Для всіх матерів❗️Сильні слова про матерів. Вірш про маму до сліз
Вставка
- Опубліковано 9 тра 2024
- #мама #мами #mother #mothersday #motherslove #mothers #motherson #motherlove #мамаималыш #мамавдекрете #мать #матьгероиня #матьидитя #деньматері #деньмамы #деньматери #християнськівірші #ukrainianpoetry #biblestories #христианскиестихи #поезія #віршіукраїнською #поезіявільних #христианскиестихи #поезія #поезія_вірш_вірші #віршіукраїнською #стихотворение #стих #стихи #вірші #вірш #віршізізмістом #poem #verseoftheday #verse #гарнийвірш #сильнийвірш #поема #духовнийвірш #нудужеганийвірш #віршідляпідбадьорення #віршіпідмузику #християнськийвірш #ищутвсе #стих
📎дякую за перегляд, підписку, лайки, коментарі;
📎приєднуйтесь у TELEGRAM-канал t.me/poeziavilnih
📎приєднуйтесь до FACEBOOK
share/P39s6L...
📎INSTAGRAM poeziya_vil...
📎діліться з друзями
Рекомендуємо для перегляду:
🌹 • ВЕСЬ СВІТ ЗДРИГАЄТЬСЯ ...
🌹 • МИ - ДОЧАСНІ ГОСТІ! Ду...
🌹 • Гарний християнський в...
🌹 • Чудовий християнський ...
🌹 • Актуальний вірш про на...
🌹 • Християнський вірш про...
🌹 • А ЩО Я РОБЛЮ? І ЯКИЙ Є...
🌹 • ТАКЕ БУВАЄ, КОЛИ МАЛО ...
🌹 • НАСТАНЕ ДЕНЬ - МИ ВИПЛ...
Тихенька нічка у село прийшла,
Приємний відпочинок принесла.
Десь світло у віконці мерехтить,
То мама над колискою сидить.
Турботлива, спокійна, ніжна ненька.
І колискова пісенька тихенька
В країну снів дитину проводжала,
Малеча у країні тій літала.
Багато бачив там солодких снів,
То був пташок весняний гарний спів.
І я, малий, в колисці тихо спав,
А спів в кімнаті ніжний твій лунав.
Так часто вабила тебе колиска,
Хоч і питань була велика низка.
Дитя, яким буде твоє майбутнє?
Хай буде лиш щасливе, незабутнє!
Малим так часто шкоду завдавав,
Характер не найкращий проявляв.
А ти з любов’ю все не раз прощала:
День, другий - з пам’яті усе стерала.
Від плачу вранці часто прокидався,
Я бачив сльози у очах і дивувався.
«Чому ти плачеш?» - запитать хотів,
На жаль, тоді не все я розумів.
Таке питання жару підкидало,
І сліз в очах дедалі більш ставало.
Але у відповідь - лише мовчання,
Так зрозуміть хотів переживання.
Та лише зараз їх я розумію,
Їх показати в зібранні волію.
Чи зможу дітям я подібне дати?
Чи будуть вчинки батька пам’ятати?
Не раз життя моє ти рятувала,
Від смерті, від страждань в ту мить спасала.
Навчала серед хвиль не плазувати,
Удари долі з мужністю сприймати.
Коли тебе, о ненько, обіймаю,
Твій подих материнський відчуваю.
Блакитні очі завжди пам’ятатиму,
У них любов завжди вбачатиму.
З чим порівняю чарівне волосся?
Воно - немов наповнене колосся.
Для мене ти завжди така вродлива,
Прекрасна, ніжна, мила, терпелива.
А руки в мозолях так дорогі -
Я бачу працьовиті уві сні.
Вони немовби золотом покриті,
Завжди, завжди в сім’ї всі були ситі.
Ти все найкраще ближнім віддавала,
І власних сил своїх не шкодувала.
Важкі були недоспані ті ночі,
Хто бачив втомлені блакитні очі?
Твій голос, крок, здалеку виділяв,
Статуру рідну в натовпі взнавав.
Для сина мама завжди особлива,
Прекрасна, мов улітку жовта нива.
Подяка у вірші за виховання,
Таке сьогодні маю я бажання.
У мові слів хвали занадто мало,
Приблизне щоб поняття дяки дало.
Добра чимало в тебе почерпнув,
І настанови з часом не забув.
Це так чудово мати цю людину,
І бути з нею поруч кожну днину...
О матері, про вас лунає ода!
Вам від Творця готова нагорода.
Господь про вашу жертву пам’ятає,
Вас в небесах вінець за це чекає.
Нелегка річ доглянути дитину,
Давати краще, виховать людину.
Лиш вам, о матері, ця річ під силу
І посмішку чарівну мати милу.
Ви не забуті у Всевишнього. О, ні!
Благословенні будуть ваші дні.
Ви їм любов до Бога прививайте,
Настане час, плодів в ділах чекайте.
Прийміть же до землі уклін низький,
Він від душі, від серця, він простий.
Прийміть його від молодих людей,
Від дочок та синів - своїх дітей.
Автор невідомий
ДЯКУЮ ВАМ ЗА ТАКИЙ,ДО ГЛИБИНИ ДУШІ, ПРОНИКЛИВИЙ ВІРШ.💙💛
Спасибі 🥰🥰🥰
💙💛💙💛💙💛🌹🌹🌹
💖💖💖
Слава Богу! Хто автор слів і чи можна слова цього вірша опублікувати?
Автор невідомий)))
Тихенька нічка у село прийшла,
Приємний відпочинок принесла.
Десь світло у віконці мерехтить,
То мама над колискою сидить.
Турботлива, спокійна, ніжна ненька.
І колискова пісенька тихенька
В країну снів дитину проводжала,
Малеча у країні тій літала.
Багато бачив там солодких снів,
То був пташок весняний гарний спів.
І я, малий, в колисці тихо спав,
А спів в кімнаті ніжний твій лунав.
Так часто вабила тебе колиска,
Хоч і питань була велика низка.
Дитя, яким буде твоє майбутнє?
Хай буде лиш щасливе, незабутнє!
Малим так часто шкоду завдавав,
Характер не найкращий проявляв.
А ти з любов’ю все не раз прощала:
День, другий - з пам’яті усе стерала.
Від плачу вранці часто прокидався,
Я бачив сльози у очах і дивувався.
«Чому ти плачеш?» - запитать хотів,
На жаль, тоді не все я розумів.
Таке питання жару підкидало,
І сліз в очах дедалі більш ставало.
Але у відповідь - лише мовчання,
Так зрозуміть хотів переживання.
Та лише зараз їх я розумію,
Їх показати в зібранні волію.
Чи зможу дітям я подібне дати?
Чи будуть вчинки батька пам’ятати?
Не раз життя моє ти рятувала,
Від смерті, від страждань в ту мить спасала.
Навчала серед хвиль не плазувати,
Удари долі з мужністю сприймати.
Коли тебе, о ненько, обіймаю,
Твій подих материнський відчуваю.
Блакитні очі завжди пам’ятатиму,
У них любов завжди вбачатиму.
З чим порівняю чарівне волосся?
Воно - немов наповнене колосся.
Для мене ти завжди така вродлива,
Прекрасна, ніжна, мила, терпелива.
А руки в мозолях так дорогі -
Я бачу працьовиті уві сні.
Вони немовби золотом покриті,
Завжди, завжди в сім’ї всі були ситі.
Ти все найкраще ближнім віддавала,
І власних сил своїх не шкодувала.
Важкі були недоспані ті ночі,
Хто бачив втомлені блакитні очі?
Твій голос, крок, здалеку виділяв,
Статуру рідну в натовпі взнавав.
Для сина мама завжди особлива,
Прекрасна, мов улітку жовта нива.
Подяка у вірші за виховання,
Таке сьогодні маю я бажання.
У мові слів хвали занадто мало,
Приблизне щоб поняття дяки дало.
Добра чимало в тебе почерпнув,
І настанови з часом не забув.
Це так чудово мати цю людину,
І бути з нею поруч кожну днину...
О матері, про вас лунає ода!
Вам від Творця готова нагорода.
Господь про вашу жертву пам’ятає,
Вас в небесах вінець за це чекає.
Нелегка річ доглянути дитину,
Давати краще, виховать людину.
Лиш вам, о матері, ця річ під силу
І посмішку чарівну мати милу.
Ви не забуті у Всевишнього. О, ні!
Благословенні будуть ваші дні.
Ви їм любов до Бога прививайте,
Настане час, плодів в ділах чекайте.
Прийміть же до землі уклін низький,
Він від душі, від серця, він простий.
Прийміть його від молодих людей,
Від дочок та синів - своїх дітей.
Автор невідомий