це позиціонували, як народний костюм
Вельмишановна ведуча, спростовуючи старі міфи, не створюйте нових. Адже по-перше, що таке сільська вишивка? - це вишивка шляхти, бояр, князів чи магнатів, які мешкали саме в селі? По-друге, не особливо шукайте "селян" у 16-17 століттях. В тодішніх документах цей термін є дуже рідкісним. Говорять та пишуть про "слуг тяглих", "бобровників", "служебників", "оброчників" та інші численні категорії саме селянства (почитайте хоча б 5 том "Історії" Грушевського). А про запозичення "селянками" вишивки на одязі у козацької еліти тощо у 18 столітті створила міф відома "етнологиня", "позичивши" без посилань цю думку у Модзолевського, Міллера, Савицького та ін. Але ці автори початку 20 ст. не твердили, що селяни зовсім не вишивали одяг, вони вважали, що селянки, запозичивши у старшини те, що та перейняла в Європі, лише збагатили вже існуюче. В 16-17 століттях вишивка на одязі, включно з "кошулями" - у різних категорій селянського і прирівнюваного до нього населення була дуже розповсюдженою. Є також дані, поки що нечисленні, що ця вишивка на одязі простолюду йде з часів Давньої Русі.
@@ВасильБалушок вам нічого не говорить фраза "вишивка пішла від елітарної культури", що звучить у відео. Про школи вишивки в Київській Русі при монастирях, це міф який розповсюдив Татіщев. І всі його висновки базувались на тому, що князівну відправили в монастир, і на думку "вченого", вона там могла займатись вишивкою. Потім це пішло в цитування, але було уже неодноразово спрощено.
@@kutsolia в дискурсі народжується об'єктивне знання, а не в повчаннях поважного вченого пана Василя Балушка. Пропоную виважено розмову, якщо Ви до неї готові. Про школу вишивки в Київській Русі не так все лінійно як Ви пишете. Тема Татищева досі є відкритою дискусією, як і багато інших тем в історії (Слово о полку Ігорева та інші, автентичність текстів досі обговорюється). Є версія, що частина джерел не дійшла до нашого часу, але тут ми не знайдемо об'єктивності. Школи вишивки в Київській Русі це не школи в розумінні сучасному, йдеться про організацію традиції вишивання при монастирях, які забезпечували свої церковні потреби, йдеться про "школу" передачі знання від майстра до учня, що було стандартом в Європі 13-14 століття. А вже в 17 ст. Боплан пише, що монахині з Лаври в Києві продавали вишиті хустки для всіх охочих. Щоб це сталось в 17 ст. потрібна була певна тривалість традиції.
@@МаринаОлійник-х6у дякую за коментар. Пан пасивно - агресивно веде дискусію, тому така і відповідь.
Шановна ведуча, я нічогісінько не писав про школи вишивки в Київській Русі. А про Давню Русь згадав у зв'язку з рештками речей, знайденими археологами, але це інша розмова. І ніякої агресивності, одні факти. А по-друге, стосовно шкіл вишивки в Київській Русі, Татищева, Олексія Толочка та деяких інших, то там настільки все неясно, що краще його не чіпати. Та й навчання якомусь ремеслу в середньовіччі носило індивідуальний характер: учень - майстер, і ніяких лекцій у класах не передбачало.
@@kutsolia навзаєм дякую за розмову. Пан Василь Балушок це мій колега, який значно старший мене, тому для мене особливо важлива повага при спілкуванні, між іншим це не залежить від віку, повага до опонента уможливлює здоровий пошук досторірного знання, неповага для ворогів, а ми з Вами не вороги, ми робимо одну справу. До речі, я ніколи не виключаю, що можу помилятись і готова визнавати свої помилки.
Буд -ласка, менше махайте руками
Ніт
....руками меньше розмахуй......
@@martinsirko4839 хочу і розмахую