«Я - Україна». Вірш Інни Скорини-Калаби
Вставка
- Опубліковано 24 сер 2022
- Читає Марія Дубок.
Благодійний концерт "Я молюся за Україну".
На честь Дня Незалежності України.
Вісмар. Церква Святого Духа.
24.08.2022
---------------------------------------------
Запись: Александр Купчик
gestalt.kharkov.ua/
💙💛❤❤❤
Інна Скорина-Калаба.
“Я - Україна”
=========================
Жила собі, нікого не чіпала.
Я розвивалась, мріяла, могла.
Сумлінно вчилась, вільно працювала.
Любити вміла, чесною була.
«Така тендітна -це на перший погляд -
Без-захисна, маленька і одна…»
так думав той сусід, що поряд
який хотів мене усю й до дна.
Він мав подобу хижу і велику
Звірячу хтивість у своїх очах
Без совісті, без честі і без лику -
Огидний був, на всіх наводив страх…
Приходив часто, бив себе у груди,
Показував кулак і «свой язык».
Людською мовою казала: «Я не буду!»
Та до відмов він бачите не звик!
Не звик! І не пішов, а вісім років
лупив криваво в вікна -« ми ж сім’я!»
В ночі підступно вдерся з усіх боків,
Кричав: «Ну если не моя - то и ничья!»
Він думав - я злякаюсь і заплачу.
Він думав - я пощади попрошу.
Е ні! В мені козацька кров гаряча!
У мене зуби є - і я вкушу!
І так мені болить! Болить не стерпно!
Та я в останнє, в цей раз потерплю,
Щоб остаточно, назавжди, роздерти
Кривавого сусіда без жалю!
Я влучу точно, адже б’ю прицільно!
Мене так Богом доля нарекла,
Я Україна - незалежна, вільна,
Я ще сильніша, ніж колись була.