"Повість без назви”(1910),Валеріян Підмогильний, оповідання. Слухаємо українське!

• Валеріян Підмогильний ...
Твори Валеріяна Підмогильного на моєму каналі.
Читає Лілія Мироненко.
В своєму модерністському оповіданні інтелектуал 20 ст. епохи розстріляного відродження В. Підмогильний роздумує про буття як окремого індивіда, так і суспільства загалом.
"І йому здавалося зараз, що через свої брудні, ниці зносини з жінками він тільки й став підготований до справжньої любові. Що вона можлива лише тоді, коли дізнано вже і перейдено грязь статі, якої він мусив насититись, щоб зрозуміти в жінці прекрасне...Тепер він здатний кохати і проносити жертви цьому чуттю, яке без жертв мертве й банальне".
"Людина - це випадкове й непривабливе нікчемство".
«Людина не те, що вона читає лекції, не те, що вона сидить в установі, не те, що вона говорить і робить на людях. Вона те, що вона для самої себе, в неофіційній частині своєї програми. Отам її справжнє пізнання. Поворушіть її самотні, затаєні думки, зазирніть у її родину, у її пристрасті - і тоді ви побачите людину: голу, без комірця, без полови слів, якими вона так спритно навчилася прикривати своє життя..."
"Всі люди в основному негідники, лицеміри, неймовірні себелюби, одно слово, без винятків тартюфи, і що відрізняються вони лише способом вияву своїх якостей, тобто лише формою їх прикриття. Тільки сила, тільки людська підлота рушить і так званим праведником, що накладає своїм життям за ближніх, і так званим бузувіром, що винищує праведників. Задоволення пихи, не більше...
"Людину ні в чому не можна змінити; в найкращому разі вона прикинеться, що змінилася, а насправді лишиться тією самісінькою... Навчити жити людей, кажу ще раз, неможливо: всяка правда відскакує від їхнього мозку, коли вона їм не потрібна, бо мозок теж тільки знаряддя наших потреб, не більше...
◘Всі ці смішні держави, війни, розбрати, ями й багновища, в які систематично провалюється
людський рід. Це ж не історія розумних істот, це історія недоумків, йолопів, маніяків! зауважте: так буде завжди, бо так було завжди". (Цитати із твору).