🪻📘🌿"В основі новел С.Цвейга незмінно лежать подорожі: небезпечні, захоплюючі, стомлюючі, в них тактовно, з почуттям міри, і разом з тим відверто описані найінтимніші людські переживання. Новели Цвейга сповнені напруження. На думку письменника, доленосні події можуть статися з людиною в найнесподіваніший момент і зайняти лише кілька хвилин". Письменник переконує, що людське серце беззахисне і перед викликами долі, і перед своїми власними муками совісті, і перед своєю гордістю, що людські вчинки часто непердбачені і незбагненні, як і їхні долі. Як пишуть читачі в своїх відгуках про Стефана Цвейга, всі його твори незрівнянні. У кожному свій відтінок, смак, життя. У манері письма цього письменника є щось фантастичне, читач відчуває над собою беззаперечну владу слова письменника, його всепоглинаючу силу.
Щиро дякую за чудовий переклад та прочитання новели Цвейга українською мовою! В часи СРСР гарна зарубіжна література перекладалася виключно російською.
Прослухала з величезним інтересом.Твір надзвичайно цікавий. Щиро дякую Л.Мироненко за так чудово відтворений твір. Дякую,що вже нарешті на українській мові твір Цвейга. Прошу Л.Мироненко читата і всі інші твори ,особливо зарубіжних класиків, але не забувати про твори укр.письменників. Дякую щиро.💛💙
Як можна людину вбити байдужістю.... А в нього від розчарування розвинулась депресія... Так гарно написано.... і дуже гарно прочитано!! Якби він був поговорив з донькою, хто зна..... одержав удар, померло все, що він рахував чистим, добрим, люблячим......
Завжди дивувала позиція, коли чоловік працював все життя, заробив на розкішний будинок і високий рівень життя, а потім звинувачує дітей та жінку, що він все життя рвав жили заради них. Якби не рвав жили, їв би вчорашні пиріжки і жив в коморі два на два. Якби він хоч трохи проводив час з сімʼєю, то було б щось спільне і сімʼї було б цікаво з ним. Під кінець взагалі інфантильна позиція старого маразматика.
🪻📘🌿"В основі новел С.Цвейга незмінно лежать подорожі: небезпечні, захоплюючі, стомлюючі, в них тактовно, з почуттям міри, і разом з тим відверто описані найінтимніші людські переживання. Новели Цвейга сповнені напруження. На думку письменника, доленосні події можуть статися з людиною в найнесподіваніший момент і зайняти лише кілька хвилин".
Письменник переконує, що людське серце беззахисне і перед викликами долі, і перед своїми власними муками совісті, і перед своєю гордістю, що людські вчинки часто непердбачені і незбагненні, як і їхні долі. Як пишуть читачі в своїх відгуках про Стефана Цвейга, всі його твори незрівнянні. У кожному свій відтінок, смак, життя. У манері письма цього письменника є щось фантастичне, читач відчуває над собою беззаперечну владу слова письменника, його всепоглинаючу силу.
!.😢😮😊😊
Дякую Вам , пані Ліліє , за емоційне читання такого чудового твору .
Благослови Вас Боже!!
Дякую Ліля. Як завжди, це було неперевершено!
Щиро дякую, пані Ліліє Мироненко, За неймовірно цікавий твір рідною мовою та чудове виконання!
Дякую, дуже цікаво.
Щиро дякую за чудовий переклад та прочитання новели Цвейга українською мовою! В часи СРСР гарна зарубіжна література перекладалася виключно російською.
Дурацький твір. Наші кращі. А читання чудове. Дякую.
Гірка правда життя.Дякую за майстерне читання.❤
Дякую , гарне читання українською!
Дякую Вам, за гарне читання, чудовий твір.
Було цікаво слухати, дякую❤
Прослухала з величезним інтересом.Твір надзвичайно цікавий.
Щиро дякую Л.Мироненко за так чудово відтворений твір.
Дякую,що вже нарешті на українській мові твір Цвейга.
Прошу Л.Мироненко читата і всі інші твори ,особливо зарубіжних класиків, але не забувати про твори укр.письменників.
Дякую щиро.💛💙
Дякую!!!❤
Гарно описано ревниве батьківське почуття
Дякую!
Таке болісне прозріння.... Дякую. Читала не один твір Цвейга, дуже сподобалось. Ви дуже гарно читаєте, не можу слухати інших читців,звикла до Вас.
Часто зустрічається така ревнива любов Батька до Доньки і колись і тепер... Як завжди голосом ведуча передала події чуттєво!👍❤
Думаю, що його боліло те, що донька пуста, веде розпущений спосіб життя.. Не забувайте які це часи були.
❤🎉❤
❤❤❤
Як можна людину вбити байдужістю.... А в нього від розчарування розвинулась депресія... Так гарно написано.... і дуже гарно прочитано!! Якби він був поговорив з донькою, хто зна..... одержав удар, померло все, що він рахував чистим, добрим, люблячим......
Завжди дивувала позиція, коли чоловік працював все життя, заробив на розкішний будинок і високий рівень життя, а потім звинувачує дітей та жінку, що він все життя рвав жили заради них. Якби не рвав жили, їв би вчорашні пиріжки і жив в коморі два на два. Якби він хоч трохи проводив час з сімʼєю, то було б щось спільне і сімʼї було б цікаво з ним. Під кінець взагалі інфантильна позиція старого маразматика.
Цікаво.