Я дивилася пильно у вічі

Я дивилася пильно у вічі,
І не бачила тої, що знала.
Тож, не квапилась більше назустріч,
І на спомини вже не чекала.
Не хотіла писати і навіть,
Не наважилася б говорити.
Того дня я знайшла сили встати,
Вийти геть, все як є залишити.
Я блукала по вулицях міста,
І притулку собі не шукала.
Не знайшла і куточка у серці,
Ненавмисне, зв'язок розірвала.
Я ходила до болю у ступнях,
Було байдуже, що скажуть люди.
Не хотіла повторення, вибач,
І знаходила спокій усюди.
Я дивилася, ні, не у твої
Темні, як небеса, карі очі,
Я дивилася в дзеркало пильно,
І мовчала, що більше не хочу.
Алла Сігарьова, 2024р.
Музика Люсьєна Шамбаллані.

[@user-mj9nk2xs9t]

Дякую, сумненько, дуже сподобалось.

[@user-en2wh9qg7g]

Сумновато, але гарно, талановито.

[@LucienShamballani]

Дякую. Дуже гарно.❤

[@AllaSigaryova]

Дякую 🙏🙏🙏💋🫂

[@MILA-ob2vo5kr6h]

Классный стих и прекрасное прочтение. 👍👍👍👍👍👍👍💯💐

[@ViktoriyaHristenko]

Дякую за гарні вірші. Бажаю надхнення ! 🙏🙏🙏

[@AllaSigaryova]

Дякую 🫂🥰😘❤🙏🙏🙏