На UA-cam та ЗСУ 🔗Посилання на банку send.monobank.... 💳Номер картки банки 5375 4112 1656 6864 Мій інстаграм: @gannautina Запис на консультацію: hannautina@gmail.com
Я маю цю книгу українською, але не читала ще, завдяки Вам розпочну) Мені ще радили "Мамину нелюбов", але вона або російською, або недоступна. Нажаль ще не випустили українською
Дуже актуальна тема! Дякую, що піднімаєте це питання, бо в нашому суспільстві панує думка, що, якщо жінка тебе народила, ти маєш її любити і поважати не дивлячись ні на що, і провина за погані стосунки з такими матерями часто покладається саме на дітей.
Оце поворот, я завжди знала що моя мама не подарунок, але почула і свої недоліки… дуже цікава тема, необхідна для розвитку особистості. Я вважаю що психологію потрібно вивчати зі школи, так було б набагато менше покалічених душ… величезна подяка Вам за вашу працю ❤
11:10 Хочу трохи звернути увагу на виховання. Якщо дитину виховували в залякувані (не будеш слухатись - чужий дядя забере), то дуже висока ймовірність, що коли ця дитина виросте, то буде так само виховувати так само й своїх дітей. Ми часто повторюємо патерни поведінки своїх вагомих дорослих (батьків, дідусів, бабусь та вчителів), бо не бачили/не знали іншого. То ж потрібно пропрацьовувати свої проблеми, щоб з меншою вирогідністю передати то дітям. З власного досвіду: завжди гадала, що частина мого характеру - вічно голодна, як не поїм, то агресивна і не можу спокійно думати. Гадала, що це щось моє, особисте. Після звільнення Харківщини дізналася, що по материнській лінії, в родині дідуся була трагедія, пов'язана з голодомором. Ніколи при мені цього не згадували, навіть моя мама цього не знала. Сам дідусь і досі відмовляється говорити на цю тему. Але мене відпустило, коли я дізналася про проблеми в моїх предків. Прийшло усвідомлення і розуміння зв'язку з ними. Тепер я простіше відношуся до їжі. Почала звертати на це свою увагу. І помічаю, що в моїх дітей відсутня проблема "доїсти до останньої крихти, хоч вдавись". І мене це тішить. Не знаю, чому вирішила так багато написати. Зі Слобожанщини з повагою.
Тема спадкових травм цікава і важлива, але це не єдина площина роботи в психотерапії. Але на цю тему можу порадити книгу: «Емоційний спадок» і «Це почалося не з тебе»
Цікаво що виявляється існує профільна(якщо можна так її назвати) книга про Матерів з ПРЛ Спочатку боялась дивитись відео бо думала буде боляче, але подача відео та його суть навпаки була підтримуючою та легкою Моя матір з ПРЛ (по моїм внутрішнім аналізам я допускаю - відьма) як я це дізналася? Та реальність в якій я росла до поки не «вилетіла з гнізда» в 19 років Виявилась ілюзією, розбилась об реальність взаємодії людей між собою та емоцій, так сильно та з таким грохотом…що я була дуже розгублена…я не розуміла чому? Що? Я хотіла повернутись до мами як під теплу ковдру де безпечніше в звичній небезпеці. Я не розуміла що не так ? Люди якісь неправильні, нудні в своїй спокійності та рівновазі і через це викликали ще більше переживань, дискомфорт. Коли я виражала так само свої емоції як мама(позитивні та негативні, хочу зазначити) Люди не реагували так як «має бути», часом вони дивились на мене не розуміючи, як на дивну, часто цурались. І так рушилась реальність в більшості аспектів… я виявляла що у людей зовсім інші правила взаємодії. А які? Я не розумію їх. Злість! Я закривалась в собі і переживала внутрішні страждання до яких я звикла, але ще не бачила причини, наслідків та проте потроху аналізувала та перевчалась з крупинкою в розмір пшона (тобто дуже туго але процес йшов). Почався карантин, до того часу я захоплювалася йогою та медитаціями. (Так закриватись в собі приємніше) Початок епідемії. Переїхала до матері щоб зекономити кошти на оренді Не одразу але потроху почався той жах який колись був звичним Я вже на нього дивилась з під лоба, підозріло, як ніби з новим поглядом (косим😅) І потроху стався мій надлом, я сиджу медитую плачу і не розумію що не так?! Це зі мною щось не так чи з ма…? Емм…але ж погана завжди була я! Так вирішила що це вже край!, йду до психотерапевта, в мене була каша з двох реальностей, і серед них я незнала яка є правильною і що вбіса коється?! В процесі покращення свого морального стану під час сеансів. Вперше за все життя я почула та відчула що зі мною все оке. Згодом коли психіка впускала, я почала згадувати та аналізувати емоції мами(ці емоції були настільки сильними, концентрованими та жорстокими, що якби я була дитячим художником я б намалювала вовчицю з великою кровавою щелепою, з якої стікає слюна від задоволення, яка з легкістю перетворюється з ніжної тендітної квіточки яка підіймає ніжку коли до тебе говорить, потребуючи щось) Моя мама це ангел та демон в одному обличчі Найбільше що мене непокоїло в моїх спогадах, і довго не могла проаналізувати це (так я знайшла що існує 4 типи ПРЛ) Що моя мама, добрий, божий адуванчик, коли вона була під емоціями злості, натравлювала на мене родичів та батька щоб мене морально знищували чи жорстоко били (вже пережила це) Любила стояти в куточку, попри стінку, заглядати час від часу, крутитись поруч ніби в неї якраз тут справи. Спостерігаючи за цим процесом насилля з посмішкою та з таким задоволенням ніби дивиться матч улюбленої футбольної команди яка виграє з рахунком 11:2 Позитивні емоції були такі самі концентровані та небезпечні бо могли в будь-який моменти зчухнути як запалений сірник на який випадково крапнула крапля води зі стріхи І моя задача як доньки, була обслуговувати ці емоції, дбати за нею та відчувати її стани, запам’ятовувати усі фрази та жарти які змінювали її настрій від декількох секунд до декількох хвилин (!).Не розповідати про свої бажання чи мрії бо це призводило до кровавих шрамів. І думала що всі матері з ножом на венах погрожують своїм дітям добре себе поводити та слухатися стоявши на сходах як ніби на пʼядисталі перед дітьми, тому це не викликало в дитинстві підозри Але нажаль(чи на щастя ) реальність виявилася зовсім іншою. І завдяки великій кількості інформації яка зараз є в доступі Сеансам з психотерапевтом який давав мені відчуття що зі мною все «Окей» Я прокинулася, зрозуміла яка отруйна була голка цього веретена. Зрозуміла та вибачила себе за дивність та незнання як будувати будь яку взаємодію з людьми, з собою Вибачила маму (обірвати контакт з нею, на жаль, було єдиним варіантом здорової взаємодії) вдячна їй що вона виростила мене з неймовірно великою душею людину, чуйну, добру, емпатичну, творчу Але в той самий час з моральною «інвалідністю»( по-іншому охарактеризувати це я не можу) Я завжди розумію що я не така як всі, і приймаю це Я розумію що мені потрібно ще дуже довго і багато працювати з психотерапевтами/психологами (якщо маєте когось потужного на приміті, порекомендуйте будь ласка !🫶) Але працювати над собою та заново вивчати світ та себе, являється дуже важливим в тому щоб веретено зломалось на мені Бажаю усім дітям в кого батьки з межовим розладом особистості -Прокидатися, зрозуміти наскільки ви сильні і сконцентруватись на своєму «виздоровленні» а не на «ранах» Навіть якщо ви заразились Межовим розладом особистості від матері, підкорити це, краще за тихе страждання ♥️ А людям які люблять психологію і тд, з розумінням ставитись до гіперемоційних, дивних людей. Наш світ різноманітний і всі потребують прийняття та любові🌤️
Привіт! Я планую вагітність і ми з чоловіком багато говоримо про виховання, як нас виховували і як би ми хотіли виховувати своїх дітей. Завжди знаходиться образа на власних батьків. Ми виросли в різних країнах, але деякі дитячі травмі нам спільні.
Мушу вас засмутити але якщо книги в перекладі не було, то їх купують всі кому вони потрібні. І це виявилась книга російською українського видавництва. Це як і ваша пасивна агресія - ще не розлад.
@@HannaUtina моя агресія не пасивна а активна до всього московицького, купити книгу російською це не те саме що читати російською, які відчуття читаючи російською?
Мені подобаються більше професійні теми аніж розбір фільму тому що рідко дивлюся останні і не дуже цікавлюся ними. Порівняння нормальної мами та межової цікаве. Кажуть якщо у людини є фобія або залежності то ця людина має межовий розлад. Якщо це вірно, тоді я належу до людей з межовий розладом особистості оскільки маю кінофобію та компульсивне переїдання. Тому тема людей з межовими розладами вважаю корисною для себе. Але більше всього цікавить як можна допомогти самому собі. Що можна зробити власними силами аби змінити це та вийти на інший рівень, чи взагалі це можливо зробити людям з таким розладом самостійно? Також гарною темою для мене є самодопомоги в важких ситуаціях, наприклад сильна тривога або гнів, сум, страх за майбутнє та ін.як навчитися саморегулювати емоції щоб вони були рівними без різких сильних всплесків.
Є радикал межовий, рівень психічної організації і розлад. Маючи переїдання, чи якісь залежності можна не мати розладу, а спуститись з невротичного рівня організації на межовий, відповідно гармонізувавши в терапії життя можна повернутись на невротичний.
Дякую. Може ж бути мати безпритульна ввечері а в ранці вона королева...я б сказав диктатор . Цікаво чи є класифікація по такій темі... Межовий розлад + травма фізична ( впала з вело) . Наприклад мати колись отримала травму ноги ( іншої частини ) і це змушує постійно бути на знболюваних а тут ще й межовий явний і вона 100% диктатор через все це.
@@HannaUtina згодний. А є якесь типу дослідження про людей з межовим і от тим що інші ( взагалі можливо здорові люди) коли стара травма болить сильно постійно ( на погоду) вони кидаються на інших людей намагаючись цю енергію якби вставити гостро в когось як спис...чи мовчки терплять і перетвориться що нічого в них не болить ?
Дякую. А мені, все вище описане, про межовий розлад особистості матері, нагадало поведінку мого батька. Цікаво було б дізнатися ще про межового батька, чи ознаки межової матері і батька є однакові?
Ганно, на Вашу думку, чи буде корисно доньці матері-відьми почитати цю книгу, чи вона суто для спеціалістів? Доньці зараз 25 і вона ходить на психотерапію
Вона в терапії, але не факт, що прийняла цей страшний факт, тому мабуть краще якось хай сама взнає про неї і прочитає, щоб ви її зайвий раз не травмували…
Такого скорочення я не чула і ПРЛ мені самій ріже слух, мабуть краще було казати повну назву. Але термін «межовий»зʼявився нещодавно, часто викладачі казали «пограничний» і українською
Це не значить, що у "складних" матерів виростають "складні" діти. Як правило, ці діти вступають у доросле життя, знаючи, що світ не такий привітний до них, вони підготовлені до викликів, які стоять перед ними. Це просто мої спостереження. Чи я не права?
Двояке відчуття завжди від таких відео. Ніби просто розповіли теорію, а коментатори своїм мама вже діагнози наставили.🫠 Діагноз може поставити лише психіатр після діагностики, цілком імовірно, що у ваших батьків можуть бути психологічні проблеми, ви маєте повне право не спілкуватись з такими батьками і чинити так як для вас буде краще. Але будь ласка не стигматизуйте людей, це робить ще гірше. А автору відео хочу запропонувати зняти ролик про стигматизацію, доволі цікава і пізнавальна тема була б.
Було дуже цікаво!!! Але не розумію як так, я межова мати, але з дитиною поводжусь як нормальна, чи мені так здається. Але він росте щасливою дитиною. Заплуталась. Як подолати це,свої проблеми, щоб не травмувати нікого?
@@HannaUtina ну 13 може й нема, але 6 точно. Дякую за відповідь! Дуже рада, що натрапила на Ваш канал. Чекаю на наступне відео. Я з 20 років по психологам та психотерапевтам і якось ніяк. Не допомогли. Тільки на себе надія. І така інформація, яку Ви подаєте, Дуже важлива. Подяка!!!
Якщо ми не будемо віддавати перевагу українським перекладам, вони і надалі залишатимуться невигідними для друкарень.
Тому я на обкладинку розмістила український варіант і раджу вам його купувати. Мені довелось прочитати, нажаль, те що було
Я маю цю книгу українською, але не читала ще, завдяки Вам розпочну)
Мені ще радили "Мамину нелюбов", але вона або російською, або недоступна. Нажаль ще не випустили українською
Дуже актуальна тема! Дякую, що піднімаєте це питання, бо в нашому суспільстві панує думка, що, якщо жінка тебе народила, ти маєш її любити і поважати не дивлячись ні на що, і провина за погані стосунки з такими матерями часто покладається саме на дітей.
Дякую❤️
Оце поворот, я завжди знала що моя мама не подарунок, але почула і свої недоліки… дуже цікава тема, необхідна для розвитку особистості. Я вважаю що психологію потрібно вивчати зі школи, так було б набагато менше покалічених душ… величезна подяка Вам за вашу працю ❤
Дякую❤️
11:10
Хочу трохи звернути увагу на виховання.
Якщо дитину виховували в залякувані (не будеш слухатись - чужий дядя забере), то дуже висока ймовірність, що коли ця дитина виросте, то буде так само виховувати так само й своїх дітей.
Ми часто повторюємо патерни поведінки своїх вагомих дорослих (батьків, дідусів, бабусь та вчителів), бо не бачили/не знали іншого.
То ж потрібно пропрацьовувати свої проблеми, щоб з меншою вирогідністю передати то дітям.
З власного досвіду: завжди гадала, що частина мого характеру - вічно голодна, як не поїм, то агресивна і не можу спокійно думати. Гадала, що це щось моє, особисте.
Після звільнення Харківщини дізналася, що по материнській лінії, в родині дідуся була трагедія, пов'язана з голодомором. Ніколи при мені цього не згадували, навіть моя мама цього не знала. Сам дідусь і досі відмовляється говорити на цю тему.
Але мене відпустило, коли я дізналася про проблеми в моїх предків. Прийшло усвідомлення і розуміння зв'язку з ними.
Тепер я простіше відношуся до їжі. Почала звертати на це свою увагу.
І помічаю, що в моїх дітей відсутня проблема "доїсти до останньої крихти, хоч вдавись". І мене це тішить.
Не знаю, чому вирішила так багато написати.
Зі Слобожанщини з повагою.
Тема спадкових травм цікава і важлива, але це не єдина площина роботи в психотерапії. Але на цю тему можу порадити книгу: «Емоційний спадок» і «Це почалося не з тебе»
@@HannaUtina дякую 🙏 за рекомендацію.
Тільки почала дивитися, а вже пишу коментар у підтримку. Дякую за відео!
Дякую❤️
Дякую за висвітлення цієї теми 🙏Продовжуйте, будь-ласка)
Дякую❤️
Дякую. Замолвлю книгу❤
Цікаво що виявляється існує профільна(якщо можна так її назвати) книга про Матерів з ПРЛ
Спочатку боялась дивитись відео бо думала буде боляче, але подача відео та його суть навпаки була підтримуючою та легкою
Моя матір з ПРЛ (по моїм внутрішнім аналізам я допускаю - відьма) як я це дізналася?
Та реальність в якій я росла до поки не «вилетіла з гнізда» в 19 років
Виявилась ілюзією, розбилась об реальність взаємодії людей між собою та емоцій, так сильно та з таким грохотом…що я була дуже розгублена…я не розуміла чому? Що? Я хотіла повернутись до мами як під теплу ковдру де безпечніше в звичній небезпеці. Я не розуміла що не так ? Люди якісь неправильні, нудні в своїй спокійності та рівновазі і через це викликали ще більше переживань, дискомфорт. Коли я виражала так само свої емоції як мама(позитивні та негативні, хочу зазначити) Люди не реагували так як «має бути», часом вони дивились на мене не розуміючи, як на дивну, часто цурались. І так рушилась реальність в більшості аспектів… я виявляла що у людей зовсім інші правила взаємодії. А які? Я не розумію їх. Злість! Я закривалась в собі і переживала внутрішні страждання до яких я звикла, але ще не бачила причини, наслідків та проте потроху аналізувала та перевчалась з крупинкою в розмір пшона (тобто дуже туго але процес йшов). Почався карантин, до того часу я захоплювалася йогою та медитаціями. (Так закриватись в собі приємніше)
Початок епідемії.
Переїхала до матері щоб зекономити кошти на оренді
Не одразу але потроху почався той жах який колись був звичним
Я вже на нього дивилась з під лоба, підозріло, як ніби з новим поглядом (косим😅)
І потроху стався мій надлом, я сиджу медитую плачу і не розумію що не так?! Це зі мною щось не так чи з ма…? Емм…але ж погана завжди була я! Так вирішила що це вже край!, йду до психотерапевта, в мене була каша з двох реальностей, і серед них я незнала яка є правильною і що вбіса коється?!
В процесі покращення свого морального стану під час сеансів. Вперше за все життя я почула та відчула що зі мною все оке. Згодом коли психіка впускала, я почала згадувати та аналізувати емоції мами(ці емоції були настільки сильними, концентрованими та жорстокими, що якби я була дитячим художником я б намалювала вовчицю з великою кровавою щелепою, з якої стікає слюна від задоволення, яка з легкістю перетворюється з ніжної тендітної квіточки яка підіймає ніжку коли до тебе говорить, потребуючи щось)
Моя мама це ангел та демон в одному обличчі
Найбільше що мене непокоїло в моїх спогадах, і довго не могла проаналізувати це (так я знайшла що існує 4 типи ПРЛ) Що моя мама, добрий, божий адуванчик, коли вона була під емоціями злості, натравлювала на мене родичів та батька щоб мене морально знищували чи жорстоко били (вже пережила це) Любила стояти в куточку, попри стінку, заглядати час від часу, крутитись поруч ніби в неї якраз тут справи. Спостерігаючи за цим процесом насилля з посмішкою та з таким задоволенням ніби дивиться матч улюбленої футбольної команди яка виграє з рахунком 11:2
Позитивні емоції були такі самі концентровані та небезпечні бо могли в будь-який моменти зчухнути як запалений сірник на який випадково крапнула крапля води зі стріхи
І моя задача як доньки, була обслуговувати ці емоції, дбати за нею та відчувати її стани, запам’ятовувати усі фрази та жарти які змінювали її настрій від декількох секунд до декількох хвилин (!).Не розповідати про свої бажання чи мрії бо це призводило до кровавих шрамів. І думала що всі матері з ножом на венах погрожують своїм дітям добре себе поводити та слухатися стоявши на сходах як ніби на пʼядисталі перед дітьми, тому це не викликало в дитинстві підозри
Але нажаль(чи на щастя ) реальність виявилася зовсім іншою.
І завдяки великій кількості інформації яка зараз є в доступі
Сеансам з психотерапевтом який давав мені відчуття що зі мною все «Окей»
Я прокинулася, зрозуміла яка отруйна була голка цього веретена. Зрозуміла та вибачила себе за дивність та незнання як будувати будь яку взаємодію з людьми, з собою
Вибачила маму (обірвати контакт з нею, на жаль, було єдиним варіантом здорової взаємодії) вдячна їй що вона виростила мене з неймовірно великою душею людину, чуйну, добру, емпатичну, творчу
Але в той самий час з моральною «інвалідністю»( по-іншому охарактеризувати це я не можу)
Я завжди розумію що я не така як всі, і приймаю це
Я розумію що мені потрібно ще дуже довго і багато працювати з психотерапевтами/психологами (якщо маєте когось потужного на приміті, порекомендуйте будь ласка !🫶)
Але працювати над собою та заново вивчати світ та себе, являється дуже важливим в тому щоб веретено зломалось на мені
Бажаю усім дітям в кого батьки з межовим розладом особистості -Прокидатися, зрозуміти наскільки ви сильні і сконцентруватись на своєму «виздоровленні» а не на «ранах»
Навіть якщо ви заразились Межовим розладом особистості від матері, підкорити це, краще за тихе страждання
♥️
А людям які люблять психологію і тд, з розумінням ставитись до гіперемоційних, дивних людей. Наш світ різноманітний і всі потребують прийняття та любові🌤️
Дякую, що поділились своєю історією!❤️🫂
Дякую за поширення! Всі пункти підійшли 😳
Щиро дякую. Цівкава тема, тому продовжуйте.
Офігіти, моя мама межова) я знала що з нею щось не так, але не розбирала що саме. Дякую за просвітлення)
Дуже цікаво, хочу детальніше про кожен тип!!!❤❤❤
Привіт! Я планую вагітність і ми з чоловіком багато говоримо про виховання, як нас виховували і як би ми хотіли виховувати своїх дітей. Завжди знаходиться образа на власних батьків. Ми виросли в різних країнах, але деякі дитячі травмі нам спільні.
Доброго дня! Ганна, написала Вам у дірект стосовно консультації) чекаю на відповідь)
Дякую за висвітлення такої теми)
Дякую. Цікава тема. Чекаю продовження
Дякую❤️
Дякую!❤ Важлива тема, гарно Ви її освітили. Є над чим подумати.. Книжка хороша, буду шукати, дякую.
Дякую!❤️
Так,будьласка ,
зробіть розбір типажів ,було б дуже цікаво ! Дякую!
Дякую за ролик, цікавий)) Було б цікаво почути про перший тип, попелюшки. Багато схожого з моєю мамою 😮
На каналі є відео про всі типи!)
Вже побачила, дивлюсь))
Дуже цікаво!
це копія моя мама, хоча вона саме мене чомусь вважає демоном, копією мого тата абьюзера
Цікаво, робить будь ласка ще 😊
Книги російською купувати то який розлад, особливо в Харкові якщо їх навіть передруковують. Дякую за відповідь
Мушу вас засмутити але якщо книги в перекладі не було, то їх купують всі кому вони потрібні. І це виявилась книга російською українського видавництва. Це як і ваша пасивна агресія - ще не розлад.
@@HannaUtina моя агресія не пасивна а активна до всього московицького, купити книгу російською це не те саме що читати російською, які відчуття читаючи російською?
Мені подобаються більше професійні теми аніж розбір фільму тому що рідко дивлюся останні і не дуже цікавлюся ними. Порівняння нормальної мами та межової цікаве. Кажуть якщо у людини є фобія або залежності то ця людина має межовий розлад. Якщо це вірно, тоді я належу до людей з межовий розладом особистості оскільки маю кінофобію та компульсивне переїдання. Тому тема людей з межовими розладами вважаю корисною для себе. Але більше всього цікавить як можна допомогти самому собі. Що можна зробити власними силами аби змінити це та вийти на інший рівень, чи взагалі це можливо зробити людям з таким розладом самостійно? Також гарною темою для мене є самодопомоги в важких ситуаціях, наприклад сильна тривога або гнів, сум, страх за майбутнє та ін.як навчитися саморегулювати емоції щоб вони були рівними без різких сильних всплесків.
Є радикал межовий, рівень психічної організації і розлад. Маючи переїдання, чи якісь залежності можна не мати розладу, а спуститись з невротичного рівня організації на межовий, відповідно гармонізувавши в терапії життя можна повернутись на невротичний.
Чекала на цю тему. Актуально. Цікаво. Дякую, тепер чекаю продовження)
Дякую❤️
Тема дуже цікава. Буду вдячна за її розкриття в наступних роликах)
Дякую❤️
Дуже цікаво)
Цікава тема❤
Дякую. Може ж бути мати безпритульна ввечері а в ранці вона королева...я б сказав диктатор . Цікаво чи є класифікація по такій темі... Межовий розлад + травма фізична ( впала з вело) . Наприклад мати колись отримала травму ноги ( іншої частини ) і це змушує постійно бути на знболюваних а тут ще й межовий явний і вона 100% диктатор через все це.
Вона диктатор не через падіння з велосипеда… так, типи можуть поєднуватись
@@HannaUtina згодний. А є якесь типу дослідження про людей з межовим і от тим що інші ( взагалі можливо здорові люди) коли стара травма болить сильно постійно ( на погоду) вони кидаються на інших людей намагаючись цю енергію якби вставити гостро в когось як спис...чи мовчки терплять і перетвориться що нічого в них не болить ?
Після 5 пунктів уже припинила рахувати... Здогадуватись, що моя мама межова.
Чекаю продовження ❤
Цікаво послухати як же це впливає на дітей?
У відео я про це говорю
ой, це шо😂 знов набір моєї матусі? 😂
Дуже дякую за відео таке цікаве. А в книжці написано що робити дітям таких матерей? Як лікуватись після такої взаємодії?
У довгій терапї, набуваючи новий досвід безпечного контакту…
Дякую. А мені, все вище описане, про межовий розлад особистості матері, нагадало поведінку мого батька. Цікаво було б дізнатися ще про межового батька, чи ознаки межової матері і батька є однакові?
Від батька ми не вимагаємо «материнського інстинкту», але незріла поведінка статі не має)
Підкажіть будь ласка дк замовити цю книгу?
Загугліть: «матері з межовим розладом особистості та їхні діти» Ен Лоусон
Чи може мати бути з межовим розладом і тревожним типом привʼязаності і нарцистичним радикалом?
Може!)❤️
@@HannaUtina жах🤯
Ганно, на Вашу думку, чи буде корисно доньці матері-відьми почитати цю книгу, чи вона суто для спеціалістів? Доньці зараз 25 і вона ходить на психотерапію
Вона в терапії, але не факт, що прийняла цей страшний факт, тому мабуть краще якось хай сама взнає про неї і прочитає, щоб ви її зайвий раз не травмували…
А чому ПРЛ не перекладається українською як МРО?
Такого скорочення я не чула і ПРЛ мені самій ріже слух, мабуть краще було казати повну назву. Але термін «межовий»зʼявився нещодавно, часто викладачі казали «пограничний» і українською
Деякі психологи вже використовують скорочення МРО
Чи працюєте ви з межовим розладом?
Так, працюю
Це не значить, що у "складних" матерів виростають "складні" діти. Як правило, ці діти вступають у доросле життя, знаючи, що світ не такий привітний до них, вони підготовлені до викликів, які стоять перед ними. Це просто мої спостереження. Чи я не права?
Навряд, ці діти не довіряють світу і це у багатьох аспектах їх зупиняє від стосунків і досягнень, наприклад.
Двояке відчуття завжди від таких відео. Ніби просто розповіли теорію, а коментатори своїм мама вже діагнози наставили.🫠
Діагноз може поставити лише психіатр після діагностики, цілком імовірно, що у ваших батьків можуть бути психологічні проблеми, ви маєте повне право не спілкуватись з такими батьками і чинити так як для вас буде краще.
Але будь ласка не стигматизуйте людей, це робить ще гірше.
А автору відео хочу запропонувати зняти ролик про стигматизацію, доволі цікава і пізнавальна тема була б.
Є стигматизація, а є заборона чорне називати чорним.
Було дуже цікаво!!! Але не розумію як так, я межова мати, але з дитиною поводжусь як нормальна, чи мені так здається. Але він росте щасливою дитиною. Заплуталась. Як подолати це,свої проблеми, щоб не травмувати нікого?
Мати межовий радикал не дорівнює мати розлад особистості!) Відслідковуйте щоб не було цих 13 пунктів…
@@HannaUtina ну 13 може й нема, але 6 точно. Дякую за відповідь! Дуже рада, що натрапила на Ваш канал. Чекаю на наступне відео.
Я з 20 років по психологам та психотерапевтам і якось ніяк. Не допомогли. Тільки на себе надія. І така інформація, яку Ви подаєте, Дуже важлива.
Подяка!!!