Вірш «Писати про війну?!..»

ПИСАТИ ПРО ВІЙНУ?!..
Не мріяв я писати про війну.
Про неї чув колись лише від діда.
Двадцятий вік давно вже проминув,
А з ним, здавалося, минули біди.
Не думав я писати про війну…
Не так давно не мав про це і гадки,
Та день один умить перевернув
Усе на світі догори ногами.
Я не люблю писати про війну…
Хотілося б її не знати зовсім .
Як можна це любити, не збагну,
Коли невпинно ллється кров і сльози?
Втомився я писати про війну …
Так хочеться про неї геть забути.
Під мирним небом стрінути весну,
Помилуватись цвітом незабудок.
Не хочу я писати про війну …
Вона нікому в світі не потрібна.
Здається, то лиш сон, і я проснусь
У мирній, як колись, Вкраіїні рідній.
Не можу не писати про війну…
Вона щодня нагадує про себе
Смертями, чадом диму і вогню,
Ракетами, що розрізають небо.
Я мрію не писати про війну…
Хай слово це вже не звучить ніколи,
Я вирвав би сторінку цю сумну,
Бо ж краще стадіон, ніж мінне поле.
Все ж мушу написати про війну,
Що тільки Бог сердечні гоїть рани.
Хай кожен з нас довіриться Йому,
З Ним у душі світліше й легше стане!
Молюсь, щоб не писати про війну…

[@СвітланаВалеріївна-ж7д]

Дай Боже не писати про війну🙏