Дякую, за Ваші роздуми, Вашу щирість, я гадаю, можливо, так заполонила вишивка хрестиком, що можна було вишивати нові малюнки ,як яблука, букетики, квіти, виноград і інше.Мені здається молодим дівчатам це особливо повинно було подобатись.Але це моя особиста думка.Перші вишиванки дітям, онукам,чоловікові я вишила хрестиком, бо я перша в родині стала вишивати, ні мама, ні бабуся не вишивали
На вишивальних форумах у 2010х роках майже всі вишивали брокари на сорочках і ніхто не копилив губи з цього приводу, а зараз стало багато прошепані, яким хрестик вже не модний :)
Скільки себе пам’ятаю то завжди вишивала хрестиком… Ним вишивала мої бабуся і мама і думаю, що це було тому, що не було інформації про інші техніки. Зараз є дуже багато інформації та майстер класів з різних видів вишивки і я мрію опанувати інші техніки. Я читала думки відомих вишивальниць, що хрестик то сама складна і затратна техніка вишивки.
Мені вишивати хрестиком навіть складніше, можливо через навʼязані стереотипи, як має іти нитка на хрестику, як має ховатись закінчення нитки, як має виглядати виворіт і т. д. Досвід вишивання в мене не великий: вишила сорочку низинкою із наповненням, зараз працюю мережка з настилом. Говорять, бо говорити мусять. На сто відсотків погоджуюся з Вашою думкою
Згодна повністю, кожен народ у своєму розвитку бере не тільки те що придумав сам, а те до чого міг дотягнутися і те що чогось вартувало, щось покращували, щось самі придумували, а щось використовували в оригіналі....а що було нашим при амазонках, скіфах...то все інше не наше, ну дурість, звісно і хрестик наш і візерунок афганським гачком
Саме так. І ті самі мережки з вирізуванням і гладь білим по білому існують в багатьох інших країнах. Той самий норвезький хардангер - хіба це не решетилівська вишивка? Можливо, деякі техніки виникли паралельно, незалежно, але цілком можливо, що і вирізування наші предки запозичили з одягу, який везли через наші торгові шляхи.
@natalkapoltavka1241 а можливо і не запозичили, а саме як підмітили просто паралельно виникли....колись я придумала візерунок гачком....пишалася))) а потім побачила його в інтернеті....
Добрий день! ви, як майже завжди з людьми, праві частково. Про складнощі традиційних технік. вони аж ніяк не простіші за хрестик! У нас безліч рахункових технік, і узори так же само руйнуються, якщо робиш помилку в одну(!) нитку. Трохи простіше в цьому плані мережки, і вони застосовувалися як розмітки. Про брокард - тут багато факторів: і питання сучасності, хтось вчився керувати авто, хтось відрізав коси, хтось виходив заміж(чи навпаки, йшов до освіт.закладів) всупереч сім'ї... більш виважені вишивали не "бабусине", а своє. Про радянські часи - а вишивку не кидали. Вона перестала бути необхідною, але ж хто хотів - робили це. Проте, вишивка стала машинною і інтер'єрною. Вишивальниці робили панно, оздоблювали портьєри чи навпаки, фіранки, робили доріжки, а от скатертини вже ні. Бо скатертини вже непрактично. Думаю, хрестик став популярним по двом причинам. По-перше, він більш швидкий, тобто, 2 стібка перекривають більшу площину, аніж гладдю, низом, вирізуванням, будь-чим. Другий фактор - економія по ниткам. Бо всі шовчики, як зараз прийнято називати "позахрестні" техніки, потребують в рази більше ниток. Але, водночас, з точки зору сучасної естетики, українська етнічна вишивка має більш благородний, вишуканий вигляд. Тож, зараз прийшов час, змінилася естетика, умови, і тепер ми знову міняємо погляд на вишивку. І тут є і "дімомани", і цінувальники багатоколірних, і прихильниці семплерів, і етнофани
Добрий день. Я не зовсім зрозуміла, що ви мали на увазі про сучасність. Я думаю, на початку 20 ст. село ще жило традиційним життям, ніхто не обрізав коси і не водив машину. Що вишивка хрестиком була якимсь молодіжним протестом проти традицій мені здається малоймовірним. Що ж до складності хрестика порівняно з іншими техніками, я не згодна з вами. З моєї точки зору всі техніки по складності приблизно однакові - ви навчаєтесь шити базовий елемент і потім уже ним вишиваєте, і немає різниці чи навчитися хрестику чи лиштви - і те й інше не займе більше кількох годин, щоб зрозуміти принцип, далі просто практика. Але питання в тому, скільки часу і уваги займе у вас вишивання сорочки. А тут є величезна різниця, чи вишивати геометричний орнамент, як майже завжди у старих техніках, чи вишивати складний брокарівський узор, бо ще треба багато часу, щоб звірятися зі схемою. Окрім того, те що ви сказали, що хрестиком швидше покривати площу вишивки - це зовсім не так. Ніхто не шив хрестиками сантиметрового розміру. Хрестики дрібні і на кожен потрібно два стібки і це забирає час. І це не якісь абстрактні роздуми. Я 35 років вишиваю хрестиком і я добре знаю, наскільки це довго. Особливо, коли вишивати рослинні орнаменти.
@natalkapoltavka1241 ми про одне і те ж, але трохи не розуміємо одна одну.) Про час. початок сторіччя - якраз початок нового для мешканок міста. Так, тоді коси ще не різали, або різали особливо відчайдушні, а от ідеї, що батькам не обов'язково коритися... думаю, молодь починала, як завжди, з одягу. Про час і економію ниток - тут вже кажу як людина, що на практиці випробувала і те, і інше. Етнічна вишивка трохи, як зараз кажуть, медитативна, але ж і рослинні мотиви брокарду для зрощених на лічильній гладі, і не завжди простих узорах - повірте, не складні. Брокарівські орнаменти - всього лиш орнаменти, зробив один рапорт, інші йдуть значно хутчіше. А етнічні візерунки - далеко не завжди прості ромби, іноді там дійсно "нафаршировано" багато. Навіть і гладь вільна, без ліку ниток. Вишивати абияк - вона проста; вишивати, щоб це було добре - це зовсім не просто, і вимагає більше часу. Можете й собі зробити експеримент, хоч з низзю, хоч з кучерявим, хоч з вирізуванням... тільки не один-єдиний елемент, а повномасштабний проміжок якогось орнаменту. Про витрату ниток, принаймні, все стане ясно))) на мене особисто це справило велике враження))
@@ХилькоЛилия Все одно з вами не згодна. :) Ніколи ви не запам'ятаєте брокарівський узор, навіть якщо вишили його 10 разів. Ну хіба що оті найменшенькі, прості, що на подолі вишивались, те може йзапам'ятається. Ось у цьому відео є "брокар", який вишивала я. ua-cam.com/video/ZkdBbDIdt8E/v-deo.html&ab_channel=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8
@@natalkapoltavka1241 переглянула, гарно вийшло👍 Але якщо з чорно-червоним виноградом дещо складніше, то "чорна троянда" і інші приборканню підлягають. так, автоматично і повністю по пам'яті їх не вишити, але можна намусолити око достатньо, щоб не розбирати візерунки, а лише час від часу звірятися з схемою. Свого часу вишивала, так вже вийшло, один за одним, 3 весільних рушника. Так перший рапорт йшов важко, другий легше; а інший кінець майже по пам'яті. Там були дуб з калиною. А, до речі, для третього рушника малюнок павичів я зробила сама)) бо подруга забажала неповторності, а в 99-му, самі розумієте, розмаїття майже не було. І так, вишивала на лляній тканині(аїда, по нашому спільному смаку, сильно здешевляла вигляд). А що в змозі одна людина, те реальне і для інших. Особливо з тренованим оком. У мене була зворотна картина - взялася за візерунок з лиштвою, зерновим, вічками і вирізуванням... якщо зерновий вивід не підвів, і виявився своєрідною розміткою, то перший елемент лиштви "зійшовся" по ниткам раза з четвертого. А спочатку були помилки, які робили візерунок занадто неохайним. І це у досить "тертої" вишивальниці)))
@@ХилькоЛилиямабуть, у вас фотографічна пам'ять. Зрозуміло, що на початку все складно. Але цікаво тепер, після того, як ви вже повишивали лиштвою, як вам складність?
Чомусь ніхто не ставить питання що було раніше. Можливо все було навпаки. Щоб краще продавався товар до нього додали те, що вже було своїм і рідним. ???? Чужому навчаймося, а свого не цураймося😊
Ні. До брокарівського мила додавали схеми, розроблегі французськими дизайнерами. То були "авторські схеми", як прийнято зараз казати. А традиційна українська вишивка складалася з геометричних і геметризованих рослинних мотивів. Така дослідниця української вишивки, як Олена Пчілка, мати Лесі Українки , називала сорочки, вишиті брокарівськими взорами "поганим смаком і ляпаниною" і закликала повернутися до традиційних взорів. ua-cam.com/video/XVRPSl3w6sI/v-deo.htmlsi=g5IWfEoVrLaoV2es
Дякую за відео. Як правило, найбільші "есперди" в будь-якій сфері не володіють ніякими знаннями, але мають горласту і тупу позицію, незрозуміло на чому побудовану.
Ну послухайте тоді справжнього експерта, з якого і почалося відродження різних традиційних технік вже в теперішній час ua-cam.com/video/XVRPSl3w6sI/v-deo.htmlsi=g5IWfEoVrLaoV2es
Дацте собі відповідь на питання : який сакральний зміст несе брокарівська вишивка. Чи могла вишивальниця молитися чи співати при відтворенні брокарівських схем, коли їй постійно треба було лічити хрестики? Яку оберегову енергетику несуть такі речі? ua-cam.com/video/JiwJlWiJ65I/v-deo.htmlsi=ZjyY6XrnYzV2pHm6 ua-cam.com/video/jmiDmYO1amQ/v-deo.htmlsi=5XwRFjSJACfvXYkB ua-cam.com/video/5zVTKn5WeF4/v-deo.htmlsi=ATr9IW14Vh8pQsRB ua-cam.com/video/Mg9i_E6NNEI/v-deo.htmlsi=0w-duQ9X_BTPZzA3 ua-cam.com/video/0y9-nnXe-94/v-deo.htmlsi=hiUF-U_OpW1GU6yF ua-cam.com/video/FsDaH542OBM/v-deo.htmlsi=qPYEXmsawde16buj ua-cam.com/video/i-LoDBo00Js/v-deo.htmlfeature=shared
Прослухала частину і більше не осилила. Хрестик то не наше. Зробили спеціально «моду» на хрестикові узори, лиш би ми не пропагували своє. Те саме робили з моїм поколінням коли батьки не розуміли бо виховані в савдепії а я мала не знала що телебачення, музика, звичаї роблять все для того щоб навʼязати комплекс меншовартости в порівнянні з ворогом. Тай взагалі які 5 поколінь 🫣🤯🤯 моя прабабця і бабця шили давніми, тільки мами покоління більше на хрестик було націлено, хоча радію що вона і багато низинкових відшила.
Думаю, залежить від регіону. Десь хрестик з'явився раніше, кудись дійшов уже потім. Але вже в кінці 19 століття багато сорочок вишивалося брокарівськими узорами. Я говорю в цілому про Україну, а не про вашу місцевість, не знаю, звідки ви. До речі, десь траплялася інформація, що хоч на Західну Україну брокар і не потрапляв, але там теж був вплив друкованих схем, тільки вже румунських.
Два кольори мої два кольори -своєрідний гімн українській вишивці!Так, отим хрестикам,отим п'ятьом поколінням!Хрестик складніше.Лиштву шию без схем на ходу вигадуючи взір.
Зараз дизайнери відтворюють схеми так званих традиційних сорочок і сотні дівчат вишивають їх один в один і по схемі і по кольору, втішаючи себе, що отримають старовинну традиційну сорочку ! Але ж у наших бабусь не було однакових сорочок, кожна використовувала техніки у різних комбінаціях, це були індивідуальні роботи зі своїм змістом, а зараз масово вишивається одне і теж, що це як не ширпотреб?
Професор Університету Святого Володимира (нинішній Університет Тараса Шевченка) Григорій Григорович Павлуцький у своїй праці "Історія українського орнаменту" (1927 рік видання) пише: "Сучасне розповсюджене вишивання червоним і чорним хрестиком до української вишивки не має ніякого відношення". Олена Пчілка ще в кінці 19-го століття називала брокарівську вишивку "ляпаниною, яка не має нічого спільного з витонченою і стриманою українською вишивкою".
Ніхто не заперечує, що брокарівські узори, як і хрестик в цілому - це нововведення, пов'язане з появою друкованих зразків. Але, по-перше, професор Павлуцький і Олена Пчілка писали це століття тому, до того, як хрестик вжився у наше вишивання. Вони протестували проти нових віянь, які їм не подобалися, а наші нові цінителі уже заперечують ціле століття і сотні тисяч, якщо не мільйони, сорочок, які були вишиті брокаром. По-друге, питання смаку - суб'єктивна річ. Вам подобаються англійські шпалери в смужку? Мені, наприклад,не дуже подобаються, городоцькі сорочки. Навіщо створювати собі авторитети і сліпо повторювати їхні думки? При всій моїй любові до творів Олени Пчілки і повазі до її праці по зберіганню традиційних узорів, маю свої очі і можу без неї оцінювати, чи є щось красивим для мене. І брокарівські сорочки були різні і більш старі сорочки були різні.
@natalkapoltavka1241 Мода завжди циклічна і на вишивку - теж. І зараз вона знову повертається до того, що було ще 200 років тому. Сьогодні брокар просто виходить з моди. А ви, як і Олена Пчілка, протестуєте проти нововведень і знецінюєте те, що особисто вам не подобається. Ще й називаєте традиційні техніки простими. Це борщівські сорочки прості? Чи снятинські? Чи буковинська цирка? Чи подільська низинка? Чи, може, кучерявий шов гуцульщини простий? Чи довбане? Чи кочелистий шов? Чи перловий шов? Чи різні розшивки? А ручне збирання сорочок? Там треба ой як добре порахувати, куди тому хрестику й братися.
@@СашаСаша-ф5и4н Я не протестую проти нововведень, ви неуважно мене слухали, або почути мене вам заважає фанатичність. Якраз я цікавлюсь усім і пробую все і оцінюю все по тому, як воно виглядає і як воно вишивається, а не по тому, як сказала Олена Пчілка чи ще хтось. До чого тут ручне збирання сорочок? І взагалі, звідки ця мода на ручне збирання сорочок? Може, тепер уже і зшивати машинкою неправильно, бо це нам нав'язали, в 19 столітті ж зшивали вручну, правильно? Те, що ви перерахували назви технік, якось має доводити вашу думку? В мене чомусь таке відчуття, що ви ними і не вишивали, бо якщо вишивали, то що аж такого складного ви знайшли в кочелистому шві?
Згодна на 💯 в мене теж такі відчуття, хоч я дуже прагну навчитися давнім технікам.
Дякую, за Ваші роздуми, Вашу щирість, я гадаю, можливо, так заполонила вишивка хрестиком, що можна було вишивати нові малюнки ,як яблука, букетики, квіти, виноград і інше.Мені здається молодим дівчатам це особливо повинно було подобатись.Але це моя особиста думка.Перші вишиванки дітям, онукам,чоловікові я вишила хрестиком, бо я перша в родині стала вишивати, ні мама, ні бабуся не вишивали
На вишивальних форумах у 2010х роках майже всі вишивали брокари на сорочках і ніхто не копилив губи з цього приводу, а зараз стало багато прошепані, яким хрестик вже не модний :)
Скільки себе пам’ятаю то завжди вишивала хрестиком… Ним вишивала мої бабуся і мама і думаю, що це було тому, що не було інформації про інші техніки. Зараз є дуже багато інформації та майстер класів з різних видів вишивки і я мрію опанувати інші техніки. Я читала думки відомих вишивальниць, що хрестик то сама складна і затратна техніка вишивки.
Мені вишивати хрестиком навіть складніше, можливо через навʼязані стереотипи, як має іти нитка на хрестику, як має ховатись закінчення нитки, як має виглядати виворіт і т. д. Досвід вишивання в мене не великий: вишила сорочку низинкою із наповненням, зараз працюю мережка з настилом. Говорять, бо говорити мусять. На сто відсотків погоджуюся з Вашою думкою
Згодна повністю, кожен народ у своєму розвитку бере не тільки те що придумав сам, а те до чого міг дотягнутися і те що чогось вартувало, щось покращували, щось самі придумували, а щось використовували в оригіналі....а що було нашим при амазонках, скіфах...то все інше не наше, ну дурість, звісно і хрестик наш і візерунок афганським гачком
Саме так. І ті самі мережки з вирізуванням і гладь білим по білому існують в багатьох інших країнах. Той самий норвезький хардангер - хіба це не решетилівська вишивка? Можливо, деякі техніки виникли паралельно, незалежно, але цілком можливо, що і вирізування наші предки запозичили з одягу, який везли через наші торгові шляхи.
@natalkapoltavka1241 а можливо і не запозичили, а саме як підмітили просто паралельно виникли....колись я придумала візерунок гачком....пишалася))) а потім побачила його в інтернеті....
Або навпаки, у нас запозичили@@natalkapoltavka1241
Добрий день! ви, як майже завжди з людьми, праві частково.
Про складнощі традиційних технік. вони аж ніяк не простіші за хрестик! У нас безліч рахункових технік, і узори так же само руйнуються, якщо робиш помилку в одну(!) нитку. Трохи простіше в цьому плані мережки, і вони застосовувалися як розмітки.
Про брокард - тут багато факторів: і питання сучасності, хтось вчився керувати авто, хтось відрізав коси, хтось виходив заміж(чи навпаки, йшов до освіт.закладів) всупереч сім'ї... більш виважені вишивали не "бабусине", а своє.
Про радянські часи - а вишивку не кидали. Вона перестала бути необхідною, але ж хто хотів - робили це. Проте, вишивка стала машинною і інтер'єрною. Вишивальниці робили панно, оздоблювали портьєри чи навпаки, фіранки, робили доріжки, а от скатертини вже ні. Бо скатертини вже непрактично.
Думаю, хрестик став популярним по двом причинам. По-перше, він більш швидкий, тобто, 2 стібка перекривають більшу площину, аніж гладдю, низом, вирізуванням, будь-чим. Другий фактор - економія по ниткам. Бо всі шовчики, як зараз прийнято називати "позахрестні" техніки, потребують в рази більше ниток.
Але, водночас, з точки зору сучасної естетики, українська етнічна вишивка має більш благородний, вишуканий вигляд. Тож, зараз прийшов час, змінилася естетика, умови, і тепер ми знову міняємо погляд на вишивку. І тут є і "дімомани", і цінувальники багатоколірних, і прихильниці семплерів, і етнофани
Добрий день. Я не зовсім зрозуміла, що ви мали на увазі про сучасність. Я думаю, на початку 20 ст. село ще жило традиційним життям, ніхто не обрізав коси і не водив машину. Що вишивка хрестиком була якимсь молодіжним протестом проти традицій мені здається малоймовірним.
Що ж до складності хрестика порівняно з іншими техніками, я не згодна з вами. З моєї точки зору всі техніки по складності приблизно однакові - ви навчаєтесь шити базовий елемент і потім уже ним вишиваєте, і немає різниці чи навчитися хрестику чи лиштви - і те й інше не займе більше кількох годин, щоб зрозуміти принцип, далі просто практика.
Але питання в тому, скільки часу і уваги займе у вас вишивання сорочки. А тут є величезна різниця, чи вишивати геометричний орнамент, як майже завжди у старих техніках, чи вишивати складний брокарівський узор, бо ще треба багато часу, щоб звірятися зі схемою.
Окрім того, те що ви сказали, що хрестиком швидше покривати площу вишивки - це зовсім не так. Ніхто не шив хрестиками сантиметрового розміру. Хрестики дрібні і на кожен потрібно два стібки і це забирає час. І це не якісь абстрактні роздуми. Я 35 років вишиваю хрестиком і я добре знаю, наскільки це довго. Особливо, коли вишивати рослинні орнаменти.
@natalkapoltavka1241 ми про одне і те ж, але трохи не розуміємо одна одну.)
Про час. початок сторіччя - якраз початок нового для мешканок міста. Так, тоді коси ще не різали, або різали особливо відчайдушні, а от ідеї, що батькам не обов'язково коритися... думаю, молодь починала, як завжди, з одягу.
Про час і економію ниток - тут вже кажу як людина, що на практиці випробувала і те, і інше. Етнічна вишивка трохи, як зараз кажуть, медитативна, але ж і рослинні мотиви брокарду для зрощених на лічильній гладі, і не завжди простих узорах - повірте, не складні. Брокарівські орнаменти - всього лиш орнаменти, зробив один рапорт, інші йдуть значно хутчіше. А етнічні візерунки - далеко не завжди прості ромби, іноді там дійсно "нафаршировано" багато.
Навіть і гладь вільна, без ліку ниток. Вишивати абияк - вона проста; вишивати, щоб це було добре - це зовсім не просто, і вимагає більше часу. Можете й собі зробити експеримент, хоч з низзю, хоч з кучерявим, хоч з вирізуванням... тільки не один-єдиний елемент, а повномасштабний проміжок якогось орнаменту. Про витрату ниток, принаймні, все стане ясно))) на мене особисто це справило велике враження))
@@ХилькоЛилия Все одно з вами не згодна. :) Ніколи ви не запам'ятаєте брокарівський узор, навіть якщо вишили його 10 разів. Ну хіба що оті найменшенькі, прості, що на подолі вишивались, те може йзапам'ятається.
Ось у цьому відео є "брокар", який вишивала я.
ua-cam.com/video/ZkdBbDIdt8E/v-deo.html&ab_channel=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8
@@natalkapoltavka1241 переглянула, гарно вийшло👍
Але якщо з чорно-червоним виноградом дещо складніше, то "чорна троянда" і інші приборканню підлягають. так, автоматично і повністю по пам'яті їх не вишити, але можна намусолити око достатньо, щоб не розбирати візерунки, а лише час від часу звірятися з схемою.
Свого часу вишивала, так вже вийшло, один за одним, 3 весільних рушника. Так перший рапорт йшов важко, другий легше; а інший кінець майже по пам'яті. Там були дуб з калиною.
А, до речі, для третього рушника малюнок павичів я зробила сама)) бо подруга забажала неповторності, а в 99-му, самі розумієте, розмаїття майже не було. І так, вишивала на лляній тканині(аїда, по нашому спільному смаку, сильно здешевляла вигляд).
А що в змозі одна людина, те реальне і для інших. Особливо з тренованим оком.
У мене була зворотна картина - взялася за візерунок з лиштвою, зерновим, вічками і вирізуванням... якщо зерновий вивід не підвів, і виявився своєрідною розміткою, то перший елемент лиштви "зійшовся" по ниткам раза з четвертого. А спочатку були помилки, які робили візерунок занадто неохайним. І це у досить "тертої" вишивальниці)))
@@ХилькоЛилиямабуть, у вас фотографічна пам'ять.
Зрозуміло, що на початку все складно. Але цікаво тепер, після того, як ви вже повишивали лиштвою, як вам складність?
Чомусь ніхто не ставить питання що було раніше. Можливо все було навпаки. Щоб краще продавався товар до нього додали те, що вже було своїм і рідним. ???? Чужому навчаймося, а свого не цураймося😊
@@madamNately думаю, так і було, багато традиційних мотивів було перекладено на хрестик
Ні. До брокарівського мила додавали схеми, розроблегі французськими дизайнерами. То були "авторські схеми", як прийнято зараз казати. А традиційна українська вишивка складалася з геометричних і геметризованих рослинних мотивів. Така дослідниця української вишивки, як Олена Пчілка, мати Лесі Українки , називала сорочки, вишиті брокарівськими взорами "поганим смаком і ляпаниною" і закликала повернутися до традиційних взорів.
ua-cam.com/video/XVRPSl3w6sI/v-deo.htmlsi=g5IWfEoVrLaoV2es
Дякую за відео. Як правило, найбільші "есперди" в будь-якій сфері не володіють ніякими знаннями, але мають горласту і тупу позицію, незрозуміло на чому побудовану.
Ну послухайте тоді справжнього експерта, з якого і почалося відродження різних традиційних технік вже в теперішній час ua-cam.com/video/XVRPSl3w6sI/v-deo.htmlsi=g5IWfEoVrLaoV2es
Дацте собі відповідь на питання : який сакральний зміст несе брокарівська вишивка. Чи могла вишивальниця молитися чи співати при відтворенні брокарівських схем, коли їй постійно треба було лічити хрестики? Яку оберегову енергетику несуть такі речі?
ua-cam.com/video/JiwJlWiJ65I/v-deo.htmlsi=ZjyY6XrnYzV2pHm6
ua-cam.com/video/jmiDmYO1amQ/v-deo.htmlsi=5XwRFjSJACfvXYkB
ua-cam.com/video/5zVTKn5WeF4/v-deo.htmlsi=ATr9IW14Vh8pQsRB
ua-cam.com/video/Mg9i_E6NNEI/v-deo.htmlsi=0w-duQ9X_BTPZzA3
ua-cam.com/video/0y9-nnXe-94/v-deo.htmlsi=hiUF-U_OpW1GU6yF
ua-cam.com/video/FsDaH542OBM/v-deo.htmlsi=qPYEXmsawde16buj
ua-cam.com/video/i-LoDBo00Js/v-deo.htmlfeature=shared
Прослухала частину і більше не осилила. Хрестик то не наше. Зробили спеціально «моду» на хрестикові узори, лиш би ми не пропагували своє. Те саме робили з моїм поколінням коли батьки не розуміли бо виховані в савдепії а я мала не знала що телебачення, музика, звичаї роблять все для того щоб навʼязати комплекс меншовартости в порівнянні з ворогом. Тай взагалі які 5 поколінь 🫣🤯🤯 моя прабабця і бабця шили давніми, тільки мами покоління більше на хрестик було націлено, хоча радію що вона і багато низинкових відшила.
Думаю, залежить від регіону. Десь хрестик з'явився раніше, кудись дійшов уже потім. Але вже в кінці 19 століття багато сорочок вишивалося брокарівськими узорами. Я говорю в цілому про Україну, а не про вашу місцевість, не знаю, звідки ви.
До речі, десь траплялася інформація, що хоч на Західну Україну брокар і не потрапляв, але там теж був вплив друкованих схем, тільки вже румунських.
Вишивали при лампах гасових і лічили нитки на полотні домотканому різної товщини ,я бачила як вишивала моя мама але вже при електриці і по канві.
Продовжую))) у моєму дитинстві, коклюшне мереживо називали вологодстким, але я потурбувалася про історію цього методу і що....расіяй там і не віяло...
Два кольори мої два кольори -своєрідний гімн українській вишивці!Так, отим хрестикам,отим п'ятьом поколінням!Хрестик складніше.Лиштву шию без схем на ходу вигадуючи взір.
Маєте рацію, надто кирпи задирають ті "знавці" старовини.... Підписка.
Зараз дизайнери відтворюють схеми так званих традиційних сорочок і сотні дівчат вишивають їх один в один і по схемі і по кольору, втішаючи себе, що отримають старовинну традиційну сорочку ! Але ж у наших бабусь не було однакових сорочок, кожна використовувала техніки у різних комбінаціях, це були індивідуальні роботи зі своїм змістом, а зараз масово вишивається одне і теж, що це як не ширпотреб?
Звук жахливий , щось дуже тихо ((((
Вибачте, знаю і мені дуже прикро, що виходять такі відео. Уже поставила нову програму для камери на телефон, у нових має бути краще.
Професор Університету Святого Володимира (нинішній Університет Тараса Шевченка) Григорій Григорович Павлуцький у своїй праці "Історія українського орнаменту" (1927 рік видання) пише: "Сучасне розповсюджене вишивання червоним і чорним хрестиком до української вишивки не має ніякого відношення". Олена Пчілка ще в кінці 19-го століття називала брокарівську вишивку "ляпаниною, яка не має нічого спільного з витонченою і стриманою українською вишивкою".
Ніхто не заперечує, що брокарівські узори, як і хрестик в цілому - це нововведення, пов'язане з появою друкованих зразків.
Але, по-перше, професор Павлуцький і Олена Пчілка писали це століття тому, до того, як хрестик вжився у наше вишивання. Вони протестували проти нових віянь, які їм не подобалися, а наші нові цінителі уже заперечують ціле століття і сотні тисяч, якщо не мільйони, сорочок, які були вишиті брокаром.
По-друге, питання смаку - суб'єктивна річ. Вам подобаються англійські шпалери в смужку?
Мені, наприклад,не дуже подобаються, городоцькі сорочки. Навіщо створювати собі авторитети і сліпо повторювати їхні думки? При всій моїй любові до творів Олени Пчілки і повазі до її праці по зберіганню традиційних узорів, маю свої очі і можу без неї оцінювати, чи є щось красивим для мене.
І брокарівські сорочки були різні і більш старі сорочки були різні.
@natalkapoltavka1241 Мода завжди циклічна і на вишивку - теж. І зараз вона знову повертається до того, що було ще 200 років тому. Сьогодні брокар просто виходить з моди. А ви, як і Олена Пчілка, протестуєте проти нововведень і знецінюєте те, що особисто вам не подобається. Ще й називаєте традиційні техніки простими. Це борщівські сорочки прості? Чи снятинські? Чи буковинська цирка? Чи подільська низинка? Чи, може, кучерявий шов гуцульщини простий? Чи довбане? Чи кочелистий шов? Чи перловий шов? Чи різні розшивки? А ручне збирання сорочок? Там треба ой як добре порахувати, куди тому хрестику й братися.
@@СашаСаша-ф5и4н Я не протестую проти нововведень, ви неуважно мене слухали, або почути мене вам заважає фанатичність. Якраз я цікавлюсь усім і пробую все і оцінюю все по тому, як воно виглядає і як воно вишивається, а не по тому, як сказала Олена Пчілка чи ще хтось.
До чого тут ручне збирання сорочок? І взагалі, звідки ця мода на ручне збирання сорочок? Може, тепер уже і зшивати машинкою неправильно, бо це нам нав'язали, в 19 столітті ж зшивали вручну, правильно?
Те, що ви перерахували назви технік, якось має доводити вашу думку? В мене чомусь таке відчуття, що ви ними і не вишивали, бо якщо вишивали, то що аж такого складного ви знайшли в кочелистому шві?