Ти здогадався про втрату близької людини. Сам Нойз допускає кілька варіантів трактування цієї пісні - від розлуки з коханою людиною до від'їзду (наприклад, зараз він каже, що вона отримала новий сенс і присвячує її українцям, які були змушені покинути свій дім і не знають, чи буде куди повертатися), але він насамперед присвятив її втраті матері. Вояджео-1 - це апарат, який був відправлений досліджувати космос і вже ніколи не повернеться на Землю. І ця пісня починає альбом "Выход в город" невипадково, бо в самому альбомі можна прослідкувати історію, як ліричний герой відділяється і починає свій шлях, а наприкінці альбому (невеличкий спойлер), у пісні "Опыт отсутствия", після смерті возз'єднується з нею, а в останній пісні "Вереница" все починається з початку, бо Нойз вірить у реінкарнацію. Ось такі справи :)
Збиралась вже лягати спати і тут твоє відео по Нойзу, ну як пройти повз і не подивитися одразу?) Ох скільки всього мені зараз хочеться сказати... По-перше, дякую тобі за те, що нарешті добрався до моєї улюбленої пісні)) Скажи, вона якась магічна, так і манить до себе слухати її знову і знову? Так як і космос завжди манить нас, бо він такий далекий і незвіданий, теж магічний і яскравий: зірки, комети, планети, галактики...🌌🌠🪐 Ще така цікава думка в мене простежується коли я дивлюсь цей кліп. Подивись на Нойза, подивись на його настрій і порівняй з його настроєм у піснях які він співав 10 років тому. І це трошки сумно, бо раніше він був бунтарем, вів за собою народ, молодь, був схожим на Курта Кобейна, яким він до речі дуже надихався писавши свої пісні. І який він зараз. Ти помітив його емоції? Він все більше і більше починає віддалятися, втрачає віру у краще майбутнє, стає таким собі "непонятым художником, непризнанным поэтом", начебто він і пише щось дуже круте, але нові пісні тепер на вищому інтелектуальному рівні, як раз на рівні Нойза. Напиши свою думку з приводу цього, ти помітив як змінився Нойз і його подача? Ще один факт з нового інтерв'ю Нойза: альбом "Выход в город" більшості не зайшов. Бо треба думати, аналізувати. В Нойза дуже багато філософії. І він її подає через призму музики. І ти або розумієш і воно в тобі відкликається, або проходиш просто повз його творчість. І ще одне питання до тебе)) "Два октиллиона тонн грузом на душе. Как-то ведь тащу, надо же". Як думаєш, що має таку вагу?) P.S. Маю надію, все ж таки, що українці, яким довелося покинути свій дім і поїхати закордон, повернуться додому🙏 "Я так хочу, чтобы просто, Господи, от них отстали наконец и дали им развиваться. Это такие крутые люди и крутая страна. Пи***ц" 💙💛
Привіт) Щодо зміни подачі Нойза, то я згоден. Вона стала більш глибокою, сенсовою, обдуманною, якщо можна так назвати. Якщо раніше напряму все казав, то зараз застосовує певні образи, натяки, завдяки яким точно так само передає свої думки з тих чи інших приводів. Мені особисто останні подачі більше подобаються, хоча і важко іноді розуміти це. Але я і сам така людина, що іноді любить говорити загадками) З приводу "Два октиллиона тонн грузом на душе. Как-то ведь тащу, надо же". Перше, що приходить на думку - це всі його страждання, які були протягом життя, як і у всіх людей, які також несуть свої грузи по життю, у когось більші, у когось менші. Перечисляти всі його життєві проблеми не буду, такою інфою не досконало володію) Але думаю, що це тільки поверхнево, а якщо копати більш глибоко, то сенс в цій фразі буде дещо іншим. Чекаю від тебе пояснень;)
@@OleksiiKo Я згодна з тобою) Мені теж більше подобаються його нові пісні, раджу послухати пісню "Выход в город", дуже сенсова і кліп чудесний. Теж одна з улюблених у новому альбомі. Так, Іван дійсно настраждався протягом свого життя, варто навіть уваги тільки те, скільки разів його затримували правоохоронні органи і скільки концертів йому відмінили, він навіть деколи виходив в мінус, бронював майданчики для виступів у декількох місцях на один і той самий час і день, поки органи поїхали на один майданчик його ловити, він тишком виступав на іншому. Але, вага "2 октилионна тонн" це вага Сонця))
Про одиночество и не возврат. Вояджер-1 в 1977 году выпустили в космос на поиски цивилизаций. Полёт в 1 сторону! Всё его больше нет! Он там летит как посылка, и для кого не понятно, в надежде на то, что когда то, кто ни будь получит её.
![[로켓펀치 연희 수윤] 그날 목이 나갔던 이유는?](http://i.ytimg.com/vi/1Hib5k0Y2w0/mqdefault.jpg)
Ти здогадався про втрату близької людини. Сам Нойз допускає кілька варіантів трактування цієї пісні - від розлуки з коханою людиною до від'їзду (наприклад, зараз він каже, що вона отримала новий сенс і присвячує її українцям, які були змушені покинути свій дім і не знають, чи буде куди повертатися), але він насамперед присвятив її втраті матері. Вояджео-1 - це апарат, який був відправлений досліджувати космос і вже ніколи не повернеться на Землю. І ця пісня починає альбом "Выход в город" невипадково, бо в самому альбомі можна прослідкувати історію, як ліричний герой відділяється і починає свій шлях, а наприкінці альбому (невеличкий спойлер), у пісні "Опыт отсутствия", після смерті возз'єднується з нею, а в останній пісні "Вереница" все починається з початку, бо Нойз вірить у реінкарнацію. Ось такі справи :)
Збиралась вже лягати спати і тут твоє відео по Нойзу, ну як пройти повз і не подивитися одразу?)
Ох скільки всього мені зараз хочеться сказати...
По-перше, дякую тобі за те, що нарешті добрався до моєї улюбленої пісні)) Скажи, вона якась магічна, так і манить до себе слухати її знову і знову? Так як і космос завжди манить нас, бо він такий далекий і незвіданий, теж магічний і яскравий: зірки, комети, планети, галактики...🌌🌠🪐
Ще така цікава думка в мене простежується коли я дивлюсь цей кліп. Подивись на Нойза, подивись на його настрій і порівняй з його настроєм у піснях які він співав 10 років тому. І це трошки сумно, бо раніше він був бунтарем, вів за собою народ, молодь, був схожим на Курта Кобейна, яким він до речі дуже надихався писавши свої пісні. І який він зараз. Ти помітив його емоції? Він все більше і більше починає віддалятися, втрачає віру у краще майбутнє, стає таким собі "непонятым художником, непризнанным поэтом", начебто він і пише щось дуже круте, але нові пісні тепер на вищому інтелектуальному рівні, як раз на рівні Нойза. Напиши свою думку з приводу цього, ти помітив як змінився Нойз і його подача?
Ще один факт з нового інтерв'ю Нойза: альбом "Выход в город" більшості не зайшов. Бо треба думати, аналізувати. В Нойза дуже багато філософії. І він її подає через призму музики. І ти або розумієш і воно в тобі відкликається, або проходиш просто повз його творчість.
І ще одне питання до тебе)) "Два октиллиона тонн грузом на душе. Как-то ведь тащу, надо же". Як думаєш, що має таку вагу?)
P.S. Маю надію, все ж таки, що українці, яким довелося покинути свій дім і поїхати закордон, повернуться додому🙏
"Я так хочу, чтобы просто, Господи, от них отстали наконец и дали им развиваться. Это такие крутые люди и крутая страна. Пи***ц" 💙💛
Привіт) Щодо зміни подачі Нойза, то я згоден. Вона стала більш глибокою, сенсовою, обдуманною, якщо можна так назвати. Якщо раніше напряму все казав, то зараз застосовує певні образи, натяки, завдяки яким точно так само передає свої думки з тих чи інших приводів. Мені особисто останні подачі більше подобаються, хоча і важко іноді розуміти це. Але я і сам така людина, що іноді любить говорити загадками) З приводу "Два октиллиона тонн грузом на душе. Как-то ведь тащу, надо же". Перше, що приходить на думку - це всі його страждання, які були протягом життя, як і у всіх людей, які також несуть свої грузи по життю, у когось більші, у когось менші. Перечисляти всі його життєві проблеми не буду, такою інфою не досконало володію) Але думаю, що це тільки поверхнево, а якщо копати більш глибоко, то сенс в цій фразі буде дещо іншим. Чекаю від тебе пояснень;)
@@OleksiiKo Я згодна з тобою) Мені теж більше подобаються його нові пісні, раджу послухати пісню "Выход в город", дуже сенсова і кліп чудесний. Теж одна з улюблених у новому альбомі.
Так, Іван дійсно настраждався протягом свого життя, варто навіть уваги тільки те, скільки разів його затримували правоохоронні органи і скільки концертів йому відмінили, він навіть деколи виходив в мінус, бронював майданчики для виступів у декількох місцях на один і той самий час і день, поки органи поїхали на один майданчик його ловити, він тишком виступав на іншому.
Але, вага "2 октилионна тонн" це вага Сонця))
Про одиночество и не возврат. Вояджер-1 в 1977 году выпустили в космос на поиски цивилизаций. Полёт в 1 сторону! Всё его больше нет! Он там летит как посылка, и для кого не понятно, в надежде на то, что когда то, кто ни будь получит её.