От прослухала цю повiсть i прийшло на думку порiвняння. Доводилось читати европейську прозу про тi часи, у них теж життя було не солодке, тяжка праця, несправедливiсть, але щоб так, як у нас, менi здаэться, не було. Яка тяжка доля украiнського народу аж до тепер!!! Тримаймося, дорогi украiнцi! Буде й на нашiй вулицi празник, по iншому бути не може. 🇺🇦💙💛
Так згоден, сумна історія. І шкода простих Українських людей. Але повість написана уже після відміни кріпосного права. Вони на той час були вільними. В москалі забирали не тільки українських але і з російських сіл. Хтось мав захищати країну. І мені не сподобалось як автор описав такий позитивний момент, як безкоштовне навчання за рахунок Держави дітей військовослужбовців. Ганна ніби і була вдячна, але відчувалось негативне ставлення автора до цієї події. Також я не згоден з тим, що український народ досі потерпав від московитів. Я народився і прожив у Радянській Україні 20 років.тому маю право, як свідок сказати, що саме тоді Україна і всі українці були вільними, незалежними та мали гідність. Мої батьки та я отримали від держави власне житло, безкоштовну освіту, медицину, та розвинену індустріальну країну, яка мала власне машинобудування, авіаційну та космічну галузь, радіоелектроніку, та розвинену науку і техніку., літературу музику і взагалі зберегли неповторну українську едентичність. Скажіть відверто ми змогли б цього досягнути, як би Москва і радянська влада пригнічувала і хотіла знищити українців? Чого досягла "незалежна" Україна за останні 30 рокіа? Дохазяйнувались до того, що всі здобуття і весь потенціал розкрали, зрадили своїх дідів та бабусь, які тяжко будували і залишили нам , дійсно сильну і багату Україну. Навіть умудрились рідну Землю продати. І винні в цьому не москалі, а ми самі. Тому зараз і потерпаємо. Коли ми всі це 0
Автору не подякуєш, хоча твір того заслуговує, особливо зараз, коли вороги намагаються знищити нашу ідентичність, нашу націю і державу. Дана аудиокнига - це не тільки про україномовний контент на ютюбі, бо це,звичайно, чудово. Це нагадування нам про тяжку долю поневолення царською росією,. А тому твір мотивує ще завзятіше протистояти ворогу, ще сильніше відстоювати українську мову і нашу незалежність. І ЩОБ БІЛЬШЕ НІКОЛИ!!!... Велика подяка майстрині прочитання цього твору, це було дуже емоційно і зворушливо. Слава Україні!
Хоча мені боляче дивитися на те , що жителі областей в Україні гинуть від російських обстрілів і бомби 😣💔😔 Тим паче,те що в Україні гинуть люди,і їде війна,це не означає що в Росії прямо всі росіяни погані і жорстокі,і те що тіпо (українці і Україна найкращі і найкраща в світі і бла бла бла, бла бла ,🙄🙈)ні хоча як би не ЗСУ ,то ці кадировці були тут і було дуже погано😟як би биб всі зрозуміли що Україна,і Росія,це просто куски землі!😕
Дякую .Дуже важкий твір .Важка доля українського народу у всі часи .Дай Боже це буде останнє випробування і розквітне наша рідна Україна і заживуть щасливо всі люди.
Не знаю, скільки разів читала цей твір. І кожного разу сподівалася (не знаю, чому), що фінал буде іншим. Дуже сумно.Поламані надії на спокійну старість, на щасливе життя...
Як важко було слухати. Так розболілось серце...аж тяжко дослухати. Яка важка доля українського народу. Мого народу. Господь , збережи Україну. Благаю .
🌻📚🥀"Пішла біда до пана, ізбулася жупана; пішла біда до попа, ноги собі попекла. Пішла ж біда до Івана, од Івана вийшла п'яна". "Вмре багатир - збереться увесь мир, а вмре харпак -тільки піп та дяк". Коли молодий письменник писав свою першу повість«Дві московки» він ще не знав, що старість його пройде в безпросвітних злиднях, а помре він від голоду у Дегтярівській богодільні. І тільки через майже 100 років українці почнуть по-справжньому цікавитися творчістю Івана Левицького і ушановувати видатного митця.
Не знала про таке печальне закінчення життя великого письменника!! Як же це сумно!! І не було кому взяти до себе?? Доглянути. Ех!!! А він же з такою любов'ю писав про Україну.
Боже, як же гірко. Іван Нечуй-Левицький для мене особисто десь поряд із Шевченком, Коцюбинським. А який красивий на цьому фото. Чому ж у нас, у людей так часто виходить, що шануємо вже коли їм це ні до чого. Мабуть доля така - жити і творити заради прийдешніх поколінь
Ольга Косинова написала за всiх: "Іван Нечуй-Левицький для мене особисто десь поряд із Шевченком, Коцюбинським." ===Дiйсно, Iван Нечуй то класик нашоi лiтератури, - яка вишукана, бездоганна наша мова у письменника! Та я, власне, ось про що: на жаль наш час невпинно все далi i далi од тих часiв. I молодь вже не буде читати такi класичнi твори, - смартфони застять все. Тому конче потрiбно, щоб в школi в середнiх класах такi твори входили в обов*язкову програму, та вивчались досконально, та викладались на належному рiвнi. (згадую своi шкiльнi часи, - кiнець 60-х ,- порiвнюю як в старших класах викладали росiйську, яка вчителька була, з потенцiалом. А ось пiдготовка вчительки з украiнськоi лiтератури була слабенькою. Такий стан речей закладався ще на етапi вступу абiтурiентiв до педвузу. В наш час вже картина iнша, - на мою думку; але щоб закрiпити успiх не буде зайвим покласти пiдвищену зарплату цим вчителям, та й вимоги теж висунути пiдвищенi. Написав i задумався, - ще рiк тому все сказане б мало сенс, а тепер у нас вiйна, вiйна з зажерливими, невблаганними московитами, вiйна жорстока, безжалiсна, - боротьба за iснування. I як казав Черчiль, звертаючись до британцiв в скрутну годину: "Я не можу запропонувати вам нiчого окрiм тяжкоi працi, горя, кровi i виснажливоi боротьби з ворогом." Так i у нас сьогоднi. Та не втрачаемо надii. Перемога буде нaша! Слава Украiнi!
Дякую вам за якісне, емоційне читання. Вже прийшов час робити правильні висновки з минулого.і проторювати надійний і впевнений шлях до щасливої долі кожного українця...Хай Бог кожному допомагає...
Щиро дякую за Вам за дуже талановито прочитаний твір. Сумна доля українського народу, несправедливість ,недостатки, а люди вродлива,працьовиті, а долі не має і по цей день...
Чудовий твір і чудово прочитано. Дуже люблю Несуй-Левицького а цієї повісті чомусь не читала. Всі біди нашого народу були від москалів: кріпатство, забирали чоловіків на службу, зросійщували дітей… Все це згадувалось у творі. Не могли люди спокійно жити і працювати на себе а ні тоді , ні тепер 😡
Дякую, Лілія Мироненко за озвучку і знайомство з таким чудовим твором. Випадково натрапила, з задоволенням прослухала. Сумна гірка правда життя українського народу. Дякувати Богу, маємо зараз можливості для вибору вільного заможного життя.
А ви що родились пенсіонером? Ви жили в ссср ,терпіли ,потім в Україні голосували за гречку і за комуністів і терпіли,чи може ви боролись за щось? Сьогодні молоді хлопці вмирають через вашу покірність! І ви ще маєте попрікати сьогодні людей що ви бідні пенсіонери?
ПОТРІБНО ЧИТАТИ УКРАЇНСЬКУ КЛАСИЧНУ ЛІТЕРУТИРУ,- БО ЦЕ МУДРІСТЬ НАШИХ ПРАЩУРІВ.І ГОЛОВНЕ ВИХОВУВАТИ ДІТОЧОК ПОВАГИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ ДО СЕБЕ І ПРАЩУРІВ І В РЕТРИЦІ ЗАВЖДИ ПРОГОВАРЮВАТИ , ЩОБ ДІТОЧКИ ЖИЛИ ЩАСЛИВО ДОСТОЙНО І ЗАМОЖНО. БО ПРИ ТАКИХ БАГАТІЙШИХ РЕСУРСАР УКРАЇНЦІ СТАЛИ ЖЕБРАКАМИ І НИЩЕБРОДАМИ В СВОЇЙ ДЕРЖАВІ.ЩОБ УКРАЇНЦІ ВИВЧАЛИ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ І ВИМАГАЛИ ВИКОНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ВІД ЧЕРГОВИХ МОЖНОВЛАДЦІВ.І БУТИ ЮРИДИЧНО-ГРАМОТНИМ;ЩОБ ЖИТИ В ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ УКРАЇНА.
@@БабичЗайцева дуже влучно сказано😢...ми швидко прощаємо та віримо, що люди змінюються, така ось непотрібна риса українського менталітету...тому і страждаємо
Дивіться глибше, завжди був великий вплив кацапщини на нашу мову , культуру, відносини, все це добре українське, приннижувалось, висміювалось, і знецінювалось і здебільшого так і було 50 на 50 процентів народ був збитий з толку з правильної дороги. Сын приехал с Києва на такси к бедной маме , начал с ней по русски высокомерно,. За извозчика заплати, дом продай,..
То ж сина Ганни таким зробили, вимуштрували, ті московіти, де він навчався, куди його забрали служити. Поки був малим і був вдома, то був нормальним сином і мамі допомагав.
Така ж доля чекає і на наших українських дітей, що силоміць вивезли в цю огидну недодержаву. І від рідної мови змусять відмовитися і всього українського навчать цуратися. Москалі своїх дітей виховують з малих років бути ненависними і зверхніми до всіх, хто існує поза межами їхньої дикої країни. Тому і серце крається за долю України і всіх наших людей, які потерпали тоді, в часи, коли наші неперевершені класики писали свої невмирущі твори, і потерпають тепер від цих нелюдей і вбивць. З великою увагою і повагою прослухала цей важкий твір.
Ну то таке: хто винен в усіх ваших негараздах, то тільки не ви самі!. От так і будете жити -поживати ворогів шукати! Від цього не буде н щастя, ні вдачіі.
Це зараз люди трохи змінилися,готові допомагати ,а колись тільки сміялися,з сироти,з одинокої ,обзивали і цькували ,хто був богатішим той і не бачив бідного-мама розказувала.
Зараз змінилися? Ви що? Вже в школі йде поділ на ніщебродів і мажорів. А приватні платні школи... А освіта за кордоном ... Такого розподілу ще світ не бачив.
УКРАЇНСЬКА КЛАСИКА ЦЕ ДІАМАНТ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ,- ЯКА БУДЕ ЖИТИ У ВІКАХ, ЦЕ ЧИСТЕ ДЖЕРЕЛО, ДО ЯКОГО БУДУТЬ ПРИПАДАТИ УКРАЇНЦІ,ЩОБ ПОВНИТИ СВОЇ СИЛИ. .💙💛БО В УКРАЇНСЬКІЙ КЛАСИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ,- Є МУДРІСТЬ НАШИХ ПРАЩУРІВ УКРАЇНИ💙💛
Чому в незалежній Україні повикидали з бібліотек та шкільної програми твори українських радянських письменників? Особисто мені несказанно жаль неперевершеного майстра українського слова (нагадує мені саме І.С. Нечуя-Левицького) Михайла Стельмаха. Саме він дійсно є класиком української літератури.
А хіба серисери міг дати дозвіл на вивчення такого чудового твору? А "Розрита могила" Т.Г.Шеаченка вчили? А що ми вчили? Ленін - одне тільки слово, А ми вже, як буря готово.
Тоді"мабуть"цей твір був заюоронений московитами, але у них теж не краще було. Як завжди в багатій Україні так люди бідували.--відомо хто експлуатував.селян0
Тепер зрозуміло мені, чого Шевченко писав "кохайтеся, але не з москалями.." бо така доля у тих жінок була, стати вдовою, горювати, сина малолітнього віддати.. Зараз українки сильніші духом, не занапостила би дому, не продала би все майно
Давно колись читала повість "Дві московки" - була ще малою.. І, так вразив мене тоді цей твір, такий трагізм, така доля страшна.. І, от сьогодні знову прозвучала повість"Дві московки". Відчуття: неможу навіть передати - це, як сам був свідком того всього. Повість перегукується з романом П. Мирного "Повія". 😥Це такий соціальний трагізм, така чорна доля українських людей...
Ось він, 'московитській мір' та імперіялізм, ще раз доводить аксіому, що фіно-угри - це не один нарід з українцями,які і садиби тримали в чистоті, і вміли веселитися, і працьовиті від природи! Лише українські письменники описали Україну правдиво. Їх і потрібно читати, а не збоченців пушкіних, лєрмонтових чи булгакових - ненависників усього українського.
Всё понятно , но по-русски мне легче высказать своё мнение о услышанном . Меня впечатлило количество эпитетов , использованных в этой повести Они придают этой повести такую эмоциональную окраску и силу- плакать хочется . А разве в наше время нет таких детей , как Иван, внук Василь, которые из-за наследства убивают родителей ?? А народ , как народ во все времена: как может , так и устраивается : отсюда и воровство и коррупция . Тарас Шевченко писал : ‘Вы в рабстве выросли чужими и в рабстве вы и умрете ‘. Но я думаю , что наша жизнь зависит от нас самих . Надо овладевать знаниями и , чем больше мы знаем , тем больше у нас шансов изменить общество, строй ,бытие. ( это мои рассуждения). Не падайте духом !!
Кашмар як була тяжка доля у простолюду так и сейчас После войны треба выбрать таку владу щоб зминыты всих взяточныкив всех чиновников щоб презедент був проукраинськый
Прослушала, наплакалась. Очень тяжелая жизнь и была, и есть. Мои предки как раз в описываемое время уехали из Украины, в 1894г во время голода. Я ни разу там не была. Сейчас учу украинский язык, он мне очень нравится. Поняла почти все, кроме понятия «москаль». Имеется в виду «русский» или «солдат»?
Русский. "Россия" появилась при Петре Первом. До переименования им называлась нынешняя россия "Московией", "Московским царством", русские звались "московитами". Найдёте в любых мемуарах и дипломатических документах тех лет. На картах тоже.
Горестная история двух женщин, но очень реальная в те времена! Какая сентиментальная и дешестрадательная судьба женщин, которых мужей по царскому приказу забирали в русскую " Московскую Армию! Никакой финансовой поддержки жёнам, не разрешены отпуска, наведываться хоть изредка к семье. Женщины прожили глухую бесследную жизнь! Униженные и оскорблённые умерли? в нищете! Тема нового поколения поднимается в повести. Сын хорошего отца оказывается эгоистом, и как и сейчас некоторые парни, он требует денег от матери. 😨😰😔 Позор! Нечуй- Левицкий с полным сарказмом описывает сцену попрошайничества!
❤ Удивляет художественный стиль Нечуй- Левицкого. Он поэт , когда описывает пейзаж или состояние души женщины. Писал он и стихи.Некоторые положены на музыку, стали песнями, например: " Стоит гора высокая"! Это произведение включено в школьную программу.😮 Наши деды и прадеды пели эту задушевную песню, а молодое поколение должно более глубоко узнать свои корни и. культурное наследие украинской нации.
Так. Це називалося «рекрутська повинність». Спочатку вона була довічною, потім замінили на 25 років. Згадується в багатьох Українських класиків висловами «поголити лоба», «забрити в москалі» і т. ін., наприклад у повісті «Москаль-чарівник» , чи у Шевченка: «брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили…» Доречі, коли хлопця-кріпака забирали в москалі то він звільнявся від кріпацтва. І тому в творі це описується як привілей, коли Василь-москаль стає в церкві попереду «де стають паничі».
Така доля очікувала усіх жінок в селі, що залишалися без господаря. Неприємно вражає, що автор 40 річну жінку називає бабою. Сину, за логікою, не більше 20, а матір змальовує бабою.
Не тільки цей автор молоду жінку бабою називає. Дуже часто в тогочасних книжках матерів молодих дівчат і хлопців називають "стара мати". Але якщо дівчата виходили заміж у 16-18 років, то цим "старим матерям" років 35-40.
Чому ми забули, що нас вчили нашi писателi" зашла одна московка, що приехала з Киiва". Так московка- це наз. нашого Киiва, тому що ми всi з КиiвскийРусь
Якщо є можливість і бажання допомогти каналу.
Буду дуже вдячна!
Картка Приват 4149 4378 7016 4041
PayPal: Panucci.ua@gmail.com
От прослухала цю повiсть i прийшло на думку порiвняння. Доводилось читати европейську прозу про тi часи, у них теж життя було не солодке, тяжка праця, несправедливiсть, але щоб так, як у нас, менi здаэться, не було. Яка тяжка доля украiнського народу аж до тепер!!! Тримаймося, дорогi украiнцi! Буде й на нашiй вулицi празник, по iншому бути не може. 🇺🇦💙💛
Так згоден, сумна історія. І шкода простих Українських людей. Але повість написана уже після відміни кріпосного права. Вони на той час були вільними. В москалі забирали не тільки українських але і з російських сіл. Хтось мав захищати країну.
І мені не сподобалось як автор описав такий позитивний момент, як безкоштовне навчання за рахунок Держави дітей військовослужбовців. Ганна ніби і була вдячна, але відчувалось негативне ставлення автора до цієї події.
Також я не згоден з тим, що український народ досі потерпав від московитів. Я народився і прожив у Радянській Україні 20 років.тому маю право, як свідок сказати, що саме тоді Україна і всі українці були вільними, незалежними та мали гідність. Мої батьки та я отримали від держави власне житло, безкоштовну освіту, медицину, та розвинену індустріальну країну, яка мала власне машинобудування, авіаційну та космічну галузь, радіоелектроніку, та розвинену науку і техніку., літературу музику і взагалі зберегли неповторну українську едентичність.
Скажіть відверто ми змогли б цього досягнути, як би Москва і радянська влада пригнічувала і хотіла знищити українців?
Чого досягла "незалежна" Україна за останні 30 рокіа? Дохазяйнувались до того, що всі здобуття і весь потенціал розкрали, зрадили своїх дідів та бабусь, які тяжко будували і залишили нам , дійсно сильну і багату Україну. Навіть умудрились рідну Землю продати. І винні в цьому не москалі, а ми самі. Тому зараз і потерпаємо.
Коли ми всі це 0
@@natalia9729 А вам гарно жилось?похваліться чим воно було гарне,...
@@vadympetrenko2469 ви забули про "ковбасу по 2.20", "пломбір по 20коп" і "адіннарот"
@@vadympetrenko2469 Так, особливо зараз можна побачити як москалі «дбають» про Український народ.
@@vadympetrenko2469 все ж таки Симон Петлюра правду казав...
Автору не подякуєш, хоча твір того заслуговує, особливо зараз, коли вороги намагаються знищити нашу ідентичність, нашу націю і державу. Дана аудиокнига - це не тільки про україномовний контент на ютюбі, бо це,звичайно, чудово. Це нагадування нам про тяжку долю поневолення царською росією,. А тому твір мотивує ще завзятіше протистояти ворогу, ще сильніше відстоювати українську мову і нашу незалежність.
І ЩОБ БІЛЬШЕ НІКОЛИ!!!... Велика подяка майстрині прочитання цього твору, це було дуже емоційно і зворушливо.
Слава Україні!
Слухала і плакала, коли від розчулення, коли від жалю. Як нас відвертали від української мови, культури, від нашого спадку. Дякую, дякую.
Гарна озвучка. Сумне, невеселе життя було у наших українців і все те знову ж із-за московитів .
Та ми віримо у ЗСУ, і настане той день Перемоги.💙💛🇺🇦
Горьована доля. Але ще не вмерла України ні слава ні воля
Слава гераічнай Украіне !!!!!!!!!!!!!!!!!!! (Беларусь, Менск)
Велике ДЯКУЮ ! Гірка доля Українського народу . СЛАВА УКРАЇНІ - ГЕРОЯМ СЛАВА !!!
Я це говорю не тому що я ненавиджу українців,і росіянів,але я знаю що ні Росія , ні Україна,не переможуть цю війну!...🤨😑
Хоча мені боляче дивитися на те , що
жителі областей в Україні гинуть від російських обстрілів і бомби 😣💔😔
Тим паче,те що в Україні гинуть люди,і їде війна,це не означає що в Росії прямо всі росіяни погані і жорстокі,і те що тіпо
(українці і Україна найкращі і найкраща в світі і бла бла бла, бла бла ,🙄🙈)ні хоча як би не ЗСУ ,то ці кадировці були тут і було дуже погано😟як би биб всі зрозуміли що Україна,і Росія,це просто куски землі!😕
Дякую .Дуже важкий твір .Важка доля українського народу у всі часи .Дай Боже це буде останнє випробування і розквітне наша рідна Україна і заживуть щасливо всі люди.
Не знаю, скільки разів читала цей твір. І кожного разу сподівалася (не знаю, чому), що фінал буде іншим. Дуже сумно.Поламані надії на спокійну старість, на щасливе життя...
Такий важкий твір, до сліз. І таке проникливе читання. Чудовий, мелодійний голос. Дякую!
Дякую за читання.Цікавий твір.Горе і в творі від московитих.Яке страшне життя в українців було.
В жебракiв Риму така сама доля
Дякую Вам за чудове прочитання.Чудовий твір
Як важко було слухати.
Так розболілось серце...аж
тяжко дослухати.
Яка важка доля українського народу.
Мого народу.
Господь , збережи Україну.
Благаю .
🌻📚🥀"Пішла біда до пана, ізбулася жупана; пішла біда до попа, ноги собі попекла. Пішла ж біда до Івана, од Івана вийшла п'яна".
"Вмре багатир - збереться увесь мир, а вмре харпак -тільки піп та дяк".
Коли молодий письменник писав свою першу повість«Дві московки» він ще не знав, що старість його пройде в безпросвітних злиднях, а помре він від голоду у Дегтярівській богодільні.
І тільки через майже 100 років українці почнуть по-справжньому цікавитися творчістю Івана Левицького і ушановувати видатного митця.
Не знала про таке печальне закінчення життя великого письменника!! Як же це сумно!! І не було кому взяти до себе?? Доглянути. Ех!!! А він же з такою любов'ю писав про Україну.
Боже, як же гірко. Іван Нечуй-Левицький для мене особисто десь поряд із Шевченком, Коцюбинським. А який красивий на цьому фото.
Чому ж у нас, у людей так часто виходить, що шануємо вже коли їм це ні до чого. Мабуть доля така - жити і творити заради прийдешніх поколінь
@@ОльгаКосінова Слава Україні!
Як сумно!!! Талановитий творець Нечуй-Левицький та у бідності помирав!! Тяжкі часи!!
Ольга Косинова написала за всiх:
"Іван Нечуй-Левицький для мене особисто десь поряд із Шевченком, Коцюбинським." ===Дiйсно, Iван Нечуй то класик нашоi лiтератури, - яка вишукана, бездоганна наша мова у письменника! Та я, власне, ось про що: на жаль наш час невпинно все далi i далi од тих часiв. I молодь вже не буде читати такi класичнi твори, - смартфони застять все. Тому конче потрiбно, щоб в школi в середнiх класах такi твори входили в обов*язкову програму, та вивчались досконально, та викладались на належному рiвнi. (згадую своi шкiльнi часи, - кiнець 60-х ,- порiвнюю як в старших класах викладали росiйську, яка вчителька була, з потенцiалом. А ось пiдготовка вчительки з украiнськоi лiтератури була слабенькою. Такий стан речей закладався ще на етапi вступу абiтурiентiв до педвузу. В наш час вже картина iнша, - на мою думку; але щоб закрiпити успiх не буде зайвим покласти пiдвищену зарплату цим вчителям, та й вимоги теж висунути пiдвищенi. Написав i задумався, - ще рiк тому все сказане б мало сенс, а тепер у нас вiйна, вiйна з зажерливими, невблаганними московитами, вiйна жорстока, безжалiсна, - боротьба за iснування. I як казав Черчiль, звертаючись до британцiв в скрутну годину: "Я не можу запропонувати вам нiчого окрiм тяжкоi працi, горя, кровi i виснажливоi боротьби з ворогом." Так i у нас сьогоднi. Та не втрачаемо надii. Перемога буде нaша! Слава Украiнi!
Дякую вам за якісне, емоційне читання. Вже прийшов час робити правильні висновки з минулого.і проторювати надійний і впевнений шлях до щасливої долі кожного українця...Хай Бог кожному допомагає...
"Проторювати надійний та впевнений шлях до щасливої долі українського народу" -- чергова химера.
Щиро дякую за неймовірно цікавий твір рідною мовою та чудове виконання!!!
Господи, як чудово написано 1 прочитано. Дякую🙏
Дякую Вам шановна за чудове читання та м'який хороший слуху голос.
Гарний твір... дуже приємний голос
... дякуємо за Вашу роботу.
Щиро дякую за Вам за дуже талановито прочитаний твір. Сумна доля українського народу, несправедливість ,недостатки, а люди вродлива,працьовиті, а долі не має і по цей день...
Дякую за Вашу працю. Один з улюблених письменників, а про цей твір раніше не чула.
Дякую за чудово прочитану повість Івана Нечуй-Левицького " Дві московки"! Слава Україні! Слава ЗСУ!
Чудово прочитаний чудовий твір. Дякую!
Чудовий твір і чудово прочитано. Дуже люблю Несуй-Левицького а цієї повісті чомусь не читала.
Всі біди нашого народу були від москалів: кріпатство, забирали чоловіків на службу, зросійщували дітей…
Все це згадувалось у творі. Не могли люди спокійно жити і працювати на себе а ні тоді , ні тепер 😡
Отримала величезне задоволення!
Дякую,Ліліє Мироненко!
Дякую, Лілія Мироненко за озвучку і знайомство з таким чудовим твором. Випадково натрапила, з задоволенням прослухала.
Сумна гірка правда життя українського народу.
Дякувати Богу, маємо зараз можливості для вибору вільного заможного життя.
Вибір вільного щасливого життя -- це насмішка над нами, пенсіонерами. І хочу нагадати, ви, читаючі, від пенсіонерства нікуди не дінетесь.
яку країну ви для цього вибрали?
А ви що родились пенсіонером? Ви жили в ссср ,терпіли ,потім в Україні голосували за гречку і за комуністів і терпіли,чи може ви боролись за щось? Сьогодні молоді хлопці вмирають через вашу покірність! І ви ще маєте попрікати сьогодні людей що ви бідні пенсіонери?
Спаси ,Господи, нашу Україну та багатостраждальних українців!
Серце крається від теперішніх подій,війни , в якій гинуть діти… і було таке страшне злиденне життя. Коли ж засвітить щастя українцям?…
Все залежить тільки від нас.
Мы занадто добрі, і пам'ять коротка...всім все прощаємо...
ПОТРІБНО ЧИТАТИ УКРАЇНСЬКУ КЛАСИЧНУ ЛІТЕРУТИРУ,- БО ЦЕ МУДРІСТЬ НАШИХ ПРАЩУРІВ.І ГОЛОВНЕ ВИХОВУВАТИ ДІТОЧОК ПОВАГИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ ДО СЕБЕ І ПРАЩУРІВ І В РЕТРИЦІ ЗАВЖДИ ПРОГОВАРЮВАТИ , ЩОБ ДІТОЧКИ ЖИЛИ ЩАСЛИВО ДОСТОЙНО І ЗАМОЖНО. БО ПРИ ТАКИХ БАГАТІЙШИХ РЕСУРСАР УКРАЇНЦІ СТАЛИ ЖЕБРАКАМИ І НИЩЕБРОДАМИ В СВОЇЙ ДЕРЖАВІ.ЩОБ УКРАЇНЦІ ВИВЧАЛИ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ І ВИМАГАЛИ ВИКОНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ВІД ЧЕРГОВИХ МОЖНОВЛАДЦІВ.І БУТИ ЮРИДИЧНО-ГРАМОТНИМ;ЩОБ ЖИТИ В ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ УКРАЇНА.
Коли москалі передохнуть...
@@БабичЗайцева дуже влучно сказано😢...ми швидко прощаємо та віримо, що люди змінюються, така ось непотрібна риса українського менталітету...тому і страждаємо
Неймовірно гарна повість !раніше ніколи не чула ,дякую !
Щиро дякую за цей прекрасний твір. Ось які вони - імперські задушливі обійми.
Ліліє Мироненко,дуже мені сподобалось ваше читання,дякую вам!!
Читав цей твір ще в школі, більше 25 років тому. Зовсім не розуміли красоту цього твору. Стільки живих метафор, котрі наповнюють емоціями читача.
Щиро дякую. І втішилась... і наплакалась...
Слухаю і насолоджуюся багатою українською мовою.
Як же швидко старіли в ті часи люди!!! Виходила заміж молоденька, і за якихось 20 років вже старенька!!!! Жах!
Як гарно змальована природа! Неначе в бабусиному селі побувала.
Ось що роблять москалі в Україні з давніх давен і по нині♥️🌺🌷🌹🌼♥️💙💛🇺🇦
Дякую, пані Лілія Мироненко, за прочитання повісті! Тяжко було і кріпосним і московкам.
Сумний твір! Дякую за гарне читання.
Дякую , дуже гарне прочитання і дуже сумне
Гарно читаєте.Приємно слухати.Дякуємо за працю!
Щиро дякую за вашу працю!!!
Дуже сумно....
Дякую! Дуже гарно озвучена повість!
Щиро Дякую 💙💛🇺🇦!!!
Дякую за вашу роботу. Сумна доля .
Який гарний твір ,яка ж українська мова співуча ! Голос чудовий 💙💛❤️
Дякую! Дуже гарно прочитано, талановито! Слава ГероямУкраїни!
А мене вразило відношення односельців до Ганни.Сміялися з босої, голодної,в обдертому одязі жінки.які ж "добрі люди". І невдячні діти були в усі часи
Тож і зараз так.
Дивіться глибше, завжди був великий вплив кацапщини на нашу мову , культуру, відносини, все це добре українське, приннижувалось, висміювалось, і знецінювалось і здебільшого так і було 50 на 50 процентів народ був збитий з толку з правильної дороги. Сын приехал с Києва на такси к бедной маме , начал с ней по русски высокомерно,. За извозчика заплати, дом продай,..
То ж сина Ганни таким зробили, вимуштрували, ті московіти, де він навчався, куди його забрали служити. Поки був малим і був вдома, то був нормальним сином і мамі допомагав.
Хто був змушений зв’язуватися з москалями, закінчував недобре. Бо ж система підминала та перемелювала людяність, чуйність до чужого горя.
Така ж доля чекає і на наших українських дітей, що силоміць вивезли в цю огидну недодержаву. І від рідної мови змусять відмовитися і всього українського навчать цуратися. Москалі своїх дітей виховують з малих років бути ненависними і зверхніми до всіх, хто існує поза межами їхньої дикої країни. Тому і серце крається за долю України і всіх наших людей, які потерпали тоді, в часи, коли наші неперевершені класики писали свої невмирущі твори, і потерпають тепер від цих нелюдей і вбивць. З великою увагою і повагою прослухала цей важкий твір.
Боже мій,, яка гірка,, та сумна історія,,,,,,,,
Боже милостивий! Яка ж гарна співоча, солов'їна, до болю ріднесенька мова!
Якраз зараз вперше за 300 років в українців шанс звільнитися від цієї Московії. Слава Україні! Перемоги над російськими загарбниками!
Героям Слава !!!
Слава нації. Смерть ворогам.
Ну то таке: хто винен в усіх ваших негараздах, то тільки не ви самі!. От так і будете жити -поживати ворогів шукати! Від цього не буде н щастя, ні вдачіі.
@@ЛарисаСосновская-в6ц русьня, це одвічний ворог українців від них треба позбавитись як від чуми.
Галкiна, ви сама русинка! Або московiтка
Дуже вдячна за чудовий твір.
Слава Україні 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Дякую за вашу працю. Підтримую канал 👍👍👍 Успіхів у розвитку каналу 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Велика подяка за оповідання!!
Це зараз люди трохи змінилися,готові допомагати ,а колись тільки сміялися,з сироти,з одинокої ,обзивали і цькували ,хто був богатішим той і не бачив бідного-мама розказувала.
Зараз змінилися? Ви що? Вже в школі йде поділ на ніщебродів і мажорів. А приватні платні школи... А освіта за кордоном ... Такого розподілу ще світ не бачив.
Така важка,гірка доля у Ганни.💔💔💔💔💔 І було таких не в одної Ганни.
Дуже дякую за працю.Цікаво.
Дякую!
Було дуже цікаво слухати головне без реклами. цікаво б взнати звідки пані є з такою гарною озвученою мовою
УКРАЇНСЬКА КЛАСИКА ЦЕ ДІАМАНТ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ,- ЯКА БУДЕ ЖИТИ У ВІКАХ, ЦЕ ЧИСТЕ ДЖЕРЕЛО, ДО ЯКОГО БУДУТЬ ПРИПАДАТИ УКРАЇНЦІ,ЩОБ ПОВНИТИ СВОЇ СИЛИ. .💙💛БО В УКРАЇНСЬКІЙ КЛАСИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ,- Є МУДРІСТЬ НАШИХ ПРАЩУРІВ УКРАЇНИ💙💛
2Р0178
Хочу попросити Аудіокнигу спробувати озвучити всі заборонені могсковитами твори наших відомих письменників .
Прочитайте. Гоголя. Лесю. Шевченка....
@@Людмила-д3з9р На четверо розкопана, розрита могила...
Не було заборони на "Дві московки" в радянські часи.
Чому в незалежній Україні повикидали з бібліотек та шкільної програми твори українських радянських письменників? Особисто мені несказанно жаль неперевершеного майстра українського слова (нагадує мені саме І.С. Нечуя-Левицького) Михайла Стельмаха. Саме він дійсно є класиком української літератури.
@@ГалинаДавидова-г2л бо дивились в сторону росії
Чудово, чому ми не вчили це в школі?
А хіба серисери міг дати дозвіл на вивчення такого чудового твору? А "Розрита могила" Т.Г.Шеаченка вчили?
А що ми вчили?
Ленін - одне тільки слово,
А ми вже, як буря готово.
Тому що рашка все забороняла.
Ми вчили "Миколу Джерю" , також дипресивний твір.
Тоді"мабуть"цей твір був заюоронений московитами, але у них теж не краще було. Як завжди в багатій Україні так люди бідували.--відомо хто експлуатував.селян0
@@ГалинаПодвірна-т5ш Через того леніна і твори, які вивчали, усвідомлювали інакше...сміялись з того, над чим треба було плакать!
Так описати природу міг лише геніальний письменник.Слухаєш-і бачиш все наяву.
Дякую за приймність слухати письменника!
Очень хороший чтец. Большое спасибо
Дякую, вам за гарне читання твору!
Дякую що ви є
Дякую
Чудовий твір , Великого українця Івана Нечуй - левицького .....🙏🏻🇺🇦♥️
Ви хоч грамотно пишіть прізвище великого українця.
Дай Боже виженемо московитську навалу на віки вічні!!!!
Слава Україні! Героям слава!!!
Тепер зрозуміло мені, чого Шевченко писав "кохайтеся, але не з москалями.." бо така доля у тих жінок була, стати вдовою, горювати, сина малолітнього віддати..
Зараз українки сильніші духом, не занапостила би дому, не продала би все майно
Ганна була матір'ю, яка на все готова ради сина.
Дякуємо Вам щиро.
Давно колись читала повість "Дві московки" - була ще малою.. І, так вразив мене тоді цей твір, такий трагізм, така доля страшна.. І, от сьогодні знову прозвучала повість"Дві московки". Відчуття: неможу навіть передати - це, як сам був свідком того всього. Повість перегукується з романом П. Мирного "Повія". 😥Це такий соціальний трагізм, така чорна доля українських людей...
Яка гарна мова! Так, до сліз! Слава Україні!
Ось він, 'московитській мір' та імперіялізм, ще раз доводить аксіому, що фіно-угри - це не один нарід з українцями,які
і садиби тримали в чистоті, і вміли веселитися, і працьовиті від природи!
Лише українські письменники описали Україну правдиво. Їх і потрібно читати, а не збоченців пушкіних, лєрмонтових чи булгакових - ненависників усього українського.
Ju Ri
ЧОГО ДУРНЕ, БО БlДНЕ
А ЧОГО БlДНЕ,- БО ДУРНЕ...
Життя людей в селах, навіть до кінця 2000 років. Все теж саме-плітки, жіночі долі, злі язики
І зараз також.
Дякую, чудове читання!
Дякую Вам.
Чудова мова! Дякую! Ще хочу "Кайдашеву сім'ю"😜
Ну, то є вже аудіокнига! Насолоджуйтеся ❤️
Всё понятно , но по-русски мне легче высказать своё мнение о услышанном . Меня впечатлило количество эпитетов , использованных в этой повести Они придают этой повести такую эмоциональную окраску и силу- плакать хочется . А разве в наше время нет таких детей , как Иван, внук Василь, которые из-за наследства убивают родителей ?? А народ , как народ во все времена: как может , так и устраивается : отсюда и воровство и коррупция . Тарас Шевченко писал : ‘Вы в рабстве выросли чужими и в рабстве вы и умрете ‘. Но я думаю , что наша жизнь зависит от нас самих . Надо овладевать знаниями и , чем больше мы знаем , тем больше у нас шансов изменить общество, строй ,бытие. ( это мои рассуждения). Не падайте духом !!
Спасибо Лилия за прекрасное чтение.Боже,ну и судьбы у героинь ! Как нелегко жить на свете!
Росія, більше слухайте українських творів, може щось зрозумієте.
@@Людмила-д3з9р
А что тут понимать? Была одна страна, все жили одинаково, что на окраине, что в других местах!
👍🇺🇦👏🙏
ЩО Ж ЗА ЗiРКИ НАД НАШОЮ УКРАiНОЮ....ЧОМУ ТАК СТАЛИ ???? ЧОМУ У РiЗНiЧАСИ ЖИТИ БУЛО ТЯЖКО.....
А де легко? Почитайте письменників різних країн, краще класику.
@@ГалинаДавидова-г2л якщо взяти європейців-Золя, Кронін писали про соціальні нещастя. Але, здається, навіть там усе було не так трагічно
Нечуй-Левицький неперевершений.
Кашмар як була тяжка доля у простолюду так и сейчас После войны треба выбрать таку владу щоб зминыты всих взяточныкив всех чиновников щоб презедент був проукраинськый
ВИБЕРЕШ, ВИБЕРЕШ,- ДО ТОГО ЙДЕ, ЙОЛОПЕ !....
Супер дякую
Прослушала, наплакалась. Очень тяжелая жизнь и была, и есть. Мои предки как раз в описываемое время уехали из Украины, в 1894г во время голода. Я ни разу там не была. Сейчас учу украинский язык, он мне очень нравится. Поняла почти все, кроме понятия «москаль». Имеется в виду «русский» или «солдат»?
Солдаты
@@АлександрКарачок спасибо!
Я тоже выросла в России, но кровь не вода. Люблю Украину и свой народ....
Русский.
"Россия" появилась при Петре Первом. До переименования им называлась нынешняя россия "Московией", "Московским царством", русские звались "московитами". Найдёте в любых мемуарах и дипломатических документах тех лет.
На картах тоже.
Делать нечего, учить примитивный сельский язык! Услышали, что в Киеве говорили на русском языке, т.к. все были русские.
Горестная история двух женщин, но
очень реальная в те времена! Какая
сентиментальная и дешестрадательная судьба женщин, которых мужей по царскому
приказу забирали в русскую " Московскую Армию! Никакой
финансовой поддержки жёнам, не
разрешены отпуска, наведываться
хоть изредка к семье. Женщины
прожили глухую бесследную жизнь!
Униженные и оскорблённые умерли? в нищете! Тема нового поколения
поднимается в повести. Сын хорошего
отца оказывается эгоистом,
и как и сейчас некоторые парни, он требует денег от матери. 😨😰😔
Позор! Нечуй- Левицкий с полным
сарказмом описывает сцену
попрошайничества!
❤ Удивляет художественный стиль
Нечуй- Левицкого. Он
поэт , когда описывает
пейзаж или состояние
души женщины. Писал
он и стихи.Некоторые
положены на музыку,
стали песнями, например: " Стоит гора
высокая"! Это произведение включено в школьную
программу.😮 Наши деды и прадеды пели
эту задушевную песню,
а молодое поколение
должно более глубоко
узнать свои корни и. культурное наследие
украинской нации.
Не там ворогів бачите, дорогі читачі
Sazhneva
Iстину глаголиш !!!!
Не там .
Але САЛО вдарило по мозгах....
Ой, правду кажете!😢
А ви де їх бачите?
Лилия а як вас по батькови Дякую за працю особенно як дытынка до мамкы балакала ой аж мурахы по кожи
От якби ми в совєцькій школі читали та вивчали такі твори Нечуя-Левицького, то може краще розуміли б всю небезпеку від зросійщення.
💛💙
Трохи за дуже-дуже печалька
НЕ МОЖЛИВО БЕЗ СЛІЗ СЛУХАТИ ПРО ТЯЖКУ ДОЛЮ СЕЛЯН . НЕЧУЙ ЛЕВИЦЬКИЙ НАЧЕ ЛІКАР ДУШІ ЛЮДСЬКОЇ-- ОПИСУЄ СТРАЖДАННЯ І НАДІЇ ПРОСТИХ СЕЛЯН.
❤❤❤
Тобто москалями називали українців яких забирали на службу до армії у Московію?
Саме так
Яка була важка доля українців...З покон віків москалі гнобили Україну і її людей. .Згиньте нечисті!!! НАЗАВЖДИ....
Так, бо вони змосковщувалися, починали говорити російською мовою.
Ще в кінці 60, в селах (наприклад у нас на Полтавщині), військових називали москалями.
Так. Це називалося «рекрутська повинність». Спочатку вона була довічною, потім замінили на 25 років. Згадується в багатьох Українських класиків висловами «поголити лоба», «забрити в москалі» і т. ін., наприклад у повісті «Москаль-чарівник» , чи у Шевченка: «брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили…»
Доречі, коли хлопця-кріпака забирали в москалі то він звільнявся від кріпацтва. І тому в творі це описується як привілей, коли Василь-москаль стає в церкві попереду «де стають паничі».
Така доля очікувала усіх жінок в селі, що залишалися без господаря.
Неприємно вражає, що автор 40 річну жінку називає бабою. Сину, за логікою, не більше 20, а матір змальовує бабою.
А як, по-вашому, виглядали жінки в ті часи? Від важкої праці, злиднів і горя в 40 вже були старими бабами
Не тільки цей автор молоду жінку бабою називає. Дуже часто в тогочасних книжках матерів молодих дівчат і хлопців називають "стара мати". Але якщо дівчата виходили заміж у 16-18 років, то цим "старим матерям" років 35-40.
А у Бальзака "тридцятирічна жінка" таж не дуже "молода")
❤
Боже ! Який жах!
Цікаво.
Лілія. Мироненко прочитайте ". Кайдашева сім'я". Дякую.
Якось прочитаю. І сама згадаю.
Оце роди дітей а старість одинока
Русифікація кантоністів
Кантонисты тоже русские
Чому ми забули, що нас вчили нашi писателi" зашла одна московка, що приехала з Киiва".
Так московка- це наз. нашого Киiва, тому що ми всi з КиiвскийРусь
Московкою в Україні називали дружину москаля. Москаль - це солдат рос.армії, або росіянин.