Олена Левченко - секрет | videopoetry

Стоять на вершині. Питає Один:
- Ну де?
Брели ми за цим і ніч і ціленний день,
он пальці як позбивали - болить, страшне -
показуй уже
показуй скоріше вже!
- А ми коли йшли, пам’ятаєш розкішний став?
Ох скільки йдучи я історій нарозказав,
у зубі стирчав колосок, ти був точно без.
Ми йшли за секретом -
секретом був сам процес.
Автор: Олена Левченко