"Це не ми шукаємо Бога, а він шукає нас". Згадала. Чувши молитви від мене. Син 7 років заспівав: "Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй мя грешного." У мене було відчуття стоп-кадру. Від не реальності й чистоти звуку голосу, іншого звучання. Питання сина: "Чому так хвилююся , чому я плачу?" Моя відповідь без замислення: "Це Господь радіє, що ти його згадав." ❤️
Так. Однак Церква має поєднувати і інституційність і спільноту, земне і небесне. Бо ми віримо в Церкву, як Єдину, Святу, Соборну і Апостольську. Це зібрання покликаних. Тому можна в земному, формальному сенсі бути членом Церкви і навіть священником (кліриком), але по суті перебувати поза Церквою і поза Христом.
Цікаво, невимушено, наче ми, по той бік ютуюу, теж у вашому товаристві. Важливе кожне ваше слово. Все сприймається людиною індивідуально. А от любов до своєї країни за межею іншого всього. Маєм нагоду послухати глибоких українців. Успіху усім!
@@liudmylastashenko9459 Мій також. В християнській традиції є дуже багато літературних скарбів, через які ми можемо відкривати Бога, Його Премудрість і пізнавати нас самих.
“It seems obvious that not only the feeling but also the consciousness of national unity, in the sense of intercourse of thought, which is achieved through unity of language, is a very ancient phenomenon; moreover, the time of its origin cannot be determined with accuracy. In contrast, we hear that the idea of nationality was born for the first time at the beginning of our century. Further, it stimulated “the gradual singling out of the personalities of civilized peoples” “from the original indifference of savage peoples.” And “the great service of the communication of this stimulus” may be credited to certain individuals - “in Germany, among others, to [Johann Gottlieb] Fichte the elder; among us, to the Slavophiles” (Gradovskii 246). Such opinions are voiced by others as well, but only partially with justification. Of course, unlike Ecclesiastes, we believe that everything under the sun is new and that events do not repeat themselves. Our age’s idea of nationality bears an imprint of originality, but similar ideas appeared earlier as well. Their generic similarity seems to me to turn on the following. Such an idea is not a necessary feature of a people but a design of individuals and circles that arises from time to time. It is their intention to make certain qualities that are ascribed to the people the guiding principle of the purposeful activity of individuals, societies, and governments of that people - to impart greater energy of activity by exalting its principles. Accordingly, this idea is partly a certain content of thought, partly a general emotional temper of an individual, a circle, a society, and sometimes, in rare critical moments of national life, of a significant portion of the people. In this sense, we see this idea wherever there arises in the people, in response to conflict with other peoples, an apotheosis of certain national features and there is written on a banner something like “God is with us: understand, O nations, and submit,” or “civilization is with us,” and for this reason, again, “submit.” (Oleksander Potebnja "Language and Nationality" (1895))
Мені, як людині з Сибіру видна різниця формування парафій, внас під наглядом РПЦ і в Україні. Пан Ярослав висловів токсичность сіноїдального засібу тлумачення.
От би ще такі зустрічі провели. Цікаво слухати Ярослава, Надію і священника. ❤
Дякуємо! Будемо намагатися)
Дякую за розмову! Христос посеред нас!
Щиро дякую! І є, і буде!)
Дякую за відверту розмову. Було цікаво слухати.
Дякую за підтримку!
Сподобалось як презентуєте гостей,навіть коли вони відомі широкому загалу❤
Дякую!))
Дякую за розмову! Було відчуття, що сиджу поряд. Посміхаюся й слухаю, слухаю. Гарні люди. Світлі думки. Приємно. Посміхаюся ще ширше. 🤗
Дякую навзаєм! Радий, що ця розмова принесла Вам гарні емоції!)
Дякую 💛
"Це не ми шукаємо Бога, а він шукає нас". Згадала. Чувши молитви від мене. Син 7 років заспівав: "Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй мя грешного." У мене було відчуття стоп-кадру. Від не реальності й чистоти звуку голосу, іншого звучання. Питання сина: "Чому так хвилююся , чому я плачу?" Моя відповідь без замислення: "Це Господь радіє, що ти його згадав." ❤️
Круте інтерв’ю, як завжди. Дякую!
Дякуємо навзаєм!
Дякую.
Церква-це інституція. Інститут Познання Розуму, та Моралі !!!
Так. Однак Церква має поєднувати і інституційність і спільноту, земне і небесне. Бо ми віримо в Церкву, як Єдину, Святу, Соборну і Апостольську. Це зібрання покликаних. Тому можна в земному, формальному сенсі бути членом Церкви і навіть священником (кліриком), але по суті перебувати поза Церквою і поза Христом.
@@Fedirarh Бог - це Розум, Отче.
А Вірити без розуму-гріх.
Дякую. 🙏
Цікаво, невимушено, наче ми, по той бік ютуюу, теж у вашому товаристві. Важливе кожне ваше слово. Все сприймається людиною індивідуально. А от любов до своєї країни за межею іншого всього. Маєм нагоду послухати глибоких українців.
Успіху усім!
Дякуємо!)
Здається, духовне відродження України відбудется з наполегливої участі саме досвідчених жінок. Вони створять особливий, нечуваний сенс Християнсьтва.
Я до Толкіна не дійшла,не маю якось потреби,а Льюис не вразив😢може еще спробую😊
Почати ніколи не пізно)) Хоча Толкін потребує багато часу і повного занурення))
@@Fedirarh мій християнський світ,мабуть,сформувався без їх впливу
@@liudmylastashenko9459 Мій також. В християнській традиції є дуже багато літературних скарбів, через які ми можемо відкривати Бога, Його Премудрість і пізнавати нас самих.
Відкрили глибичезні теми духовного формування парафіян не тількі на традиціях віруючеї України, також із Християнським світом розвінутих церков.
“It seems obvious that not only the feeling but also the consciousness of national unity, in the sense of intercourse of thought, which is achieved through unity of language, is a very ancient phenomenon; moreover, the time of its origin cannot be determined with accuracy. In contrast, we hear that the idea of nationality was born for the first time at the beginning of our century. Further, it stimulated “the gradual singling out of the personalities of civilized peoples” “from the original indifference of savage peoples.” And “the great service of the communication of this stimulus” may be credited to certain individuals - “in Germany, among others, to [Johann Gottlieb] Fichte the elder; among us, to the Slavophiles” (Gradovskii 246). Such opinions are voiced by others as well, but only partially with justification. Of course, unlike Ecclesiastes, we believe that everything under the sun is new and that events do not repeat themselves.
Our age’s idea of nationality bears an imprint of originality, but similar ideas appeared earlier as well. Their generic similarity seems to me to turn on the following. Such an idea is not a necessary feature of a people but a design of individuals and circles that arises from time to time. It is their intention to make certain qualities that are ascribed to the people the guiding principle of the purposeful activity of individuals, societies, and governments of that people - to impart greater energy of activity by exalting its principles. Accordingly, this idea is partly a certain content of thought, partly a general emotional temper of an individual, a circle, a society, and sometimes, in rare critical moments of national life, of a significant portion of the people. In this sense, we see this idea wherever there arises in the people, in response to conflict with other peoples, an apotheosis of certain national features and there is written on a banner something like “God is with us: understand, O nations, and submit,” or “civilization is with us,” and for this reason, again, “submit.” (Oleksander Potebnja "Language and Nationality" (1895))
В россии ведь русмир как политический проект возник первично😢
@@liudmylastashenko9459 Yes, russians are bloody liars
Грицак лівак антиукраїнець , системно паплюжить українську націю і українську історію у своїх псевдонаукових дописах у закордонних медіа
Це щось ви "перегнули". Я маю кілька десятків аргументів, які заперечують ваші "штампи". І не розділяю вашу позицію.
Може із українсьтвом щось не належним чином відбуваеться під впливом РПЦ, постійним тиском, а зараз війною?
Мені, як людині з Сибіру видна різниця формування парафій, внас під наглядом РПЦ і в Україні. Пан Ярослав висловів токсичность сіноїдального засібу тлумачення.
Висловили емоції,а аргументи😊