Не можу забути - Іван Франко / вірші про кохання

Не можу забути!
Не гоїться рана!
Мов жалібні нути
із струн теорбана
чи голосно грають,
чи ледви їх чути,
все жалем проймають -
не можу забути!
Не гоїться рана,
хоч мию сльозами,
й час на неї капле
цілющі бальзами,
хоч сонечко гріє
і зірка румяна
цілує, яріє -
не гоїться рана!
Хоч як ти далеко,
я все тебе бачу;
хоч втратив давно вже,
що день тебе трачу;
хоч люта розпука
минулася пяна,
і клином розлука,
гадюка погана
лежить поміж нами,
дівчино кохана, -
кохання без тями,
не гоїться рана.
Вірші: Іван Франко
Читає: Ліра

[@I_D.]

Дуже сподобався вірш і Ваше виконання!!! Щиро дякую!