«Час поезії». Випуск №11. Іван Драч

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 6 жов 2024
  • Таємнице буття - моя болісна рано,
    Прадавній мій зболений кореню, де ти?
    Сонця вибухають ранісінько-рано
    Й народжують бджіл, і людей, і планети
    Поет, перекладач, кіносценарист, драматург Іван Драч. Його поезія у 60-ті роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не лише до поезії, літератури, а ширше - взагалі до всього українського. Згадують митця Василь Герасим'юк і Мирослав Лаюк

КОМЕНТАРІ • 5

  • @ИннаМороз-п6д
    @ИннаМороз-п6д 4 роки тому +2

    Дякую за можливість опинитися у світі Поезії.

  • @oksanamazurka889
    @oksanamazurka889 Рік тому +1

    Гарна робота

  • @user-cc7yh9qd9i
    @user-cc7yh9qd9i 4 роки тому +6

    Я хлебушек

  • @viktorkharlamov8471
    @viktorkharlamov8471 5 місяців тому

    Двоє у пшениці / Іван Драч /
    "Прут рефрижераторы и "Татры",
    Мрут волы - дань спецгрузовикам...
    Да, дождей ещё обильны старты
    Чистят их по плотным, чуть, бокам.
    А попутно, в кузове, в пшенице,
    Где брезент стреляет и гудит,
    Зёрна притаились - желтолицы,
    Здесь горит огнем подстилка... Сыт,
    В пыльной мгле живущий элеватор;
    В кузове - влюблённые лежат...
    Жажда - их сомкнула, как экватор,
    В нежности хмельной... Млей, рая сад;
    Губы их вдруг голодом сморила,
    И укрыла пламенем чело,
    В хлебе... утопила плечи мило,
    В зное ласки рученьки свело...
    К неге он её склоняет чисто,
    Не противится она.., как есть...
    В снах девичьи мысли, что монисто,
    Звёзд пшеницы, в пазухе, не счесть...
    Завидно! - Курортный взгляд ... из "Татры",
    В " Волге " - возбужденно пьют слюну...
    И летят, и прут сквозь элеваторы,
    В юной сути находясь в плену.
    Те объятия в зерне - "несносны",
    Плоти счастье в золотом чаду...
    Что для них ? - Кинжал приправы острый,
    Вмиг пронзивший сердце на ходу."
    2018-07-08

  • @palinaplay8977
    @palinaplay8977 Рік тому +1

    👍👍👍