Вулицями Львова. Історія про найдовшу вулицю львівського середмістя

Історія про найдовшу вулицю львівського середмістя, район лиха та катастроф. Яка ж це вулиця? Дізнаємося разом.
ТРК ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. Твій. СПРАВЖНІЙ!
Facebook: / 1zahidtv
Telegram: t.me/persyjzahid
Instagram: / 1zahidtv
Скачуйте додаток ТРК ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ для мобільних
App Store bitly.su/MxAeX
Google Play bitly.su/eOZFl
Підпишіться на нас, щоб дивитись ще більше цікавих відео!

[@MykolaKML]

В оповіді є ряд неточностей:
3:12 - Церква Преображення не находится на вул. Театральний. Її передня частина, головний вхід знаходиться на вулиці Краківська. А на вул. Театральну виходить задня частина з невеличким садком.
6:18 , 6:29 - Площа кострова, це якраз там де зараз базар "вернісаж". Що стосується приміщень управління фінансів це неправда. Одне довге приміщення фінансів знаходилось на теперішньому проспекту свободи (непарна сторона), тоді називалась Гетьманські вали. Це приміщення займало місце де зараз "проминад" від Тильної сторони Костелу Єзуїтів (Ганізоний Храм Петра і Павла) приміщення нинішнього факультету фінансів університету. Дане приміщення постраждало підчас другої світової війни від бордудовань і було в кінці 40-вих повністю розібрано. А на згадані площі були житлові будинки, які теж згоріли підчас війни і їх теж розібрали. Що до радянських часів. Автостоянка займала найменшу частину площі. А що до трансляції кіно, це трішки нетак. Там був встановлений перший проекційний "телевізор". Екран розміщувався на задній стіні уцілілого будинку, біля стояки була спеціальна Будка де знаходився проектор який показував програму телепередач. Правда це було основному Вихідні та святкові дні. Також під екраном був влаштований невеликий подіум для проведення виссав на свята. Це й "телевізор" працював у 70-ті роки, а вже у 80-ті був закинутий.
-6:20 - Театр Скарбека, а зараз Заньковецької було побудовано на місті болота. До того там не було жодних будівель. І до речі Фронтон театру теж виходить на вулицю Лесі Українки, а на вул. Театральну виходять службові приміщення призначені для житла працівників театру. До речі там колись на першому поверсі жив мій одногрупник, картира мала такі високі стелі що її частково поділи на два поверхи. Вхід був на "другий" поверх (антресоль) з кухні, далі через вітальню по кругу був балкон з стелажами для книг (батьки були викладачами). Далі повноцінна "дитяча" кімната, знизу була спальна батьків. Зараз замість квартири там ресторан.