Микита Грицай. Бездержавна історія Південно-Східної Азії

Ми звикли вважати, що вся планета поділена на чіткі ділянки кордонами держав - так нас переконує політична карта світу. Утім, вона бреше. І бреше тим більше, чим далі в минуле ми заглиблюємось. Насправді між кордонами держав існували та існують "зазори" - це не лише так звані "невизнані республіки", але й території, які лише формально належать до певної держави.
Однією з таких територій є Зомія - величезні гірські обшири в Індокитаї, що простягнулись у важкодоступних ділянках між Китаєм, Таїландом, В'єтнамом та Лаосом. В Україні про Зомію мало хто знає, хоча її історія багато в чому нагадує українське Дике поле, Фронтир цивілізацій та культур.
У цій лекції Микита Грицай, студент факультету історії та філософії ОНУ ім. І.І.Мечникова, стисло, але змістовно переповідає працю Джеймса С. Скотта "Мистецтво бути непідвладним", в якій детально описано, як та звідки у цій місцині з'явилися люди, чому вони до ХХ століття опиралися будь-якому державному контролю, як до них ставилися "цивілізовані" сусіди і як вони самі себе визначали.

[@dolhochub]

Абсолютно некоректні провокативні зауваження від старших колег, які варто окремо прокоментувати:
30:55 - порівняння Зомії у ....-XIX століттях та сучасної України безглузде, адже мова не про те, що населення ухилялося від податків чи держава не "дбала" про нього, а про те, що держава ВЗАГАЛІ не могла дістатися цих територій і контролювати їх будь-яким чином. Більше того, зневажливий і скептичний коментар про методологію Гребера (при тому, що лекція на основі праці Скотта, а не Гребера 🤦‍♂) оприявнює слабке знайомство "критиків" із цим автором взагалі. Адже у "Фрагментах анархістської антропології" він якраз-таки пропонує ідею "силового поля держави", яке має різну потужність в різних регіонах сучасних країн (наприклад, у віддалених селах воно, вочевидь, слабше, ніж у містах).
35:35 - будь-яка держава є політичною організацією, однак не будь-яка політична організація (і тим паче не будь-яка соціальна структура) є державою. Звичаєве право і наявність взаємних обов'язків між членами громади не є ознаками держави. Сільський староста і навіть вождь племені не є державцем. Вождівства (chiefdom) у політичній антропології виділяються саме на тій підставі, що вожді зазвичай не володіли монополією на примус, як і деякими іншими монополіями, характерними для держави. Дискусійним є питання також про те, чи можна вважати державою давньогрецький поліс. Маленькі держави - це те, що оточувало Зомію, і Джеймс С. Скотт приділяє їм також немало уваги. Point Зомії якраз-таки в тому, що більша частина цієї території не перебувала під контролем жодної централізованої політичної організації з монополією на насильство.