«Час поезії». Випуск №11. Іван Драч
Вставка
- Опубліковано 6 жов 2024
- Таємнице буття - моя болісна рано,
Прадавній мій зболений кореню, де ти?
Сонця вибухають ранісінько-рано
Й народжують бджіл, і людей, і планети
Поет, перекладач, кіносценарист, драматург Іван Драч. Його поезія у 60-ті роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не лише до поезії, літератури, а ширше - взагалі до всього українського. Згадують митця Василь Герасим'юк і Мирослав Лаюк
Дякую за можливість опинитися у світі Поезії.
Гарна робота
Я хлебушек
Двоє у пшениці / Іван Драч /
"Прут рефрижераторы и "Татры",
Мрут волы - дань спецгрузовикам...
Да, дождей ещё обильны старты
Чистят их по плотным, чуть, бокам.
А попутно, в кузове, в пшенице,
Где брезент стреляет и гудит,
Зёрна притаились - желтолицы,
Здесь горит огнем подстилка... Сыт,
В пыльной мгле живущий элеватор;
В кузове - влюблённые лежат...
Жажда - их сомкнула, как экватор,
В нежности хмельной... Млей, рая сад;
Губы их вдруг голодом сморила,
И укрыла пламенем чело,
В хлебе... утопила плечи мило,
В зное ласки рученьки свело...
К неге он её склоняет чисто,
Не противится она.., как есть...
В снах девичьи мысли, что монисто,
Звёзд пшеницы, в пазухе, не счесть...
Завидно! - Курортный взгляд ... из "Татры",
В " Волге " - возбужденно пьют слюну...
И летят, и прут сквозь элеваторы,
В юной сути находясь в плену.
Те объятия в зерне - "несносны",
Плоти счастье в золотом чаду...
Что для них ? - Кинжал приправы острый,
Вмиг пронзивший сердце на ходу."
2018-07-08
👍👍👍