Нові підходи до корекції гіперпігментації

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 27 тра 2024
  • Ця доповідь звучала в рамках конференції від школи Dermaschool "Особливості надання дерматологічної допомоги в сучасних умовах".
    Гіперпігментація шкіри є станом, що характеризується потемнінням або збільшенням природнього кольору шкіри внаслідок надмірного відкладання меланіну в епідермісі або дермі. Це може бути пов'язано з різними причинами, від нормальних варіацій кольору шкіри до набутих та спадкових синдромів. Гіперпігментація є однією з найпоширеніших причин звернень до лікарів-дерматологів, особливо тих, що займаються косметологією.
    Зазвичай, гіперпігментація не викликає фізичного дискомфорту, але може стати значним психосоціальним тягарем для пацієнтів через обмежену ефективність методів лікування.
    Мелазма - поширений хронічний і рецидивуючий розлад, що виникає через гіперфункцію меланоцитів. Основними факторами ризику розвитку мелазми є генетична схильність, вплив сонячного світла, фототип шкіри, гормональні фактори (вагітність, гормональна терапія, оральні контрацептиви). Додаткові чинники: використання косметичних засобів, деякі ліки, дефіцит цинку, вік понад 30 років та хронічне запалення шкіри.
    Мелазма характеризується порушенням взаємодії між клітинами шкіри, аномальною активацією меланоцитів, агрегацією меланіну та меланосом, збільшенням кількості тучних клітин, посиленням васкуляризації, пошкодженням базальної мембрани та аномаліями позаклітинного матриксу шкіри. Пацієнти з мелазмою демонструють складні клінічні та гістологічні характеристики, що свідчить про залучення багатьох процесів у розвитку цього розладу.
    Відповідно до досліджень, патологія мелазми впливає не лише на меланоцити, але й на кератиноцити, тучні клітини та васкуляризацію шкіри, що призводить до фотостаріння та сонячного еластозу. Це пояснює високу поширеність та складність лікування цього захворювання.
    Клінічна картина мелазми включає симетричні ураження, що здебільшого вражають ніс, щоки, верхню губу та підборіддя. Діагностика може проводитися за допомогою лампи Вуда та дерматоскопії. Лампа Вуда дозволяє диференціювати епідермальне та дермальне відкладання меланіну.
    Лікування мелазми має кілька ліній. Терапія першої лінії включає засоби для місцевого застосування, хімічні пілінги та пероральну транексамову кислоту. Терапія другої лінії передбачає поступове введення хімічних пілінгів та підготовку шкіри до процедур. Терапія третьої лінії включає лазерну та світлову терапію, яка застосовується, якщо попередні методи не дали результатів. Важливо дотримуватися етапності лікування та уникати використання лазерної терапії як першого методу лікування.
    Рецидиви мелазми можуть виникати при тривалому або навіть короткочасному перебуванні на сонці, а також при гормональному лікуванні. Мелазма з запальним компонентом може бути більш стійкою до лікування. Лікування мелазми передбачає підтримку пацієнта як у період загострення, так і в період ремісії.
    Долучайтеся до онлайн-ресурсів школи Dermaschool:
    - Телеграм канал з нагадуваннями про події t.me/+6qrjBYcsxdxkNjgy
    - Сайт школи Dermaschool derma.school/
    - UA-cam канал / @dermaschool
    - Сторінка у Facebook / dermaschool

КОМЕНТАРІ •