П’єси Володимира Винниченка: інший бік Місяця
Вставка
- Опубліковано 24 сер 2020
- Сорок перша відеорозповідь: "П’єси Володимира Винниченка: інший бік Місяця".
Якщо Ви хочете допомогти розвитку UA-cam-каналу:
Приватбанк - гривня - 4149 4993 4358 9212
Слухайте і вподобуйте, коментуйте і поширюйте - буду щиро вдячним!
Для пропозицій та співпраці: stepan_protziuk@ukr.net
Я в соціальних мережах:
Facebook: / stepan.protziuk
Instagram: / stepan.protziuk
#Письменники #Література #Процюк #Винниченко #ВолодимирВинниченко #ВинниченкоБіографія #ВинниченкоТвори #ЧесністьЗсобою #ЧорнаПантераіБілийВедмідь #ВинниченкоП’єси
Друзі, підписуйтеся на мій UA-cam-канал! Висловлюйте свої думки під цим відео- його тема чи не найдискусійніша .
Мені здається людина котра свою картину цінить більше ніж життя дитини , не має душі! Вона не може любити, навіть мистецтво, хіба що себе в мистецтві , це закінчений егоїст!
Саме так
Щодо того, що митці мають бути світськими "монахами", то я вважаю: все це надто індивідуально. Деяким майстрам сім'я заважає творити мистецькі шедеври, а інших - навпаки надихає. Але Білий Ведмідь - оригінальний персонаж. Йому Рита й Лесик перш за все потрібні як матеріал, за допомогою якого герой створює картину, що, на його думку, стане справжнім шедевром. Будучи одержимим своєю ідеєю, Корній переходить всі межі моральности. Й таким чином його витвору не суджено стати прекрасним, бо страждання, горе, смерть ніколи не будуть чарівними, навіть якщо мова йде про Мистецтво.
Саме так
Гадаю, щодо сім'ї митця, письменника, то дуже індивідуально. Можливо, декому і справді краще бути одному. Безмежно дякую за Ваші лекції!
Щиро вдячний!
Часом думаю, що саме завдяки тому, що у митця є його половинка, сім'я яка його підтримує та дає можливість творити, існує і сам творець. Але звісно так не завжди).
Так буває часто, але не завжди
Хтось другий має бути, той хто нагодує, витре рота, піднесе чай, зігріє, тобто в такий простий спосіб підтримає діяльність митця, чим продемонструє, що він творить не дарма.
Хіба кохання -не ширше поняття аніж любов ? Адже любити можна безліч речей, а от кохати лише одного/одну!
дякую -але думаю, що навпаки- любов є ширше поняття від кохання
Мені подобається, що лектор робить трудомісткий постмонтаж відива, не стидаючись склейок, головне, щоб оповідь не втрачала темп, тримала слухача, не давала йому занудьгувати від зайвих порожнеч та пауз.
Дякую!
Ви надзвичайно майстерно вмієте компактно-глибоко передати об'ємний, складний контент у доступній формі для всіх. А й дійсно,:"Хіба можна бути вільним ..якщо ти маєш тіло."
Пориви до святості є і зараз. Таких Людей не багато, та саме їх найбільше видно. Геніальність-жертовність, то і жертовність-геніальність, чи ні¿
Нам всім притаманні крайнощі та невротичність, поки живі...дуже просто Любити Всіх - і нікого. А жити справжніми: з тінями, кухнями, бажанням щастя (часто і "скелетами в шафах") мораллю&аморальністтю...да не суди!
Можливо, дійсно, не осудні ті, що разом, обсесійно зважуються на жертву себе високому мистецтву...то вже хрест і випробування. Інтуїція справді веде і, часто-густо, рятує.
Дякую за це високо концентроване відео, не для слабаків. Захоплює!
Дякую Вам, Софіє. Це дуже складні питання, на які нема однозначних відповідей...
Частково крізь образ Каневича проглядається сам Винниченко, правда ж?
Частково хіба, Винниченко завжди був ширшим від своїх героїв
Це той Винниченко, якого вкупі з Драгомановим, лає Дмитро Донцов, чи то інший Винниченко?
Очевидно, той)
Чи не кожен митець думає, що є Жерцем, хоч насправді є лише агнцем, якого до жертовника веде справжній Творець.
Здається Фолкнер сказав, "Пишіть , а не будьте письменником"), щось такого типу. Тобто -основне-не уява, а дія)
велика ілюзія і самообман як на мене ставити на одні терези своє дитя і мистецькість , великий тягар і олжа. це звісно не абсолют, але...
Звісно, що так,Богдане