Юрій Прохасько: Війна і психоаналіз; ідентичність і самоусвідомлення; страждання і солідарність
Вставка
- Опубліковано 19 лип 2023
- Гість #Kurs_говорить - Юрій Прохасько, психоаналітик, співзасновник Львівського інституту психоаналізу, культуролог і перекладач.
Тема розмови - психоаналіз і війна: як війна впливає на ідентичність і самоусвідомлення українців, як ми змінюємося і що відкриваємо, віднаходимо чи й губимо в собі, як зберігати цілісність і що робити з досвідом травми, як розібратися з власними емоціями й поведінкою, що з нами так і не так, наше ментальне здоров'я.
#KURS_говорить - це серія публічних дискусій в Івано-Франківську про суспільство, культуру і політику в час війни, про минуле, сьогодення і майбутнє країни і міста.
За підтримку проєкту дякуємо Media Development Foundation.
Стежте за нашими анонсами і долучайтеся - спілкуватися наживо сьогодні безцінно.
Дивіться також:
Іван Семесюк: Метафізика свободи, українська ідентичність і війна - • Іван Семесюк: Метафізи...
Ірма Вітовська: Якби росіянам вдалося, вони б влаштували нам 30-ті, але народ і армія показали зуби - • Ірма Вітовська: Якби р...
Якщо вам сподобалася ця розмова, то, будь ласка, залиште коментар і підпишіться на наш канал! Так ви допоможете нам розвивати проєкт! 🙌
у мене є знайома. Вона біженка в Швейцарії. Мала бізнес свій в Запоріжжі, але з дитиною без знань мови виїхала і влаштувалася на завод мікрочіпів. Мало того, що це нереально сильний удар, величезні зміни, фоном йде геноцид в рідній країні, так і на заводі інші мігранти проявляють хейт до неї, як до українки, бо типу нам легше все далося, ніж їм, які роками в таборах наметових жили...Корочше вона каже, що плаче щоденно, багато, посеред роботи може...Прописали таблетки та відпочинок. Ще каже, що багато українок там п"ють, щоб вгамувати стрес і біль...Так шо так, ми багато чого ще не бачимо і усвідомимо масштаб пізніше, коли пекельна фаза війни з росією закінчиться
мені сподобалась розмова. Це дуже важливі теми. Прохасько дуже цікаво слухати!
Щиро дякую за глибинну розмову - саме так: ми всі травмовані - зламані долі у всіх тих кого вбили і хто став інвалідом, у всіх тих, в кого вбили родичів, друзів, знайомих. У всіх, в кого зруйновані оселі, у всіх, хто був зґвалтований, у всіх, хто був вимушений бігти від війни в їхньому місті в нове місто або нову країну. Нам усім знадобляться психологи-психотерапевти після війни. Це необхідність в теперішніх історичних умовах. Тому що в кожному з нас вигорить душа та людяність. В когось більше, в когось менше, але без втрат майже ніхто не залишиться. Бо поки наш північний "сусід" існує, нам треба прийняти відомий девіз: "Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає не надто багато простору для компромісів".
Дякую Юрію за розмову. У ній небагато розради, якби хто цього сподівався. Але важливіше здавати собі відлік, що з нами є насправді і що ще чекає, ніж тішитися заспокійливими приємними вигадками.
Важлива розмова, без пафосних заяв. Наше життя понищене, але не знищене. Так, щодня віднаходити в собі силу жити далі, силу для емпатії, силу залишатися собою.