У той час родина мого Батька мешкали у Містечку Іванів (Янів), Калинівський Район, Вінницька обл. У Містечку Іванів (Янів) досі збереглися і діють Палац та Костел із 15 Ст. Роду Миколи Мишки, та його родини Холоневських. Палац мав велику бібліотеку, розміщену в кількох залах, в обсязі 10.000 томів. Але усе майно Палацу було пограбоване під час окупації московитами України у 1922 році. Мій Батько, Василь Михйлович Вишневський вижив, у 1932 році йому було 8 років. Мені Батько обережно розповідав за страшний Голодомор в Україні. За часи срср не можна було називати Голодомор штучним Геноцидом. Батько мені наказав ніц не говорити зайвого у школі. Тепер я більше знаю за Геноцид Голодомором Українців. Вічна Пам’ять усім хто померли у часи штучного Голодомору - Геноциду в Україні. Вічна Пам'ять вам п'ятирічний Дмитрику, і трирічна Галинка, братик, і сестричка мого батька. Ви назавжди залишитесь дітьми. Дмитрику і Галинка, не здійсняться ваші мрії, не наїстеся ви досита хлібчиком, не спробуєте більши яка смачна паляниці свіжа, духм'яна, запашна. Дмитрику, і Галинка, ваші ніженьки більше не понесуть вас ланами, ви ніколи більше не спуститесь до Бугу, щоб відчути його бурхливі води. Дмитрику і Галинка, ви вспухли і померли голодними у злиднях. Дмитрику і Галинка я навіть не бачив ваших світлин, але я носитиму в моєму серці вас, як і усіх Українців, поки я живий. Дмитрику і Галинка, я усім розкажу за вас, так ніби ви досі живі.
Слава Україні! У ті часи в народі ходили приказки: "Серп і молот, смерть і голод" І анекдоти: "Голова колгоспу побачив у полі орають, чоловік замість коня, а жінка іде за плугом, голова колгоспу кричить, слава труду! А жінка голові у відповідь, поцілуй мене в *изду, а діда в *уяку, за те що забрав коняку!"
Дякую
У той час родина мого Батька мешкали у Містечку Іванів (Янів), Калинівський Район, Вінницька обл.
У Містечку Іванів (Янів) досі збереглися і діють Палац та Костел із 15 Ст. Роду Миколи Мишки, та його родини Холоневських.
Палац мав велику бібліотеку, розміщену в кількох залах, в обсязі 10.000 томів.
Але усе майно Палацу було пограбоване під час окупації московитами України у 1922 році.
Мій Батько, Василь Михйлович Вишневський
вижив, у 1932 році йому було 8 років. Мені Батько обережно розповідав за страшний Голодомор в Україні. За часи срср не можна було називати Голодомор штучним Геноцидом. Батько мені наказав ніц не говорити зайвого у школі.
Тепер я більше знаю за Геноцид Голодомором Українців.
Вічна Пам’ять усім хто померли у часи штучного Голодомору - Геноциду в Україні.
Вічна Пам'ять вам п'ятирічний Дмитрику, і трирічна Галинка, братик, і сестричка мого батька. Ви назавжди залишитесь дітьми.
Дмитрику і Галинка, не здійсняться ваші мрії, не наїстеся ви досита хлібчиком, не спробуєте більши яка смачна паляниці свіжа, духм'яна, запашна. Дмитрику, і Галинка, ваші ніженьки більше не понесуть вас ланами, ви ніколи більше не спуститесь до Бугу, щоб відчути його бурхливі води. Дмитрику і Галинка, ви вспухли і померли голодними у злиднях. Дмитрику і Галинка я навіть не бачив ваших світлин, але я носитиму в моєму серці вас, як і усіх Українців, поки я живий. Дмитрику і Галинка, я усім розкажу за вас, так ніби ви досі живі.
Слава Україні!
У ті часи в народі ходили приказки: "Серп і молот, смерть і голод"
І анекдоти: "Голова колгоспу побачив у полі орають, чоловік замість коня, а жінка іде за плугом, голова колгоспу кричить, слава труду! А жінка голові у відповідь, поцілуй мене в *изду, а діда в *уяку, за те що забрав коняку!"
Знакомлюсь только в баду
Реклама перед історією про голодомор be like:
это безумно сложно слушать ..
Соглашусь, тут просто дали и всё, не очень интересно, вот и плохо запоминается
Хуже книги по достоверности материала, в жизни не видел.