Я Тобі почитаю на сон щось улюблене із Петрарки. З циклу "Вірші для коханої жінки"

Просто вірші Коханій Жінці.
Скоро сніг. Вже пожовкло зелене.
Все частіше здається мені,
Наче завтра Ти прийдеш до мене.
Чи в реальності чи у ві сні…
Зачарує нас там за вікном
Біле диво зимового саду…
Щоб реальність здавалася сном
Ми згадаєм казки Шахрезади…
Потепліше роздмухаєм піч,
Еротичні здіймаючи чари.
Я Тобі почитаю на ніч
Щось улюблене із Ронсара.
Не від пічки, від пристрасті жарко -
Душ і тіл як одне, унісон.
Щось улюблене із Петрарки
Я Тобі почитаю на сон…..

[@СветланаНауменко-ч3у]

Столько нежности и теплоты в каждом слове!...очень трогательно...до слёз

[@Живитесудовольствием]

Спасибо! Я тоже тронут вашими словами......

[@eler597]

Наверное в этом сердце живёт большая любовь. Дякую. ❤

[@Живитесудовольствием]

Она живёт в любом сердце. И всегда. Просто иногда она дремлет. Во сне она отдыхает от ран, боли и огорчений. Дякую!

[@ГульзинаКонысова-и5ф]

Как прекрасно!!!👏👏👏👍👍👍Кто вы по поофессии?

[@Живитесудовольствием]

Спасибо! Я - Архитектор....