Вечір у Візантії теж нагадав Саллі Руні )) але я навпаки у своєму відгуку порівнювала на користь Шоу. Було відчуття, ніби саме так писала б Руні, якби не так сильно аж до ледь вловимої штучності старалась, я до речі, на стороні тих, кому в неї набагато більше Нормальні люди сподобались порівняно з Розмовами. І від фіналу Вечора я була в умиротвореному захваті, як від улюбленого Театра Моема (але в театрі предфінальна "розв'язка" крутіша, ніж тут лікарняна збірка діалогів)
@@KseniaKellerman в шоці від моменту про віктімблеймінг😳 Коли читала Гайнлайна в 13-14 років, заздрила його героїнями, які вільно проводили себе з чоловіками, на шугались від теми с*ксу. Чекала, коли ж я сама так доросту, що не відчуватиму дискомфорту, коли знайомий жартує на цю тему. А тепер розумію, що це абсолютно нормально не сприймати масні жарти/натяки від чоловіків, які тебе не цікавлять як партнери. Це тупо неприємно! І це не "жінки якісь неправильні, жартів не розуміють" - це жарти тупі
На приклад, коли вже чітко поговорила, що я в стосунках і не шукаю нових. А колега при обговоренні робочого питання проводить аналогію "от наприклад, ти даєш мені доступ до своєї руки...". І мені стає ппц як некомфортно, тому що якого взагалі хріна до робочого питання приплітається флірт (який мені не цікавий, і це відомо). От тоді я думаю, що героїні Гайнлайна просто б віджартувались. І мої інші колеги-чоловіки теж казали, що треба бути простіше і перестати занадто реагувати на дрібниці. Але ні. Збити весь перебіг розмови фразою, після якої не зрозуміло, що людина від тебе хоче - це не дрібниця. І віджартовування лише приховало б моє сум'яття, а не дало полегшення. (Коли жарти не стосуються безпосередньо мене, і очевидно, що це жарт заради жарту, просто щоб всім було весело - то з ними жодних проблем. Я працювала в чоловічому колективі і ще не ясно, хто з нас більше жартував про с*екс. Але тоді я почувалася повністю в безпеці, була певна, що жарт нізащо не перейде в якісь небажані дії стосовно мене)
нормальний огляд, цікаво слухати,хай живе наукова фантастика!
Аж захотілось прочитати "Вечір у Візантії". Плюс ще одна книга на державну тисячу
Оо, приємного читання! Споліваюсь, сподобається 🤗
Вечір у Візантії теж нагадав Саллі Руні )) але я навпаки у своєму відгуку порівнювала на користь Шоу. Було відчуття, ніби саме так писала б Руні, якби не так сильно аж до ледь вловимої штучності старалась, я до речі, на стороні тих, кому в неї набагато більше Нормальні люди сподобались порівняно з Розмовами. І від фіналу Вечора я була в умиротвореному захваті, як від улюбленого Театра Моема (але в театрі предфінальна "розв'язка" крутіша, ніж тут лікарняна збірка діалогів)
Я, здається, читала допис в інстаграмі 😁 "Нормальні люди" точно в планах, як і знайомство з Моемом, поки нічого в нього не читала))
"Чужинець" і правда дуже неоднозначний, доволі багато моментів м'яко кажучи дискусійних) І так, погоджусь, вона більше про мораль, ніж про фантастику)
Ото ж тепер і не знаю, треба його мені далі читати чи не дуже 😅
Цікаво чим "чума" не сподобалась
Оу, "Вечір у Візантії" давно у бажанках🥰
Він вартий бути прочитаним ☺
Думаю вже не актуально, але "вічність і ще один день" павича
Колись я перестала читати Гайнлайна, бо "його герої занадто активні та оптимістичні. Мене воротить від їхнього позитиву"😄🤷🏼♀️
"Чужинця..." не читала
О, є в них таке, але я не звертала увагу на тлі інших речей, що мене бісили 😂
@@KseniaKellerman в шоці від моменту про віктімблеймінг😳
Коли читала Гайнлайна в 13-14 років, заздрила його героїнями, які вільно проводили себе з чоловіками, на шугались від теми с*ксу. Чекала, коли ж я сама так доросту, що не відчуватиму дискомфорту, коли знайомий жартує на цю тему.
А тепер розумію, що це абсолютно нормально не сприймати масні жарти/натяки від чоловіків, які тебе не цікавлять як партнери. Це тупо неприємно! І це не "жінки якісь неправильні, жартів не розуміють" - це жарти тупі
На приклад, коли вже чітко поговорила, що я в стосунках і не шукаю нових. А колега при обговоренні робочого питання проводить аналогію "от наприклад, ти даєш мені доступ до своєї руки...". І мені стає ппц як некомфортно, тому що якого взагалі хріна до робочого питання приплітається флірт (який мені не цікавий, і це відомо).
От тоді я думаю, що героїні Гайнлайна просто б віджартувались. І мої інші колеги-чоловіки теж казали, що треба бути простіше і перестати занадто реагувати на дрібниці.
Але ні. Збити весь перебіг розмови фразою, після якої не зрозуміло, що людина від тебе хоче - це не дрібниця. І віджартовування лише приховало б моє сум'яття, а не дало полегшення.
(Коли жарти не стосуються безпосередньо мене, і очевидно, що це жарт заради жарту, просто щоб всім було весело - то з ними жодних проблем. Я працювала в чоловічому колективі і ще не ясно, хто з нас більше жартував про с*екс. Але тоді я почувалася повністю в безпеці, була певна, що жарт нізащо не перейде в якісь небажані дії стосовно мене)
О, мене понесло 😄 виходить, актуальна тема
@@irynaporkha Згодна з усім, сама не проти жартів на будь-яку тему, коли вони доречні й не мають другого дна під собою 😂