Мені 66. В 51 після розлучення захотіла пожити. Пішла вчитись танцювати аргентинське танго в клуб соціальних танців. Там знайшла партнера-друга-мужчину...на 9 років старшого. Прожили разом 10 класних років. Зараз все ускладнилось...знову хочеться ширше дивитись на життя, вирватись з полону страху і тривог що ж буде далі. Дякую, що підняли цю тему, моя історія, здається, є ілюстрацією того, що ви обговорювали.
А я вам скажу що у 60 життя тільки починається, а все тому що почала слухати Марину Романенко, і позлики в голові склалися в гарному напрямку, відчуваю себе комфортніше, впевненіше, щасливішою
Дякую за чудове відео, на Марину підписана вже багато років і дуже надихаюсь вами, Ілона чудова ведуча, завжди такі влучні і доречні питання. Обожнюю вас слухати. Мені зараз 40, а мені хочеться всього набагато більше ніж в 30, поява дітей надихнули мене рухатись вперед щоб щось їм дати. Молодшій зараз 8 місяців і я реалізовуюсь не тільки як мама, а ще і вчу німецьку мову, будую плани на майбутнє, потроху рухаюсь вперед, вже багато чого зі списку бажань викреслила за останні кілька років. А планів ще багато і все тільки починається:) Чарівні жінки все в наших руках, ми можемо все в цьому житті, ніколи не думайте що пізно.
Дякую, Ілоно, за гостю. Дякую Марині за фаховість, компетентність і актуальність. Дуже потрібне і гарне інтерв'ю. Надихає. Дає змогу замислитись, проаналізувати і щось змінити у своєму житті. ДЯКУЮ!!!
Дівчатка, по-перше дуже дякую за такую тему. ❤Це все гарно ,ваші поради та приклади,але вони в основному орієнтовані на жінок які мешкають в містах та містечках,а жінки які все життя живуть в селі.Скажу за себе,47 ,живу в селі ,всі оті стереотипи переосмислила,намагаюсь жити в сучасних умовах. Але ж все ж таки. Дуже добре коли підіймаються такі теми,але у всіх цих розмовах ви навіть не згадуєте про те що жінки ,та і взагалі ,люди ще живуть в селах. Чому ніколи не згадуєте їх. Клуби,гуртки і тд і та. Групи підтримки. В селі тебе "закопають" швидше ніж підтримають.
Пані Наталю - я народилася в Києві, а мешкаю вже понад 20 років у селі - і була приємно здивована тим, що тут є і йога для жінок, і хор і багато чого іншого. Розумію, що бувають різні села, але не опускайте руки - шукайте спільноту, яка вам сподобається онлайн - якщо не має можливості наживо бачитися і час від часу зустрічайтеся наживо - бо в реальному житті, коли всі працюють - ви не зможете робити це щодня чи декілька разів на тиждень. Наприклад я організувала клуб для жінок і в ньому жінки онлайн з різних країн світу. Моя подруга в Переяслові організувала зустрічі жінок... шукайте, щось вам сподобається і пристанете до чудової компанії
Так у мене давно був такий клуб для жінок під Києвом, за Межигір,ям. Але то ковід, то війна.... історія, традиції, звичаї, МК, дрес-код, украдені пісні... #молодицінавечорниці
👋цікава тема і хочеться почути ще думки інших психологів. Дякую ведучій, що вона долає важливі інсайти, про переживання криз у різному віці. Плюс, завжди важливий контекст. зазначати, що молодість це до 47…точно не в нашій країні. Казати, що в 30 криза, бо сімʼя, діти, машини, квартири, відпочинок, в жінок може ще немає дітей, бо суспільство тисне…це з саме з чоловіками. З огляду на події в країні, тут криза може бути з 18 до 70, якщо доживемо 😂
Все життя можно працювати, а потім мізерна пенсія, правильно сказати , чим займатися , щоб бути фінансово незалежній жінці, це точка зору не для всіх, звичайна жінка працює і знаходячись на пенсііі і виживає і немає свого авто, житла, фінансової подушки , як каже ваша гостя!!!!
То гостя говорить для молодих. Але не у всіх мізерна пенсія. У моєї бабусі теж мізерна пенсія, але вона дуже активна і маж сенси життя - вишиває, в'яже, готує для гостей, квіти вирощує і навіть під'їзд заквітчала. Вона навіть суші і роли навчилась робити дивлячись передачі на СТБ до війни. Бабуся спілкується з сусідами, також їздить через Чукотку на Китай саме в той магазин за яблуками зі знижкою. Вона з радістю їздить в санаторії чи то від соцстраху чи діти купують путівку. Хтось працює на пенсії і о диво не перетворюється на стару гримзу. Це питання чи подобається робота, а не я пашу за копійки все життя і пенсія буде мізерна
Продала себе в свншапурв а я там був раз 15 і нічого там нема ккрім того що все коцеє держава дає плюнеш і то получеш штраф і це хорошою хоть мусора нема ілонку цьом
Мені 66. В 51 після розлучення захотіла пожити. Пішла вчитись танцювати аргентинське танго в клуб соціальних танців. Там знайшла партнера-друга-мужчину...на 9 років старшого. Прожили разом 10 класних років. Зараз все ускладнилось...знову хочеться ширше дивитись на життя, вирватись з полону страху і тривог що ж буде далі. Дякую, що підняли цю тему, моя історія, здається, є ілюстрацією того, що ви обговорювали.
Дякую за ваші цікаві розмови і чудову українську мову❤
Дякуємо💙
Які прекрасні й неймовірні жінки провели прекрасний ефір ❤
Дякуємо💙
А я вам скажу що у 60 життя тільки починається, а все тому що почала слухати Марину Романенко, і позлики в голові склалися в гарному напрямку, відчуваю себе комфортніше, впевненіше, щасливішою
Щиро радіємо за вас!)) Так тримати!!))
Обожнюю ваш підкаст! Такі розмови дуже надихають. Дякую!
Дякуємо 💙
Гарненкі, свіжі молоді… життя продовжується і після 50❤
Дякую за чудове відео, на Марину підписана вже багато років і дуже надихаюсь вами, Ілона чудова ведуча, завжди такі влучні і доречні питання. Обожнюю вас слухати.
Мені зараз 40, а мені хочеться всього набагато більше ніж в 30, поява дітей надихнули мене рухатись вперед щоб щось їм дати. Молодшій зараз 8 місяців і я реалізовуюсь не тільки як мама, а ще і вчу німецьку мову, будую плани на майбутнє, потроху рухаюсь вперед, вже багато чого зі списку бажань викреслила за останні кілька років. А планів ще багато і все тільки починається:)
Чарівні жінки все в наших руках, ми можемо все в цьому житті, ніколи не думайте що пізно.
Дякую що поділились) ви надихаєте
@@IlonaDovgan дякую за зворотній зв'язок і за якісний контент:) Ілона, ви неймовірно чудова і талановита людина
@Юлия-л3о6и 🫶
Дякую, Ілоно, за гостю. Дякую Марині за фаховість, компетентність і актуальність. Дуже потрібне і гарне інтерв'ю. Надихає. Дає змогу замислитись, проаналізувати і щось змінити у своєму житті. ДЯКУЮ!!!
❤
Дівчатка, по-перше дуже дякую за такую тему. ❤Це все гарно ,ваші поради та приклади,але вони в основному орієнтовані на жінок які мешкають в містах та містечках,а жінки які все життя живуть в селі.Скажу за себе,47 ,живу в селі ,всі оті стереотипи переосмислила,намагаюсь жити в сучасних умовах. Але ж все ж таки. Дуже добре коли підіймаються такі теми,але у всіх цих розмовах ви навіть не згадуєте про те що жінки ,та і взагалі ,люди ще живуть в селах. Чому ніколи не згадуєте їх. Клуби,гуртки і тд і та. Групи підтримки. В селі тебе "закопають" швидше ніж підтримають.
Пані Наталю - я народилася в Києві, а мешкаю вже понад 20 років у селі - і була приємно здивована тим, що тут є і йога для жінок, і хор і багато чого іншого. Розумію, що бувають різні села, але не опускайте руки - шукайте спільноту, яка вам сподобається онлайн - якщо не має можливості наживо бачитися і час від часу зустрічайтеся наживо - бо в реальному житті, коли всі працюють - ви не зможете робити це щодня чи декілька разів на тиждень. Наприклад я організувала клуб для жінок і в ньому жінки онлайн з різних країн світу. Моя подруга в Переяслові організувала зустрічі жінок... шукайте, щось вам сподобається і пристанете до чудової компанії
Дякую вам дівчата, за неймовірно цікаву бесіду! Ви мене надихнули жити та творити зараз, а не чекати якогось моменту❤!
Це чудово!)) Дякуємо 💙
Дякую,було дуже цікаво.
Цікава тема, дякуємо за обговорення👍
Дякуємо ❤
Так у мене давно був такий клуб для жінок під Києвом, за Межигір,ям. Але то ковід, то війна.... історія, традиції, звичаї, МК, дрес-код, украдені пісні... #молодицінавечорниці
Клас❤ соціалізація, підтримка одне одного зараз дуже важлива😊
Почала дивитися відео, бо сподобався светр Марини :) але дослухала до кінця. Дякую!
Тема просто супер, дякую.
Дякую за цікаву тему !
Дуже цікава тема, дякую ❤
Дякуємо 💙
👋цікава тема і хочеться почути ще думки інших психологів. Дякую ведучій, що вона долає важливі інсайти, про переживання криз у різному віці. Плюс, завжди важливий контекст. зазначати, що молодість це до 47…точно не в нашій країні. Казати, що в 30 криза, бо сімʼя, діти, машини, квартири, відпочинок, в жінок може ще немає дітей, бо суспільство тисне…це з саме з чоловіками. З огляду на події в країні, тут криза може бути з 18 до 70, якщо доживемо 😂
Дякуємо за ваш коментар💙
Все життя можно працювати, а потім мізерна пенсія, правильно сказати , чим займатися , щоб бути фінансово незалежній жінці, це точка зору не для всіх, звичайна жінка працює і знаходячись на пенсііі і виживає і немає свого авто, житла, фінансової подушки , як каже ваша гостя!!!!
То гостя говорить для молодих. Але не у всіх мізерна пенсія.
У моєї бабусі теж мізерна пенсія, але вона дуже активна і маж сенси життя - вишиває, в'яже, готує для гостей, квіти вирощує і навіть під'їзд заквітчала. Вона навіть суші і роли навчилась робити дивлячись передачі на СТБ до війни. Бабуся спілкується з сусідами, також їздить через Чукотку на Китай саме в той магазин за яблуками зі знижкою.
Вона з радістю їздить в санаторії чи то від соцстраху чи діти купують путівку.
Хтось працює на пенсії і о диво не перетворюється на стару гримзу. Це питання чи подобається робота, а не я пашу за копійки все життя і пенсія буде мізерна
Яка зараз може бути стабільність в Україні? Як це переживати людям?
Ось так і проживати...жити в цьому своє життя...
💙💛
Що за спільнота жінок з готування страв?
Крыза це отсой от твоих юажань не слухай ,їх а роби як тобі хорошою і як всім. Люблю ілонку довгань
Продала себе в свншапурв а я там був раз 15 і нічого там нема ккрім того що все коцеє держава дає плюнеш і то получеш штраф і це хорошою хоть мусора нема ілонку цьом
Крыза це не твои года же ты все просыраеш так як уе года жыви всегда в любом возрасти люблю идлонку чесно