Давно чекав лекцію пана Івана, де він все озвучить в одній лекції своє бачення і ідеї. Бо збирав їх з різних джерел і частинами. А книги про павінна Томаса - це надзвичайні твори, маст рід!
Пане іване уклін Вам. Продовжуйте працювати і фіксуйте своі роздуми в текстах, в простому стилі Сенеки а чи Епиктета. Речення за реченням та друкуйте. Щастя і здоровя Вам.
У цій лекції було проговорено одну річ, яку я відчував але не міг сформулювати для себе цілісно протягом останніх років 10, а то й більше: Свобода не терпить гарантій - це те, що багато років муляло мені, як маленький камінчик у взутті. Я завжди робив вибір на користь своєї свободи, піддаючи "утискам" гарантії, впевненості і все похідне... проте, "камінчик у взутті" не ставав причиною, щоб зупинитися, як би він не натирав)
Дуже цікаво. Мотиваційно, але без маніпуляцій, відчувається щирість. Знаючи від старших людей, різних джерел, пан Іван в своєму найближчому оточенні знає що це таке помилка, мука, страждання. Саме тому тези і висновки цієї людини можуть вберегти, можно вірити. До авторів каналу. Мені, як споглядачу ваш відеоряд, в моєму баченні, добре б спирався на Володимира Вітковського. Якщо цікавить - у нього є канали "як рідне слово зберегти" та "Історія: уроки та сенси".
Дуже цікаво, пане Семесюк. У стані несвободи вільна людина задихається. 12 червня 1991 року росіянці оголосили про свою незалежність, але потім зрозуміли наскільки це абсурдно і стидливо перейменували цей день на день Росії.
Від жлоба до лицаря один крок - треба поїхати на Волинь і побачити діда з куркою. Навіть іноді заздрю філософам-ідеалістам. Отак легко у них прокладаються зв'язки між предметами та явищами та будується якась красива концепція, навіть якщо вона не відповідає дійсності. З іншого боку, в метафізиці інакше і не просунешся сильно далеко. Багато явищ залишаються недослідженими як слід, або на рівні якихось ідеалістичних філософських концепцій, створених іншими дослідниками метафізики. Отак і живемо.
Дякую. Нежалежні - так, свідомі - ні. Дивно, але підсвідома незалежность це добре і унікально. Бо несвідоме/ірраціональне, в свою чергу незалежне від свідомого. Така собі подвійна свобода. Вона настільки потужна, бо живиться одразу з двох світів Яві і Наві - свідомого і несвідомого. Якщо пафосно, то ми живі і мертві водночас повсякчас. А якщо це наша міссія, то може і не треба це усвідомлювати і, тим більше, іншим транслювати. Виглядає так, що якщо ми це усвідомимо, то у решти шансів нема. Транслювати іншим...нащо, вони і так бояться, теж підсвідомо. Їм теж хотілося б необмеженої індивідуальної свободи. Але вони раціональні і не можуть так ризикувати безпекою. Але врешті будуть змушені досягти нашого рівня, якщо захочуть вижити в світі ШІ. А у Г.С.Сковороди ми описані ідеально і рецепт він нам теж видав. До необмеженої індивідуальної свободи кожному потрібно Серце-Любов. І тоді кожен тут матиме щасливе і довге життя, для якого і народився.
Семесюче, ви класний! Але ваша пристрасть до абстрактного індивідуалізму впливає на послідовність вашої думки. ОдИнець (індивід) поза простором і часом - це практично ніхто, без емоцій, без пристрастей, без прихильності, врешті, без любови. І без України. Ідеальна свобода - це не звільнення від просторово-часових обмежень (що за вульгарний платонізм!). Це свобода від зла. Будь-якого. Не продукувати зло, не транслювати зло, не толерувати зла. Не бути ланкою у ланцюзі зла, не бути вірусоносієм зла. Лицар - це той, хто вирізняє зло, хто не хибить, плутаючи його з добром, хто не приймає подобу добра за саме добро. Хто здатен навчитися цьому сам на сам? Від кого він буде вчитися цьому? Ніхто не спроможний стати таким наодинці з собою. Тому лицарі існують поодинці тільки у епохи виродження лицарства. Самотній лицар приречений. Тому не лицар, а лицарство. А оскільки зло завжди конкретне, то існують особливі лицарства, серед яких і українське, схоже, але не тотожне лицарствам інших народів. І тому може існувати не тільки лицарство середньовічне, але й сучасне, конкретно-історичне, яке протиставилось сучасному злу видимому і невидимому. Лицар відкритий на смерть. Для нього смерть - не перепона у його боротьбі. Він знає, що боротьба зі злом - смертельна. Але також він знає, що смерть - не кінець боротьби, це просто поріг, який потрібно переступити, щоб продовжити боротьбу на найвищому рівні відданості і любови. З повагою.
Нема таких лицарів і лицарств. Тільки у вакуумі. Не толерувати зло означає в прикладному значенні ,фактично бути його носієм. Точково впроваджувати зло. Чистих рук мати не вдасться.
@@klimeriets Це в залежності від того, що ви маєте під злом. Убити ворога - не зло. Ґвалтувати дружину ворога - зло. Застосовувати тортури, аби здобути життєво необхідну для своїх інформацію - зло, іноді, нажаль, неуникнене. Катувати, аби зламати гідність - зло, якого можна і треба уникати. Немає нікого з чистими руками. Головне - намір. Сказано: уникай зла, прагни добра.
@@klimerietsА толерувати зло - не більше зло?) Можна нищити зло, але не перемогти і воно тебе поглотить. А можна нищити і в собі заодно. А відбуваєттся це просто. Це ж форма найвищої жертви - занепастити свою безсмертну душу, як то кажуть, нищенням зла заради того, щоб іншим так калічитись не довелось. І ось це ж і є добро найвищого гатунку. Нереципрокній альтруїзм. Бо чистеньким ходити, щоб без проблем в рай - то великих зусиль не треба. І чи багато в тому добра?
Іване, не спішіться ... туди. Ви дуже потрібні тут - нести Слово. Ваша лекція - шедевр (часто згадуєте ДК - я його теж дуже люблю слухати (особливо тролінг, часто несамовито цинічний, але завжди ввічливо "упакований"). Звичайно, не моя справа, але Вас треба розмножувати у великих кількостях, і я Вам цього щиро бажаю: жити в країні, де би мешкала велика частина населення, вихована Вами та пов'язана із Вами кров'ю (де би бігало багато маленьких Семесючків), - це Країна Мрій.
так, маємо говорити про свободу та смерть. говорити, а не балалайкати. не бійтесь своєї глибини, пане Семесюк й припиніть підігрувати "впливовим" особистостям. й все в вас вийде...
Корчинський?! Можливо він і знає і зможе артикулювати визначенням «індивідуальна свобода», але те, що він несе на своїх стрімах, то «людинка» точно не за свободу індивідума.
Не знідний, абсолютно, ящо вмер то лицар - абсурд. Лицарство, це шлях, це вчинки. І коли ти жодного разу на своєму шляху "незабруднився" /незафаршмачився/, а вчинки великі, то притендуєш...
Ця розмова про глибинні та потаємні роздуми кожної свідомої людини. Пану Івану дякую за "легалізацію" згаданих наративів. Вдячна каналу за гостя!
Дякую, Іване, за цікаву, змістовну, важливу розмову. Слава Україні! Слава Героям! Свобода назавжди!
дякую , що підняли свободу на екзістенційний рівень , це надихає і дає крила 🙏
Дякую за лекцію🔥👏
дякую за етер. Семесюка треба слухати уважно і гречно
Давно чекав лекцію пана Івана, де він все озвучить в одній лекції своє бачення і ідеї. Бо збирав їх з різних джерел і частинами. А книги про павінна Томаса - це надзвичайні твори, маст рід!
#комент4ібільшеслів
Дякую за цікавий випуск! І ще кілька слів у коментар для кращого просування відео ютубом!
Пане іване уклін Вам. Продовжуйте працювати і фіксуйте своі роздуми в текстах, в простому стилі Сенеки а чи Епиктета. Речення за реченням та друкуйте. Щастя і здоровя Вам.
Дякуємо) Щиро вдячні за ефір...
Вдруге переглядаю це відео. Дякую з Куп'янщини
Чудова лекція. Підписавсь на вас, друзі
Дякую Вам за цікавого гостя.
Дуже цікава лекція! Українець медитує Брагман, мось-каль на океан Ґарбгодаку.
У цій лекції було проговорено одну річ, яку я відчував але не міг сформулювати для себе цілісно протягом останніх років 10, а то й більше:
Свобода не терпить гарантій - це те, що багато років муляло мені, як маленький камінчик у взутті. Я завжди робив вибір на користь своєї свободи, піддаючи "утискам" гарантії, впевненості і все похідне... проте, "камінчик у взутті" не ставав причиною, щоб зупинитися, як би він не натирав)
Дякую за україномовний контент
Повага гiдностi кожного /
Так. Це правда. Воїни безсмертні. До мого сина у дитинстві завітали душі воінів нашого роду. Вони не злякали дитину
Семесюк класний співрозмовник. Завжди слухаю його з задоволенням ❤
доповідач
Дякую
Дякую.❤
Слава Україні!!! Слава Героям!!!
Дуже цікаво.
Мотиваційно, але без маніпуляцій, відчувається щирість. Знаючи від старших людей, різних джерел, пан Іван в своєму найближчому оточенні знає що це таке помилка, мука, страждання. Саме тому тези і висновки цієї людини можуть вберегти, можно вірити.
До авторів каналу. Мені, як споглядачу ваш відеоряд, в моєму баченні, добре б спирався на Володимира Вітковського. Якщо цікавить - у нього є канали "як рідне слово зберегти" та "Історія: уроки та сенси".
Дуже цікаво, пане Семесюк. У стані несвободи вільна людина задихається. 12 червня 1991 року росіянці оголосили про свою незалежність, але потім зрозуміли наскільки це абсурдно і стидливо перейменували цей день на день Росії.
Підписалась,послухаю,підтримую україномовний контент❤
Видавництво Літопис чи Апріорі публікували Марка Аврелія "Наодинці з собою. Роздуми."
Від жлоба до лицаря один крок - треба поїхати на Волинь і побачити діда з куркою. Навіть іноді заздрю філософам-ідеалістам. Отак легко у них прокладаються зв'язки між предметами та явищами та будується якась красива концепція, навіть якщо вона не відповідає дійсності. З іншого боку, в метафізиці інакше і не просунешся сильно далеко. Багато явищ залишаються недослідженими як слід, або на рівні якихось ідеалістичних філософських концепцій, створених іншими дослідниками метафізики. Отак і живемо.
Це ж світ ідей і символів, а не прикладна антропологія. Як інакше?
Дуже добре в1дчуваю як внутр1шн1й ворог тримаэ нас за раб1в
🙏👍✌️🇺🇦
💙💛
Дякую.
Нежалежні - так, свідомі - ні.
Дивно, але підсвідома незалежность це добре і унікально. Бо несвідоме/ірраціональне, в свою чергу незалежне від свідомого. Така собі подвійна свобода.
Вона настільки потужна, бо живиться одразу з двох світів Яві і Наві - свідомого і несвідомого.
Якщо пафосно, то ми живі і мертві водночас повсякчас. А якщо це наша міссія, то може і не треба це усвідомлювати і, тим більше, іншим транслювати. Виглядає так, що якщо ми це усвідомимо, то у решти шансів нема.
Транслювати іншим...нащо, вони і так бояться, теж підсвідомо. Їм теж хотілося б необмеженої індивідуальної свободи. Але вони раціональні і не можуть так ризикувати безпекою. Але врешті будуть змушені досягти нашого рівня, якщо захочуть вижити в світі ШІ.
А у Г.С.Сковороди ми описані ідеально і рецепт він нам теж видав. До необмеженої індивідуальної свободи кожному потрібно Серце-Любов. І тоді кожен тут матиме щасливе і довге життя, для якого і народився.
Ахах, ще є люди які вірять у явь навь і правь))))
@@Олександр-б5ц3ж і ті, хто ще сміються.
@@ЛюбовВолянська-ы6ъ явь правь і навь видумали білоемігранти коли видумали Велесову книгу. І істина лише у Христовій вірі, покайся
і знову вуса на місці. гріх за такого поважного пана лайк не поставити. вітання від поліської шляхти
👋🤝
Семесюче, ви класний! Але ваша пристрасть до абстрактного індивідуалізму впливає на послідовність вашої думки. ОдИнець (індивід) поза простором і часом - це практично ніхто, без емоцій, без пристрастей, без прихильності, врешті, без любови. І без України. Ідеальна свобода - це не звільнення від просторово-часових обмежень (що за вульгарний платонізм!). Це свобода від зла. Будь-якого. Не продукувати зло, не транслювати зло, не толерувати зла. Не бути ланкою у ланцюзі зла, не бути вірусоносієм зла. Лицар - це той, хто вирізняє зло, хто не хибить, плутаючи його з добром, хто не приймає подобу добра за саме добро. Хто здатен навчитися цьому сам на сам? Від кого він буде вчитися цьому? Ніхто не спроможний стати таким наодинці з собою. Тому лицарі існують поодинці тільки у епохи виродження лицарства. Самотній лицар приречений. Тому не лицар, а лицарство. А оскільки зло завжди конкретне, то існують особливі лицарства, серед яких і українське, схоже, але не тотожне лицарствам інших народів. І тому може існувати не тільки лицарство середньовічне, але й сучасне, конкретно-історичне, яке протиставилось сучасному злу видимому і невидимому.
Лицар відкритий на смерть. Для нього смерть - не перепона у його боротьбі. Він знає, що боротьба зі злом - смертельна. Але також він знає, що смерть - не кінець боротьби, це просто поріг, який потрібно переступити, щоб продовжити боротьбу на найвищому рівні відданості і любови. З повагою.
Все спустили до нарцисизму. Нажаль.
Нема таких лицарів і лицарств. Тільки у вакуумі. Не толерувати зло означає в прикладному значенні ,фактично бути його носієм. Точково впроваджувати зло. Чистих рук мати не вдасться.
@@klimeriets Це в залежності від того, що ви маєте під злом. Убити ворога - не зло. Ґвалтувати дружину ворога - зло. Застосовувати тортури, аби здобути життєво необхідну для своїх інформацію - зло, іноді, нажаль, неуникнене. Катувати, аби зламати гідність - зло, якого можна і треба уникати. Немає нікого з чистими руками. Головне - намір. Сказано: уникай зла, прагни добра.
@@klimerietsА толерувати зло - не більше зло?)
Можна нищити зло, але не перемогти і воно тебе поглотить.
А можна нищити і в собі заодно.
А відбуваєттся це просто.
Це ж форма найвищої жертви - занепастити свою безсмертну душу, як то кажуть, нищенням зла заради того, щоб іншим так калічитись не довелось. І ось це ж і є добро найвищого гатунку.
Нереципрокній альтруїзм.
Бо чистеньким ходити, щоб без проблем в рай - то великих зусиль не треба. І чи багато в тому добра?
@@klimerietsбагато чого нема. А беруть і придумують, і ось воно вже є.
Магія, не інакше.
Свободу українських жінок забули. А вона дуже виразна. Особливо у порівнянні з русскими.
Ого, оце так прогрів гоїв.
Іване, не спішіться ... туди. Ви дуже потрібні тут - нести Слово.
Ваша лекція - шедевр (часто згадуєте ДК - я його теж дуже люблю слухати (особливо тролінг, часто несамовито цинічний, але завжди ввічливо "упакований").
Звичайно, не моя справа, але Вас треба розмножувати у великих кількостях, і я Вам цього щиро бажаю: жити в країні, де би мешкала велика частина населення, вихована Вами та пов'язана із Вами кров'ю (де би бігало багато маленьких Семесючків), - це Країна Мрій.
То видавництво , яке згадує Іван Леонідович : ,, Апріорі " .
Шановні автори каналу, може залийте аудіо доріжки на Спотіфай , будь ласка .
Робіть книжки з цими сенсами. Це важливо
так, маємо говорити про свободу та смерть. говорити, а не балалайкати. не бійтесь своєї глибини, пане Семесюк й припиніть підігрувати "впливовим" особистостям. й все в вас вийде...
«Метафізичний піздьож…» краща лекція…
Та повністю погоджуюсь
У героїчного Шута і слуг народу, свобода.Пиз...ять,мародерять,багатіють,а українці мруть,борються
Цікаво.
Анатолий Олейник - это настоящий лидер, и мы гордимся им во главе Винницкой облрады. С днем рождения!
Корчинський?! Можливо він і знає і зможе артикулювати визначенням «індивідуальна свобода», але те, що він несе на своїх стрімах, то «людинка» точно не за свободу індивідума.
Все так! Це ж руснявий дугін, тільки "з філіжанкою". Що взагалі спільного має цей імперець зі свободою?
Не знідний, абсолютно, ящо вмер то лицар - абсурд. Лицарство, це шлях, це вчинки. І коли ти жодного разу на своєму шляху "незабруднився" /незафаршмачився/, а вчинки великі, то притендуєш...
Іване, ну як же ж так? Де свобода, а де замшелий імперець Корчинський?
Українців не випускають, ловлять на вулицях, і в нас свобода?)))
Чувак, нащо ти так косиш під Гітлера?