Софія Андрухович - про любовні історії, життя без пам'яті та Голокост в Україні / Україна розумна

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 24 лют 2020
  • Голокост на українських землях, доля українських неокласиків, проблема безпам’ятства і амнезії в українській культурі, а також про те, як мистецтво ілюзії допомагає вийти за межі себе.
    Coфiя Aндpуxoвич - одна із найцікавіших укpaїнcьких пиcьмeнниць сучасності. На початку 2020 року вийшов повнометражний фільм «Віддана» за мотивами її найвідомішого роману «Фелікс Австрія». Навесні 2020 виходить новий роман авторки - «Амадока». Це історія про Голокост в Україні, розстріляне Відродження, пам’ять і забуття.
    Як взаємодіє література та кіно, чому «Віддана» і «Фелікс Австрія» - це різні історії, а також про новий роман «Амадока» Володимир Єрмоленко та Софія Андрухович говорять у програмі «Україна розумна».
    Більше цікавих гостей - у плейлисті «Україна розумна»: • Україна розумна
    Підпишіться на hromadske, щоб не пропустити головних новин України та світу:
    ➡️ goo.gl/Vt2i4n
    _________________________________
    Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику - фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske: bit.ly/37pikdH
    Мы существуем благодаря вам! Поддержите hromadske на краундфандинговой платформе Спильнокошт и станьте нашим другом: bit.ly/37pikdH
    We exist thanks to your support! Donate here to become a part of hromadske's Friends community: bit.ly/37pikdH
    _________________________________
    Сайт hromadske:
    hromadske.ua/
    Також ви можете підтримати наш проєкт і перерахувати гроші тут: bit.ly/2lJzejZ. Ми існуємо завдяки саме вашій підтримці.
    _________________________________
    hromadske у соцмережах:
    Фейсбук: hromadskeua
    Твіттер: / hromadskeua
    Телеграм: t.me/hromadske_ua
    Інстаграм: / hromadske.ua
    Телеграм «Нині вже»: t.me/nynivzhe
    _________________________________
    #hromadske #Андрухович #Віддана

КОМЕНТАРІ • 18

  • @hromadske_ua
    @hromadske_ua  4 роки тому +5

    01:30 - Фільм «Віддана». Що відчуває письменниця, коли дивиться на екран і бачить образи, які вона вигадала?
    05:40 - я не впізнаю свою історію в якихось її виявах і це дуже цікаво
    10:10 - мистецтво - це ілюзія, яка допомагає вийти за межі себе
    13:45 - новий роман «Амадока». Це метафора сукупності історій, які були, але про які ми вже не пам'ятаємо сьогодні
    18:00 - тема Голокосту зовсім не розкрита в українській культурі
    23:00 - я не намагалася створювати об'єктивну картину, я показувала дуже різні тонкі сили, які керують кожною людиною
    28:20 - йдеться про крихкість окремих людських життів, про те як влада чи політика ламає і знищує не тільки фізично, але й витирає з нашої пам'яті
    32:50 - в кожного свій тип трагедії насправді
    39:40 - це фантазія на тему: чи можна жити без пам'яті? І навпаки чи обов'язково нам усе згадувати, бо недарма людська психіка має захисні механізми

  • @user-cj5kw4jo2x
    @user-cj5kw4jo2x 7 місяців тому +1

    Як багато незвіданого і цікавого в нашій культурі... Дякую, почала відкривати для себе твори пані Софії...

  • @lesiamelesia
    @lesiamelesia 4 роки тому +20

    Софія Андрухович - чудова оповідачка, Володимир Єрмоленко - чудовий слухач, тож дякую за чудове інтерв'ю! :)

    • @hromadske_ua
      @hromadske_ua  4 роки тому

      Дякуємо, що дивитесь!

    • @user-yr4ir3ow7r
      @user-yr4ir3ow7r 2 роки тому

      hromadske для меня "Феликс Австрия" - это Фрейд Психоанализ. Роман запал в душу, а София Андрухович стала писательницей, встрече с которой радуешься. Спасибо за продолжение знакомства

  • @oksanahutsuliak3209
    @oksanahutsuliak3209 4 роки тому +11

    Софія Андрухович неймовірна! Дякую❤ чекаємо роман!!

  • @user-zj9gr3pl4g
    @user-zj9gr3pl4g 2 місяці тому

    Дуже мало переглядів. Мало коментарів. Малий інтерес у людей до таких чудових авторів як Софія. І це печально... Знаючи скільки часу народ тратить на перегляди непотрібного контенту чи срачі в фейсбуці.
    Це вирок українському суспільству. Ми, по ходу, приречені бути баранами, які не читають(чи біс із ним, слухають)книжок, яким байдуже їхня історія, культура, мова, мистецтво.
    Софії спасибі за "Фелікса" і "Амадоку". Прочитав і ту і іншу. Зовсім не жалкую і іншим раджу зануритись у цей "космос"

  • @oliakashchuk98
    @oliakashchuk98 Рік тому +1

    Софія Андрухович - прекрасна!❤
    Хочеться побільше книжок та інтерв‘ю.☺️

  • @Petrosanyak
    @Petrosanyak 4 роки тому +5

    Чудове інтерв'ю!

  • @user-sm9sm1re9v
    @user-sm9sm1re9v 3 роки тому +6

    Гарна пані

    • @sashauhanov4346
      @sashauhanov4346 3 роки тому

      Згоден з вами ще даруйте додам вона шляхетна панна так и видчуваю цю шляхетнисть ридко в якои жинки можна це побачити тим бильше в наш час

  • @AndriiPetrov
    @AndriiPetrov 4 роки тому +3

    гарне внтерв'ю. дякую

    • @hromadske_ua
      @hromadske_ua  4 роки тому

      Дякуємо, що дивитесь нас. Ще більше цікавих інтерв’ю - в програмах «Україна Розумна» (ua-cam.com/play/PLPnX89fQLdskDwIcPuqQg8SYPTgsCchSP.html) та «Альберт» (ua-cam.com/play/PLPnX89fQLdsmYpWrjLyHcUSd4shGjlvR7.html)

    • @Victoria-kp6ny
      @Victoria-kp6ny Рік тому

      Дякую! Софія Андрухович глибоко освідчена , чекаємо на нові романи! Цікаве інтерв'ю!

  • @igorkrasniy7785
    @igorkrasniy7785 2 роки тому +1

    І Софії , і ії татові, і ії чоловікові
    - ШАНУВАННЯ !!! 💙💛!!!

  • @Petrosanyak
    @Petrosanyak 4 роки тому +6

    Сома Моргенштерн описує сліди Амадоки на Тернопільщині, поблизу Медоборів: "Звісно, пригадую дім моєї бабусі, який стояв на краю лісу поблизу невеличкого потоку, води якого вимивали велику кількість мушель - як я потім зрозумів, явище, незвичне для цієї місцевості. Гори мушель лежали улітку на берегах цього потоку, що невеличким струмком протікав царинкою моєї бабусі, мимо її дому. .. Тим, що я взагалі пригадую її і свій єдиний візит до неї, завдячую сільському божевільному, який, мабуть, мешкав неподалік від бабусі, але увесь час крутився на луці біля потічка. Він сидів там, одягнутий лише в спіднє з грубого льону. Сидів не так, як сидить людина, а немов собака. .. А тоді однією рукою він зачерпнув мушель й піднявши їх цілу жменю, не повертаючись в наш бік, пригрозив нам тими мушлями.
    Коли я розповів про подію бабусі, вона сказала: «Ви образили його. Він дуже добродушний. Але своїм способом він покарає тебе». «Що він зробить?», - запитав я бабусю. «Він нічого не заподіє тобі. Ось побачиш». Не минуло багато часу, й через вікно ми побачили, як він повільно підходить, з повними жменями мушель. Бабуся підняла мене до вікна, і я побачив, що він наскладав мушлі рядами перед дверима. Закінчивши, він повільно, не озираючись, повернувся до струмка. «Тепер увесь час, допоки ви тут, він буде складати перед дверима мушлі, замуровуючи нам вихід... "

  • @ViktoriaRo
    @ViktoriaRo 3 роки тому +1

    А мені було б цікаве прочитати ще й щоденник Аделі, ще записник Петра. Щоб вийшло як у Маркеса "Опале листя" тільки краще